ПДВ
Тема: ПДВ, Облік платників податків

Запитання — відповіді

Згідно з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу виключне право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних мають особи, які зареєстровані як платники ПДВ у порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу, та здійснюють операції з постачання товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. При цьому передбачено, що податкова накладна видається на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум ПДВ, які відносяться до податкового кредиту.

Зауважимо, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податкупродавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну лише після реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних, якщо сума ПДВ в ній становить понад 10 тис. грн. Податкова накладна, в якій сума ПДВ не перевищує 10 тис. грн., не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Проте слід зазначити, що з 01.01.2012 р. незалежно від розміру ПДВ в одній податковій накладній вона підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних, якщо її виписано при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України.

Відсутність факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних і порушення порядку заповнення податкової накладної не дають права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту і не звільняють продавця від обов'язку включення суми ПДВ, зазначеної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання щодо податкової накладної, а також щодо оподаткування ПДВ, які надійшли до «Вісника» електронною поштою.


Податкова накладна

Відповідно до п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу до податкового кредиту без отримання податкової накладної включаються суми ПДВ за касовими чеками, в яких загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 грн. за день (без урахування податку). За якою кількістю чеків на суму до 200 грн. та від скількох постачальників можна включити суму ПДВ до податкового кредиту згідно з цією нормою Кодексу?

Пунктом 201.11 ст. 201 Податкового кодексу встановлено, що підставою для нарахування сум ПДВ, які відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 грн. за день (без урахування ПДВ).

У разі використання платниками для розрахунків зі споживачами РРО касовий чек має містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням ПДВ, та суму ПДВ, що сплачується у складі загальної суми.

Порядок обчислення й накопичення РРО сум ПДВ визначено постановою № 1224.

Враховуючи вищезазначене, загальна вартість отриманих товарів (послуг) за касовими чеками, суми ПДВ за якими можна віднести до податкового кредиту без підтвердження податковими накладними, незалежно від кількості постачальників та кількості чеків не може перевищувати 200 грн. (без урахування ПДВ) за день.

 

Як визначити базу оподаткування ПДВ у випадку, коли після продажу імпортованих товарів змінюється їх митна вартість, однак товари продано за фактичною ціною, нижчою за митну вартість? Як виписується податкова накладна?

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених згідно зі ст. 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків і зборів (крім ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові та вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Пунктом 6 Порядку № 1379 встановлено, що податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія). При цьому у верхній лівій її частині робляться відповідні відмітки (потрібне виділяється поміткою «Х»).

Згідно з п. 17 Порядку № 1379 у разі якщо база оподаткування визначається виходячи зі звичайних цін і перевищує суму постачання товарів/послуг, визначену виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, тобто звичайна ціна перевищує фактичну, продавець виписує дві податкові накладні: одну — на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, другу — на суму, розраховану виходячи з перевищення звичайної ціни над фактичною. У податковій накладній, виписаній на суму перевищення звичайної ціни над фактичною, робиться позначка відповідно до п. 8 цього Порядку (01 — Виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною). Така податкова накладна покупцю не надається; усі примірники таких податкових накладних зберігаються у продавця.

Враховуючи зазначене, у разі постачання на митній території України платником податку раніше імпортованих товарів за ціною, яка є нижчою від їх митної вартості, база оподаткування визначається виходячи з митної вартості таких товарів. У даному випадку платником податку виписуються дві податкові накладні.

Одна податкова накладна, оригінал якої надається постачальнику, виписується на суму виходячи з фактичної ціни постачання товарів, а друга, два примірники якої зберігаються у продавця,на суму перевищення митної вартості товарів над фактичною. При виписуванні податкової накладної на суму перевищення митної вартості над фактичною слід ураховувати такі особливості: у верхній лівій частині оригіналу такої податкової накладної у полі «Залишається у продавця (тип причини)» проставляється відповідна помітка «X» та тип причини «01»; у графі 3 «Номенклатура товарів/послуг» зазначається «перевищення митної вартості товарів над фактичною за товарами, указаними в податковій накладній № _______» (зазначається порядковий номер податкової накладної, виписаної на суму постачання цих товарів/послуг, визначену виходячи з їх договірної (контрактної) вартості).

Отже, у випадку якщо після продажу імпортованого товару змінюється митна вартість імпортованих товарів (наприклад, зменшується митна вартість за рішенням суду), то платник податкупродавець відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу повинен виписати розрахунок коригування до податкової накладної (до тієї, що була виписана на суму перевищення митної вартості товарів над фактичною) та відповідно зменшити податкові зобов'язання з ПДВ.

 

Який порядок відображення податкових накладних та розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних у періоді, наступному за періодом їх виписки?

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу датою виникнення права платника на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

  • або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг;
  • або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку — продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку — продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту і не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, зазначеної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше 20 календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Таким чином, якщо податкову накладну та/або розрахунок коригування до податкової накладної зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних у місяці, наступному за місяцем їх виписки (але протягом 20 календарних днів з моменту їх виписки), то підприємствопокупець товарів (послуг) має право відобразити таку податкову накладну та/або розрахунок коригування до податкової накладної у складі податкового кредиту в місяці їх виписки та включити їх до реєстру отриманих податкових накладних у цьому місяці за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту.

 

Підприємство змінило юридичну адресу та район, внесло зміни до всіх документів. Проте у зв'язку із судовим розглядом залишається на обліку у податковій інспекції за попередньою адресою. Свідоцтво платника ПДВ також залишилося з попередньою адресою. Як у цьому випадку заповнювати дані про місцезнаходження продавця у податковій накладній?

Пунктом 4 Порядку № 1379 передбачено, що місцезнаходження (податкова адреса) продавця та місцезнаходження (податкова адреса) покупця зазначаються з урахуванням вимог ст. 45 Податкового кодексу та статей 29 і 93 Цивільного кодексу.

Згідно з п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Податковою адресою підприємства, переданого в довірче управління, є місцезнаходження довірчого власника.

Статтею 93 Цивільного кодексу встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно перебуває керівництво) та здійснення управління й обліку.

Згідно з п. 4.1 Положення № 1394 у разі виникнення змін у даних платника ПДВ, які стосуються його місцезнаходження (місця проживання), і якщо зміни не пов'язано з припиненням платника ПДВ, крім випадків, визначених пп. 3.15.1 п. 3.15 цього Положення, проводиться перереєстрація платника із заміною Свідоцтва платника ПДВ.

У разі зміни платником ПДВ місцезнаходження (місця проживання) або його переведення на обслуговування до іншого податкового органу зняття такого платника з обліку в одному податковому органі та взяття на облік в іншому здійснюються в порядку, встановленому центральним органом ДПС.

Перереєстрація платника ПДВ у зв'язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання), яка відповідно до Порядку № 1588 передбачає зняття з обліку платника ПДВ в одному податковому органі і взяття на облік в іншому, здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених п. 4.4 Положення № 1394.

Підпунктом 10.1.4 п. 10.1 Порядку № 1588 встановлено, що термін перебування платника податків на обліку в органі ДПС за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) має бути продовжено до закінчення процедур судового оскарження сум грошових зобов'язань або процедур адміністративного оскарження сум грошових зобов'язань та спливу місячного строку після закінчення процедур адміністративного оскарження, якщо в результаті таких процедур органами державної податкової служби прийнято рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків.

При цьому слід зауважити, що відповідно до пп. 10.1.6 п. 10.1 Порядку № 1588 до взяття на облік платника податків в органі ДПС за новим місцезнаходженням (місцем проживання) він сплачує податки, збори, подає податкові декларації (звіти, розрахунки) та виконує інші обов'язки платника податків за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання).

Згідно з п. 4.3 Положення № 1394 у період перереєстрації до початку дії нового Свідоцтва платник ПДВ використовує реквізити старого.

Отже, при заповненні податкової накладної в зазначеній у цьому запиті ситуації платник ПДВ використовує реквізити старого Свідоцтва та може зазначати одночасно свої нове (наприклад: «нове: 01021 м. Київ, вул. Данченка, 5, оф. 10») та попереднє місцезнаходження (податкову адресу) (наприклад: «попереднє: 03148 м. Київ, вул. Героїв Космосу, 30»).


Оподаткування ПДВ послуг, наданих за межами України

Підприємство-резидент згідно з договором підряду з українським замовником виконує монтаж рухомого майна за межами митної території України. Який порядок оподаткування ПДВ зазначених послуг?

Оскільки у запитанні відсутня повна інформація щодо операції з монтажу рухомого майна, а саме стосовно умов договору, порядку проведення розрахунків, сторін підписання актів виконаних робіт, то при вирішенні питання щодо порядку оподаткування зазначених послуг слід урахувати таке.

Відповідно до пп. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:

  • постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу;
  • постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.

Згідно з пп. «в» п. 186.1 ст. 186 Податкового кодексу у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені, місцем постачання товарів вважається місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення.

Щодо місця постачання послуг, то за загальною нормою (п. 186.4 ст. 186 зазначеного Кодексу) місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 цієї статті. Так, за окремими операціями, переліченими у цих пунктах, місцем постачання вважається:

  • місце фактичного постачання — для послуг, пов'язаних з рухомим майном, у тому числі послуг з виконання ремонтних робіт і послуг з переробки сировини, а також інших робіт і послуг, пов'язаних з рухомим майном;
  • фактичне місцезнаходження — для нерухомого майна, у тому числі такого, що будується, та для послуг, пов'язаних з нерухомим майном.

 

Транзит вантажів

Яким є порядок оподаткування операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України?

Відповідно до п. 197.8 ст. 197 Податкового кодексу звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов'язаних з таким перевезенням (переміщенням).

При цьому ст. 1 Закону № 1172 визначено, що транзит вантажів — це перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України.

Згідно зі ст. 4 цього Закону транзит вантажів здійснюється відповідними автомобільними, залізничними, водними та повітряними шляхами сполучення, що пролягають через пункти пропуску через державний кордон України, визначені Кабінетом Міністрів України, з урахуванням принципу свободи транзиту та вимог міжнародних договорів України.

Статтею 6 Закону № 1172 визначено, якими документами має супроводжуватися транзит вантажів, а саме: товарно-транспортною накладною, складеною мовою міжнародного спілкування. Залежно від обраного виду транспорту такою накладною може бути авіаційна вантажна накладна (Air Waybill), міжнародна автомобільна накладна (CMR), накладна УМВС (СМГС), накладна ЦІМ (СІМ), накладна ЦІМ/УМВС (CIM/SMGS, ЦИМ/СМГС), коносамент (Bill of Lading). Крім цього, транзит вантажів може супроводжуватися (за наявності) рахунком-фактурою (Invoice) або іншим документом, що вказує вартість товару, пакувальним листком (специфікацією), вантажною відомістю (Cargo Manifest), книжкою МДП (Carnet TIR), книжкою АТА (Carnet ATA). При цьому такі документи на перевезення складаються на весь маршрут у цілому, без поділу його на будь-які частини.

Ні Законом № 1172, ні іншими нормативно-правовими актами не передбачено оформлення транзитного перевезення різними документами залежно від відрізка маршруту.

Під час декларування транзитних вантажів відповідно до митного законодавства України до митних органів подається вантажна митна декларація (ВМД) або накладна УМВС (СМГС), накладна ЦІМ (СІМ), накладна ЦІМ/УМВС (CIM/SMGS, ЦИМ/СМГС), книжка МДП (Carnet TIR), книжка АТА (Carnet ATA), необхідні для здійснення митного контролю, в яких має бути також зазначено повний маршрут від пункту прийняття транзитного вантажу до перевезення до пункту завершення транзиту.

Отже, пільга, визначена п. 197.8 ст. 197 Податкового кодексу, застосовується до операцій з постачання послуг з транзитного перевезення по всьому маршруту перевезення вантажів в цілому, без поділу його на відрізки в межах митної території України та поза межами митної території України, і без застосування нульової ставки до відрізку маршруту поза межами митної території України.

 

Внески учасників аукціону з продажу активів платника, які перебувають у податковій заставі

Який порядок оподаткування ПДВ операцій з надходження гарантійних внесків від учасників аукціону з продажу активів платника, які перебувають у податковій заставі?

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, згідно зі ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Пунктом 187.1 ст. 187 цього Кодексу встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

  • або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
  • або дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформленої відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Порядок проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затверджено наказом № 138.

Згідно з пп. 3.11 п. 3 Порядку № 138 фізична або юридична особа, яка виявила бажання зареєструватись як учасник аукціону, сплачує реєстраційний внесок, розмір якого встановлюється організатором аукціону і не може перевищувати одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а також вносить гарантійний внесок у розмірі 10% від початкової ціни лота.

Учасникам аукціону, не визнаним переможцями, відповідно до пп. 3.17 п. 3 цього Порядку гарантійний внесок повертається протягом п'яти банківських днів з моменту підписання протоколу про проведення аукціону, за вирахуванням платежів за банківські перекази.

Відповідно до пп. 5.4 п. 5 Порядку № 138 переможець аукціону зобов'язаний внести зазначені в протоколі платежі протягом строку, обумовленого договором купівлі-продажу. При цьому гарантійний внесок, зроблений покупцем для участі в аукціоні, зараховується покупцеві в рахунок ціни продажу майна.

Враховуючи те, що сума гарантійних внесків, сплачених учасником аукціону, якого було визнано переможцем, біржа зараховує такому учаснику-покупцеві в рахунок ціни продажу майна, всі суми гарантійних внесків, внесені учасниками аукціону, мають враховуватися біржею при визначенні податкових зобов'язань з ПДВ на дату внесення гарантійних внесків.

Зменшення сум податкових зобов'язань біржі на суму гарантійних внесків, які повертаються учасникам, не визнаним переможцями, відображається в податковій звітності з ПДВ біржі шляхом здійснення коригування податкових зобов'язань з ПДВ.

Послуги з організації та проведення аукціону, що надаються біржею, відповідно до Податкового кодексу є об'єктом оподаткування ПДВ, а базою оподаткування цим податком є сума реєстраційного внеску, який сплачується учасником аукціону.

 

Зменшення суми податкового кредиту на підставі документів, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних

Чи має право покупецьплатник ПДВ при зменшенні суми компенсації на користь постачальникаплатника податку зменшити податковий кредит, якщо розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або повернення постачальником суми попередньої оплати за товари/послуги, то суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника й отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника, то отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду у разі, якщо він зареєстрований як платник ПДВ на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг (пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу).

Таким чином, незалежно від того, зареєстровано розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних чи ні, платник податкупокупець зобов'язаний зменшити податковий кредит.