Новини

«Ми знайшли «місто»

На сьогодні в Донецькій області до оподаткування залучено 77,5 тис. громадян.

Голова ДПА у Донецькій області Ігор УсикУже не перший рік зарплатам «у конвертах» оголошують війну, однак найчастіше спрямовані на цей фронт зусилля не дають бажаного ефекту. Проблема полягає у своєрідному трикутнику взаємодії роботодавця, працівника й держави. Тому ефективно боротися з нею можна, лише об’єднавши зусилля всіх сторін і зацікавивши кожну з них. На сьогодні в регіоні до оподаткування залучено 77,5 тис. громадян. Цей показник сумірний з чисельністю населення середніх розмірів міста на Донеччині.


Про реальні масштаби проблеми

Безперечно, використання праці незареєстрованих найманих працівників, виплата зарплати «в конвертах» або в розмірі, нижчому від встановленого законодавством мінімуму, — не вітчизняне ноу-хау. Подібне соціальне явище існує і в розвинутих країнах, де аж 20 — 25% працюючих перебувають у «тіні». Звісно, в Україні діють внутрішні реалії. Зокрема, прихована зайнятість — це важка спадщина економічних і політичних процесів, що спостерігалися в державі протягом останніх років.

Про реальні — чималі — масштаби проблеми свідчать результати аналітичної роботи, проведеної фахівцями податкової служби. Приміром, тільки через виплату на підприємствах і у суб’єктів підприємницької діяльності регіону зарплати, нижчої від встановленого законодавством мінімуму (1320 грн.), втрати місцевих бюджетів Донецької області за недоотриманим фондом податку на доходи фізичних осіб за 2010 р. становлять як мінімум 163 млн. грн. А це практично половина річного бюджету такого великого промислового міста, як Єнакієве (де фінансовий кошторис 2011 р. прийнято з видатковою й дохідною частиною в розмірі 330 млн. грн.). Висновок однозначний: у регіоні існує колосальний резерв для наповнення у тому числі місцевих бюджетів.

Спокуса готівкою

Як свідчить практика, боротися з «тінню», виявляючи ресурси поповнення бюджету, слід практично в будь-якій сфері господарювання. Наприклад, в одному з торговельних приміщень було виставлено велику кількість громіздкої та великовагової продукції, яку одній людині не лише перенести, а й пересунути не під силу. Однак підприємець запевняв, що з усім цим він справляється самостійно. Інший, по суті, анекдотичний випадок зафіксували в офісі, де дівчина щодня набирала на ноутбуці інформацію. Власник установи запевняв, що це просто знайома прийшла покористуватися Інтернетом… А в респектабельному кафе на 100 посадкових місць офіційно працевлаштованими працівниками значилися всього 2 офіціанти, чия зарплата становила 400 — 500 грн.! Можна навести сотні й навіть тисячі таких прикладів. Тому очевидно, що подібний стан справ неприйнятний і з цим необхідно боротися!

Так, тільки з початку року управлінням податкової міліції проведено 383 перевірки трудового законодавства на підприємствах, пов’язані з виплатою зарплати «в конвертах». У результаті до бюджету донараховано 21,8 млн. грн., з яких на казначейські рахунки органів місцевого самоврядування вже надійшло 21,3 млн. грн. За виявленими фактами порушено 69 кримінальних справ.

При цьому особливу увагу фахівців податкової служби привертає оплата праці найманих працівників у таких галузях, як готельно-ресторанний бізнес, торгівля й ремонт автомобілів, будівництво, рибальство тощо. За даними форми № 1ДФ за IV квартал 2010 р. у цих галузях працює 10,7 тис. підприємств із загальною чисельністю працівників 180,6 тис., середня зарплата яких ледь перевищує 1300 грн. у рибальстві й готельно-ресторанному бізнесі, близько 1600 грн. — у торгівлі та на підприємствах, що спеціалізуються на ремонті автомобілів, до 1900 грн. — у будівництві. Тоді як у галузях, де немає обігу готівки, середня зарплата значно вища — приблизно вдвічі. Ситуація, що склалася, потребує скрупульозного вивчення, враховуючи й той факт, що рівень заробітної плати в перелічених вище галузях у приватних підприємців взагалі дорівнює мінімальній заробітній платі або дещо перевищує її розміри. Втім в інших сферах діяльності приватні підприємці своїм найманим працівникам виплачують таку саму низьку зарплату.

Трудові ресурси — на баланс

На сьогодні перед усіма органами влади стоїть завдання повернути тіньові ресурси в реальну економіку держави, що сприятиме збільшенню надходжень до бюджету і слугуватиме запорукою забезпечення соціальної рівноваги в суспільстві, поліпшення якості життя громадян. І якщо місцева влада міст і районів приділятиме цьому питанню належну увагу, ретельно координуючи роботу з легалізації, це дасть можливість одержувати додаткові джерела надходжень до місцевої скарбниці, фінансувати заклади освіти, охорони здоров’я, гарантуючи громадянам соціальний захист.

У жовтні минулого року під безпосереднім керівництвом обласної влади в регіоні було активізовано роботу з легалізації зайнятості та створення балансу трудових ресурсів. Причому ініціатором цього починання стала саме податкова служба, незважаючи на той факт, що ці питання безпосередньо не входять до функцій органів ДПС. На жаль, і донині не існує чітко прописаної методики формування балансу трудових ресурсів як у регіоні, так і в цілому по країні. Тому фахівці податкової служби, здійснюючи цю роботу, спиралися на свій практичний досвід і навички. Підгрунтям для бази даних стала інформація звіту за формою № 1ДФ і реєстру ідентифікаційних номерів громадян області.

Від двору — до двору

Для з’ясування всіх проблемних питань підрозділами оподаткування фізичних осіб ДПА у Донецькій області було проведено колосальну роботу з виявлення місць можливого одержання доходів громадянами. Вона здійснювалась як шляхом подвірного обходу, так і за допомогою збору різного роду інформації від інших організацій — адресного бюро, Пенсійного фонду, управління праці й соціального захисту тощо. У такий спосіб із 2,9 млн. громадян працездатного віку Донецької області нами були виявлено 607 тис. осіб, що не мають офіційно оформлених трудових відносин або джерел доходів. За рахунок яких коштів живуть ці люди, відсутні «на папері»? Саме на з’ясуванні причин цього явища податкова служба зосередила головні зусилля. Паралельно нами здійснювався моніторинг ситуації щодо рівня одержуваних зарплат офіційно працевлаштованих громадян. Особливу увагу приділяли тим підприємствам і організаціям, де розмір зарплати був нижчим від законодавчо встановленого рівня або дорівнював мінімальному.

Завдяки таким заходам на сьогодні вже притягнуто до оподаткування 77,5 тис. громадян. Фактично ми знайшли «місто», оскільки цей показник перевищує кількість населення в м. Дружковці та майже дорівнює чисельності жителів м. Сніжного. При цьому більше ніж на півмільярда гривень було збільшено фонд оплати праці, що сприяло додатковим надходженням базового для місцевих бюджетів податку на доходи фізичних осіб на суму близько 80 млн. грн. Такими результатами завершується перший етап програми з легалізації зайнятості.

Щоб усвідомити вагомість цього резерву та зрозуміти, наскільки важлива така підмога для бюджетів міст і районів, слід зауважити, що, наприклад, реконструкція палацу спорту «Дружба» у Донецьку обійшлася в 40 млн. грн., а легкоатлетичного манежу спортивного комплексу «Металлург» в Артемівську, якому надано статус бази олімпійської та параолімпійської підготовки спортсменів збірної України, — майже в 30 млн. грн.

«Об’єкт» інформує

Уже з 1 липня діяльність податкової служби, спрямована на легалізацію тіньового ринку праці, переходить на якісно новий рівень. Безперечно, робота з легалізації доходів громадян триватиме. Водночас ми активно послуговуватимемося вже набутим досвідом для з’ясування джерел їхніх доходів. Однак паралельно готуємо і нововведення.

По-перше, ми розпочнемо формування бази даних громадян працездатного віку, звільнених протягом як 2010 р., так і І кварталу 2011 р., для з’ясування джерел їхніх доходів. При цьому податкова служба виступає з ініціативою на базі центру зайнятості та Пенсійного фонду організувати облік усіх непрацюючих громадян працездатного віку, підтримуючи його в актуальному стані. Це створить певні умови для збільшення надходжень єдиного соціального внеску, а також дасть можливість відслідковувати громадян працездатного віку, які не сплачують внески до Пенсійного фонду. Адже після досягнення пенсійного віку вони претендуватимуть на одержання мінімальної пенсії.

По-друге, робота з легалізації доходів населення проводитиметься за територіально-галузевим принципом (на першому етапі нашими фахівцями використовувався тільки територіальний). Безперечно, ми сподіваємося на додаткову допомогу з координації цього процесу профільними управліннями обласної адміністрації, міст і районів, куди надходить інформація про роботу всіх організацій різних секторів економіки.

По-третє, здійснюватиметься подальше формування інформаційної бази «Об’єкти» для визначення відповідності діяльності суб’єктів господарювання і кількості найманих працівників на цих об’єктах. Особливо актуальним це питання є під час курортного літнього сезону. Втім найпильнішу увагу ми приділимо всім без винятку сферам господарювання.

Усі ці механізми, включаючи активізацію роботи відповідних комісій при органах місцевого самоврядування, сприятимуть досягненню поставлених цілей — легалізації зайнятості громадян Донецької області, а також формуванню якісно нового рівня податкової культури в регіоні та створенню реального балансу трудових ресурсів. Переконаний, що підсумком цієї роботи стане той факт, що в трикутнику роботодавець — працівник — держава у виграші будуть абсолютно всі сторони!

«Гарячі лінії»

Дата: 3 жовтня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42