Новини
Тема: Єдиний податок

Спрощена система оподаткування для юридичних осіб

Чи здійснюється під час сплати розподіл сум єдиного податку, штрафних санкцій та пені, нарахованих у декларації платника єдиного податку, у разі уточнення сум єдиного податку за попередні звітні періоди (у тому числі за звітні періоди 2011 р.)?

Підпунктом «в» п. 5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4014 визначено, що повернення сум єдиного податку, помилково або надміру сплачених до 01.01.2012 р., а також зарахування сум погашення податкового боргу, що сформувався станом на 31.12.2011 р., здійснюються у порядку, встановленому Податковим кодексом.

Суми штрафних (фінансових) санкцій зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори (п. 113.1 ст. 113 Податкового кодексу).

Суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки (п. 131.3 вищезазначеної статті).

Таким чином, всі суми єдиного податку, штрафних (фінансових) санкцій та пені, самостійно нараховані платником єдиного податку та відображені в податковій декларації (у разі уточнення сум єдиного податку за попередні звітні періоди), сплачуються без здійснення розподілу цих сум за тим самим кодом бюджетної класифікації, за яким здійснюється зарахування єдиного податку.

 

Чи включаються до доходу платника єдиного податку проценти, отримані від банку за користування коштами на рахунку (депозитному, поточному)?

Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), сума кредиторської заборгованості в матеріальній або нематеріальній формі, за якою минув строк позовної давності, та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Проценти — це дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна. До процентів включається платіж за використання коштів, залучених у депозит (пп. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Депозит (вклад) — це кошти, які надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно із законодавством України, або нерезиденту на строк або на вимогу та під процент на умовах видачі на першу вимогу або повернення із закінченням встановленого договором строку.

За договором банківського рахунку, укладеним з юридичною або фізичною особою, банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок кошти або банківські метали, що їй надходять, виконувати розпорядження власника рахунку про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком. За користування коштами, що обліковуються на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунку або законом (п. 2.5 Положення № 516).

Таким чином, проценти, отримані від банку за користування коштами на рахунку (як депозитному, так і поточному), включаються до доходу юридичної особи — платника єдиного податку.

 

За якою формою платник єдиного податку подає податкову декларацію у разі уточнення минулих податкових (звітних) періодів (у тому числі до 01.01.2012 р.)?

Згідно з п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (за текстом — декларації) (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлено.

Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Таким чином, у разі уточнення сум єдиного податку минулих податкових (звітних) періодів шляхом подання уточнюючої декларації або уточнення у складі звітної (нової звітної) декларації з 01.01.2012 р. юридичною особою до органів ДПС подається декларація за формою, затвердженою наказом № 1688, незалежно від податкового (звітного) періоду, за який подається уточнююча декларація.

 

За який період визначається обсяг доходу, що дає право юридичній особі перейти на спрощену систему оподаткування протягом календарного року?

Юридичні особи будь-якої організаційно-правової форми мають право застосовувати спрощену систему оподаткування, якщо протягом календарного року відповідають критеріям, визначеним у пп. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу, а саме: середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб та обсяг доходу не перевищує 5 000 000 грн.

Право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови, що вони протягом календарного року не перевищують обсяг доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку (п. 292.16 ст. 292 Податкового кодексу).

Розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджено наказом № 1675.

Згідно з пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою першою розділу ХІV Податкового кодексу.

Отже, обсяг доходу, що дає право юридичній особі перейти на спрощену систему оподаткування протягом календарного року, визначається за календарний рік (з 1 січня по 31 грудня), що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.

 

Чи включається до оподатковуваного доходу платника єдиного податку вартість майна та коштів, внесених засновниками до статутного фонду та не повернутих їм при ліквідації підприємства у зв’язку з відсутністю активів?

Згідно з пп. 8 п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу до складу доходу не включаються суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника.

Відповідно до порядку ліквідації юридичної особи, встановленого ст. 111 Цивільного кодексу, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред’явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам державної податкової служби.

Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, які належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.

Отже, у ліквідаційному балансі, який затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, відображаються результати прийнятих рішень про стягнення боргів, розподілення активів, власного капіталу та погашення (списання) зобов’язань, що повинно привести до відсутності активів, власного капіталу і зобов’язань ліквідованого підприємства на заключну дату складання ліквідаційного балансу.

Таким чином, якщо при ліквідації суб’єкта господарювання після задоволення всіх вимог кредиторів відсутні активи (власний капітал), що підтверджують дані ліквідаційного балансу такого суб’єкта, то немає можливості повернути засновникам належну їм частку майна та коштів, внесених ними до статутного капіталу. Тобто у випадку неповернення засновникам підприємства, що ліквідується, належних їм внесків дохід у платника єдиного податку не виникає.

 

Чи виникає об’єкт оподаткування у платника єдиного податку, який передає основні фонди засновникам при виході їх із засновницького складу, якщо внески ними було здійснено у грошовій формі?

До складу доходу платника єдиного податку не включаються суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника (пп. 8 п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу). Отже, у разі виходу засновників, внески якими було здійснено у грошовій формі, із засновницького складу юридичної особи — платника єдиного податку, який повертає внески засновникам у вигляді основних фондів, об’єкт оподаткування у такого платника єдиного податку не виникає.

 

Як вносяться зміни до свідоцтва платника єдиного податку — юридичної особи у разі зміни видів господарської діяльності та ставки єдиного податку?

Згідно з п. 298.6 ст. 298 Податкового кодексу у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку четвертої групи разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни.

Пунктом 299.12 ст. 299 цього Кодексу встановлено, що до раніше виданого свідоцтва платника єдиного податку в день подання заяви органом ДПС вносяться зміни щодо:

  • найменування суб’єкта господарювання;
  • податкової адреси суб’єкта господарювання;
  • провадження господарської діяльності;
  • видів господарської діяльності.

За бажанням платника єдиного податку раніше видане свідоцтво може бути замінено у разі наявності у такого платника податку обставин, визначених у п. 299.12 ст. 299 Податкового кодексу, та отримано нове свідоцтво у порядку, визначеному в цій статті (п. 299.13 ст. 299 Податкового кодексу).

До отримання нового свідоцтва платник єдиного податку здійснює господарську діяльність на підставі раніше виданого свідоцтва, яке повертається органу ДПС у день отримання нового свідоцтва.

Відповідно до абзацу «г» пп. 4 п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу ставку єдиного податку, визначену для четвертої групи у розмірі 3%, може бути обрано платником єдиного податку, який застосовує ставку єдиного податку в розмірі 5%, у разі постачання ним послуг (робіт) платникам податку на додану вартість і якщо обсяг такого постачання за останні 12 календарних місяців сукупно перевищує обсяг, визначений у п. 181.1 ст. 181 розділу V Податкового кодексу, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому цим розділом, шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником податку на додану вартість.

При цьому пп. 5 п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу передбачено, що у разі анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V цього Кодексу, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5% або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податку на додану вартість.

Свідоцтво платника єдиного податку видається органом ДПС безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання суб’єктом господарювання заяви (п. 299.5 ст. 299 Податкового кодексу).

Враховуючи зазначене, зміни щодо найменування, податкової адреси суб’єкта господарювання, провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності вносяться органом ДПС до раніше виданого свідоцтва платника єдиного податку в день подання заяви юридичною особою — платником єдиного податку. За бажанням платника єдиного податку раніше видане свідоцтво може бути замінено.

При зміні ставки єдиного податку заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником податку на додану вартість, або до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податку на додану вартість. У цьому випадку орган ДПС здійснює заміну раніше виданого свідоцтва протягом 10 календарних днів з дня подання заяви.

 

Як визначається юридичною особою — платником єдиного податку дохід при безоплатному отриманні товарів (робіт, послуг)?

Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), сума кредиторської заборгованості в матеріальній або нематеріальній формі, за якою минув строк позовної давності, та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Датою отримання доходу є дата надходження коштів на поточний рахунок (у касу) платника єдиного податку, дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, дата фактичного отримання платником єдиного податку безоплатно одержаних товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Згідно з п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним у пп. 4 п. 291.4 ст. 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обчислення об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою Мінфіном України.

Спрощена система бухгалтерського обліку і звітності для юридичних осіб — платників єдиного податку передбачає складання фінансової звітності відповідно до ПБО 25, згідно з п. 8 якого суб’єкти малого підприємництва, які мають право на застосування спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат, визнають витрати і доходи з урахуванням вимог Податкового кодексу.

Вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, враховується у складі доходу такого платника на рівні не нижче звичайної ціни (пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу).

Звичайна ціна — це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено Податковим кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін (пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). Методи визначення та порядок застосування звичайної ціни встановлено ст. 39 Податкового кодексу.

Слід зазначити, що згідно з п. 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу ст. 39 цього Кодексу набирає чинності з 01.01.2013 р. Пунктом 2 цього розділу передбачено, що з 01.04.2011 р. втратив чинність Закон про прибуток, крім п. 1.20 ст. 1 цього Закону, який діє до 1 січня 2013 р.

Таким чином, юридичні особи — платники єдиного податку включають до складу доходів вартість безоплатно отриманих товарів, робіт, послуг, визначену на рівні не нижче звичайної ціни на дату їх отримання. При цьому звичайні ціни до 01.01.2013 р. визначаються у порядку, передбаченому п. 1.20 ст. 1 Закону про прибуток, а з 01.01.2013 р. — за правилами, визначеними ст. 39 Податкового кодексу.

 

Яким чином здійснюється перехід на сплату інших податків, зборів у разі внесення змін до статутного фонду юридичної особи — платника єдиного податку, внаслідок яких юридична особа втрачає право бути платником єдиного податку?

Згідно з пп. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25%.

Юридичні особи — платники єдиного податку відповідно до пп. 5 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 цього Кодексу зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом, у разі невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому відбулася зміна організаційно-правової форми.

Отже, юридичні особи — платники єдиного податку, у яких відбувся перерозподіл часток статутного капіталу таким чином, що 25% або більше статутного фонду належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому відбулися такі зміни.

При цьому суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до органу ДПС заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування (пп. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу).

 

Чи належать до доходів, що підлягають оподаткуванню єдиним податком, членські внески учасників або засновників виробничого кооперативу?

Згідно зі ст. 2 Закону про кооперацію кооператив — це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об’єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Відповідно до ст. 8 цього Закону статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність, який повинен містити, зокрема, відомості про порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу і відповідальність за порушення зобов’язань щодо їх сплати.

Одним із основних джерел формування майна кооперативу є вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї (ст. 19 Закону про кооперацію).

Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), сума кредиторської заборгованості в матеріальній або нематеріальній формі, за якою минув строк позовної давності, та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

До складу доходу, визначеного ст. 292 цього Кодексу, не включаються суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника (пп. 8 п. 292.11 цієї статті).

Отже, членські внески учасників або засновників виробничого кооперативу для цілей оподаткування єдиним податком включаються до складу доходів.

 

Чи може юридична особа — платник єдиного податку укласти договір про спільну діяльність?

Суб’єкти господарювання — юридичні особи можуть застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, якщо протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

  • середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб;
  • обсяг доходу не перевищує 5 000 000 грн. (п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу).

Крім того, п. 291.5 ст. 291 цього Кодексу встановлено перелік видів діяльності, які не можуть здійснювати платники єдиного податку.

Згідно з п. 64.6 ст. 64 Податкового кодексу на обліку в органах ДПС повинні перебувати угоди про розподіл продукції та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на яких поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені цим Кодексом.

В органах ДПС не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені Податковим кодексом. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку в органах ДПС та виконує обов’язки платника податків самостійно.

Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік такого учасника як платника податків, відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.

Обмежень щодо застосування спрощеної системи оподаткування учасником договору про спільну діяльність нормами Податкового кодексу не передбачено.

Таким чином, юридична особа — платник єдиного податку може укласти договір про спільну діяльність за умови, що на діяльність, яка здійснюється за договором про спільну діяльність, не поширюються обмеження, встановлені п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу.

 

Як оподатковується юридичною особою — платником єдиного податку дохід, отриманий у 2012 р. за надані у 2011 р. послуги, які з 01.01.2012 р. платники єдиного податку не мають права надавати, та чи може така юридична особа далі бути платником єдиного податку?

Відповідно до вимог Указу про спрощену систему, який діяв до 01.01.2012 р., базою оподаткування єдиним податком є сума виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок та/або в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Тобто до 01.01.2012 р. юридична особа — платник єдиного податку з метою оподаткування єдиним податком повинна була враховувати всі надходження, отримані на розрахунковий рахунок та в касу від продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Згідно з пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), сума кредиторської заборгованості в матеріальній або нематеріальній формі, за якою минув строк позовної давності, та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Датою отримання доходу є дата надходження коштів на поточний рахунок (у касу) платника єдиного податку, дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, дата фактичного отримання платником єдиного податку безоплатно одержаних товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу).

Пунктом 291.5 ст. 291 цього Кодексу встановлено перелік видів діяльності, які не можуть здійснювати платники єдиного податку.

Відповідно до п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу відсоткова ставка єдиного податку для четвертої групи платників єдиного податку (юридичних осіб) встановлюється у такому розмірі:

  • 3% — у разі сплати ПДВ згідно з Податковим кодексом;
  • 5% — у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

Таким чином, сума коштів, що надійшла у 2012 р. як оплата за надані у 2011 р. послуги, які з 01.01.2012 р. платник єдиного податку не має права надавати, включається до доходу юридичною особою — платником єдиного податку в тому звітному періоді, в якому вона фактично надійшла на поточний рахунок (у касу), та оподатковується єдиним податком за обраною юридичною особою у 2012 р. ставкою єдиного податку в розмірі 3 або 5%.

При цьому юридична особа — платник єдиного податку, яка отримала у 2012 р. суму коштів за надані у 2011 р. послуги, які з 01.01.2012 р. платник єдиного податку не має права надавати, може надалі перебувати на спрощеній системі оподаткування за умови, що такі послуги з 01.01.2012 р. вже не надаються.

 

Чи мають право юридичні особи — платники єдиного податку здійснювати бартерні операції (взаємозалік заборгованостей)?

Відповідно до п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Бартерна (товарообмінна) операція — це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в межах одного договору (пп. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Отже, юридичні особи — платники єдиного податку не мають права здійснювати бартерні операції, в тому числі погашати заборгованість за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги), іншим способом, ніж грошовим.

 

Яким чином юридичною особою — платником єдиного податку оподатковуються операції від продажу цінних паперів?

Платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним у пп. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів і витрат з метою обчислення об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою Мінфіном України (п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу).

Наказом № 720 затверджено Методичні рекомендації із застосування регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами — юридичними особами (за текстом — Методичні рекомендації), які мають право на ведення спрощеного обліку доходів і витрат.

Згідно з п. 2 Методичних рекомендацій малі підприємства — юридичні особи визначають систему регістрів, порядок і спосіб реєстрації та узагальнення інформації в них без застосування подвійного запису для складання Спрощеного фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва за формою відповідно до додатка 2 до ПБО 25. Тобто спрощена система бухобліку і звітності для юридичних осіб — платників єдиного податку передбачає, зокрема, складання фінансової звітності відповідно до ПБО 25 та застосування регістрів бухобліку для малих підприємств, затверджених наказом № 720.

Суб’єкти малого підприємництва, які мають право на застосування спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат, визнають витрати і доходи з урахуванням вимог Податкового кодексу і відносять суми, які не визнаються цим Кодексом витратами або доходами, безпосередньо на фінансовий результат після оподаткування (п. 8 ПБО 25).

Оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами визначено п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу (обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження) кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього самого виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від’ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього самого виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Таким чином, єдиним податком оподатковується дохід у вигляді позитивної різниці між отриманим юридичною особою — платником єдиного податку доходом від продажу окремого виду цінного паперу та понесеними (нарахованими) таким платником витратами внаслідок придбання такого виду цінного паперу.


Єдина база податкових знань, www.sts.gov.ua

«Гарячі лінії»

Дата: 31 травня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42