Інші податки
Тема: Міжнародний досвід

Реформування податкової системи — процес незворотній

Незважаючи на суттєві відмінності законодавчих баз різних держав та притаманні кожній з них власні форми й методи адміністрування податків, процес обміну досвідом є потужним стимулом до пошуків раціонального зерна, що може прорости на вітчизняному грунті. Як свідчить історія розвитку податкових відомств іноземних держав, зокрема колишніх радянських республік, нова якість стандартів ведення бізнесу безпосередньо залежить від готовності та здатності податкової служби до реформування. У цьому сенсі показовим є досвід запровадження реформ у країнах Балтії.


Модернізація податкової системи як крок до ЄС

Під час проведення в Ялті XVIII засідання Координаційної ради керівників податкових служб — учасниць СНД цікавою була дискусія з приводу ефективності об’єднання в одну службу податківців та митників. Своїм досвідом з цього приводу поділилися гості – запрошені на «податковий саміт» керівники відповідних служб Естонії, Латвії та Литви.

 Головною умовою отримання членства ЄС для цих країн була модернізація податкової системи, зокрема повна інформатизація відносин з платниками податків. Відтак поступово функції адміністрування та контролю передавали до центральних підрозділів податкових відомств і водночас скорочували штати працівників. У регіонах залишилися тільки структурні підрозділи, які виконують функцію суто обслуговування платників податків.

Щоб реалізувати свої плани уповні, було прийнято рішення про переведення платників на подання звітності в електронному вигляді. На сьогодні податкові служби країн Балтії — служба державних доходів, що об'єднує податкову та митну служби у Латвії, податкова й митна служба в Естонії, державна податкова інспекція у Литві — володіють обширною багаторічною податковою історією своїх платників. Це неабияк сприяє здійсненню оперативного та якісного взаємообміну необхідними даними як у межах країни, так і на території єврозони. Водночас платники отримали можливість спілкуватися з податковою службою безконтактно.

«Ми досягли майже повної інформатизації у спілкуванні з платниками податків. Суб’єкти господарювання — юридичні особи практично 100% звітності подають через Інтернет. До того ж і громадяни віддають перевагу саме такому каналу зв’язку з податковою. Результати нещодавньої кампанії декларування засвідчили, що 93% громадян подали декларації електронною поштою. Це не означає, що проблем не існує. Постійно доводиться слідкувати за розвитком науково-технічного прогресу, аналізувати економічні індикатори, щоб не допустити створення платниками податків схем мінімізації. Намагаємося при цьому вживати превентивних заходів», — розповів Генеральний директор податкової і митної служби Естонії Енріко Аав під час засідання Координаційної ради керівників податкових служб СНД.

Заходи жорсткі, але ефективні

Вперше за десять років на ялтинський саміт, мета проведення якого полягала, зокрема, у просуванні інтеграційних ініціатив і реалізації рішень у сфері оподаткування, прийнятих на міжурядовому й міждержавному рівнях, запросили і представників прибалтійських держав. Розвиток співпраці з цими країнами неабияк сприяє залученню позитивних напрацювань загальноєвропейських принципів податкової політики. Стратегії розвитку податкових служб країн Балтії спрямовано на повну гармонізацію із законодавством європейської спільноти.

До структур податкових служб країн Балтії входить або фінансова, або митна поліції, наділені досить широкими повноваженнями. Причому в одній із країн минулого року запроваджено жорстку норму щодо негайної конфіскації вилучених з незаконного обігу цінностей без суду. Виступаючи на саміті, на ефективності такого заходу наголосив заступник начальника Державної податкової інспекції при Міністерстві фінансів Литви Вітаутас Віткявічус. «Керівництво Литви прийняло вкрай важливе рішення і внесло поправку до Кримінального кодексу, відповідно до якої передбачено можливість не тільки засудити за податковий злочин, а й конфіскувати майно, отримане нелегальними шляхами і методами, — заявив Вітаутас Віткявічус. — Таких прав раніше у фіскальних відомств Литви не було. Не забарилися й перші результати. Лише за I квартал поточного року податкова поліція викрила і конфіскувала істотну суму грошових ресурсів. Слід зазначити, що податкова інспекція та податкова поліція перебувають у постійній взаємодії. У цьому ж кварталі податкова інспекція передала чотири подібні факти до податкової поліції. Звісно, у суспільстві такі повноваження фіскалів сприйняли неоднозначно, оскільки конфіскація майна — жорсткий захід. Однак ми обрали цей шлях, і результати оцінюються громадянами позитивно».

Обмін інформацією — важливий елемент контролю

Головними напрямами діяльності вищезазначених служб країн Балтії є отримання державами стабільних доходів, захищених від небажаних економічних коливань. При цьому податкові системи мають забезпечити справедливий і пропорційний розподіл податкового навантаження, а процес адміністрування податків — економічну ефективність діяльності суб’єктів господарювання. Підґрунтям для адміністрування податків стали два основні принципи — добровільна сплата податків та аналіз ризиків, тобто робота з платниками податків, які не виявляють лояльного ставлення до законів. Ця категорія платників постійно перебуває у полі зору працівників податкових служб, і таких платників примушують сплачувати податки.

У країнах Балтії впроваджено систему оподаткування подарунків, а також податок на нерухомість.Слід зауважити, що загальна кількість податків, які справляються у країнах Балтії, становить близько двох десятків у кожній з держав. Причому їхні ставки доволі високі і перевищують чинні в Україні. Приміром, в Естонії податок з доходів фізичних осіб справляється за ставкою 26%. У Литві розміри ставки податку на додану вартість справляються і сплачуються за ставкою 21%. У Латвії податок з доходів фізичних осіб становить 25%, а ПДВ — 22%. Ставки акцизів також доволі високі. «Інформацією стосовно ПДВ, а також підакцизних товарів ми регулярно обмінюємося з країнами ЄС, — розповіла Генеральний директор Державної служби доходів Латвії Нелія Єздокова. — Щодо ПДВ важливо, щоб наші платники податків могли ознайомитися з фіскальними регістрами платників податків не лише своєї країни, а й усього Європейського Союзу. Тому створено і працюють різноманітні системи з обміну інформацією, вкрай необхідні для контролю за цим податком. Вони вже повністю відпрацьовані. Але спочатку ми пройшли шлях, яким сьогодні йдуть наші українські колеги».

Ознаки зрілого суспільства

На думку керівників податкових відомств країн Балтії, процеси, що окреслилися в Україні у сфері оподаткування, цілком демократичні. Адже демократія — це не вседозволеність і безкарність, а насамперед особиста відповідальність перед суспільством. Добровільна сплата податків є незаперечною ознакою розвиненого демократичного суспільства з високою економічною культурою, здатного забезпечити належний суспільний контроль за діяльністю фіскалів. Цими важливими принципами керуються працівники податкових служб країн Балтії і вже чимало встигли зробити для втілення їх у життя.

І хоча фіскальні дії урядів, як і в будь-якій демократичній країні час від часу піддають критиці, ані платники податків, ані політики не висловлюють зауважень безпосередньо в адресу податківців. Це свідчить про високий рівень економічної культури і толерантності, сформований у цих державах.


Олена НИЗОВА,
головний державний податковий інспектор відділу масово-
роз’яснювальної роботи та звернень громадян ДПА в АР Крим