Згідно зі ст. 153 Податкового кодексу оподаткування операцій лізингу (оренди) належить до оподаткування операцій особливого виду. Пунктом 153.7 ст. 153 Податкового кодексу встановлено, що передача майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря, при цьому орендодавець збільшує суму доходів, а орендар — суму витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування.
Водночас, як уже зазначалося, витрати підприємства повинні підтверджуватись документально та бути пов'язаними з його господарською діяльністю.
З урахуванням зазначеного, оскільки платник податку — орендар не використовує об'єкт оренди у господарській діяльності, то він не має права включати до складу витрат вартість орендних платежів.
