Аналітика

Мірилом сплати податків для аграріїв має бути гектар

У першому півріччі 2011 р. ТОВ «АФ «Обрій», яке перебуває на спеціальному режимі оподаткування ПДВ, сплатило до бюджету лише податку на доходи фізичних осіб 507,8 тис. грн. Це — майже 74% усіх надходжень ПДФО, що зібрала Покровська МДПІ від 110 сільськогосподарських платників податків Покровського району Дніпропетровської області.


Генеральний директор ТОВ «АФ «Обрій» Віталій Головко«Chevrolet» для свинарки

З’їхавши з головної дороги на другорядну, наша автівка додала швидкості. Ми одразу відчули, що їхати стало краще: сільський асфальт було укладено акуратніше й добротніше. По-господарськи було викошено й траву на обох узбіччях. Вона нагадувала футбольний газон, а не дорогу до села Коломийці Покровського району Дніпропетровської області. Але найбільше милували око безмежні соняшникові поля у зріст людини, що переливалися зелено-жовтими фарбами на сонці. Генеральний директор ТОВ «АФ «Обрій» Віталій Головко аж повеселішав: «Це — вже наша земля, — сказав із гордістю. — Ні бур’янинки. Працівники агрофірми не потерплять, щоб поля були засміченими. Бо агротехнічні заходи кожен рослинницький підрозділ проводить своєчасно і ретельно».

У правдивості цих слів переконався пізніше, коли разом із Віталієм Миколайовичем об’їжджали інші поля агрофірми. Вразила, наприклад, пшениця. І не лише чистотою посівів, а й добірним колосом. Один із них гендиректор розітер у долонях: 72 зернини залишилося в руці.

А ще Віталій Головко показав свинокомплекс на 16 тис. голів. ТОВ «Агрофірма «Обрій» — найбільший в Україні племзавод по вирощуванню свиней та молодняка великої білої породи. На Всеукраїнській виставці «Агро—2011», яка відбулася в столиці України в червні, вкотре вже були відзначені високі досягнення тваринників з Дніпропетровщини. Хоча самі працівники господарства в численних відзнаках нічого особливого не бачать. «Це — наша буденна робота, — говорить директор племзаводу по вирощуванню свиней Олександр Лисюк, — і ми пишаємося тим, що добра слава в Україні йде про наші Коломийці».

До речі, на племзаводі ми побували під час обідньої перезмінки. На прохідній підприємства, що потопала в квітах, стояло до десятка велосипедів і кілька автомобілів. За кермом однієї з автівок — новенького «Chevrolet» — побачили молоду жінку. «Бачите, — посміхнувся Віталій Головко, — на чому їздять на роботу наші свинарки. Зарплату тваринники отримують непогану, тож можуть собі дозволити такий транспорт».

Розумні податки

Аграрії Покровського району обробляють близько 90 тис. га — 4,2 тис. га з них перебуває в користуванні працівників агрофірми «Обрій». Ще майже стільки ж експлуатують сусіди коломийців з товариства «Дружба» (с. Орли). Ці два сільгосппідприємства, обробляючи близько 10% усіх земель Покровського району, і роблять, як кажуть, податкову погоду в регіоні. Особливо товариство «Обрій», яке є головним бюджетоформуючим підприємством району. «Показовим у цьому плані може слугувати 2010 рік, — приєднується до розмови перший заступник начальника Покровської МДПІ Маргарита Бондаренко. — Вийшовши на міжнародний ринок, агрофірма «Обрій» почала плідно співпрацювати з Узбекистаном. За спеціальною угодою вона взяла зобов’язання поставити в цю країну кілька партій поголів’я великої рогатої худоби. Для господарства це — нові партнери, заробітки, для району — додаткові надходження. 16,5% податку на додану вартість до державної скарбнички 2010-го забезпечило саме товариство «Обрій». Окрім цього агрофірма сплатила ще й податок на прибуток — 92 тис. грн. Нинішнього року аграрії з Коломийців знову повернулися до сплати фіксованого сільськогосподарського податку, але взяті торік податкові темпи не знижують: у першому півріччі до Зведеного бюджету України господарство сплатило 764,6 тис. грн».

Віталій Миколайович такій податковій продуктивності радий. «Ми працюємо чесно, прозоро, — говорить керівник господарства, — і своєчасно та в повному обсязі виконуємо зобов’язання перед державою. Але хотілося, щоб і держава допомагала вітчизняним сільгоспвиробникам. Торік вона заборгувала нам 3,1 млн. грн. невідшкодованого ПДВ. Для нас це — великі гроші. Особливо сьогодні, коли господарство закуповує нову техніку. 731 тис. грн., наприклад, коштує один скотовоз. Їх нам потрібно три. Отже, мусимо брати кредит у банку і сплачувати від такої операції податок на прибуток. Це — не по-господарськи».

Недосконалою Віталій Головко вважає і саму систему оподаткування сільськогосподарських підприємств. «Ми сплачуємо стільки податків, що в них можна заплутатися. Якби ж запровадити один — податок з гектара, який, до речі, не важко вирахувати — то у виграшу були б і платники, і держава. Товариство «Обрій» сплачує до бюджету за рік понад 2,4 млн. грн. податків (ПДВ, ПДФО, оплата оренди землі, фіксований сільськогосподарський податок, єдині соціальні внески тощо). Господарство має в оренді 8 тис. га землі — це становить 300 грн. вищеперелічених податків на 1 га. Багато селянських фермерських господарств, фізичних осіб — підприємців, підприємств, які орендують землі, хитрують і не показують або значно занижують отримані доходи від реалізації сільськогосподарської продукції, цим самим не сплачують ПДВ, а заробітну плату видають «у конвертах». Таким чином, кошти не надходять до держбюджету. Якщо відмінити вищеперелічені податки, а ввести оподаткування сільгоспвиробників з 1 га землі — це докорінно змінить ситуацію і податки сплачуватимуть всі прозоро, оскільки землю до «конверту» не покладеш».

Утилізуюча машина європейського непотрібу

Непокоїть Віталія Головка й таке питання, як реалізація тваринницької продукції, вирощеної в господарстві. Гендиректор частенько буває на різного роду заходах. Під час одного з таких дізнався, що в Україну масово завозиться м’ясо з Європи. «По 8 копійок за кілограм! — обурюється керівник агрофірми. — Хіба я можу з таким імпортом конкурувати? І якби ж то хоч справжнє м’ясо було! Те, що в Європі вже не можна споживати, якісь ділки везуть сюди. А нерадиві переробники охоче купують такий дешевий продуктовий непотріб. Чи не тому українські ковбаси в магазинах не пахнуть ковбасами і молоко не схоже на корисний напій. Керівництво одного з районів Дніпропетровської області (а я є депутатом обласної Ради й спілкуюся з багатьма чиновниками), познайомившись із нашим господарством, попросило мене допомогти у вирішенні питання забезпечення їхніх дошкільних та шкільних закладів, таборів відпочинку нашою тваринницькою продукцією. Бо приватні підприємці, які деруть великі гроші за невласно вироблену таку продукцію, набридли вже всім».

У рідних Коломийцях Віталій Головко годує жителів села лише натуральними продуктами. А ще — регулярно й добросовісно виконує зобов’язання перед власниками паїв. У 2010 р., наприклад, кожен з них отримав по 2,5 т зерна, 100 кг борошна, 40 кг олії та 300 кг силосу для потреб власного господарства. Крім того, 400 односельчан та жителів інших сіл мають цілорічну високооплачувану роботу. На біржу праці коломийці забули вже дорогу відтоді як господарством керує Віталій Миколайович. І медичне обслуговування працівники агрофірми отримують за рахунок підприємства. Селяни мають можливість оздоровитися не лише в районній, обласній лікарнях, а й у медичних установах міст Києва, Донецька, пансіонатах м. Бердянська, АР Крим. Чи не тому з такою повагою ставляться в Коломийцях до гендиректора і його команди спеціалістів і старі, й молоді.


Олександр КРЮЧКОВ,
krolmi@ukr.net