Інші податки
Тема: Міжнародний досвід

Про українсько-польську співпрацю та європейські перспективи України

Про те, як Товариство платників податків Польщі співпрацює з урядом, прагне до вирішення питань на європейському рівні та стимулює його пристосування до вітчизняних можливостей, про українсько-польську співпрацю та європейські перспективи України розповів читачам «Вісника» Марек НЄМЧИК, президент цієї організації.


Європейські перспективиМарек Нємчик

Як відомо, у січні 2005 р. Україною було подано заяву щодо клопотання про членство в ЄС. Через шість років Бюро Високого представника з іноземних справ і політики безпеки Європейського Союзу Кетрін Ештон підтвердило, що 2011 р. матиме принципове значення для відносин України і Євросоюзу. Тому, на мою думку, ми як союзники по Східному партнерству мусимо об’єднати зусилля і діяти всебічно в міру наших можливостей задля розгляду на порядку денному Євросоюзу питання членства України у спільноті, а також створення зони вільної торгівлі.

У документах Європейського Парламенту замість перспектив членства для східних партнерів, у тому числі для України, на жаль, ідеться тільки про європейську перспективу, хоча у Трактаті ЄС згадується передбачувана перспектива членства.

Очевидно, у вашій країні, як це мало місце в Польщі, існує значна група євроскептиків, які порушують питання громадських коштів з позицій вступу до Євросоюзу. Відповім їм цитатою із заяви польського депутата в Європарламенті Марка Сівца: «З точки зору такої країни, як Польща, дохід якої збільшився на 20% впродовж перших п’яти років перебування в Європейському Союзі, будь-яка ціна належності до ЄС варта сплати».

Незважаючи на світову кризу у І кварталі поточного року польський ВНП зріс на 4,4%. Майже половина нових робочих місць усього Євросоюзу з’явилась у Польщі.

Між тим проблем не бракує, і певно, що аналогічні з’являться і в Україні в разі налагодження міцніших зв’язків з Євросоюзом. Їх буде легше подолати, допомагаючи одне одному. Маю на увазі, наприклад, необхідність ревізії обмежувального кліматично-енергетичного пакета, що може дуже болісно відобразитися на діяльності наших великих платників податків — підприємств важкої промисловості, що викидають чадний газ.

Українсько-польська співпраця

На мою думку, маємо два солідні напрями сучасних польсько-українських відносин. Перший — спільне проведення чемпіонату «Євро-2012», другий — Східне партнерство, а вже в його перспективі сподіваємося на приєднання України до Європейського Союзу.

До «Євро-2012» спільно з Асоціацією платників податків України ми організували проведення міжнародної конференції, адже ми однаково трактуємо підготовку до великого свята фанів футболу як арену співпраці польського та українського бізнесу. Активізуються будівельні фірми: великих обертів набирає будівництво нових стадіонів, доріг, аеропортів, готелів, здійснюються інвестиції у сферу громадського харчування, сферу послуг, транспорт. У такий спосіб генеруються податки — величезні доходи для наших країн і суспільств.

Від «Євро-2012» нас відділяє лише один рік. Підготовка до нього добігає кінця, і, я впевнений, організація футбольних змагань принесе успіх обом сторонам. А після цього перед нами постане чергова проблема, яку мусимо розв’язати: як використати, в тому числі для міжкордонної співпраці, структуру, створену для чемпіонату великим обсягом коштів і людських зусиль?

Безпосередньо стосується цієї проблеми і польське президентство в ЄС, яке розпочалось у липні 2011 р. і триватиме півроку. З офіційної точки зору нашого уряду, прийнятої ще минулого року, сформулювано цілі польського керівництва, серед яких: перегляд головних переговорних планів, відносини зі Сходом, зміцнення зовнішньої енергетичної політики Євросоюзу.

У контексті кожної з перелічених цілей міцно вкорінено Україну. Під час нашого президентства будемо прагнути до підписання асоційованих умов членства в ЄС, створення зон вільної торгівлі, візової та торговельної лібералізації.

Турбота про працівників

Щодо міграційних питань, то офіційно в Польщі працює близько 100 тис. українців. Неофіційно, мабуть, більше, навіть незважаючи на візові обмеження, пов’язані зі вступом Польщі до країн Шенгену. Певно, висловлене нами побажання щодо візової лібералізації сприятиме значному збільшенню потоку людей, які переміщуються між Україною і Польщею.

Близько 2 млн. поляків працюють у країнах Євросоюзу. Велику частину їх складають фахівці високої кваліфікації — лікарі, інженери, науковці. Завдяки заробітчанській еміграції на польському ринку праці створено нішу, що, ймовірно, в майбутньому заповнюватиметься освіченими фахівцями, в тому числі з України. Їх притягуватимуть хороші умови праці, оплати і традиційна польська гостинність. Як платники податків новоприбулі увійдуть до потенційного кола інтересів нашого Товариства, на користь Польщі й України.

Практичні кроки до стабільності

Ні для кого не секрет, що платники податків не тільки роблять посильний внесок у створення національного доходу, а й забезпечують працею себе та інших і тим самим опосередковано впливають на економічне становище суспільства. При цьому ми намагаємося вийти за межі суто політичних жестів, скеровуючи нашу діяльність на практичні кроки. Водночас ми не можемо бути осторонь обставин, що супроводжують генерування прибутків і сплату податків. Тому наше Товариство проводить лобістську політику на користь платників податків, співпрацює з урядом, прагне до вирішення питань на європейському рівні та стимулює його пристосування до вітчизняних можливостей.

Ми — досвідчені партнери в розбудові нових економічних, політичних і соціальних реалій, тому щиро ділимося своїм досвідом. Зокрема, ми понесли надзвичайно великі суспільні затрати в процесі трансформації системи. А оскільки, за народним прислів’ям, вчаться на помилках, можемо додати, що найкраще вчитися на чужих помилках. Тож вчіться на наших...

Потенціал визначатиме майбутнє

Ми, Товариство платників податків Польщі, активно займаємось вирішенням низки проблем, з якими пов’язано подальший розвиток польсько-українських бізнес-контактів, а саме: регуляція і ситуація прикордонних територій; митна, організаційна співпраця, управління проектами; податкове законодавство в контексті європейських стандартів.

У серпні цього року Україна відзначатиме 20-ту річницю проголошення незалежності. Під час лютневого V Форуму «Європа — Україна» проводилась дискусія під гаслом «Успіхи, поразки і потенціал 20 років». Пропоную, щоб найбільший акцент ми зробили на слові «потенціал», бо воно визначатиме майбутнє. Такий потенціал символізують, зокрема: участь наших президентів Віктора Януковича і Броніслава Коморовського у варшавській зустрічі на вищому рівні керівників Середньої Європи; прийняття Україною ротаційного керівництва в Комітеті Міністрів Ради Європи; поданий сигнал від євродепутата Павла Коваля щодо закінчення під час польського президентства переговорів стосовно умов асоційованого членства України в ЄС. І наостанок, можливо, незначним, але дуже позитивним сигналом є зустрічі на семінарах, присвячених питанням оподаткування.