ПДВ
Тема: ПДВ

Запитання — відповіді

Заповнення податкової накладної та розрахунку коригування до неї

Як заповнити розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної у разі одночасної зміни кількості товару/послуги та його/її вартості?

Згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у разі повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Пунктом 18 Порядку № 1379 визначено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до ст. 192 Податкового кодексу постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (за текстом — розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Відповідно до встановленої форми розрахунку коригування продавецьплатник ПДВ при його заповненні у разі одночасної зміни кількості товару/послуги та його/її вартості зазначає:

  • у графі 1 — дату коригування;
  • у графі 2 — причину коригування;
  • у графі 3 — номенклатуру товару/послуги, кількість та вартість якого/якої коригується;
  • у графі 4 — код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів і товарів, ввезених на митну територію України);
  • у графі 5 — одиницю виміру (грн., шт., кг, м, см, м3, см3, л тощо);
  • у графі 6 — значення зі знаком «–»/«+», на яке зменшується/збільшується кількість (об'єм, обсяг) товару/послуги, зазначена у графі 6 податкової накладної, до якої виписується цей розрахунок коригування;
  • у графі 7 — ціну товару/послуги, зазначену у графі 7 такої податкової накладної;
  • у графі 8 — значення зі знаком «–»/«+», на яке зменшується/збільшується ціна товару/послуги, зазначена у графі 7 такої податкової накладної;
  • у графі 9 — кількість (об'єм, обсяг) товару/послуги, зазначену у рядку 6 такої податкової накладної та зменшену/збільшену на значення графи 6 цього розрахунку коригування;
  • у графах 10 (11, 12) — значення зі знаком «–»/«+», на яке зменшуються/збільшуються обсяги постачання без урахування ПДВ.

При заповненні графи 10 цього розрахунку коригування в останньому його рядку зазначається сума ПДВ зі знаком «–»/«+», на яку коригуються податкові зобов'язання та податковий кредит.

Якщо дата зміни ціни збігається з датою зміни кількості товарів, які повертаються постачальнику або додатково ним відвантажуються, то відповідні записи здійснюються в одному розрахунку, а якщо ці події припадають на різні дати, то має бути виписано два розрахунки.

 

Як заповнюються графи «Вид цивільно-правового договору» та «Форма проведених розрахунків» податкової накладної, що виписується платником податку в разі нарахування податкового зобов'язання, не пов'язаного із здійсненням операцій з постачання товарів/послуг покупцю?

Згідно з п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань у продавця.

Форма податкової накладної та порядок її заповнення затверджено наказом № 1379.

Згідно з нормами pозділу V Податкового кодексу платник ПДВ має здійснити нарахування податкового зобов'язання, не пов'язане із здійсненням операцій з постачання товарів/послуг покупцю, зокрема, у разі:

  • постачання товарів/послуг у межах балансу платника податку для невиробничого використання (п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу);
  • використання товарів/послуг, основних виробничих засобів, за якими суми ПДВ попередньо було включено до податкового кредиту, в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування (п. 198.5 ст. 198 цього Кодексу);
  • визнання умовного постачання товарів та необоротних активів, що перебувають в обліку платника податку на день анулювання його реєстрації як платника ПДВ, щодо яких було нараховано податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах (п. 184.7 ст. 184 цього Кодексу);
  • ліквідації основних фондів за самостійним рішенням платника податку (п. 189.9 ст. 189 цього Кодексу);
  • переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих (п. 189.9 ст. 189 цього Кодексу).

При складанні податкової накладної у разі нарахування податкового зобов'язання, не пов'язаного із здійсненням операцій з постачання товарів/послуг покупцю, платник податку графи «Вид цивільно-правового договору» та «Форма проведених розрахунків» такої податкової накладної не заповнює. При цьому у полі «Залишається у продавця» ставиться позначка «X» та зазначається тип причини, визначений у п. 8 Порядку № 1379.

 

Яку дату (дату виписування рахунку-фактури чи дату отримання коштів) потрібно зазначати у рядку «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної у разі постачання товарів/послуг за усною домовленістю сторін при отриманні попередньої (авансової) оплати?

Відповідно до п. 4 Порядку № 1379 у графі «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної у разі постачання товарів/послуг за усною домовленістю сторін зазначається вид цивільно-правового договору згідно з видом договірних зобов'язань, визначених Цивільним кодексом.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 Цивільного кодексу).

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (ст. 206 Цивільного кодексу).

У разі постачання товарів/послуг за усною домовленістю сторін при отриманні попередньої (авансової) оплати у рядку «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної у полі, призначеному для внесення дати договору, платник податку зазначає дату отримання коштів.

 

Чи проставляються крапки, коми та інші розділові знаки в графі 2 «Дата виникнення податкового зобов'язання (постачання (оплати))» податкової накладної?

Згідно з п. 3 Порядку № 1379 податкова накладна виписується у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Дата виписування податкової накладної заповнюється цифрами у такій послідовності: день місяця (дві цифри), місяць (дві цифри), рік (чотири цифри). При цьому крапки, коми та інші розділові знаки в даті виписування податкової накладної не проставляються.

Відповідно до п. 12.1 вищезазначеного Порядку до графи 2 податкової накладної вноситься дата виникнення податкового зобов'язання у продавця, тобто здійснення будь-якої з подій, що сталася раніше, згідно з вимогами п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу.

Оскільки Порядок № 1379 має чіткі вимоги до заповнення дати виписування податкової накладної, то інші дати, які зазначаються в податковій накладній, додатку 1 до податкової накладної, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, слід заповнювати в аналогічному порядку без розділових знаків.

 

Заповнення податкової декларації з ПДВ

Як у податковій декларації з ПДВ відобразити суму податку, що включається до складу податкового кредиту при продажу товарів з ПДВ, які раніше було придбано для використання у операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільнені від оподаткування?

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 Податкового кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу).

Враховуючи те, що у періоді придбання платником податку товарів для здійснення операцій, які не є об'єктом оподаткування або звільнені від оподаткування ПДВ, право на отримання податкового кредиту у платника відсутнє, то в податковому періоді, в якому такі товари ним реалізовано (тобто відбулося використання їх в оподатковуваних операціях), платник ПДВ має право включити суму податку до складу податкового кредиту та відобразити таку операцію в рядку 15.1 податкової декларації з ПДВ (у частині реалізованих товарів) за умови наявності належним чином оформленої податкової накладної та за умови, що з моменту придбання таких товарів ще не минуло 1095 днів.

При цьому якщо реалізації підлягає лише частина придбаних товарів, а іншу частину вже використано чи буде використано в операціях, що не є об'єктом оподаткування чи звільнені від оподаткування, до складу податкового кредиту може бути включено лише частину ПДВ, зазначену в податковій накладній на такі товари, яка відповідає їх реалізованій частині.

 

Як сільськогосподарському підприємству — суб'єкту спеціального режиму оподаткування при самостійному виявленні заниження суми податкового зобов'язання відобразити в податковій декларації з ПДВ (скороченій) суму пені та штрафних санкцій?

Форму податкової декларації з ПДВ (скороченої) затверджено наказом № 1492.

Якщо сільськогосподарським підприємством — суб'єктом спеціального режиму оподаткування в податковій декларації з ПДВ (скороченій) виявлено помилки, які призвели до заниження податкових зобов'язань, то воно має право виправити такі помилки шляхом подання уточнюючого розрахунку (щодо діяльності відповідно до ст. 209 Податкового кодексу) або відобразити суму недоплати у складі податкової декларації з ПДВ (скороченої) за будь-який наступний податковий період, протягом якого таку помилку було самостійно виявлено (п. 50.1 ст. 50 цього Кодексу).

При цьому оскільки суми штрафних санкцій та пені, нараховані сільськогосподарським підприємством на суму занижених податкових зобов'язань, підлягають перерахуванню до державного бюджету, такі суми відображаються в податковій декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

 

Як платник ПДВ, який подає податкову звітність засобами електронного зв'язку в електронній формі, має подати заяву із скаргою про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)?

Відповідно до п. 2 розділу III Порядку № 1492 податкова декларація з ПДВ подається до органу ДПС, в якому перебуває на обліку платник податку, одним із таких способів:

  • особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
  • надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
  • засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Подання податкової звітності засобами електронного зв'язку в електронній формі здійснюється відповідно до порядку підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (п. 10 розділу III Порядку № 1492).

У складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних.

У разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з Д8 (додаток 8) — для декларації, ДС5 (додаток 5) — для декларації (скороченої); ДСп5 (додаток 5) — для декларації (спеціальної); ДП4 (додаток 4) — для декларації (переробного підприємства) та відповідні документи, передбачені п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу (п. 23 розділу III Порядку № 1492).

До заяви про відмову постачальника надати податкову накладну додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону про бухоблік, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу).

Платники ПДВ, які подають податкову звітність в електронній формі, копії документів згідно з вимогами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу подають окремо у порядку, визначеному для подання податкової звітності у паперовому вигляді, з дотриманням граничних термінів подання податкової звітності.

 

Податкові зобов'язання та податковий кредит

Як формуються податкові зобов'язання та податковий кредит при постачанні перевізником залізничного квитка своєму працівникові, який направляється у відрядження?

Відповідно до пп. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається згідно з п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу.

Тобто операція з постачання транспортних послуг перевізником своєму працівникові, який направляється у відрядження, є об'єктом оподаткування ПДВ, податкові зобов'язання за якою виникають на дату постачання такого залізничного квитка.

Податковий кредит звітного періоду визначається згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу.

Оскільки документи, що підтверджують витрати, понесені підзвітною особою під час відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, подаються разом із звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, то датою отримання податкової накладної та інших документів, які дають право на формування податкового кредиту без отримання податкової накладної та які визначені в п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу, вважатиметься дата складання цього звіту, Порядок складання якого затверджено наказом № 996.

Отже, після прийняття рішення щодо затвердження керівником платника податкуперевізника вищенаведеного звіту, який надається працівником після повернення з відрядження, суми ПДВ, зазначені в податкових накладних та інших документах, що надають право на формування податкового кредиту без податкової накладної та до яких належить залізничний квиток, можуть бути зараховані до складу податкового кредиту перевізника за умови, що ці витрати на відрядження здійснюються в межах господарської діяльності такого перевізника, включаються ним до складу вартості оподатковуваних операцій та за умови дотримання інших вимог Податкового кодексу щодо формування податкового кредиту.

 

Чи має право покупець — платник ПДВ при збільшенні суми компенсації на користь платника податку — постачальника збільшити податковий кредит, якщо розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у разі повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника, то отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку (пп. 192.1.2 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу).

Згідно з п. 3 Порядку № 1246 якщо продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що підлягає реєстрації, до Єдиного реєстру податкових накладних в обов'язковому порядку вносяться також відомості, що містяться у такому розрахунку.

У разі коли продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що не підлягає реєстрації, у зв'язку з чим загальна сума податку за операцією з постачання товарів (послуг) досягає обсягу, визначеного п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу, до Єдиного реєстру податкових накладних в обов'язковому порядку вносяться відомості, що містяться у такому розрахунку.

Розрахунок коригування до податкової накладної, відомості якої не внесено до Єдиного реєстру податкових накладних, реєструється після реєстрації такої накладної незалежно від дати її складання.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше 20 календарних днів, наступних за датою їх виписування (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу).

Таким чином, при збільшенні суми компенсації на користь постачальника — платника ПДВ покупець — платник ПДВ має право збільшити податковий кредит тільки на підставі отриманого розрахунку коригування до податкової накладної. При цьому якщо розрахунок коригування, який підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, не зареєстровано в ньому, то покупцю потрібно подати заяву зі скаргою на постачальника товарів/послуг за формою, визначеною у додатку 8 до податкової декларації з ПДВ, з доданням копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону про бухоблік, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Така заява зі скаргою є підставою для проведення документальної позапланової перевірки постачальника.

 

Як у податковому обліку та податковій декларації з ПДВ відображається операція з повернення нерезиденту імпортованого товару, за який розрахунки не провадилися?

Відповідно до пп. «г» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту.

Операції з експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджено митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства, оподатковуються за нульовою ставкою (пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу).

З метою підтвердження факту перетину товарами митного кордону України згідно з постановою № 243 платник ПДВ, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України, подає разом з іншими передбаченими законодавством документами оригінал п'ятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації, що є її складовою частиною, оформленого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, на якому зазначеним митним органом за зверненням платника податку вчиняється напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, що засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу. При цьому до оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій прирівнюються оригінали аркушів з позначенням «3/8».

Експортні операції відображаються у рядку 2.1 «Операції, що оподатковуються за ставкою 0%» розділу І податкової декларації з ПДВ, форму якої затверджено наказом № 1492.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Господарська діяльність — діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, яка спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Згідно з п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу в разі постачання товарів/послуг у межах балансу платника податку для невиробничого використання, постачання товарів/послуг та виробничих основних засобів відповідно до п. 198.5 ст. 198 цього Кодексу використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не у господарській діяльності, переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих основних засобів, база оподаткування визначається виходячи з їх балансової вартості на момент переведення (постачання), а для товарів/послуг — не нижче цін придбання.

Враховуючи те, що в режимі експорту вивозяться раніше імпортовані та не оплачені нерезиденту товари, має місце операція з безоплатного постачання товарів. Така операція підлягає оподаткуванню за ставкою 0%, оскільки відбувається експорт товарів. При цьому оскільки при безоплатному постачанні товарів платником податку не отримується дохід від їх продажу, товари визнаються такими, що не використовуються в господарській діяльності, а тому такий платник податку втрачає право на податковий кредит і повинен здійснити його коригування шляхом визнання умовного постачання таких товарів, а саме: нарахувати податкові зобов'язання за основною ставкою виходячи із ціни їх придбання, але не нижче митної вартості товарів, з якої було визначено податки і збори, що справлялися під час їх митного оформлення (вимогу передбачено абзацом третім п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу).

 

Яка сума податкових зобов'язань підлягає сплаті до бюджету при поданні платником ПДВ уточнюючого розрахунку, яким зменшено податкові зобов'язання з цього податку, задекларовані в податковій декларації за звітний (податковий) період, якщо такий уточнюючий розрахунок подавався платником податку після граничного терміну подання податкової звітності, але до граничного терміну сплати податкових зобов'язань?

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, встановлених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Відповідно до п. 4.3 розділу четвертого Інструкції № 276 нарахування платежів до бюджету в особових рахунках платників податків здійснюються згідно з порядками адміністрування відповідних податків, розробленими на підставі чинного законодавства.

Нарахування узгоджених податкових зобов'язань у картках особових рахунків платників здійснюється датою граничного терміну сплати зазначених зобов'язань.

При поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує податкові зобов'язання минулих податкових періодів платника, нарахування в особовому рахунку платника проводиться за датою його подання.

Таким чином, оскільки нарахування за уточнюючим розрахунком у картці особового рахунку платника податків провадяться за датою фактичного його подання до податкового органу, то за уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з ПДВ, яким зменшено такі податкові зобов'язання, задекларовані в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, і який подається після граничного терміну подання податкової звітності, але до граничного терміну сплати податкових зобов'язань, платник податку має право перерахувати до бюджету податкові зобов'язання з урахуванням показників поданого уточнюючого розрахунку.