Юридична практика
Тема: Адміністрування податків, Перевірки та відповідальність

Оскарження рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій у разі, якщо платник не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов’язання

Суть справи. Як свідчать матеріали справи, платник податку в останній день строку сплати податку подав до банку квитанцію для сплати суми самостійно визначеного грошового зобовязання за декларацією. Платіж за даною квитанцією здійснювався після закінчення операційного часу, про що керівник підприємства був попереджений касовим працівником банка.

Доручення клієнта виконано банком наступного операційного дня.

Тобто платник податків суму самостійно визначеного в декларації грошового зобов’язання сплатив із затримкою до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати суми грошового зобов’язання. За результатами перевірки ДПІ надіслала платнику податків податкове повідомлення-рішення про застосування штрафної санкції у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу згідно з п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу.

Звертаючися зі скаргою, платник податку просить скасувати штрафну (фінансову) санкцію за порушення граничного строку сплати суми самостійно визначеного грошового зобов’язання, оскільки згідно з квитанцією підприємством платіж було здійснено в останній день строку його сплати.

Витяг з рішення. Згідно з п. 8.1 ст. 8 Закону № 2346 банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж зазначені, строки виконання доручень клієнтів.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу визначено, що грошове зобов’язання платника податків — сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньо-економічної діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу податковий борг — сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу платник податків зобов’язаний сплачувати податки і збори у строки та в розмірах, установлених цим Кодексом і законами з питань митної справи.

Водночас п. 31.1 ст. 31 зазначеного Кодексу встановлено, що строком сплати податку чи збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір має бути сплачено в порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, не сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до пунктів 36.1 та 36.5 ст. 36 Податкового кодексу податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов’язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Податкова декларація, розрахунок (далі — податкова декларація) — документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Податковим кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (пп. 46.1 ст46 Кодексу).

Як установлено п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, який дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) — протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту — протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб — до 1 травня року, що настає за звітним; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб — підприємців — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, установлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу).

У разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов’язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу; при затримці більше ніж 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу (п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу).

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ застосовано до платника податку штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну сплату суми самостійно визначеного грошового зобов’язання. За результатами розгляду скарги рішення ДПІ було залишено без змін, а скарга — без задоволення.


Єгор ПРИТУЛА,
заступник директора Департаменту правової
роботи ДПС України — начальник Управління апеляцій

Сергій КОНОВАЛОВ,
заступник директора Департаменту

Людмила ОМЕЛЬЧЕНКО,
головний державний податковий ревізор-
інспектор відділу апеляцій з оподаткування
місцевими податками, ресурсними і рентними платежами

«Гарячі лінії»

Дата: 31 травня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42