Новини
Тема: Облік платників податків

Облік платників податків

Чи обов'язково отримувати реєстраційний номер облікової картки платника податків неповнолітнім особам, які не отримують доходів та не мають обов'язку щодо сплати податків?

Відповідно до п. 70.1 ст. 70 Податкового кодексу та п. 2 розділу IV Положення про реєстрацію центральний орган ДПС формує та веде Державний реєстр фізичних осіб — платників податків (далі — Державний реєстр).

До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є:

  • громадянами України;
  • іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні;
  • іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов'язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України.

Облік фізичних осіб — платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДПС, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.

Згідно з п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів.

Державний реєстр створено з метою:

  • забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори у порядку і на умовах, визначених Податковим кодексом та іншими нормативно-правовими актами України;
  • здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, зборів, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, покладеного на органи ДПС (п. 1 Положення про реєстрацію).

Отже, якщо фізична особа не має обов'язку щодо сплати податків, не отримує доходів, що підлягають оподаткуванню, та не підпадає під визначення платника податків, то немає підстав для включення відомостей про неї до Державного реєстру. Податковим кодексом не передбачено обов'язкову реєстрацію громадян у Державному реєстрі ні з моменту їх народження, ні з настанням певного віку.

 

Чи можуть органи ДПС відмовити самозайнятій особі, яка прийняла рішення про припинення підприємницької діяльності, у видачі довідки за формою № 22-ОПП та вимагати закриття рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб?

Відповідно до п. 69.7 ст. 69 Податкового кодексу фізичні особи — підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані повідомляти про свій статус банки та інші фінансові установи, в яких такі особи відкривають рахунки.

Підпунктом 11.9 п. 11 Порядку обліку платників встановлено, що якщо до закінчення строку заявлення вимог кредиторами орган ДПС не може видати довідку за формою № 22-ОПП, то не пізніше завершення такого строку орган ДПС зобов'язаний направити (видати) повідомлення про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи (підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця) за формою № 27-ОПП із зазначенням причин заперечень органу ДПС щодо здійснення державної реєстрації припинення платника податків згідно з пп. 11.9.1 цього пункту.

Причиною заперечень органу ДПС щодо здійснення державної реєстрації припинення платника податків може бути, зокрема, відсутність повідомлень від фінансових установ про закриття всіх рахунків такого платника податків, у тому числі відкритих через відокремлені підрозділи. Це положення не застосовується, якщо у разі припинення платника податків, поточний рахунок якого відкрито у банку, який ліквідується, і за яким не задоволено кредиторські вимоги, платник податків надав довідку про суму визнаних ліквідатором банку кредиторських вимог та черговість їх задоволення. Також це положення не застосовується до рахунків фізичних осіб — підприємців, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб (пп. 11.9.1 п. 11.9 Порядку обліку платників).

Отже, якщо самозайнята особа має відкриті (депозитні) рахунки в установах банків для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб (власні рахунки, які не використовуються для підприємницької діяльності), їй видають довідку за формою № 22-ОПП. При цьому органи ДПС не повинні вимагати закриття рахунків самозайнятих осіб, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб.

  

Відповідно до якого нормативного документа банки та інші фінансові установи повідомляють про відкриття/закриття рахунків платників податків до 01.08.2012 р.?

Згідно з п. 3 наказу № 426 з 01.05.2012 р. до 01.08.2012 р. банки та інші фінансові установи подають повідомлення про відкриття/закриття рахунків платників податків до органів ДПС згідно з наказами № 426 або № 993 на власний вибір.

 

Чи потрібно переукладати договір про подання звітності в електронному вигляді у зв'язку зі зміною посадових осіб юридичної особи?

Відповідно до ст. 6 Закону № 852 сертифікат ключа містить такі обов'язкові дані:

  • найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру);
  • зазначення, що сертифікат видано в Україні;
  • унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа;
  • основні дані (реквізити) підписувача — власника особистого ключа;
  • дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката;
  • відкритий ключ;
  • найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа;
  • інформацію про обмеження використання підпису.

Згідно з п. 5.1 розділу ІІІ Інструкції № 233 платник податків отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб підприємства, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатки підприємства. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці.

Відповідно до Інструкції № 233 платник податку може надіслати до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкові документи в електронному вигляді після того, як з органом ДПС укладено договір про визнання електронних документів, а також органу ДПС надано посилені сертифікати відкритих ключів, сформовані акредитованим центром сертифікації ключів.

Слід зазначити, що Інструкцією № 233 затверджено текст примірного договору про визнання електронних документів.

Згідно з розділом 6 примірного договору про визнання електронних документів (далі — договір) зазначений договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Отже, якщо на підприємстві змінюється керівництво (директор, головний бухгалтер або особа, уповноважена вести бухгалтерський облік), то у строк до моменту надсилання наступної електронної звітності необхідно отримати нові посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб підприємства, що мають право підпису документів (керівника, бухгалтера). Якщо платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, договір вважається пролонгованим до закінчення строку чинності нових посилених сертифікатів ключів, тобто переукладати договір з органом ДПС не потрібно.

  

Як кредитори можуть заявити про свої вимоги у разі ліквідації юридичної особи, припинення державної реєстрації фізичної особи — підприємця та які строки заявлення таких вимог?

Відповідно до п. 1 ст. 60 Господарського кодексу ліквідація юридичної особи здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачено цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується.

Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути менше ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію (п. 2 ст. 60 Господарського кодексу).

Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію юридичної особи, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі в установлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки (п. 3 ст. 60 Господарського кодексу).

Процедури виконання рішення про припинення юридичної особи, порядок проведення ліквідації, задоволення вимог кредиторів визначено статтями 104 — 112 Цивільного кодексу та ст. 60 Господарського кодексу.

Зокрема, строк заявлення кредиторами вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (п. 5 ст. 105 Цивільного кодексу).

Процедури виконання рішення про припинення фізичної особи — підприємця визначено статтями 501 — 54 Цивільного кодексу та ст. 128 Господарського кодексу.

Відповідно до п 1. ст. 501 Цивільного кодексу фізична особа — підприємець письмово повідомляє державного адміністратора, кредиторів про прийняте рішення щодо припинення її підприємницької діяльності, порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог, що не може становити менше двох і більше трьох місяців з дня опублікування повідомлення про прийняття фізичною особою — підприємцем рішення щодо припинення підприємницької діяльності (п. 1 ст. 501 Цивільного кодексу).

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається юридичною особою, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше 30 днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора, а відповідне рішення фізичної особипідприємця надсилається кредитору не пізніше 15 днів з дня отримання фізичною особоюпідприємцем відповідної вимоги кредитора (п. 3 ст. 501, п. 6 ст. 105 Цивільного кодексу).

Вимоги кредиторів, не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними (п. 4 ст. 112 Цивільного кодексу).

Фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом (ст. 53 Цивільного кодексу).


Єдина база податкових знань, www.sts.gov.ua

«Гарячі лінії»

Дата: 31 травня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42