Аналітика

У десятці кращих вітчизняних виробників свинини перебуває ТзОВ «Галичина-Захід»

На місці руїн

СвинокомплексЗа часів Радянського Союзу в Україні налічувалося 20 великих свинокомплексів. Один із них — плановою потужністю на 54 тис. голів — працював у с. Кавсько Стрийського району на Львівщині. Проте із розвалом СРСР всі ці м’ясні гіганти практично пішли під ніж. Стрийський, мабуть, спіткала б така сама доля, але повністю порізати на металобрухт та розібрати на цеглини підприємство не дав данський господар Оле Флемінг Йоргенсен. 60-річний бізнесмен, який у важкі часи змін приїхав до України, спочатку «поставив на ноги» швейний цех на Львівщині, а потім взявся допомогти своїм землякам, котрі разом із приватними особами та декількома державними агенціями і фондами зібрали 30 млн. євро на перспективне сільськогосподарське підприємство у Східній Європі.

Після тривалих переговорів у 2006 р. вони придбали у с. Кавсько руїни свинокомплексу і за декілька місяців практично повністю демонтували старі та побудували нові системи комунікацій та видалення гною, відновили всі конструкції будівель, замінили та утеплили їхні дахи. Вже у 2007 р. завезли перше поголів’я тварин: 1970 свиноматок та 30 кнурів порід ландрас, дюрок та йоркшир данської генетики із найвищим статусом здоров’я — так званим червоним SPF. Наступного ж року тваринники с. Кавсько продали перші 200 свиней на м’ясокомбінат. Відтоді ТзОВ «Галичина-Захід» — підприємство зі 100% данських інвестицій — спеціалізується на вирощуванні та  реалізації високоякісного товарного поголів’я на забій.

До речі, ТзОВ «Галичина-Захід» було одним із перших в Україні, хто ввів до статутного фонду поголів’я свиноматок. Нині їх — 4 тис. голів. Загалом на комплексі утримується сьогодні близько 53 тис. тварин. Відгодовуючи їх до 115 кг ваги, підприємство продає свиней на м’ясокомбінати. Торік, наприклад, ТзОВ реалізувало понад 9 тис. т м’яса. За чинними нормами (за підрахунками фахівців) ним свинокомплекс нагодував у 2011 р. 500 тис. українців.

— Це трохи менше, ніж мешкає сьогодні у м. Львові, — ділиться статистикою фінансовий директор ТзОВ «Галичина-Захід» Орест Куземко. — При цьому слід зазначити, що за тваринами на комплексі доглядають лише 35 працівників. Данці, які вже вклали у виробництво 35 млн. євро, впровадили свою технологію, обладнання, генофонд. Та найголовнішим надбанням є, звичайно, знання, які отримали від них наші працівники: багато «ітеерівців» підприємства пройшли стажування за кордоном, оволоділи данськими технологіями і рослинники товариства. Вирощування сільськогосподарських культур для власних потреб (підприємство має близько 4 тис. га землі — О.К.) у с. Кавсько стало прибутковим. Бо всі роботи в полі виконуються на високопродуктивній імпортній техніці, в установлені строки і найкращим посівним матеріалом.

До тварин — після душу

До речі, за даними Асоціації провідних данських компаній, на 5 млн. населення в Данії вирощується щороку на продаж 20 млн. свиней. Це змушує місцевих фермерів працювати в умовах надзвичайно великої конкуренції. Ринки збуту продукції вони шукають за кордоном — і не лише в країнах Європи. Данці жартують, що кожна їхня свиня експортується до 50 країн світу: порібрина — до США, вирізка — до Японії, хвости — до Китаю. Останніми роками данською свининою зацікавилася й Україна. Щоправда, до нас переважно везуть не биток та окіст, які вважаються дуже якісними, нешкідливими для здоров’я. Данія є вільною від усіх заразних захворювань — класичної та африканської чуми, ящуру, везикулярних хвороб, хвороби Тешена, а також бруцельозу та туберкульозу. Племінні та репродуктивні стада цієї скандинавської країни беруть участь у так званій програмі ВСП (вільні від специфічних патогенів) і мають найвищий статус здоров’я. У системі ВСП усіх тварин транспортують у спеціально обладнаних вантажівках із герметичними повітряними фільтрами, щоб уникнути зараження під час перевезення. Використання медичних добавок у кормах суворо заборонено.

За даними Держкомстату України, Данія посідає шосте місце за обсягами інвестицій в аграрний сектор України. У Київській, Дніпропетровській, Одеській, Івано-Франківській та Львівській областях збудовано вже 8 свинокомплексів за данськими технологіями. Компанії цієї країни налагоджують у нас виробництво обладнання, розглядають можливості для розширення потужностей з переробки м’яса та молока. Крім того, данці охоче діляться з українцями своїм досвідом. У товаристві, наприклад, завдячують партнерам за отримання максимально можливої кількості живонароджених поросят від кожної свиноматки (4 тис. свиноматок дають по 2,35 опоросу на рік), зниження рівня смертності молодняка, досягнення оптимальних умов годівлі тварин з метою виробництва високоякісного м’яса і забезпечення доброго стану здоров’я тварин у стаді.  

До речі, на самий свинокомплекс можна потрапити лише у спеціальному змінному одязі і після того, як… вимиєшся в душі. Таких заходів безпеки дотримуються всі без винятку, бо вони захищають від зараження інфекціями цінних, генетично правильних тварин. Більше того, працівникам комплексу забороняється утримувати вдома свиней, аби це не стало причиною зараження «робочого» — данського стада. Вони також не мають права приносити на роботу м’ясні продукти, харчуються виключно в їдальні підприємства, в меню якої страви зі свинини теж відсутні.

Навколо підприємства зведено електричний паркан. Але охороняє він комплекс не від злодіїв, а… від диких кабанів, яких багато розвелося в навколишніх лісах. Свині утримуються в теплі, посилено харчуються і лише тими кормами, які схвалює лабораторія підприємства. Вагітні свиноматки обов’язково проходять… ультразвукове діагностування. З кнурами вони бачаться лише… в черзі на штучне запліднення. Тоді самців «прогулюють» повз свиноматок для «підняття» настрою останніх. Мабуть, це дає-таки свої результати, бо свиноматки народжують за один раз по 13 — 15 поросят (фахівці стверджують, що при природньому заплідненні такий результат отримати проблематично). Завдяки «добрим генам» свині наїдають по 1,5 — 2 см сала замість 8 см жиру в українських порід.

«Терплячий» капітал

«Бізнес-план підприємства, — приєднується до розмови головний бухгалтер ТзОВ «Галичина-Захід» Руслана Карпин, — розраховано до 2018 року. Прибутковими ми станемо лише з 2015-го. Інвестори готові до цього, бо на швидкі гроші вони із самого заснування підприємства не розраховували. Свої вкладення данці називають «терплячим» капіталом, який почне давати відсотки, коли підприємство повністю погасить кредити. Водночас уже з перших днів ми спрямовані на обов’язкову, своєчасну і в повному обсязі сплату податків. Минулого року, наприклад, ПДФО у нас становив 1,9 млн. грн., екологічний податок, плата за воду та землю — 276,5 тис. грн., до Пенсійного фонду підприємство перерахувало 3,3 млн. грн. Для Стрийського району — це значні надходження».

Генератором же оптимізму на підприємстві є його керівник. Розповідають, що пан Йоргенсен не схвалює, коли хтось (у тому числі колеги-інвестори з Данії) скаржиться на ведення бізнесу в Україні. Мовляв, якщо не можете працювати за українськими правилами — їдьте додому. Тому нікого в районі та області не дивує те, що керівник ТзОВ «Галичина-Захід» планує розширювати підприємство, збільшувати поголів’я тварин. Таке бажання інвестора вітають на Львівщині.


Олександр КРЮЧКОВ,
krolmi@visnuk.com.ua