Новини

Боротьба із зарплатами «в конвертах» на Хмельниччині набирає обертів

Валерий ДзюблюкТіньова економіка, нелегальні доходи, зарплата «в конверті»... Ці терміни давно уже використовуються в нашому житті, водночас страждає економіка держави. Утім, як стверджують експерти, головна небезпека тіньової зарплати, як і тіньової зайнятості, не лише в тому, що бюджет недоотримує кошти. Найбільше втрачають самі громадяни, які погоджуються працювати на умовах неофіційних трудових відносин. Роботодавці, у яких працюють такі особи, замість того, щоб сплачувати кошти на соціальне страхування громадян, використовують їх для власного збагачення, а нелегали у відповідний момент просто залишаються ні з чим. Про перспективи подолання тіньової зайнятості та виплати зарплати «в конвертах» на Хмельниччині розповів виконуючий обов’язки заступника голови ДПА у Хмельницькій області Валерій ДЗЮБЛЮК.


Зарплата «в конверті» — майбутнє без перспективи

Ситуація з тіньовими зайнятістю та зарплатою не влаштовує ані державу, ані роботодавців, ані тим більше найманих працівників. На кону, до речі, — 20 млрд.  грн., які, за розрахунками уряду, може отримати бюджет, якщо зарплата в країні сплачуватиметься легально. Я це стверджую не голослівно: до органів податкової служби надходить велика кількість скарг на дії працедавців, які нелегально використовують найману працю. На жаль, громадяни звертаються здебільшого вже запізно. Скажімо, тоді, коли роботодавець, скориставшись соціальною незахищеністю працівника, не виплатив йому заробітну плату при звільненні, або ж вагітна жінка при виході у декретну відпустку виявляє, що позбавлена відповідних виплат.

Громадянам слід зрозуміти, що вони зможуть захистити себе лише законним шляхом. А це можливо тільки в тому випадку, коли відносини з роботодавцем офіційно оформлено.

Варто пам’ятати й про те, що той, хто відмовляється сьогодні від сплати пенсійних внесків, з одного боку, не матиме змоги отримати пенсію, яка відповідала б рівню його реальної зарплати. З іншого — якщо держава здійснюватиме таким громадянам навіть невеликі соціальні виплати, то це значить, що тягар їх утримання у похилому віці ляже на плечі тих, хто сплачував внески на своє пенсійне страхування, що несправедливо із соціальної точки зору.

Щодо податку на доходи фізичних осіб, який повинен сплачувати той, хто працює легально, то він є порівняно невисоким — 15 — 17%, тоді як у розвинених країнах Європи ставка прибуткового податку може становити 45 — 50%.

З набранням чинності Податковим кодексом України розпочато реформування економічної та податкової сфер, змінюється трудове та пенсійне законодавство. Все це уже дає позитивні результати у боротьбі з тіньовою економікою, а в перспективі дасть можливість знизити її рівень до мінімуму.

Для боротьби з порушеннями підходять будь-які засоби впливу

За даними управління оподаткування фізичних осіб ДПА у Хмельницькій області, цього року подали розрахунки про виплату заробітної плати 265 тис. найманих працівників 7,5 тис. податкових агентів — юридичних осіб.

Середньомісячна зарплата, з якої сплачено податок на доходи фізичних осіб, становить 2083 грн. Майже чверть роботодавців нарахували 20 тис. найманих працівників зарплату, меншу від установленого законодавством мінімуму. Серед суб’єктів господарювання, які займаються торговельною діяльністю, ресторанним та готельним бізнесом, 412 роботодавців виплатили зарплату, нижчу від мінімальної, 2762 громадянам.

Отже, як свідчить аналіз, мінімізують офіційну виплату зарплати переважно малі суб’єкти підприємництва, де задіяно незначну кількість працівників. Підприємства реального сектора економіки здебільшого не використовують схеми мінімізації сплати ПДФО.

Для боротьби з порушеннями трудового законодавства працівники податкової служби Хмельниччини використовують усі можливі засоби впливу: проводять роз’яснювальну роботу з керівниками підприємств, установ, організацій, які виплачують заробітну плату, нижчу від законодавчо встановленого мінімуму, подають списки підприємств до прокуратури, організують спілкування з працедавцями за «круглим столом» тощо.

Наприклад, протягом січня — серпня 2011 р. 600 керівників підприємств області, що виплачували заробітну плату меншу від законодавчо встановленого мінімуму, було заслухано на засіданнях спільних комісій при виконавчих комітетах міських рад та райдержадміністраціях. З керівниками ще понад 800 підприємств проводилися співбесіди, їм надсилалися відповідні листи, їх заслуховували на засіданнях робочих груп у податкових органах. Щодо 1135 підприємств інформацію надано до органів прокуратури.

Внаслідок проведених вищезазначених заходів на 1134 підприємствах рівень заробітної плати підвищився. При цьому місцеві бюджети області додатково отримали понад 1 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб.

Крім того, протягом восьми місяців цього року підрозділи оподаткування фізичних осіб перевірили 250 суб’єктів господарювання. Порушення трудового законодавства було виявлено в усіх перевірених. Відтак донарахування становлять 3,9 млн. грн., 277 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності. Виявлено також 454 неоформлені наймані працівники, яким було виплачено 354 тис. грн. доходу.

Змушений констатувати, що лібералізацію відносин між платниками податків і владою у вигляді припинення фактичних перевірок малого бізнесу деякі керівники підприємств, на жаль, зрозуміли по-своєму — як уседозволеність.

Водночас я хотів би акцентувати увагу на тому, що левову частку додаткових надходжень до бюджету цього року все ж таки отримано завдяки усвідомленню керівниками підприємств необхідності добровільної сплати податків.

Добровільна сплата податків — це показник рівня нашої соціальної та громадянської культури. І якщо ми прагнемо, щоб Україна стала розвиненою європейською державою, то ми повинні розуміти, що є пряма залежність між сплатою податків і нашим добробутом.

Ухилення від сплати податків має стати невигідним

Роботодавці зазвичай ретельно приховують порушення у сфері зайнятості, тому виявити і задокументувати їх справді буває досить складно. Але головним союзником у боротьбі з тіньовою зайнятістю є самі люди. Чим більше в суспільстві усвідомлюватимуть необхідність подолання цього негативного явища, тим швидше ми спільними зусиллями його подолаємо.

Водночас зауважу, що одних лише санкцій та перевірок недостатньо. Потрібно передусім на законодавчому рівні створити умови, які дали б можливість бізнесу розвиватися легально, а ухилятися від сплати податків було б невигідно.