Юридична практика
Тема: Адміністрування податків, Єдиний податок, ПДВ, ПДФО, Перевірки та відповідальність, Приватні підприємці

Наслідки перевищення граничного обсягу виручки фізичними особами — підприємцями

Суть справи. У ході перевірки встановлено, що фізична особапідприємець при здійсненні господарської діяльності (посередницькі послуги в оптовій торгівлі) у 20082009 рр. та ІІІІ кварталах 2010 р. застосовувала спрощену систему оподаткування та не була зареєстрована платником ПДВ.

Перевіркою на підставі даних про рух коштів за розрахунковим рахунком та первинних документів установлено, що сума обсягу виручки за 2008 р. перевищує граничний обсяг виручки (500 тис. грн.). Розбіжність виникла у зв'язку з тим, що фізичною особоюпідприємцем до обсягу виручки включено не всю суму коштів, фактично отриманих на розрахунковий рахунок, а лише суму отриманої винагороди. На виконання вимог Указу про спрощену систему фізична особапідприємець з І кварталу 2009 р. повинна була перейти на загальну систему оподаткування та подати до ДПІ декларацію про доходи, в якій задекларувати суму перевищення граничного обсягу виручки. Перевіркою визначено суму чистого оподатковуваного доходу з урахуванням витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходу, та нараховано суму податку з доходів фізичних осіб.

Крім того, у зв'язку з перевищенням обсягу виручки за 2008 р. понад 500 тис. грн. та на виконання вимог Указу про спрощену систему фізична особапідприємець повинна була з І кварталу 2009 р. перейти на загальну систему оподаткування, та оскільки сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) за 2008 р. сукупно перевищує 300 тис. грн. (без урахування ПДВ), на виконання вимог пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону про ПДВ повинна була зареєструватись як платник ПДВ і подавати до податкового органу податкові декларації з ПДВ, але фізична особапідприємець заяву про реєстрацію платника ПДВ та податкові декларації до ДПІ не подавала. Документальною перевіркою в ході проведення аналізу руху коштів за розрахунковим рахунком та первинних документів установлено заниження суми податкового зобов'язання з ПДВ.

Також при визначенні сум податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість ДПІ враховано таке: у зв'язку із встановленням порушень, вчинених у періоди до 01.01.2011 р., ДПІ за результатами перевірки після 01.01.2011 р. прийнято податкове повідомлення-рішення та застосовано штрафні санкції щодо ПДВ, передбачені главою 11 розділу II Податкового кодексу, а при прийнятті податкового повідомлення-рішення про сплату податку з доходів фізичних осіб штрафні санкції не застосовувались, оскільки враховано приписи частини другої ст. 58 Конституції у частині того, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Фізична особапідприємець, не погоджуючись із донарахованими сумами податкових зобов'язань, звернулася до державного податкового органу із скаргою про скасування прийнятого податкового повідомлення-рішення, оскільки вважає, що обсяг її виручки становить безпосередньо суму отриманої винагороди, а не всю суму коштів, фактично отриманих на розрахунковий рахунок.

Витяг з рішення. З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс. Починаючи з 01.01.2011 р. повноваження, підстави і спосіб дій органів державної податкової служби та їх посадових осіб, права, обов'язки й відповідальність платників податків визначено Податковим кодексом. Отже, податкові органи здійснюють контроль за дотриманням норм законів з питань оподаткування, чинних до 01.01.2011 р., а штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм цих законів застосовуються у порядку та розмірах, установлених цим Кодексом та іншими законами України, чинними на момент застосування санкцій.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу за договором комісії одна сторона (комісіонер — особа, яка вчиняє угоди або інші юридичні дії від свого імені, але за рахунок комітента) зобов'язана за дорученням іншої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів. Договір комісії належить до числа договорів про надання нематеріальних посередницьких послуг, головним чином при здійсненні торгових операцій. Тобто комісіонер діє від свого імені, а отже, приймає на себе всі права та обов'язки за договорами, що укладаються з третіми особами, та несе за них відповідальність.

Статтею 1 Указу про спрощену систему передбачено, що для суб'єктів малого підприємництва запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, зокрема для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн. Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Відповідно до ст. 5 зазначеного Указу в разі порушення вимог, установлених ст. 1 цього Указу, зокрема при перевищенні обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік (500 тис.  грн.), платник єдиного податку починаючи з наступного звітного періоду (кварталу) повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, порядок застосування якої регулюється розділом IV Декрету про прибутковий податок. Перехід здійснюється починаючи з наступного звітного періоду (кварталу) шляхом подання до податкового органу за місцем проживання податкової декларації за наслідками звітного кварталу, наступного за тим, в якому виникло перевищення обсягу виручки, та сплати відповідної суму податку в порядку, встановленому цим Декретом, який діє в частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю. Відповідні роз'яснення з цього питання викладено у листах № 20-9-7599, № 1653/6/31-4018, № 3658/ф/17-0714 та постанові № 10/01.

З 01.01.2004 р. по 31.12.2010 р. діяв Закон про ПДФО, п. 22.10 ст. 22 якого визначено, що Декрет про прибутковий податок втратив чинність, крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень п. 9.12 ст. 9 цього Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності.

Згідно зі ст. 13 зазначеного Декрету оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формах) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.

Підпунктом 4.2.8 п. 4.2 ст. 4 Закону про ПДФО визначено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів попередніх податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований податковим органом згідно із законом.

Ставка податку становить 15% від об'єкта оподаткування (п. 7.1 ст. 7 Закону про ПДФО).

Відповідно до пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону про ПДВ, який діяв до 01.01.2011 р., особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку в разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 300 тис. грн. (без урахування ПДВ).

Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону про ПДВ установлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти — дата їх оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої — дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку (пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону про ПДВ).

Згідно з п. 9.3 ст. 9 зазначеного Закону особи, які підпадають під визначення п. 2.3 ст. 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватись як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). Форма заяви про реєстрацію визначається у порядку, встановленому центральним податковим органом. Якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього Закону, не більше ніж удвічі, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом 20 календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом. Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту й отримання бюджетного відшкодування (п. 9.4 ст. 9 Закону про ПДВ). Заява про реєстрацію надсилається на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу. Відповідно до п. 9.5 ст. 9 Закону про ПДВ податковий орган зобов'язаний видати заявнику (відправити поштою) свідоцтво про податкову реєстрацію такої особи протягом 10 днів від дня отримання реєстраційної заяви. З урахуванням положень цього пункту заява про реєстрацію має бути подана (надіслана) до податкового органу особами, що підлягають реєстрації згідно з пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього Закону, не пізніше 20-го календарного дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій, визначеної цим підпунктом.

Пунктом 10.1 ст. 10 Закону про ПДВ визначено, що платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України.

Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафів у розмірах, визначених п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу, зокрема штрафу в розмірі 170 грн. за кожну таку дію. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу в разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми ПДВ платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25% від суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми ПДВ.

Податкові повідомлення-рішення ДПІ і рішення, прийняті за розглядом скарг, були залишені без змін, а скарги — без задоволення.

♦ Держава гарантує право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом, кожному громадянину України через систему норм національного законодавства шляхом створення сприятливого клімату для розвитку підприємництва. Відповідно платник податків, який бажає застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, повинен у своїй господарській діяльності повністю враховувати вимоги Указу про спрощену систему, оскільки недотримання зазначених норм тягне за собою юридичну відповідальність.


Єгор ПРИТУЛА,
директор Департаменту апеляцій ДПА України

Сергій КОНОВАЛОВ,
заступник директора Департаменту

Олена ОСЕЛЕДЬКО,
головний державний податковий інспектор
відділу апеляцій з оподаткування фізичних осіб

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42