Юридична практика

З корупціонерами — не по дорозі

У Національному університеті ДПС України за участю Голови ДПС України Олександра КЛИМЕНКА{h}Голова ДПС України Олександр КЛИМЕНКО:
«Я не можу стверджувати, що відомство — некорумповане. Але проведені соціологічні опитування свідчать: колеги-податківці та платники податків вважають нашу установу найменш корумпованою. Проте для нас основне — зберегти й посилити такий стан речей, унеможливити будь-які корупційні прояви»{/h} відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми протидії корупції в органах Державної податкової служби України». Податківці, підприємці, представники громадськості та міжнародні експерти радилися, як подолати корупцію в податковій службі.


Розмова на конференції видалася відвертою та змістовною — учасники шукали шляхи вирішення проблеми у прийнятті політичних рішень керівництвом держави, в удосконаленні вітчизняного законодавства, у міжнародному досвіді та у власне оперативній діяльності Управління внутрішньої безпеки ДПС України.

Втім, як зазначив бізнес-омбудсмен уряду Грузії Георгій Пертая, не варто шукати рецептів від недуги у міжнародних зразках протидії корупції. Україна повинна виробити власні методи боротьби з цим негативним явищем. Досвід Грузії, яка за останні декілька років значною мірою подолала корупцію, хоча до цього була однією з найкорумпованіших країн колишнього СРСР, грунтувався на політичній волі до реальної боротьби з корупцією в усіх ешелонах влади. Як наслідок, значно підвищилось несприйняття корупції. «Основне в подоланні корупції — це політична воля», — наголосив Георгій Пертая. Усі структури повинні містити антикорупційний компонент і перевірятися на корупцію, у разі негативного показника — розформовуватись. У Грузії значно поменшало проявів бюрократії. Внаслідок реформ звільнено 50% держслужбовців. Досвід працівників не може бути цінним, якщо він корупційний.

Радник із правових питань Департаменту юстиції США Мері Бетлер повідомила, що для уникнення корупційних ризиків у країні аналіз діяльності підприємств має здійснюватись двома незалежними структурами, а сплата податків — за допомогою електронної системи.

Олександр Клименко — Голова ДПС України«Для України одна з головних проблем — різне трактування законодавства та високий рівень тіньової економіки, — зауважив Голова ДПС України Олександр Клименко. — Усе інше — похідне».

Щодо діяльності податкового відомства, то на практиці широко застосовуються елементи електронного врядування та персональної відповідальності керівників структурних підрозділів.

«Ми розпочали перебудову податкової служби з фіскальної на сервісну. Персонал, який це сприймає, — працюватиме, тих, хто це не сприйме, буде звільнено із займаних посад», — наголошує Голова ДПС України.

Учасники прийняли рекомендації щодо діяльності ДПС України для подальшого їх впровадження, зокрема щодо створення умов для прискорення впровадження інноваційних інструментів і методів у протидії корупції та посадовим злочинам, удосконалення операційного процесу управління корупційними ризиками, впровадження експертних процедур з оцінки ризиків антикорупційної політики (ідентифікація, аналіз, оцінка впливу), підвищення відповідальності керівників функціональних підрозділів (організаційних одиниць) та вдосконалення операційних ризиків, а також виступили з ініціативою щодо заміни у ст. 368 Кримінального кодексу України основного виду кримінального покарання у вигляді позбавлення волі на високі штрафні санкції, які перевищуватимуть вартість отриманих «винагород» у 10 — 20 разів тощо.

 

Пропонуємо вашій увазі бачення вирішення проблеми фахівцями Управління внутрішньої безпеки ДПС України.

 

Заступник начальника податкової міліції — начальник Управління внутрішньої безпеки ДПС України Володимир КОСТЕНКО: «Управлінням внутрішньої безпеки впроваджується ризикоорієнтована система моніторингу корупційних ризиків»

«Нами здійснено ревізію наказів, інструкцій, інших нормативно-правових актів податкової служби. У результаті цієї роботи виявлено корупційні ризики, зокрема «вузькі місця» нормативної бази, які дають змогу різночитання та нечітко визначають алгоритм дій податківця. Вони дають змогу виконавцю на свій розсуд трактувати правові норми і тим самим створюють можливості для вчинення корупційних дій.

Таким чином, було виявлено нормативні акти або їх окремі положення, які є безпосередніми законодавчими джерелами корупційних ризиків.

Однак на цьому ми не зупиняємось. Наступними кроками є розробка та внесення змін до відомчих нормативно-правових актів, які б максимально знизили ймовірність корупції при їх застосуванні. На сьогодні ця робота триває за участю керівництва ДПС України та підрозділів податкової служби.

Результат цього — внесення таких змін до відомчих нормативних актів, що частково зменшать, а в деяких сферах, як ми сподіваємося, знищать корупційну складову в діяльності органів ДПС.

Водночас ми розуміємо, що ризиконебезпечні операційні процеси в органах податкової служби не зникнуть.

Тому Управлінням внутрішньої безпеки впроваджується ризикоорієнтована система моніторингу корупційних ризиків. Вона дасть змогу визначати підрозділи податкової служби з високим рівнем таких ризиків.

Слід зупинитися на роботі цієї системи детальніше. До такої системи вноситься формалізована інформація (корупційні складові), отримана як від працівників підрозділів Управління, так і від інших структурних підрозділів органів ДПС, а саме:

  • відомості про корупційні правопорушення з боку працівників органів ДПС;
  • скарги платників податків;
  • результати проведених службових розслідувань та перевірок;
  • інформація про дисциплінарні стягнення;
  • відомості про територіальний розподіл підрозділів ДПС регіонального рівня, їх керівний склад та чисельність працівників, виконання планових показників;
  • інша інформація (відомості, отримані на «гарячу лінію» «Пульс податкової», опубліковані в засобах масової інформації, розміщені у мережі Інтернет, тощо).

Надалі ці відомості обробляються та аналізуються. У результаті маємо дієвий інструмент оцінки корупційних ризиків — своєрідний рейтинг найуразливіших для корупції підрозділів ДПС України.

Значна увага також приділяється впровадженню процедур системного контролю за діями податківців з боку органів ДПС вищого рівня та підрозділів внутрішньої безпеки. Нове антикорупційне законодавство, хоча і має суттєві системні недоліки, все ж таки надало можливість встановлення для осіб керівного складу податкових органів принципово нових вимог щодо виявлення та припинення корупційних діянь.

Важливим елементом протидії корупції є застосовування дисциплінарної практики. Адже своєчасне вжиття заходів дисциплінарного впливу до потенційних корупціонерів є важливим інструментом унеможливлення правопорушень. Такі заходи дають змогу попередити тяжкі наслідки та своєчасно знизити ризик настання кримінальної або адміністративної відповідальності.

Так, за невиконання або неналежне виконання службових обов’язків за ініціативою Управління внутрішньої безпеки лише у І кварталі 2012 року до дисциплінарної відповідальності притягнуто 457 осіб, 71 з яких звільнено з органів ДПС.

У ході перевірок ми з’ясовуємо причини, що сприяють вчиненню правопорушень, і вимагаємо від керівників податкових органів вжиття заходів щодо їх усунення. Лише упродовж січня — березня 2012 року керівникам органів ДПС направлено 578 таких подань.

Підрозділи внутрішньої безпеки активно впливають на підбір кандидатів з метою недопущення призначення на посади тих, хто потенційно може скомпрометувати податкову службу.

Основна мета — це не фіксація вже вчинених правопорушень, а їх попередження та профілактика»


Начальник відділу внутрішньої безпеки при Державній податковій службі у Львівській області Управління внутрішньої безпеки Державної податкової служби України Андрій МАГДЯК: «Доцільно внести зміни»

«Як практик хотів би поділитись проблемними питаннями, які виникають при організації виявлення, розкриття корупційних діянь в органах ДПС України, зокрема адміністративно-карної корупції.

На мою думку, основними причинами вчинення корупційних правопорушень є порівняно невеликі заробітні плати працівників органів ДПС, а звідти — спокуса щодо отримання неправомірної вигоди, недостатній рівень правосвідомості працівників податкової служби, слабкий контроль з боку безпосередніх керівників за діями підлеглих під час виконання службових обов’язків, відсутність належного реагування на скоєні правопорушення шляхом вжиття заходів до керівників підрозділів, підлеглі працівники яких допустили корупційні правопорушення.

Проте наявність цих причин не виправдовує вчинення посадовцями, зокрема працівниками податкових органів, корупційних дій і не впливає на пом’якшення відповідальності за їх вчинення.

Водночас хоча законодавство України й встановлює досить жорсткі обмеження щодо поведінки посадовців, передбачає доволі сувору відповідальність за їх порушення, практика застосування антикорупційних норм, на жаль, засвідчила їх певну недосконалість.

Зокрема, незважаючи на те що Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» встановлено низку обмежень, заборон та обов’язків, КпАП не передбачено відповідальність за порушення:

  • встановлених частиною третьою ст. 8 Закону обов’язків щодо передачі дарунків (пожертв) органам, установам чи організаціям;
  • встановлених ст. 9 Закону обмежень щодо роботи близьких осіб;
  • встановлених ст. 10 Закону обмежень щодо осіб, які звільнилися з посад або припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування;
  • встановлених ст. 12 Закону вимог фінансового контролю в частині внесення до декларації недостовірної інформації;
  • встановлених ст. 17 Закону заборон  на одержання послуг і майна органами державної влади та місцевого самоврядування;
  • встановлених ст. 19 Закону обов’язків з інформування громадськості про заходи щодо запобігання і протидії корупції.

Є проблеми і в документуванні адміністративного корупційного правопорушення.

При документуванні фактів корупційних діянь заявник зазвичай до заяви додає аудіо- або відеозапис розмови про вимагання так званої неправомірної вигоди, обіцянку або пропозицію, зроблений ним самостійно. Оскільки документування зазначених фактів із залученням таких доказів здійснюється з метою подальшого складання адміністративного корупційного протоколу і не в рамках Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», то судами на підставі рішення Конституційного Суду України від 20.10.2011 р. у справі № 1-31/2011 саме ці додаткові докази вчинення корупційного правопорушення (аудіо- або відеозаписи) до уваги не беруться. Дані обставини ускладнюють доведення провини правопорушника.

Таким чином, оперативники взагалі позбавляються права на застосування оперативно-технічних заходів у ході адміністративних проваджень, оскільки їх можливо проводити лише в рамках ведення оперативно-розшукових справ. А відповідно до ст. 1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» правоохоронними органами здійснюються пошук і фіксація даних про протиправні діяння, відповідальність за які передбачено Кримінальним кодексом України. При цьому заходів з документування правопорушень, за які встановлено адміністративну відповідальність, не передбачено.

Потребує додаткового законодавчого врегулювання питання порядку та умов зібрання доказів при складенні протоколу про вчинення корупційного адміністративного правопорушення. На відміну від Кримінально-процесуального кодексу України, в КпАП чітко не регламентовано порядок зібрання доказів, складення відповідних процесуальних документів.

На практиці виникають питання щодо строків притягнення осіб до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.

Наприклад, строк судового розгляду затягується з причин, що не зазначені в частині четвертій ст. 277 КпАП, однак не дають змоги завершити судовий розгляд справи в передбачені законом терміни.

У зв’язку із викладеним, можливо, доцільно внести на законодавчому рівні зміни щодо надання права зупинення судом строку розгляду справи у разі, якщо особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з’явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо), або провадження у справі не може бути завершено у передбачений частиною першою цієї статті термін з інших причин (неявка захисника, задоволення клопотань учасників судового розгляду та інші підстави, які судом будуть визнані поважними)»