Новини

Працівники Головного управління податкової міліції ДПС України провели перший навчальний семінар для ЗМІ

Працівники Головного управління податкової міліції ДПС України провели перший навчальний семінар для ЗМІ. На конкретних прикладах журналісти розглянули найвживаніші схеми махінацій з відшкодування ПДВ.

Перша спроба податкової міліції попрацювати з представниками медіа в навчальному форматі виявилася вдалою. Журналісти дізналися не лише про пріоритетні напрями боротьби з податковими злочинами, а й детально ознайомилися із схемами найчастіше використовуваних оборудок з ухилення від сплати ПДВ і його мінімізації. За словами начальника управління оперативного супроводу адміністрування ПДВ Головного управління податкової міліції ДПС України Вадима Замятіна, тема ПДВ — найзгадуваніша у матеріалах ЗМІ, а податок досі залишається найкриміналізованішим, які б заходи не застосовувалися, хоча й зроблено чимало.


Серед основних напрямів боротьби зі схемами з ПДВ — пильний контроль за надходженнями та видатками бюджету, протидія незаконним операціям з офшорами, виявлення користувачів конвертаційних центрів.

«Більша частина схем пов’язана зі спробами незаконного отримання відшкодування ПДВ з бюджету», — зазначає Вадим Замятін. Через це працівники податкової міліції активно вживають заходи щодо попередження фактів незаконного відшкодування податку, а також виявлення злочинних угруповань, які спеціалізуються на наданні так званих послуг з формування від’ємного значення ПДВ платникам реального сектора економіки.

За чотири місяці 2012 р. за участю підрозділів податкової міліції було скорочено безпідставно заявлених до відшкодування сум ПДВ у розмірі 606,3 млн. грн. За виявленими у поточному та минулих роках фактами порушено 95 кримінальних справ, предметом розслідування яких є понад 395 млн. грн. незаконно заявленого до відшкодування ПДВ.

«Нехай «схемники» знають, що нам про них відомо, і журналісти розуміють, що відбувається. Усі схеми засновані на реальних фактах і є елементом податкових злочинів», — зазначив Вадим Замятін. 

«Одна з актуальних схем — несплата ПДВ шляхом здійснення нетипових експортних операцій. Ззовні вона на 95% має вигляд реальної, але той факт, що, наприклад, підприємства енергетичної галузі раптом вирішили зайнятися нетиповим для своєї діяльності експортом, зокрема, зернових або горіхів, викликає запитання у податківців. І ті, хто замовляють схеми, розуміють, що податкову міліцію обов’язково зацікавить такий факт, але йдуть на ризик, — додає Замятін. — Є підприємство, яке вдало планує і веде бізнес. У нього виникають зобов’язання зі сплати ПДВ, скажімо, 1 млн. грн., але ця сума здається надто великою, тому підприємство звертається до постачальників «схемних» послуг. З’являється цілком реальний контракт з нерезидентом про закупівлю горіхів», — розкриває суть схеми податківець.

Сільгосппродукція, яка нібито йтиме на експорт, фактично закуповується у виробників і часто-густо у населення за готівку, при цьому документів покупець не отримує. Для створення видимості легалізації товар закуповує фіктивна компанія, а експорт здійснюється за заздалегідь відомою адресою — нерезиденту-спільнику. Таким чином, при нульовій ставці ПДВ при експорті «на виході» не виникає податкових зобов’язань, але «на вході» вже є податковий кредит. Зі слів Вадима Замятіна, стандартна ставка «схемника» за надання таких послуг становить 35 — 50%, хоча розмір ставки може змінюватися залежно від обсягу операцій, типу товару, складності оформлення митних документів.

До речі, 75% схем реалізовується на внутрішньому ринку. Зокрема, схема незаконного відшкодування ПДВ з псевдоекспортних контрактів відбувається шляхом імітації розрахунків з постачальником, який також може бути сільгоспвиробником — платником ФСП, наприклад займатися вирощуванням риби. За схемою ПДВ ніколи не потрапить до держбюджету. Податок такого платника залишається у нього і використовується для власних потреб, зокрема на корм для риби.

У схемах беруть участь банки, що здійснюють фінансові операції та видають кредити, яким може бути невідомою мета використання коштів. Видані гроші йдуть по колу — від «експортера», якому видано кредит, до виробника риби, який повертає кошти транзитному підприємству під виглядом оплати за корм, а воно вже розраховується з банком. Про експорт товару в даному випадку навіть не йдеться.

Працівники Головного управління податкової міліції ДПС України провели перший навчальний семінар для ЗМІ