РРО. Готівка
Тема: РРО. Готівковий обіг

Запитання — відповіді

Застосування РРО підприємством, на якому здійснюється торгівля та надаються послуги

Підприємство торгівлі на господарському об'єкті здійснює торговельну діяльність і одночасно надає послуги на СТО. Чи потрібно такому підприємству на цьому господарському об'єкті застосовувати РРО?


Згідно з п. 1 ст. 3 Закону про РРО суб'єкти господарювання повинні здійснювати розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Проте відповідно до п. 1 ст. 9 цього Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами й організаціями всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку.

Таким чином, підприємство торгівлі, яке здійснює торговельну діяльність на господарському об'єкті та одночасно надає послуги на СТО, має здійснювати розрахункові операції із застосуванням РРО або проводити розрахунки зі споживачами у безготівковій формі через установи банків.

 

Зміст фіскального касового чека за товари (послуги) при здійсненні змішаних розрахунків (у готівковій та безготівковій формі)

Яким має бути зміст фіскального касового чека за товари (послуги), якщо споживач розраховуватиметься за товар одночасно готівкою та платіжною карткою?


Відповідно до пп. 3.4 п. 3 Положення № 614 рядок 7 (додаток 1) повторюється відповідно до кількості форм оплати. У разі здійснення оплати тільки в готівковій формі дозволяється не друкувати рядок 7.

Підпунктами 3.1 та 3.2 п. 3 вищезазначеного Положення визначено, що касовий чек на товари (послуги) — це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити, зокрема, як форма оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та сума коштів за даною формою оплати.

Вимогами № 199 визначено, що чеки всіх звітів РРО мають містити такі загальні реквізити: назву й адресу господарської одиниці, індивідуальний номер платника, перед яким друкуються великі літери «ПН».

Денний звіт РРО повинен додатково містити загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) з розбивкою за формами оплати.

Отже, якщо споживач розраховуватиметься за товар одночасно готівкою та з використанням платіжної картки, то потрібно роздрукувати на РРО один фіскальний касовий чек, у якому зазначаються форма оплати (готівкою, карткою, чеками тощо) та загальна сума коштів за даною формою оплати.

  

Касовий чек, надрукований РРО, є підставою для відшкодування витрат на відрядження

Чи можна вважати касовий чек, що засвідчує вартість понесених витрат, підтвердним документом для відшкодування витрат на відрядження?


Пунктом 15 Інструкції № 59 встановлено, що підтвердними документами, які засвідчують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Закону про РРО. Отже, касовий чек на товари (послуги), надрукований РРО при проведенні розрахунків відповідно до вимог Закону про РРО, є підтвердним документом понесених у відрядженні витрат (який додається до звіту про використання коштів) та підставою для відшкодування витрат на відрядження.

 

Оформлення касових ордерів

Чи має право касир оформляти прибуткові та видаткові касові ордери?


Відповідно до п. 3.4 Положення № 637 видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями.

Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, уповноважений на це керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не обов'язковий.

Під час відсутності керівника або головного бухгалтера видатковий касовий ордер має право підписати особа — працівник підприємства, якій керівником підприємства надано право підпису касових документів.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Згідно з п. 3.10 Положення № 637 прибуткові касові ордери та квитанції до них, а також видаткові касові ордери та видаткові відомості мають заповнюватися бухгалтером чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп'ютерних засобів чи іншими способами, які забезпечили б належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну.

Прибуткові та видаткові касові ордери до передавання в касу реєструються бухгалтером у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, який ведеться окремо за прибутковими та видатковими операціями.

Під час одержання касових ордерів або видаткових відомостей касир зобов'язаний перевірити наявність і справжність на документах відповідних підписів, а на видатковій відомості — дозвільного напису керівника підприємства або уповноважених ним осіб; правильність оформлення документів, наявність усіх реквізитів і перелічених у документах додатків.

У разі невиконання хоча б однієї із зазначених вимог касир повертає документи для відповідного оформлення (п. 3.12 Положення № 637).

Отже, касир має право здійснювати операції з готівкою за належним чином оформленими прибутковими та видатковими касовими ордерами, підписаними керівником і головним бухгалтером, а в разі їх відсутностіпрацівником підприємства, якому керівником надано право підпису касових документів. 

 

Зняття з обліку викраденого РРО

Як скасувати реєстрацію РРО, якщо його викрадено?


Відповідно до п. 2.11 Порядку № 614 скасування реєстрації РРО здійснюється на підставі подання суб'єктом господарювання заяви довільної форми до органу ДПС, де зареєстровано РРО. Перед скасуванням реєстрації РРО його потрібно зняти з обліку, про що робиться відмітка в реєстраційному посвідченні, і розпломбувати в центрі сервісного обслуговування.

У разі викрадення РРО для скасування реєстрації суб'єкт господарювання повинен надати органу ДПС копію відповідного документа органів внутрішніх справ.

При скасуванні реєстрації посадова особа органу ДПС вилучає реєстраційне посвідчення, довідку про опломбування, робить відповідний запис у Книзі реєстраторів розрахункових операцій та виписує довідку про скасування реєстрації РРО за встановленою формою (додаток 4 до Порядку № 614), яка надається суб'єкту господарювання.

Отже, у разі викрадення РРО для скасування його реєстрації суб'єкт господарювання повинен подати до органу ДПС копію відповідного документа органів внутрішніх справ, що буде підставою для здійснення органом ДПС дій, установлених п. 2.11 Порядку № 614, щодо скасування реєстрації РРО.

  

Надання документів у разі повернення товару

Фізична особа відповідно до Закону про захист прав споживачів повертає товар. При поверненні товару така особа надала чек і сам товар, проте їй відмовили в поверненні сплачених коштів, мотивуючи це необхідністю пред'явлення паспорта чи посвідчення водія, оскільки ціна товару становить 500 грн. Чи є дії продавця правомірними?


Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону про РРО суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Пунктом 4.8 Порядку № 614 визначено: якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті потрібно зазначити, зокрема, дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги).

Отже, з урахуванням вимог п. 4.8 Порядку № 614 для отримання сплачених коштів за повернений товар потрібно надати документ, який встановлює особу покупця, наприклад паспорт, посвідчення водія.

«Гарячі лінії»

Дата: 11 травня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00