Статті

Від розробки — до впровадження: податківці вивчають світовий досвід прогнозно-аналітичної роботи

Навчання фахівців ДПС України у Сполучених Штатах Америки«Вісник податкової служби України» постійно тримає руку на пульсі всіх подій, що відбуваються у податковій системі: поточний стан, перспективи розвитку, модернізація податкової служби, адаптація нововведень до повсякденної роботи фахівців. Одним із таких нововведень, що реалізується у податковій службі в рамках проекту «Програма модернізації державної податкової служби України — 1», який фінансується Світовим банком, є Контракт «Розробка та впровадження модельного апарату по визначенню впливу макроекономічних показників на рівень податкових надходжень» між Державною податковою адміністрацією України та Консорціумом у складі «Global Insight (USA) Inc.» (США), «German Institute for Economic Research (DIW Berlin)» (Німеччина), «Prognoz» (США) щодо надання консультаційних послуг. Роботи безпосередньо за Контрактом завершено, але наразі відбувається авторське супроводження розроблених для ДПС України економіко-математичних моделей з прогнозування макропоказників та основних бюджетоформуючих податків — податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб. Як уже повідомлялось у попередніх номерах «Вісника», на запрошення учасника Консорціуму — компанії «IHS Global Insight (USA) Inc.»  (Вашингтон) пройшло навчання фахівців ДПС України у Сполучених Штатах Америки, пов’язане з реалізацією Контракту. Редакція «Вісника» звернулася до директора Департаменту прогнозування, аналізу, обліку та звітності ДПС України Інни САНЖАРЕВСЬКОЇ з проханням детальніше розповісти про враження від навчальної поїздки.


— Інно Семенівно, скажіть, будь ласка, якою була мета навчальної поїздки, адже Контракт уже завершено?

— Маєте рацію, навчальна поїздка планувалася під час реалізації Контракту. З різних причин терміни навчання було перенесено на період авторського супроводження. Але у будь-якому випадку ми не могли собі дозволити втратити можливість вивчення досвіду та ознайомлення з методами роботи Консорціуму у сфері прогнозування макроекономічних показників та податкових надходжень.

— Чим для Вас як керівника Департаменту є розроблений модельний апарат?

— По-перше, це сучасний інструмент моделювання у податковій сфері, який ми маємо можливість використовувати у поточній діяльності. По-друге — спосіб підвищення обґрунтованості оцінки податкових надходжень з урахуванням макроекономічних індикаторів, а також податкової політики і неподаткових чинників. По-третє, це напрям подальшого розвитку у податковій службі діяльності з аналізу та прогнозування надходжень до бюджету, визначення взаємовпливу різновекторних чинників на процес наповнення бюджету.

— Вивченню яких питань було присвячено навчання?

— Організатори навчання — компанія «IHS Global Insight (USA) Inc.» — зосередили нашу увагу на власних напрацюваннях у сфері стратегічного прогнозування змін макроекономічних індикаторів та їх впливу на формування бюджету, організували для делегації ДПС України зустрічі з представником Консорціуму — компанією «Prognoz» та представниками Бюджетного офісу Конгресу США (Congressional Budget Office).

— Чим були цікаві ці зустрічі?

— Зокрема, особливо цікавив нас аналітичний комплекс «Прогноз-5», який створено компанією «Prognoz» і є інформаційною базою програмного забезпечення модельного апарату з визначення впливу макроекономічних показників на рівень податкових надходжень, розробленого консультантом для ДПС України. Тому ми з великою зацікавленістю ознайомилися з напрямами удосконалення функціональних можливостей комплексу.

— А що найбільше зацікавило в Бюджетному комітеті США?

— Все! У кожній країні у бюджетному процесі є свої особливості, однак, як правило, є й спільні риси. Зокрема, у бюджетному прогнозуванні в США економічні перспективи визначаються на календарні роки, а бюджетні — на федеральні фіскальні роки, які охоплюють період з 1 жовтня поточного календарного року до 30 вересня наступного календарного року, презентація бюджету на наступний бюджетний рік відбувається у лютому поточного року. Відрізняється також структура доходів федерального бюджету. Як повідомили у Бюджетному офісі Конгресу США, найвагомішу частку (близько третини) становлять податки з домогосподарств та фізичних осіб. Вона майже втричі перевищує питому вагу частки податків на доходи корпорацій. Частка акцизних податків порівняно невелика — 3 — 5%, але вона включає близько 50 видів різних акцизних податків. До доходів федерального бюджету належать також доходи пенсійного фонду. Прогноз доходів федерального бюджету визначається на основі чинного на той період законодавства за умови його незмінності. Окремо надаються розрахунки економічного впливу нових податкових ініціатив.

— Які спільні риси можна відзначити у бюджетному прогнозуванні в Україні та в США?

— Спільним є те, що основа прогнозування доходів бюджету — узгоджений прогноз макроекономічного розвитку країни.

— Хто брав участь у зустрічі з делегацією ДПС України? Про що йшлося під час цього заходу?

— З боку представників Бюджетного офісу Конгресу США участь у зустрічі з делегацією ДПС України взяли керівник напряму робіт з макроекономічного аналізу Роберт Арнольд (Robert W. Arnold, Unit Chief, Projections Macroeconomic Analysis Division) та керівник напряму робіт з податкового аналізу та прогнозування Марк Бут (Mark B. Booth, Unit Chief, Revenue Estimating Tax Analysis Division). На зустрічі відбувся обмін досвідом з питань інституціональних основ та практичної реалізації стратегічного прогнозування макроекономічних показників та податкових надход-жень в Україні та США (на фото).

— На що Ви особисто звернули увагу під час зустрічі у Бюджетному офісі Конгресу США?

— Найбільше мене вразили високий рівень технічної підтримки аналітичної роботи та чіткі математичні підходи до будь-яких економічних явищ або подій, що аналізуються як консалтинговими компаніями, так і державними установами. Під час зустрічі нас ознайомили, як зазначеним урядовим відомством при моделюванні економічних процесів використовуються методи економетричного та симуляційного (імітаційного) моделювання. В свою чергу ми звернули увагу, що в аналітичних матеріалах, продемонстрованих під час зустрічі, наводяться динамічні ряди з певних аналітичних показників починаючи з 40-х років минулого сторіччя. Між тим податкова історія незалежної України налічує лише близько 20 років. Тобто більш-менш усталена економіка та стабільне законодавство (якщо не враховувати світову фінансову кризу 2008 — 2009 років) є вагомим інформаційно-аналітичним підґрунтям належної точності прогнозів. На відміну від вітчизняного податкового законодавства, яке характеризується нетривалими періодами відносної стабільності.

— З яким ще корисним досвідом Ви ознайомилися під час навчання?

— Різноплановість використання методів аналітичної обробки великих масивів статистичної інформації із застосуванням сучасних економіко-математичних методів, яку було продемонстровано організаторами навчання — компанією «IHS Global Insight (USA) Inc.», на прикладі макроекономічної моделі та системи макроекономічного аналізу і прогнозування федерального бюджету США.

— Чим вона цікава?

— Як нам повідомили, макроекономічна модель економіки США включає понад 1200 найменувань вхідних показників і дає змогу проводити сценарні розрахунки за різними аспектами функціонування певних секторів національної економіки. Приміром, визначити напрями розвитку транспортної інфраструктури та розрахувати потребу в інвестиціях в аеропорти, базуючись на кількості злетів та посадок за визначеним переліком цих суб’єктів господарювання. Або розрахувати обсяги кредитування на іпотечному ринку залежно від віку позичальника та площі орендованого або викупленого житла. Як економіст хочу віддати належне фаховому рівню розробників цієї моделі.

— Що ще Ви хотіли б відзначити за підсумками навчання?

— Насамперед — високий фаховий рівень спеціалістів, здатних у поточній роботі широко використовувати економіко-математичні методи, опрацьовувати значні масиви вхідної інформації для підготовки аргументованих багатоваріантних управлінських рішень. Ми розуміємо, що результати отриманих розрахунків у свою чергу можуть слугувати підґрунтям подальшої роботи аналітиків.

— Як Ви плануєте розвивати отримані знання у діяльності Департаменту?

— Упевнена, що зворотного шляху як у реформуванні ДПС, так і в модернізації виконання основних податкових функцій немає. Одна з таких функцій — прогнозування та аналіз надходжень до бюджету. Розроблений для ДПС України модельний апарат розширює можливості напрямів прогнозування доходів бюджету, оцінки впливу змін макроекономічних індикаторів на податкові надходження. Наша мета — під час авторського супроводження ретельно відпрацювати з розробниками отримане програмне забезпечення, освоїти його, удосконалити навички фахівців у роботі з базами даних модельного апарату та моделями прогнозування макроекономічних чинників та основних бюджетоформуючих податків. Володіння навичками оцінки та інтерпретації результатів сценарних розрахунків прогнозу макроекономічних індикаторів та податкових надходжень — важливий напрям нашої подальшої роботи з модельним апаратом при визначенні прогнозу надходжень до бюджету.


Розмову вела
Тетяна МИХАЙЛОВА