Інші податки
Тема: Міжнародний досвід

Cходинками американського досвіду

Перехід до нових механізмів та стандартів адміністрування податків в Україні потребує глибокого вивчення податкового досвіду держав з розвинутою економікою.


Серпнева зустріч представників державної податкової служби із керівництвом податкової служби США вкотре засвідчила актуальність міжнародного обміну напрацюваннями у податковій галузі.  Керівні працівники ДПС України ознайомилися з особливостями організаційної структури та діяльності податкової служби США, напрацюваннями американських колег у сфері податкового адміністрування, тенденціями щодо боротьби з проявами корупції серед податківців, дотримання вимог оподаткування. Під час заходів, що здійснювались у рамках програми професійного обміну «Розвиток податкового адміністрування», делегація українських податківців відвідала урядові установи, громадські об’єднання, наукові осередки США.

Контроль на кількох рівнях

На відміну від України податкова система у США є трирівневою, а подекуди й чотирирівневою. Так, у США податки встановлено на федеральному (національному) рівні, на рівні штатів, міст, іноді навіть районів. Основу федерального бюджету становить податок на доходи фізичних осіб, який забезпечує 40 — 45% бюджету. Податок на прибуток юридичних осіб наповнює федеральний бюджет майже на 10%, відрахування на соціальне забезпечення (для виплати пенсій та на медичне забезпечення пенсіонерів) становлять 30 — 35% федерального бюджету; акцизний податок наповнює бюджет на 2 — 3%.

Оскільки податки до федерального бюджету адмініструє національна податкова служба (IRS), а податки до бюджетів штатів та місцевих бюджетів — служби, утворені урядами штатів та органами місцевого самоврядування, то між цими службами функціонує система обміну інформацією. За наявності такого механізму один і той самий об’єкт контролюється декількома службами, що ускладнює спроби занизити оподаткування.

Чи запровадять ПДВ у США?

Штати та органи місцевого самоврядування мають змогу запроваджувати додаткові податки на доходи фізичних осіб та прибутки юридичних осіб, податок з продажу (кінцевої реалізації) товарів (лише на рівні штатів) та податок на майно. При цьому на місцях вирішують, які з цих податків запроваджувати, та встановлюють ставку податку й пільги в оподаткуванні.

Приміром, у США не існує податку на додану вартість, а справляється податок з обороту. Хоча більшість фахівців та аналітиків висловлювали позицію, що ПДВ є справедливішим (сплачується саме в тому місці і в той час, коли створюється додана вартість), ефективнішим (складніше ухилятися від оподаткування), проте усі були скептично налаштовані щодо можливості запровадження ПДВ у США. І на це є певні причини. Так, податок з продажу встановлюється на рівні штатів. Штати, запроваджуючи податок з продажу, визначають базу оподаткування (базою оподаткування переважно є операції з кінцевої реалізації споживачам товарів та деяких послуг, таких як готельні), умови звільнення від сплати податку, ставку податку. Деякі штати, наприклад штат Оригон, взагалі не запровадили податок з продажу. Тому для заміни податку з продажу на ПДВ потрібна одночасна згода усіх штатів на такий крок та їх узгоджена податкова політика щодо ПДВ. А досягти цього на практиці надзвичайно складно, бо Федеральний уряд США не має прямих важелів впливу на уряди штатів щодо запровадження ПДВ.

Якщо Федеральний уряд США спробує запровадити ПДВ на національному рівні, то штати розцінюватимуть це як посягання на їх (штатів) суверенітет через обмеження фінансів. Водночас вважають політично некоректним запроваджувати оподаткування споживання замість оподаткування доходу. Адже з економічної точки зору оподаткування ПДВ рівнозначне оподаткуванню податком на доходи фізичної особи, які відрізняються лише способом вилучення грошей. Вважають також, що при запровадженні ПДВ бідні сплачуватимуть його більше, ніж багаті (у відсотках до доходу), що є негативним моментом.

Крім того, у США існує сильне лобі як проти підвищення податкових ставок, так і запровадження ПДВ, яке, вважають, погіршить економічну ситуацію в країні. На рівні штатів найбільший спротив викликає підвищення податків з обороту. Так, 1200 законотворців на рівні штатів підписалися проти підвищення цього податку. Тому ймовірність запровадження ПДВ у США, по суті, дорівнює нулю.

Програма попереднього моніторингу

Для зручності виконання платником податкових зобов’язань та зменшення витрат на адміністрування податку на прибуток підприємств, забезпечення рівномірного надходження цього податку до бюджету та виконання бюджетних призначень у США замість щоквартальної, чинної в Україні, запроваджено річну звітність з податку на прибуток підприємств з одночасною сплатою щоквартальних авансових внесків, розрахованих з огляду на очікуваний прибуток у поточному році, але не менш як 1/4 від суми нарахованого податку за попередній рік.

Відносно новою в США є програма попереднього моніторингу операцій (САР), основним завданням якої є напрацювання узгоджених рішень між податковим органом і платником з відображення в податковому обліку окремих операцій ще до подання податкової звітності.

Нині у програмі САР беруть участь близько 140 платників і при цьому IRS намагається істотно розширити кількість таких платників. Участь у програмі САР вимагає від платників значно вищого рівня прозорості та довіри порівняно із звичайним аудитом вже поданої податкової звітності. При цьому платники зобов’язані надавати до податкових органів достовірну інформацію про суттєві операції.

Нещодавно в структурі підрозділу по роботі з великими платниками та міжнародним бізнесом США створено офіс з укладання попередніх цінових угод (APA — advance pricing agreements). Штат офісу налічує 38 осіб: юристів, бухгалтерів та економістів.

Платник податків у США може звернутися на платній основі до офісу із заявою про укладення попередньої цінової угоди, в якій встановлюватиметься механізм визначення трансфертних цін.

Крім того, у США платники податків не можуть уточнювати показники податкової звітності, що пов’язані з трансфертними цінами. Зазвичай тривалість перевірок правильності визначення трансфертних цін становить у США 12 — 18 місяців.

Методи визначення податкових зобов’язань

Відмова від застосування невиважених фіскальних методів здійснення контролю за дотриманням законодавства платниками — один із вагомих чинників, що сприяє співпраці українських податківців з платниками податків у форматі довіри та чесності. Так, в Україні згідно з Податковим кодексом тривалість перевірок обмежена і не може перевищувати 30 робочих днів. У США тривалість проведення документальних перевірок платників податків податковими органами у часі не обмежена.  Перевірка великого платника податків може тривати кілька років із залученням чималої кількості перевіряючих (понад 20 осіб), які в процесі перевірки підлягають ротації, щоб запобігти проявам корупції. Водночас при проведенні перевірки окремої компанії її керівництво постійно інформують про хід перевірки та її результати.

У США також активно використовують непрямі методи визначення податкових зобов’язань платників, зокрема інформацію з третіх джерел. Так, у структурі IRS є Whistleblower office (дослівно «Офіс свистунів»), що займається збором та аналізом даних з третіх джерел (наприклад, інформації добропорядного громадянина про майновий стан свого сусіда).

Слід зауважити, що податкові органи у США мають ширші, ніж в Україні, права на отримання інформації від третіх осіб про об’єкти оподаткування платників податків. Так, податківці безперешкодно отримують інформацію від банків, брокерських компаній про доходи та від будь-яких інших сторін, які виплачують гроші конкретній особі. Приміром, від дистриб’юторських компаній надходить інформація про відпуск підакцизної продукції. На запит IRS банки повідомляють про зняття готівки на суму понад 10 тис.  дол. США, нараховані відсотки на суми депозитних вкладів, про підозрілі діяльність і операції, нелогічні чеки, часте відкриття депозитів тощо.

Крім того, при перевірці платника у США використовують агентів. Відбувається це у такий спосіб. Скажімо, на переговори до компанії направляють агента, що нібито зацікавлений у придбанні активів такої компанії. Керівництво компанії, у свою чергу зацікавлене у вигідному продажу активів, показує агенту справжню фінансову звітність компанії та її реальний фінансовий стан. При цьому при проведенні переговорів агенту дозволено використовувати засоби запису інформації без відповідного дозволу прокуратури, оскільки в цьому разі одна із сторін переговорів (агент) знає про факт здійснення запису. Кримінальні агенти можуть також діяти під виглядом представників незалежного аудиту.

Електронний сервіс та відповідальність платника

У США запроваджено електронний сервіс (вікно) для платників податків на сайті податкових органів як елемент спрощення спілкування та інструмент обслуговування платника. Головною стратегічною метою електронного сервісу є різке зменшення конфліктних ситуацій з податковими органами, забезпечення стовідсоткового нарахування та сплати податкових зобов’язань і зменшення кількості перевірок.

Реєстрація платника на сайті податкових органів здійснюється за допомогою коду (Taxes Identification Number) та паролю (Web file number). За допомогою електронного сервісу (вікна) платник подає, уточнює звітність та сплачує податки з будь-якого комп’ютера через мережу Інтернет. Платник також має постійний доступ до своїх облікових даних (зокрема, до картки особового рахунку). Крім того, при заповненні податкової звітності на сайті податкових органів платник автоматично отримує підказки щодо правильності заповнення.

При надісланні заяви на подання звітності через веб-сайт особи, уповноважені платниками подавати таку звітність, надають податковим органам зразки відбитків пальців.

Якщо платник податків надає недостовірну інформацію декілька разів, податкові органи можуть заблокувати доступ цього платника на сайт.

Податкова служба США усіляко стимулює платників до заповнення і подання декларацій в електронному вигляді. У 2011 р. прийнято мільярдну декларацію в електронному вигляді. Водночас податкова служба США має більше, ніж в Україні прав на відмову у прийнятті податкової декларації. Так, податкова декларація не приймається, якщо її складено не за встановленою формою або з порушенням вимог до формату складання електронного документа, якщо вона не містить усіх додатків або є арифметичні помилки.