Юридична практика
Тема: Податок на прибуток

Несплата до бюджету податку з доходів нерезидента

Суть справи. При проведенні планової перевірки органом ДПС виявлено порушення платником податку ПФ «І» норм законодавства України, чинного на час виникнення спірних правовідносин, оскільки довідка австрійського податкового органу від 15.06.2007 р., видана австрійському контрагенту «А», дійсна в межах календарного року, в якому її видано, а оплату здійснено за послуги, надані у січніберезні 2006 р. Отже, відповідно до п. 4 Порядку № 470 доходи нерезидента із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування підлягають оподаткуванню згідно із законодавством України з питань оподаткування.

Платник податку ПФ «І» вважає, що при здійсненні господарської діяльності ним не було порушено норм чинного законодавства України, оскільки ст. 7 Конвенції визначено, що прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо це підприємство не здійснює підприємницької діяльності в Другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Отже, підприємство не зобов'язано утримувати 15% в порядку, передбаченому п. 13.2 ст. 13 Закону про прибуток, із сум, що перераховувались австрійському підприємству.

Рішення суду. Вищий адміністративний суд України (далі — ВАСУ), підтримуючи позицію державного податкового органу, зазначає таке. Керуючись нормами чинного законодавства України, державним податковим органом проведено планову перевірку ПФ «І» щодо дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства. При проведенні перевірки виявлено порушення суб'єктом господарювання норм чинного законодавства, а саме пунктів 13.1, 13.2 ст. 13 Закону про прибуток у зв'язку із ненарахуванням та несплатою до бюджету податку з доходів нерезидентів під час їх виплати.

За результатами перевірки складено акт та винесено податкове повідомлення-рішення, яким суб'єкту господарювання донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток.

Не погоджуючись із донарахованими сумами податкових зобов'язань, ПФ «І» звернулася до суду з позовом про визнання дій державного податкового органу неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено повністю. Рішенням суду апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове — про відмову у задоволенні позову.

Вважаючи, що при винесенні рішення судом апеляційної інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, і, як наслідок, винесено рішення, що не повною мірою грунтується на законі, ПФ «І» звернулося із касаційною скаргою до ВАСУ, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити у силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову.

За результатами перегляду скарги ВАСУ дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як випливає із матеріалів справи, між ПФ «І» та австрійською фірмою «А» укладено контракт на оренду обладнання для льодового майданчика. На виконання цього контракту ПФ «І» перераховано австрійській фірмі «А» кошти.

У матеріалах справи містяться: довідка, видана австрійським податковим органом, з якої випливає, що контрагент ПФ «І» є резидентом Австрії; лист Торгового Радника Посольства Австрії, з якого випливає, що посольство Австрії брало участь в облаштуванні ковзанки; вантажна митна декларація, яка свідчить про австрійське походження відправника.

Водночас у акті перевірки податковий орган зазначає, що ПФ «І» не було надано довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Також у матеріалах справи міститься лист ДПА України з додатками, у яких є форма довідки підтвердження статусу податкового резидента Австрії, надісланої листом Міністерства фінансів Австрії, для застосування п. 4 Порядку.

ПФ «І» надавалася до державного податкового органу копія довідки нерезидента, яка не була нотаріально засвідчена, однак на підставі вищезазначеного вона не могла бути підставою для звільнення від оподаткування виплаченого доходу.

Відповідно до п. 4 Порядку № 470 підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є надання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (даліДовідка)), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором. Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 або законодавством такої країни. Крім того, Довідка дійсна в межах календарного року, в якому її видано.

Із матеріалів справи випливає, що оплату за оренду обладнання здійснено у кінці 2005 р., а послуги надано у січні — березні 2006 р.

Згідно з п. 3 Порядку № 470 у разі ненадання нерезидентом довідки (п. 4 цього Порядку) доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

Як зазначено у пунктах 13.1, 13.2 ст. 13 Закону про прибуток, будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у п. 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15% від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Таким чином, державним податковим органом правомірно застосовано до ПФ «І» фінансові санкції у порядку та спосіб, визначені чинним законодавством України.

Враховуючи зазначене, ВАСУ за результатами перегляду у касаційному порядку скарги ПФ «І» залишив її без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову — без змін.


Владислав РОЗМОШ,
заступник директора Юридичного департаменту ДПА
України
начальник відділу представництва інтересів органів
ДПС у судах касаційної інстанції та узагальнення судової практики

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42