Бухоблік
Тема: ФСП, Приватні підприємці

Фіксований сільськогосподарський податок (запитання — відповіді)

Чи може сільськогосподарський товаровиробник перейти на сплату фіксованого сільськогосподарського податку (далі — ФСП) у поточному році у разі подання документів, необхідних для набуття і підтвердження статусу платника ФСП, після 20 лютого?

Відповідно до п. 308.1 ст. 308 Податкового кодексу сільськогосподарські товаровиробники для набуття і підтвердження статусу платника податку подають до 1 лютого поточного року:

  • загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ)), — органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
  • звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки — органу державної податкової служби за місцем розташування такої земельної ділянки;
  • розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва — органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади з питань державної аграрної політики за погодженням з центральним органом державної податкової служби;
  • відомості (довідку) про наявність земельних ділянок — органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Водночас п. 306.1 ст. 306 Податкового кодексу передбачено, що сільськогосподарські товаровиробники самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою та у порядку, встановленими ст. 46 цього Кодексу.

Одним із принципів податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу). При цьому п. 56.21 ст. 56 Кодексу встановлено, що у разі коли норми Податкового кодексу суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків платників податків або контролюючих органів, рішення приймається на користь платника податків.

Отже, враховуючи норми пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 та п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу, відповідна податкова декларація з фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва, відомості (довідка) про наявність земельних ділянок можуть подаватися платником податку у строки, встановлені п. 306.1 ст. 306 Податкового кодексу, тобто не пізніше 20 лютого поточного року. При цьому норми Податкового кодексу не передбачають можливості перенесення зазначених строків на більш пізній час.

Таким чином, сільськогосподарський товаровиробник, який подав необхідні документи для набуття і підтвердження статусу платника ФСП до органу ДПС за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку) після 20 лютого, не може перейти на сплату фіксованого сільськогосподарського податку у поточному році.

  

За яких умов юридичні особи можуть бути платниками ФСП?

Відповідно до п. 301.1 ст. 301 Податкового кодексу платниками ФСП з урахуванням обмежень, установлених п. 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%.

Згідно з пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу для цілей глави другої розділу XIV Податкового кодексу, якою встановлено порядок справляння ФСП, сільськогосподарський товаровиробник — юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власно виробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Відповідно до ст. 302 Податкового кодексу об'єктом оподаткування ФСП для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

З урахуванням викладеного, отримати статус платника ФСП можуть юридичні особи:

  • які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням і виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власно виробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснюють операції з її постачання;
  • мають об'єкт оподаткування, зокрема площі сільгоспугідь (ріллі, сіножатей, пасовищ та багаторічних насаджень), та/або землі водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ);
  • у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 75%.

 

З якого часу мають право зареєструватись платниками ФСП новоутворені сільськогосподарські товаровиробники?

Відповідно до п. 301.5 ст. 301 Податкового кодексу новоутворені сільськогосподарські товаровиробники можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75%.

При цьому згідно з п. 305.3 ст. 305 Податкового кодексу попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників — це період з дня державної реєстрації до 31 грудня того самого року.

 

Чи може бути платником ФСП фізична особа — підприємець?

Відповідно до п. 301.1 ст. 301 Податкового кодексу платниками фіксованого сільськогосподарського податку з урахуванням обмежень, установлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%.

Згідно з пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 зазначеного Кодексу сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави другої розділу XIV цього Кодексу — юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням і виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власно виробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

З огляду на викладене платниками ФСП можуть бути лише юридичні особи, які відповідають вимогам, установленим Податковим кодексом.

 

Чи може сільськогосподарський товаровиробник під час застосування спеціального податкового режиму (ФСП) здійснювати діяльність з виробництва або реалізації підакцизних товарів (у тому числі якщо частка доходу від реалізації такої продукції є меншою за 25%)?

Відповідно до п. 301.1 ст. 301 Податкового кодексу платниками ФСП з урахуванням обмежень, установлених п. 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%.

Згідно з пп. 301.6.2 п. 301.6 ст. 301 Податкового кодексу не може бути зареєстрованим як платник ФСП суб'єкт господарювання, що провадить діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції.

Реєстрація сільськогосподарського товаровиробника платником податку скасовується за рішенням органу державної податкової служби у разі встановлення за результатами документальної перевірки недотримання платником податку положень ст. 301 зазначеного Кодексу. При цьому такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування починаючи з наступного місяця після місяця, у якому було встановлено таке порушення (пп. «б» пп. 308.6.2 п. 308.6 ст. 308 Кодексу).

Таким чином, у разі виявлення при проведенні перевірки, що платник ФСП здійснює діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 292204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, незалежно від частки такого доходу в загальній сумі доходу орган податкової служби скасовує такому платнику реєстрацію платника ФСП.

Сільськогосподарський товаровиробник під час застосування спеціального податкового режиму (ФСП) може здійснювати діяльність з реалізації підакцизних товарів.

 

Чи може перейти на сплату ФСП з 01.01.2012 р. товаровиробник, який у попередньому податковому році здійснював продаж підакцизних товарів (у тому числі до 06.08.2011 р.)?

Відповідно до п. 301.1 ст. 301 Податкового кодексу платниками ФСП з урахуванням обмежень, установлених п. 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%.

Підпунктом 118 Закону № 3609 у главі 2 «Фіксований сільськогосподарський податок» розділу ХІV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу із складу суб'єктів господарювання, які не можуть бути зареєстровані як платники ФСП, виключено тих суб'єктів господарювання, які здійснювали реалізацію підакцизних товарів.

Зазначена норма набирає чинності з 06.08.2011 р., а саме: відповідно до пп. 301.6.2 п. 301.6 ст. 301 Податкового кодексу не може бути зареєстрованим як платник ФСП суб'єкт господарювання, що провадить діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції.

Таким чином, сільськогосподарський товаровиробник, що провадив діяльність з реалізації підакцизних товарів у 2011 р. (у тому числі до 06.08.2011 р.), може бути зареєстрованим як платник ФСП за умови його відповідності вимогам, викладеним у статтях 301 та 308 Податкового кодексу.

  

У які терміни та які документи подає юридична особа до органу ДПС для набуття чи підтвердження статусу платника ФСП, а також у який термін видається довідка про надання або підтвердження статусу платника цього податку?

Відповідно до п. 308.1 ст. 308 Податкового кодексу сільськогосподарські товаровиробники для набуття і підтвердження статусу платника податку подають до 1 лютого поточного року:

  • загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків і водосховищ)), — органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
  • звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки — органу державної податкової служби за місцем розташування такої земельної ділянки;
  • розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва — органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади з питань державної аграрної політики за погодженням з центральним органом державної податкової служби;
  • відомості (довідку) про наявність земельних ділянок — органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються відомості про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Водночас п. 306.1 ст. 306 Податкового кодексу передбачено, що сільськогосподарські товаровиробники самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою та у порядку, встановленими ст. 46 Податкового кодексу.

Згідно з п. 308.3 ст. 308 Податкового кодексу довідка про набуття або підтвердження статусу платника податку видається протягом 10 робочих днів з дати подання сільськогосподарським товаровиробником податкової декларації або заяви органом державної податкової служби за місцезнаходженням такого платника (місцем перебування на податковому обліку).

Одним із принципів податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу). При цьому відповідно до п. 56.21 ст. 56 цього Кодексу у разі коли норми зазначеного Кодексу суперечать між собою і припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, рішення приймається на користь платника податків.

Отже, враховуючи норми пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 та п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу, відповідна податкова декларація з фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва, відомості (довідка) про наявність земельних ділянок можуть подаватися платником податку у терміни, встановлені п. 306.1 ст. 306 Податкового кодексу, тобто не пізніше 20 лютого поточного року.

  

Яка продукція належить до продуктів переробки сільськогосподарської продукції?

Пунктом 301.1 ст. 301 Податкового кодексу визначено, що платниками ФСП з урахуванням обмежень, установлених п. 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%.

Згідно з п. 308.4 ст. 308 цього Кодексу дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включає доходи, отримані від:

  • реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надано йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
  • реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах;
  • реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах;
  • реалізації сільськогосподарської продукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства.

Відповідно до підпунктів 14.1.234 та 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу для цілей глави другої розділу XIV Податкового кодексу, якою встановлено порядок справляння ФСП, сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) — продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 — 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання;

сільськогосподарський товаровиробник — юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням і виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власно виробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

З урахуванням викладеного, до продуктів переробки сільськогосподарської продукції належить продукція, отримана шляхом обробки чи переробки товарів, що були придбані або вироблені сільськогосподарським товаровиробником на власних чи орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання та належать до груп 124 УКТ ЗЕД. При цьому продукти переробки сільськогосподарської продукції не обов'язково мають бути товарами, визначеними у групах 1 — 24 УКТ ЗЕД, але їх виготовлення має здійснюватися сільськогосподарським підприємством безпосередньо на власних або орендованих потужностях (площах). Водночас до продуктів переробки сільськогосподарської продукції не належать підакцизні товари, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції.

Крім того, до продуктів переробки належить сільськогосподарська продукція, вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства.

 

Які встановлено ставки фіксованого сільськогосподарського податку та що є базою оподаткування?

Відповідно до ст. 304 Податкового кодексу розмір ставок податку з 1 га сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду для сільськогосподарських товаровиробників залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):

  • для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди) — 0,15;
  • для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, — 0,09;
  • для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) — 0,09;
  • для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, — 0,03;
  • для земель водного фонду — 0,45;
  • для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди, — 1,0.

Під спеціалізацією на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті слід розуміти перевищення часткою доходу, отриманого від реалізації такої продукції та продукції її переробки, двох третин доходу (66%) від реалізації усієї власно виробленої сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки.

Згідно зі ст. 303 Податкового кодексу базою оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 га сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), проведена станом на 1 липня 1995 р., для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) — нормативна грошова оцінка 1 га ріллі в Автономній Республіці Крим або в області, проведена станом на 1 липня 1995 р.

 

Чи може сільськогосподарський товаровиробник — учасник договору про спільну діяльність без створення юридичної особи, визначений договором відповідальним за ведення обліку та сплату податків з доходів від такої діяльності, бути зареєстрованим платником ФСП та чи належить дохід від спільної діяльності до частки сільськогосподарського товаровиробництва?

Згідно з пп. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу для цілей оподаткування дві особи чи більше, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.

Оподаткування спільної діяльності на території України без створення юридичної особи здійснюється відповідно до норм п. 153.14 ст. 153 цього Кодексу.

Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку (пп. 153.14.2 п. 153.14 вищезазначеної статті).

Відповідно до п. 3 Порядку № 1352 якщо договір про спільну діяльність укладено між платником (платниками) податку на прибуток підприємств та особою (особами), що не є платником (платниками) податку, то уповноваженим платником у частині ведення обліку може бути виключно особа, що є платником податку.

Згідно з п. 1.7 Порядку № 1588 уповноважена особа — учасник договору (контракту) про спільну діяльність (юридична особа, зареєстрована в Україні відповідно до Закону про держреєстрацію, або її відокремлений підрозділ), який є платником податку на прибуток і уповноважений вести облік результатів спільної діяльності іншими сторонами згідно з умовами договору (контракту) про спільну діяльність.

Платники ФСП не є платниками податків і зборів, зокрема податку на прибуток підприємств (пп. «а» п. 307.1 ст. 307 Податкового кодексу).

Враховуючи те, що платники фіксованого сільськогосподарського податку не є платниками податку на прибуток підприємств, а уповноваженим платником у частині ведення обліку спільної діяльності може бути виключно особа, що є платником податку, сільськогосподарський товаровиробникучасник договору про спільну діяльність без створення юридичної особи, визначений договором відповідальним за ведення обліку та сплату податків з доходів від спільної діяльності, не може бути зареєстрованим платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Водночас суб'єкт господарювання — платник ФСП може бути учасником договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи, оскільки п. 301.6 ст. 301 Податкового кодексу не містить застережень щодо можливості здійснення зазначеної діяльності і такий платник не враховує дохід від спільної діяльності, при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва.

 

Який порядок заповнення графи «починаючи з» загальної частини нової звітної декларації з фіксованого сільськогосподарського податку у разі збільшення площі протягом року у зв'язку з набуттям права власності або права користування на декілька земельних ділянок у межах одного календарного місяця?

Відповідно до п. 306.1 ст. 306 Податкового кодексу сільськогосподарські товаровиробники самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою та у порядку, встановленими ст. 46 Податкового кодексу.

Якщо протягом податкового (звітного) періоду у платника податку змінилася площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв'язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування, такий платник зобов'язаний:

  • уточнити суму податкових зобов'язань з податку на період починаючи з дати набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року;
  • подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, органам державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативну грошову оцінку (п. 306.5 ст. 306 Податкового кодексу).

У формі податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку, затвердженої наказом № 1016, передбачена примітка 7 «За потреби кількість рядків 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 та 2 може бути збільшено або зменшено».

Враховуючи, що форма декларації передбачає збільшення кількості рядків 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 та 2, у разі збільшення площі земельної ділянки протягом року у зв'язку з набуттям права власності або права користування на декілька земельних ділянок у межах одного календарного місяця платник податку у графі «починаючи з» загального розділу нової звітної декларації зазначає число і місяць першого набуття права власності або права користування на земельну ділянку за звітний місяць.

  

Чи необхідно платнику ФСП додатково подавати податкову декларацію з фіксованого сільськогосподарського податку до 20 лютого, якщо для набуття і підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку зазначену декларацію подано до 1 лютого?

Згідно з п. 306.1 ст. 306 Податкового кодексу сільськогосподарські товаровиробники самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою та у порядку, встановленими ст. 46 Податкового кодексу.

Отже, якщо платник ФСП подав до 1 лютого поточного року до відповідного органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельної ділянки податкові декларації з фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік, то він звільняється від обов'язку додатково подавати у період з 1 по 20 лютого поточного року зазначені податкові декларації.

  

При заповненні податкових декларацій з фіксованого сільськогосподарського податку та додатка до них, що подаються платником податку у разі зміни протягом року площі земельних ділянок у зв'язку з набуттям права власності та/або користування, у тому числі на умовах оренди, зазначається вся площа земельних ділянок з урахуванням площі нових земельних ділянок чи лише площа нових земельних ділянок?

Відповідно до п. 306.1 ст. 306 Податкового кодексу сільськогосподарські товаровиробники самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою та у порядку, встановленими ст. 46 Податкового кодексу.

Згідно з п. 306.5 ст. 306 цього Кодексу якщо протягом податкового (звітного) періоду у платника ФСП змінилася площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв'язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування, такий платник зобов'язаний:

  • уточнити суму податкових зобов'язань з ФСП на період починаючи з дати набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року;
  • подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, органам державної податкової служби за місцезнаходженням платника ФСП та місцем розташування земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативну грошову оцінку.

Якщо у платника ФСП у власності та/або користуванні, у тому числі на умовах оренди, є земельні ділянки, розташовані в межах території одного органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням платника податку, то платником подається до органу ДПС за місцем розташування таких земельних ділянок одна податкова декларація з фіксованого сільськогосподарського податку, форму якої затверджено наказом № 1016, яка є одночасно звітною і загальною. У такій декларації позначка «Х» проставляється у рядку «Тип декларації» — «Звітна».

Якщо у платника ФСП у власності та/або користуванні, у тому числі на умовах оренди, є земельні ділянки, розташовані в межах території декількох органів місцевого самоврядування, то платником подаються до органів ДПС за місцем розташування земельних ділянок окремі звітні декларації з позначкою «Х» у рядку «Тип декларації» — «Звітна» та до органу ДПС за місцезнаходженням платника податку — окрема загальна декларація з позначкою «Х» у рядку «Тип декларації» — «Загальна».

У разі зміни площі земельних ділянок протягом базового звітного податкового періоду у зв'язку з набуттям або переходом права власності та/або користування, у тому числі на умовах оренди, в межах території одного органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням платника ФСП (нові земельні ділянки) платником подається до органу ДПС за місцем розташування таких земельних ділянок одна декларація, в якій позначка «Х» проставляється у рядку «Тип декларації»«Нова звітна», у полі «за ____ рік» зазначається, за який рік подається декларація, а у полі «починаючи з»дата календарного місяця, з якого встановлено набуття права на нову земельну ділянку. У такій декларації та додатку до неї зазначається загальна площа земельних ділянок з урахуванням площі нових земельних ділянок.

У разі зміни площі земельних ділянок протягом базового звітного податкового періоду у зв'язку з набуттям або переходом права власності та/або користування, у тому числі на умовах оренди, в межах території декількох органів місцевого самоврядування платником податку подається до органів ДПС за місцем розташування нової земельної ділянки окрема декларація, в якій позначка «Х» проставляється у рядку «Тип декларації» — «Нова звітна», у полі «за ____ рік» зазначається, за який рік подається декларація, а у полі «починаючи з» — дата календарного місяця, з якого встановлено набуття права на нову земельну ділянку. У такій декларації та додатка до неї зазначається загальна площа земельних ділянок з урахуванням площі нових земельних ділянок у межах території органу місцевого самоврядування. Також платник повинен подати до органу ДПС за своїм місцезнаходженням загальну декларацію з позначкою «Х» у рядку «Тип декларації» — «Нова загальна». У такій декларації та додатка до неї зазначається загальна площа земельних ділянок з урахуванням площі нових земельних ділянок, які перебувають у власності та/або користуванні платника податку, у тому числі на умовах оренди.

 

Які податкові декларації з фіксованого сільськогосподарського податку, а також які документи і в які терміни необхідно подати платнику ФСП у разі зміни протягом року площ сільськогосподарських угідь або земель водного фонду у зв'язку з набуттям (втратою) на них права власності або користування, а також у разі самостійного виправлення помилок?

Відповідно до п. 306.1 ст. 306 Податкового кодексу cільськогосподарські товаровиробники самостійно обчислюють суму ФСП щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою та у порядку, встановленими ст. 46 цього Кодексу.

Пунктом 306.2 ст. 306 Податкового кодексу встановлено, що сплата ФСП провадиться щомісяця протягом 30 календарних днів, які настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах:

  • у I кварталі — 10%;
  • у II кварталі — 10%;
  • у III кварталі — 50%;
  • у IV кварталі — 30%.

Згідно з п. 306.5 ст. 306 цього Кодексу якщо протягом податкового (звітного) періоду у платника податку змінилася площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв'язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування, такий платник зобов'язаний:

  • уточнити суму податкових зобов'язань з податку на період починаючи з дати набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року;
  • подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та місцем розташування земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативну грошову оцінку.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, установлених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такого розрахунку, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 зазначеної статті:

  • або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
  • або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подання декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені в цьому пункті, не застосовуються.

Отже, у разі зміни протягом поточного року площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв'язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування платник ФСП зобов'язаний протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним податковим місяцем, в якому виникли такі зміни, подати до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням нову загальну декларацію з ФСП з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативну грошову оцінку, до органу державної податкової служби за місцем розташування земельної ділянкинову звітну декларацію з фіксованого сільськогосподарського податку з аналогічними документами.

Щодо самостійного виправлення платником ФСП помилок, то оскільки зазначена податкова декларація подається на поточний рік, а сплата провадиться щомісяця, виправлення помилок за податкові (звітні) місяці, строк сплати податкових зобов'язань з ФСП за які минув, здійснюється шляхом подання до органу державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку уточнюючої загальної податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку, за місцем розташування земельної ділянки — уточнюючої звітної податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку.

Виправлення помилок щодо податкових (звітних) місяців, строк сплати податкових зобов'язань з ФСП за які не настав, здійснюється шляхом подання протягом 20 календарних днів місяця, що настає за податковим звітним місяцем, за який здійснюються відповідні уточнення, нової загальної декларації з фіксованого сільськогосподарського податку до органу державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку та нової звітної декларації з фіксованого сільськогосподарського податку до органу державної податкової служби за місцем розташування земельної ділянки.

 

Як сільськогосподарський товаровиробник може підтвердити право користування сільгоспугіддями, якщо в державному земельному кадастрі відсутні відомості про договори оренди цих сільгоспугідь (земельних ділянок, земельних часток (паїв)), якими користується таке підприємство, і, відповідно, чи включається виручка від реалізації продукції, вирощеної на таких угіддях, до складу виручки від реалізації продукції власного виробництва?

Підпунктом 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу визначено, що сільськогосподарський товаровиробник — юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням і виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власно виробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Об'єктом оподаткування ФСП для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому в користування, у тому числі на умовах оренди (ст. 302 Податкового кодексу).

Тимчасовим порядком № 174 встановлено, що власники (користувачі) земельних ділянок можуть отримати витяг з державного реєстру, звернувшись до структурних підрозділів Центру державного земельного кадастру.

Згідно з п. 308.4 ст. 308 Податкового кодексу дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включає доходи, отримані, зокрема, від реалізації продукції рослинництва, виробленої (вирощеної) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях.

Отже, підтвердження розміру площ сільськогосподарських угідь, що перебувають у власності сільськогосподарського виробника або надані йому в користування, у тому числі на умовах оренди, здійснюється відповідними органами державних земельних ресурсів за місцем розташування земельної ділянки.

Виручка від реалізації продукції, вирощеної на земельних ділянках, земельних частках (паях), угіддях, без наявності підтвердних документів щодо права власності та/або користування земельними ділянками, не включається до складу виручки від реалізації продукції власного виробництва.