Інші податки
Тема: Відпустки

Надання відпусток, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

Відповідно до ст. 47 Закону № 796 працівникам, які працюють (перебувають у відрядженні) на територіях радіоактивного забруднення, надається щорічна відпустка тривалістю пропорційно відпрацьованому на цих територіях часу:

  • у зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення — 44 календарні дні. Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 56 календарних днів;
  • у зоні гарантованого добровільного відселення — 37 календарних днів. Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 49 календарних днів;
  • у зоні посиленого радіоекологічного контролю — 30 календарних днів. Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 42 календарні дні.

Зазначені відпустки надаються без урахування додаткової відпустки, передбаченої законодавством України.

В усіх випадках тривалість щорічної відпустки не повинна бути меншою за передбачену законодавством України для будь-якої категорії працівників. За працівниками, які отримують відпустку більшої тривалості, ніж передбачено цим Законом, її тривалість зберігається.

Відповідно до ст. 2 Закону про відпустки право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Право на відпустки забезпечується, зокрема, гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом.

Тобто для одержання щорічної основної відпустки встановленої тривалості необхідна лише одна юридична підстава — це робота на основі трудового договору протягом відповідного часу.

Надання відпустки особам, які працюють (перебувають у відрядженні) на території зони посиленого радіоекологічного контролю

Відповідно до ст. 47 Закону № 796 працівникам, які працюють (перебувають у відрядженні) на територіях зони посиленого радіоекологічного контролю, надається щорічна відпустка тривалістю пропорційно відпрацьованому на цих територіях часу 30 календарних днів. Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 42 календарні дні.

Отже, працівникам, тривалість щорічної відпустки яких відповідно до законів України становить 24 календарні дні, відпустка подовжується до 30 календарних днів шляхом додавання до основної відпустки 6 календарних днів (відповідно до ст. 47 Закону № 796).

Відшкодування підприємствами днів відпустки працівникам, які працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю

Органами соціального захисту населення відшкодовується підприємствам різниця між тривалістю відпустки, яка надається працівникам згідно зі ст. 47 Закону № 796 (30 календарних днів), та тривалістю щорічної основної відпустки відповідно до Закону про відпустки або до інших законів України (24 календарні дні), без урахування додаткових відпусток (30 – 24 = 6 календарних днів). Відшкодування 6 календарних днів провадиться за рахунок коштів державного бюджету, які спрямовуються на соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Різниця у 12 календарних днів між максимальною тривалістю відпустки працівників, які працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю (42 календарні дні), та основною відпусткою (30 календарних днів) не є одним із видів додаткових відпусток. Отже, працівникам, які працюють (перебувають у відрядженнях) на території зони посиленого радіоекологічного контролю, щорічну відпустку понад 30 (і до 42) календарних днів може бути збільшено за рахунок додаткових щорічних відпусток, передбачених законами України.

Враховуючи те, що 6 календарних днів, на які збільшується тривалість щорічної основної відпустки, не є додатковою відпусткою, то на них поширюються вимоги Закону про відпустки.

Отже, відповідно до ст. 6 зазначеного Закону щорічна основна відпустка надається працівникам за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Статтею 10 Закону про відпустки визначено, що щорічні основні відпустки надаються працівнику з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року. Право працівника на щорічні основні відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на підприємстві.

Згідно зі ст. 24 Закону про відпустки за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної відпустки не повинна бути меншою ніж 24 календарні дні.

Отже, 6 календарних днів, на які збільшується тривалість щорічної основної відпустки відповідно до ст. 47 Закону № 796, мають бути використані працівниками в обов'язковому порядку згідно з графіком відпусток у відповідному робочому році та у повному обсязі, тобто ці дні небажано використовувати частинами або переносити на інший період, а 24 календарні дні відпустки можуть вибиратися частинами та переноситись на іншій період (у разі необхідності).

Водночас якщо працівник з будь-яких причин не скористався своїм правом на щорічну відпустку за кілька попередніх років (у тому числі на 6 календарних днів щорічної відпустки, які відшкодовуються за рахунок коштів державного бюджету), він має право використати їх, а у разі звільнення незалежно від підстав йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток. Законодавством не передбачено терміну давності, після якого працівник втрачає право на щорічні відпустки, воно не містить заборони надавати щорічні відпустки у разі їх невикористання.

Працівники підприємства можуть використовувати 6 днів щорічної відпустки згідно зі ст. 47 Закону № 796 за наявності невикористаних днів щорічної відпустки (24 календарні дні), у тому числі за попередні роки.

Працівники підприємства можуть отримати компенсацію за невикористані 6 днів відпустки, яка надається відповідно до ст. 47 Закону № 796.

Додаткові відпустки громадянам, віднесеним до категорій 1 та 2

Громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорій 1 та 2, надаються додаткові відпустки.

Пунктом 22 ст. 20 та п. 1 ст. 21 Закону № 796 особам, віднесеним до категорій 1 та 2, державою гарантовано отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 16 календарних днів на рік.

Зазначену додаткову відпустку не віднесено Законом про відпустки до щорічних додаткових відпусток (статтями 7, 8 Закону про відпустки встановлено щорічні додаткові відпустки: за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, за особливий характер праці, за ненормований робочий день), а визначено як пільгу та компенсацію за шкоду, завдану здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Отже, відпустка, яка надається працівникам відповідно до п. 22 ст. 20 та п. 1 ст. 21 Закону № 796, відноситься до інших видів відпусток, установлених законодавством (частина друга ст. 4 Закону про відпустки).

Ця відпустка є гарантованою державою пільгою, а тому роботодавець зобов'язаний забезпечити право працівника на відпустку впродовж календарного року.

На відміну від щорічних відпусток зазначена відпустка не пов'язана з робочим процесом і надається незалежно від часу роботи на підприємстві, в установі, організації, тобто для її отримання не потрібен мінімальний період роботи, визначений Законом про відпустки, — 6 місяців. Ця відпустка не подовжується на період святкових днів та у разі тимчасової непрацездатності, не ділиться на частини, не переноситься на наступний рік, а також за неї не провадиться виплата грошової компенсації.

Якщо працівник підприємства має намір скористатися даною пільгою згідно з графіком, а саме: оформити відпустку наприкінці року на 16 календарних днів, то він реалізує своє право на пільгу, передбачену законом, за поточний рік, при цьому певна кількість днів переходить на наступний рік. Право на наступну додаткову відпустку (пільгу) він матиме впродовж наступного року.

У разі звільнення працівника він має право навіть в останній день роботи взяти додаткову відпустку як постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи. Тоді останній день відпустки буде датою звільнення працівника.

Фінансування видатків на відшкодування витрат на оплату додаткових відпусток, що надаються особам, віднесеним до категорій 1 та 2, провадиться за рахунок видатків державного бюджету на соціальний захист та соціальне забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відпустки із збереженням заробітної плати для одного із батьків дитини-інваліда

Пунктом 3 частини третьої ст. 30 Закону № 796 для одного із батьків дитини-інваліда, інвалідність якої пов'язана з Чорнобильською катастрофою, або особи, яка їх замінює, передбачено використання чергової відпустки у зручний час, а також отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 16 календарних днів на рік.

Відпустки без збереження заробітної плати одному з батьків, які мають неповнолітніх дітей і проживають на територіях зон радіоактивного забруднення (категорії 3, 4)

Пунктом 3 ст. 22 та п. 1 ст. 23 Закону № 796 для громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до категорій 3 та 4, передбачено щорічне отримання відпустки строком 16 календарних днів на рік без збереження заробітної плати одному із батьків, які мають неповнолітніх дітей і проживають на територіях зон радіоактивного забруднення.

Відпустки, передбачені вищезазначеними статтями, визначено як пільга та компенсація за шкоду, завдану внаслідок Чорнобильської катастрофи. Враховуючи, що ці відпустки не відносяться до щорічних відпусток, вони надаються понад щорічні відпустки, передбачені ст. 4 Закону про відпустки.

Для отримання додаткової відпустки одному із батьків, які мають неповнолітніх дітей і проживають на територіях зон радіоактивного забруднення, або додаткової відпустки як матері (або батьку) дитини-інваліда, інвалідність якої пов'язана з Чорнобильською катастрофою, мати (або батько) крім заяви про надання таких відпусток має надати роботодавцю довідку з місця роботи чоловіка (дружини) про те, що він (вона) такими відпустками у відповідному році не скористався, оскільки зазначені відпустки відповідно до Закону № 796 надаються одному із батьків.

Відшкодування підприємствами наданих додаткових відпусток громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи

Постановою № 936 затверджено Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який визначає механізм використання, обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з п. 5 Порядку № 936 оплата додаткової відпустки (строком 16 календарних днів відповідно до п. 22 частини першої ст. 20, п. 1 частини першої ст. 21, п. 3 частини третьої ст. 30 Закону № 796) та різниці між тривалістю щорічних відпусток, які надаються працівникові згідно зі ст. 47 цього Закону, та тривалістю щорічної основної відпустки відповідно до Закону про відпустки або до інших законів України громадянам, які працюють (перебувають у відрядженні) на території зон радіоактивного забруднення провадиться за місцем основної роботи (служби) підприємствами, установами, організаціями та фізичними особамисуб'єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу.

Пунктом 6 Порядку № 936 визначено, що підприємства реєструються уповноваженим органом, для чого подають не пізніше ніж за два місяці до початку кожного бюджетного року відомості про підприємство з визначенням кількості постраждалих осіб за категоріями отримувачів компенсацій та допомоги певних видів і списки громадян із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові, категорії, серії та номера посвідчення, місця реєстрації, ідентифікаційного номера.

Графік відпусток громадян та розрахунок витрат для додаткової відпустки на наступний бюджетний рік подаються підприємством до уповноваженого органу разом із зазначеними відомостями.

До 25 числа місяця, за який здійснюється нарахування, підприємства подають до уповноваженого органу документи щодо розрахункових витрат, пов'язаних з виплатою компенсацій та допомоги певних видів, та реєстр отримувачів компенсаційних виплат і допомоги певних видів, де зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, категорія, номер посвідчення, ідентифікаційний номер, відомості про нараховані виплати, суму компенсацій та вид допомоги.

Керівники підприємств несуть персональну відповідальність за своєчасність подання розрахункових документів до уповноваженого органу та правильність призначення й нарахування компенсаційних виплат та допомоги певних видів.

Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Пунктом 10 ст. 30 Закону № 796 передбачено надання жінкам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 90 календарних днів до пологів і 90 календарних днів після пологів, яка обчислюється сумарно і надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів, з оплатою у розмірі повного заробітку незалежно від страхового стажу та місця роботи.

Підставою для надання відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, віднесеним до відповідних категорій осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, є листок непрацездатності, виданий за місцем медичного спостереження, на 180 календарних днів, починаючи з 27 тижня вагітності.

«Гарячі лінії»

Дата: 16 серпня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00