Інші податки
Тема: Нариси з історії

Незвичайні податки

Споконвіку в разі гострої потреби наповнення бюджету можна було, як свідчить історія оподаткування, запровадити податок на будь-що, і гомадяни… покірно його сплачували. Свого часу джерелом відрахувань до скарбниці були податки на чоловічі бороди, жіночу косметику та коштовності, еркери та балкони, коней та карети, горобців та лазні, каву еспресо, пересування на снігоходах тощо.


Податок на бороду

Запроваджений у 1689 р. Петром І у Росії. Борода оцінювалася за станом: дворянська та приказна — 60, першостатейна — 100, пересічна торгова — 60, кріпосна, паламарська — 30 рублів. Селянин міг носити бороду в селі, не сплачуючи податок, але при в’їзді чи виїзді з міста мав давати за неї 1 копійку.

Податок на лазні

За указом Петра І в 1704 р. думні люди й першостатейні купці повинні були сплачувати з домашніх лазень по 3 рублі, прості купці й різночинці — 1 рубль, селяни — 15 копійок.

Податок на годинники

Було запроваджено у Великій Британії в 1797 р. Кожен власник годинника повинен був щороку сплачувати до скарбниці держави 5 шилінгів. Але через рік такий податок було скасовано. Ця країна у ті часи була промисловою державою номер один і не могла допустити обмеження інтересів людей, які прагнули бути пунктуальними.

Податок на тінь

Справляється у Венеції з 1993 р. Під податок «потрапили» навіси й парасольки магазинів і кафе, тінь від яких падає на комунальну власність — землю. До речі, ще у Візантії сплачували податок на повітря, розмір якого залежав від розміру будинку.

Податок на собак

Справляється у багатьох країнах і скрізь різний. У Швеції — залежно від зросту тварини, у Норвегії — від довжини, у спеціальній економічній зоні Шаньтоу (Китай) власнику собаки слід сплатити 1,2 тис. дол. США за реєстрацію собаки і щороку 400 дол. за медичний огляд.

Податок на слугу чоловічої статі

У 1692 р. в Англії запроваджено прямий податок з осіб, що наймають слугу чоловічої статі. Слуги-чоловіки вважалися об’єктом розкоші, а їхні багаті власники — джерелом наповнення скарбниці.

Податок на капелюхи

У 1783 р. у Великій Британії запроваджено податок на капелюхи. Кожен мешканець Лондона був зобов’язаний сплачувати за свій капелюх 2 фунти, а кожен сільський житель — 5 шилінгів на рік. На капелюхах проставляли спеціальну відмітку, яка свідчила про сплату власником податку.

Податок на горобців

Податок на горобців вигадали в XVIII ст. у Вюртемберзі (Німеччина). Господар кожного будинку мав знищити дюжину горобців, за це він отримував 6 крейцерів. У разі непідтвердження факту знищення сплачувався податок у розмірі 12 крейцерів.

Податок на сонце

Діє на Балеарських островах в Іспанії. Туристи за перебування на сонці зобов’язані сплачувати 1 євро на день. Таким чином, щороку від справляння такого податку до скарбниці додатково надходить близько 70 млн. дол. США. Ці кошти уряд спрямовує на очищення пляжів і прибережної зони.

Гіпсовий податок

Сплачують в Австрії гірськолижники під час кожного спуску з гори. Отримані кошти передають до клінік. За статистикою, в австрійських Альпах щороку отримують травми понад 150 тисяч лижників.

Податок на танець живота

У Єгипті виконавиці танцю живота щороку сплачують державі 900 млн. єгипетських фунтів (264 млн. дол. США). Це робить танцівниць п’ятим по значущості джерелом наповнення скарбниці держави після Суецького каналу, туризму, експорту нафти і бавовни.

Податок на шампанське

Німецькі шанувальники ігристого вина сплачують до скарбниці податок з кожної пляшки, виробленої в Німеччині. Спеціальний податок на шампанське є і в інших країнах Євросоюзу.