Новини

Ми повинні гідно пройти шлях перетворень... бо зійти з нього не маємо морального права

— Олександре Вікторовичу, професійне свято — це привід не лише похвалитися досягненнями, а й поділитися планами на майбутнє. Ви — один із тих, хто керує реорганізацією податкової служби. Які найголовніші перетворення чекають на ДПС?

— Перетворення на нас не чекають, вони вже розпочалися. Першим поштовхом до цього стали прийняття Податкового кодексу України та зміна засад фіскальної політики держави. Відповідно, має змінитись і структура служби як виконавчого органу, який цю політику впроваджує. Якщо йдеться про зменшення тиску на легальний бізнес, на сумлінних платників, якщо кількість перевірок скорочується вдвічі і більше, то, без сумніву, це передбачає внутрішню перебудову ДПС, переорієнтацію співробітників на нове коло завдань.

— Окрім того, Президент України ініціював проведення адміністративної реформи всієї системи виконавчої влади. І податкове відомство не може бути осторонь цього процесу…

— Головна мета здійснюваної реорганізації, вірніше, модернізації — це насамперед удосконалення структури управління: об’єднання підрозділів, функції яких перетинаються, закриття структурних одиниць, що втратили актуальність після змін у законодавстві.

Нагадаю, що на сьогодні ліквідовано Департамент контролю за відшкодуванням податку на додану вартість, Департамент адміністрування податку на додану вартість, Департамент адміністрування податку на прибуток та інших податків і зборів (обов’язкових платежів) та Управління адміністрування акцизного збору ДПА України. На їх базі утворено єдиний Департамент оподаткування юридичних осіб.

Об’єднано Департамент контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД і Департамент податкового контролю юридичних осіб у Департамент податкового контролю, а Юридичний департамент та Департамент апеляцій — у Департамент правової роботи.

— …Але є один підрозділ, утворений, так би мовити, «з нуля» — Департамент обслуговування платників податків. Які функції покладаються на нього?

— Цей підрозділ має забезпечити постійне вдосконалення якості послуг, що надаються платникам — юридичним особам, приватним підприємцям, громадянам.

На сьогодні великим недоліком ми вважаємо той факт, що обслуговування платників здійснюється там само, де знаходиться територіальний підрозділ податкової служби, тобто у місці, де зосереджено всі відділи та управління, у тому числі ті, що безпосередньо жодних послуг не надають. Це дуже незручно, оскільки, наприклад, у дні масового подання звітності утворюються черги, ситуація нервова, виникають суто емоційні конфлікти та суперечки.

І наша ідея полягає в тому, щоб відокремити обслуговування платників від іншої діяльності органів ДПС. Створити умови, за яких фахівці служби займатимуться тільки наданням послуг — реєстрацією, взяттям на облік, прийманням звітності, виданням свідоцтв, довідок тощо.

В ідеалі це мають бути сервісні центри — комфортні місця, обладнані відповідною інфраструктурою, від залів очікування і можливості «бронювання» дня та часу прийому у фахівця через офіційні веб-сайти до електронних терміналів з базою законодавства.

— Чи плануються ще якісь організаційні нововведення?

— Сподіваюся, буде доведено до логічного завершення ідею створення єдиного національного офісу з обслуговування великих платників податків — бюджетоутворюючих фінансово-промислових груп країни.

Така новація продиктована логікою розвитку вітчизняного бізнесу. Провідні українські корпорації виникали як результат економічних зв’язків між великими підприємствами на регіональному та субрегіональному рівнях. Але вони давно переросли ці рівні, розширили межі впливу та ареал діяльності, і обслуговувати таких платників на базі територіальних підрозділів дедалі важче. Крім того, фінансово-промислові групи активно переносять свої головні офіси до столиці.

Відповідно, ми повинні на це реагувати, оскільки я, маючи п’ятирічний досвід роботи з цією категорію платників, переконаний, що вони потребують особливої уваги й окремого сервісу.

— Не зовсім «святкове» запитання, проте воно хвилює багатьох податківців. Чи передбачає реорганізація ДПС скорочення кількості працівників?

— Відразу хочу заспокоїти колег — скорочення заради скорочення не буде.

Коригування чисельності штату диктується зміною функцій окремих підрозділів, перебудовою структури управління. Наприклад, внаслідок об’єднання департаментів як у центральному апараті, так і в регіональних управліннях зменшилася кількість керівних посад — начальників, заступників начальників та ін.

Зрештою, оптимізація штату здійснюється у зв’язку зі змінами у технологіях оподаткування та обслуговування платників. Активне запровадження електронної звітності, алгоритмів дистанційного аудиту вимагають меншої кількості інспекторів, працівників контролюючих підрозділів.

— Натомість вимоги до тих, хто продовжує працювати, — зростають, чи не так? Останнім часом впадає у вічі, що значно підвищилася роль як навчальних заходів (тренінгів, семінарів), так і перевірок кваліфікації фахівців у вигляді тестувань та іспитів.

— Це — вимога часу. Міжнародною практикою давно доведено, що в умовах постіндустріального світу і окремий спеціаліст, і будь-яка організована структура в цілому можуть бути конкурентоспроможними тільки за дотримання принципу «трьох L» — Life-Long Learning, навчання протягом усього життя. Темпи накопичення та оновлення інформації такі, що знання, отримані під час перебування у вищому навчальному закладі, стають застарілими ще до того, як студент отримує диплом.

Податківці теж мають бути конкуренто-спроможними. Без постійного підвищення фахового рівня ми деградуємо як фінансисти та економісти, бо ці науки оновлюються й стрімко розвиваються.

Не встигаючи за тими темпами, неможливо забезпечити ефективний податковий супровід економіці. На сьогодні я констатую, що поки що нам це вдається. Якщо взяти статистику І кварталу, то податкові надходження зросли майже вдвічі, тоді як промислове виробництво — на 10%, а приріст ВВП становив 5%. Ми не лише пропорційно збільшуємо надходження, а й випереджаємо темпи економічного зростання за рахунок активної детінізації економіки.

Але я впевнений, що нам би це не вдалося, якби не приділялося стільки уваги кваліфікації працівників ДПС. Запровадження норм Податкового кодексу відбулося відносно швидко й безболісно не в останню чергу через те, що відразу після прийняття документа ми організували процес його вивчення фахівцями служби. А потім ще й проконтролювали ступінь володіння матеріалом.

Восени для наших колег відкриються курси англійської мови. Це необхідно, бо, по-перше, керівництво країни здійснює політику євроінтеграції, по-друге, міжнародні зв’язки з нашими колегами з інших країн є активними та швидко розвиваються.

— Яку мету Ви переслідуєте, розвиваючи міжнародне співробітництво з податковими відомствами інших країн?

— Перш за все це обмін оперативною інформацією та спільні заходи у боротьбі з податковими злочинам, зокрема з контрабандою, виведенням капіталу та відмиванням «брудних» грошей.

На жаль, сьогодні транснаціональним стає не тільки легальний бізнес. Розгалужені злочинні схеми ухилення від сплати податків також нерідко охоплюють декілька країн. Подекуди шахраї намагаються незаконно застосувати механізми сприяння бізнесу, вкладаючи отримані злочинним шляхом доходи як «чисті» інвестиції за кордоном.

Щоб ефективно цьому протидіяти, необхідна співпраця податкових органів на міждержавному рівні. Поки що єдині міжнародні правила адміністрування податків — перспектива далека, але своєчасно попередити одне одного про перетікання капіталів або про персони нечистих на руку ділків ми можемо.

Також співпраця з іноземними колегами — це, звичайно, можливість для обміну досвідом. Ми вивчаємо і особливості законодавства, і організацію роботи податкових служб, і технологічні новації. І звісно, методи формування податкової культури. Країни, де ринкова економіка існує давно, в цьому нас значно випереджають.

— Ви дуже часто говорите про необхідність формування податкової культури в суспільстві. Чому це Вас так турбує?

— До цієї думки я дійшов, саме порівнюючи нашу практику з досвідом колег з найбільш розвинутих країн. Вивчаючи їхню роботу, я побачив, що, власне, з точки зору адміністрування податків, організації діяльності податкового відомства ми не виглядаємо порівняно з ними відсталими. Так, у них є цікаві новації, які ми охоче переймаємо. Але і в нас є оригінальні напрацювання, якими ми охоче ділимося з зарубіжними колегами, — наприклад, податківці Словаччини дуже зацікавилися нашою системою раннього виявлення суб’єктів тіньової економіки.

Але головне в іншому: у провідних країнах світу податкова служба завжди має на своєму боці не лише методики та технології, а й потужну ідеологічну підтримку. З дитинства мешканця європейської держави переконують, що сплата податків — це його громадянський обов’язок, не менш важливий, аніж готовність захищати Батьківщину, наприклад. Ухилення від оподаткування одностайно засуджується суспільством. Навіть улюбленці публіки — актори, спортсмени, шоумени, співаки — миттєво втрачають прихильників, якщо приховують прибутки від фіскальних органів.

Податкова культура там настільки розвинута, що стала частиною літератури, кінематографу, мистецтва. Люди часто бувають незадоволені високими ставками податків, але не вважають гідним вдаватися до ухилення від їх сплати. Вони апелюють до політиків, проводять акції протесту, та при цьому не створили «моди» на несплату податків.

На жаль, в Україні ситуація поки що інакша. З точки зору суспільної моралі несплата податків не вважається великим злочином, а подекуди навіть вітається. Звісно, ми не можемо миритися з такою ситуацією. Бо найсуворіші закони та найдосконаліші методи боротьби з тіньовою економікою не допоможуть, якщо на нашому боці не буде громадської думки. Якщо не буде чіткого усвідомлення того, що той, хто приховує доходи від податкової, обкрадає свою ж шкільну вчительку, сусіда-лікаря або бабусю-пенсіонерку.

— Яким чином, на Вашу думку, слід формувати податкову культуру в Україні?

— Насамперед — лояльністю та довірою до платників. Наприклад, нині всі підрозділи податкової служби орієнтуються на те, що наше завдання — забезпечити надходження коштів до бюджету, а не запроторити до в’язниці порушників законодавства. Чимало кримінальних справ, порушених податковою міліцією, закриваються через те, що фігуранти цих справ повністю компенсують завдані державі збитки.

Ми охоче йдемо на такий компроміс, кожному даємо шанс виправитися. У даному випадку людина на все життя запам’ятає, що існують тільки два шляхи: повна сумлінність у сплаті податків або кримінальна відповідальність. Даруйте за дещо ризиковану аналогію, але в таких випадках ми вчиняємо по-біблійному, даючи можливість покаятися й більше не грішити.

І як свідчить статистика, така наша позиція знаходить розуміння. Внаслідок боротьби з тіньовою економікою ми забезпечили надходження до бюджету близько 34 млрд. грн. Викрито та ліквідовано десятки конвертаційних центрів, зруйновано сотні схем ухилення від сплати податків. Це факт, безперечно, позитивний. Водночас за всіма бюджетоформуючими податками спостерігається зростання рівня добровільної сплати. Для мене ці два показники взаємопов’язані і свідчать про те, що в Україні є розумні бізнесмени, здатні вчитися не на своїх, а на чужих помилках.

Ми також намагаємося ліквідувати мотивацію до мінімізації податків. Я свідомий того, що неможливо повністю знищити «конверти», але цілком під силу створити ситуацію, за якої сплачувати податки у повному обсязі буде вигідніше, та ще й безпечніше. І цю ідеологію ми сьогодні втілюємо в життя.

— Чи здійснюються спроби виховання податкової культури з дитинства?

— Так. Продовжується реалізація одного з найцікавіших, на мою думку, творчих проектів — створення мультиплікаційного фільму для дітей молодшого шкільного віку. Ми вже провели конкурс серед сценаристів, у якому перемогла білоруська письменниця Людмила Богданова. Мені дуже приємно, що проблемою виховання податкової культури зацікавилися провідні митці. Наприклад, згаданий автор має європейські нагороди.

— І наостанок — традиційне запитання. Що б Ви хотіли побажати своїм колегам напередодні професійного свята?

— Звісно ж, передусім — здоров’я та щастя, злагоди в сім’ях. А як колегам — величезного терпіння. Сьогодні, започатковуючи великі зміни у роботі податкової служби, ми подібні до героя славнозвісної притчі — дідуся, який саджав яблуні, не сподіваючись дочекатися плодів.

Припускаю, що й на нас чекає така сама доля: тяжка праця й уся критика дістануться нам, а вдячність громадян за нову, ефективну та зручну для платників податкову систему — нашим наступникам.

Але я все одно бажаю всім нам гідно пройти шлях перетворень, бо зійти з нього ми не маємо морального права.


Розмову вела Ольга ГЕРМАНОВА,
germanova@visnuk.com.ua

«Гарячі лінії»

Дата: 5 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42