Новини
Тема: Податок на прибуток, Перевірки та відповідальність

Податок на прибуток підприємств

За який період та в який термін сільськогосподарському підприємству слід подати податкову декларацію з податку на прибуток, якщо воно з початку наступного року перейде на сплату фіксованого сільськогосподарського податку?

Відповідно до п. 152.9 ст. 152 Податкового кодексу для платника податку на прибуток підприємств використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, подають декларацію з податку у строки, визначені законом для річного податкового періоду (ст. 155 зазначеного Кодексу).

Для виробників сільськогосподарської продукції, визначених ст. 155 Податкового кодексу, річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року (пп. 152.9.1 п. 152.9 ст. 152 цього Кодексу).

Для виробників сільськогосподарської продукції, зареєстрованих як платники ФСП, не застосовуються норми цього підпункту в частині визначення податкового періоду для виробників сільськогосподарської продукції (пп. 152.9.4 п. 152.9 ст. 152 Податкового кодексу).

Порядок справляння ФСП визначено главою 2 розділу XIV Податкового кодексу. Згідно з п. «а» ст. 307 цієї глави платники ФСП не є платниками податку на прибуток підприємств.

Базовим податковим (звітним) періодом для ФСП є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається з 1 січня і закінчується 31 грудня того самого року (пункти 305.1 та 305.2 ст. 305 Податкового кодексу).

Таким чином, оскільки у разі переходу із загальної системи оподаткування на сплату ФСП сільськогосподарські підприємства втрачають статус платника податку на прибуток, період з 1 липня по 31 грудня, який вони застосовували до переходу на сплату ФСП, для таких підприємств слід вважати окремим податковим періодом із поданням податкової звітності в терміни, визначені для платників податку на прибуток, тобто протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем цього звітного періоду.

 

Як у податковому обліку платника податку на прибуток підприємств відображається отримання цінних паперів як внесок до статутного фонду та їх подальший продаж?

Згідно з пп. 136.1.3 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу для визначення об’єкта оподаткування не враховуються суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку.

Таким чином, якщо цінні папери вносяться до статутного фонду платника податку в обмін на корпоративні права, емітовані таким платником податку, таке внесення є прямою інвестицією, сума якої не враховується при визначенні об’єкта оподаткування у складі доходу такого платника податку — емітента.

Пунктом 153.8 ст. 153 зазначеного Кодексу визначено, що під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості.

Отже, операція з внесення цінних паперів до статутного фонду платника податку є прямою інвестицією, а не придбанням таких цінних паперів, тобто платник податку — емітент корпоративних прав, який отримав цінні папери як внесок до статутного фонду, не враховує вартість отриманих цінних паперів у складі витрат на придбання цінних паперів при визначенні фінансового результату від операцій з цінними паперами згідно з п. 153.8 ст. 153 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу першого цього пункту під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв’язку з таким продажем, обміном, викупом емітентом, погашенням або відчуженням.

У разі продажу цінних паперів, отриманих як внесок до статутного фонду, платник податку має збільшити доходи в окремому податковому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами та врахувати суму отриманих коштів при розрахунку податку на прибуток від таких операцій.

 

Як у податковому обліку платника податку на прибуток підприємств відображається сума дисконту (процентів), що виникає при зворотному викупі цінних паперів, які були продані за договором РЕПО? Як у податковій декларації з податку на прибуток підприємства відображається позитивна або від’ємна різниця від продажу цінного паперу за операцією РЕПО?

Відповідно до пп. 14.1.167 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу операція РЕПО — операція купівлі (продажу) цінних паперів із зобов’язанням зворотного їх продажу (купівлі) через визначений строк за заздалегідь обумовленою ціною, що здійснюється на основі єдиного договору РЕПО. Строк між датами виконання першої та другої частин операції РЕПО (строк РЕПО) не може перевищувати одного року.

Оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами визначено ст. 153 зазначеного Кодексу. Згідно з п. 153.8 цієї статті платник податку повинен вести відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, у тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до статутного капіталу. При цьому витрати платника податку, понесені при придбанні цінних паперів, використаних платником в операціях РЕПО, не враховуються у визначенні фінансових результатів за операціями з торгівлі цінними паперами протягом строку РЕПО, а враховуються при визначенні фінансових результатів за операціями РЕПО в порядку, передбаченому п. 153.9 ст. 153 Податкового кодексу.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього самого виду протягом такого звітного періоду, від’ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього самого виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному ст. 150 цього Кодексу.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу (обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження) кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього самого виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням відємного фінансового результату від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього самого виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Пунктом 153.9 ст. 153 Податкового кодексу визначено, що норми п. 153.8 цієї статті не поширюються на операції з купівлі (продажу) цінних паперів із зобов’язанням зворотного їх продажу (купівлі) (операції РЕПО), якщо такі операції не передбачають перехід права власності на цінні папери. Фінансовий результат за такими операціями платника податку визначається по кожній такій операції як різниця між ціною продажу (купівлі) цінних паперів та ціною їх зворотної купівлі (продажу) в податковому періоді, в якому відбулась зворотна купівля (продаж) таких цінних паперів.

За операціями з купівлі (продажу) цінних паперів із зобов’язанням зворотного їх продажу (купівлі) (операції РЕПО), якщо такі операції передбачають перехід права власності на цінні папери, фінансовий результат визначається в порядку, передбаченому для операцій з торгівлі цінними паперами в п. 153.8 ст. 153 зазначеного Кодексу.

Норми Податкового кодексу щодо визначення звичайних цін при проведенні операцій РЕПО не застосовуються.

Враховуючи викладене, якщо при купівлі (продажу) цінних паперів за операціями РЕПО право власності на такі цінні папери не переходить, то фінансовий результат визначається за кожною операцією з купівлі (продажу) окремого цінного паперу. Доходи (витрати) платника податку з урахуванням дисконту (процентів), отримані (понесені) при продажу (придбанні) цінного паперу, враховуються в окремому фінансовому обліку в податковому періоді, в якому відбувся зворотний продаж (купівля) такого цінного паперу.

У податковій декларації з податку на прибуток підприємства позитивна або від’ємна різниця між отриманим (нарахованим) платником податку доходом від продажу цінного паперу за операцією РЕПО та витратами, понесеними (нарахованими) таким платником податку внаслідок придбання такого цінного паперу, відображається у рядку 6 додатка ЦП «Цінні папері» до декларації за результатами звітного періоду, в якому відбулась зворотна купівля (продаж) такого цінного паперу.

При цьому прибуток, отриманий від купівлі (продажу) цінного паперу за операцією РЕПО, за якою право власності не переходить, переноситься до підсумкового рядка 03.20 додатка ЦП до декларації та відображається у складі інших доходів у рядку 03 декларації.

Від’ємна різниця між ціною продажу (купівлі) цінного паперу та ціною його зворотної купівлі (продажу) за операцією РЕПО у показнику підсумкового рядка 03.20 додатка ЦП до декларації не враховується і в подальшому в декларації не відображається.

Якщо операції РЕПО передбачають перехід права власності на цінні папери, то фінансовий результат визначається в порядку, передбаченому для операцій з торгівлі цінними паперами в п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу.

 

Які штрафні санкції застосовуються у разі виявлення помилок у додатках до податкової декларації з податку на прибуток підприємства, що не призводять до зміни показників цієї декларації?

Згідно з п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки було самостійно виявлено.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу:

  • або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
  • або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Якщо після подання декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом (п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу).

Таким чином, виправлення помилок платником податку на прибуток може проводитись як у звітній, так і в уточнюючій декларації. Відповідні відмітки зазначаються у рядку 1 заголовної частини декларації. Виправлення помилок у додатках до декларації здійснюється у загальному порядку. Якщо виправлення помилок в декларації та додатках до неї не призводить до заниження податкового зобов’язання, штрафні санкції не застосовуються.

 

Чи здійснюється коригування витрат у разі повернення працівником спецодягу, витрати на придбання якого враховано при визначенні об’єкта оподаткування як витрати на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням?

Відповідно до п. 4.1 Положення № 53 засоби індивідуального захисту (за текстом — ЗІЗ) видаються працівникам безплатно, є власністю підприємства, обліковуються як інвентар і підлягають обов’язковому поверненню при: звільненні з підприємства, переведенні на тому самому підприємстві на іншу роботу або інше робоче місце, зміні виду робіт, уведенні нових технологій, уведенні нових або заміні наявних знарядь праці та в інших випадках, коли використання виданих ЗІЗ не є необхідним, а також після закінчення строків їх використання.

Видача працівникам і повернення ними ЗІЗ має обліковуватися в особистій картці обліку спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту (п. 4.10 Положення № 53).

Отже, оскільки ЗІЗ є власністю платника податку і облік їх руху у податковому обліку не відображається, то у разі повернення працівниками ЗІЗ витрати платника податку на прибуток на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, що віднесені до складу витрат на підставі пп. 140.1.1 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу, не підлягають коригуванню незалежно від термінів повернення та стану придатності для подальшого використання таких ЗІЗ.


Єдина база податкових знань, www.sts.gov.ua