Статті

Обмін досвідом — це завжди взаємозбагачення

Начальник Управління міжнародних зв’язків ДПА України Юрій ГладунСтабільна робота вітчизняних підприємств і забезпечення громадян відповідними матеріальними благами є невід’ємними умовами зміцнення економічних позицій України в світі. Відтак і шлях до Європи проходить через одну з найголовніших артерій у системі управління державними фінансами — податкову службу. Її осучаснення на базі інноваційних технологій, перехід на взаємний контакт із платниками за принципом, який умовно можна назвати «податкова з людським обличчям», аж ніяк не є порожніми гаслами. Позитивні зрушення в роботі підрозділів ДПС відбуваються практично на очах. Про національні особливості адаптації податкових органів до міжнародних стандартів розповідає начальник Управління міжнародних зв’язків ДПА України Юрій ГЛАДУН.


— Юрію Вадимовичу, нещодавно відбулося чергове засідання Координаційної ради керівників податкових служб держав — учасниць СНД (КРКПС СНД). Як людина, що стояла біля її витоків, розкажіть, будь ласка, про історію ради. Чим ознаменувалося цьогорічне зібрання?

— Річ у тім, що в поточному році відзначається не тільки 20-та річниця створення СНД, а й 10-та річниця створення Координаційної ради. Вона з’явилася саме 31 травня 2001 р. за рішенням ради голів урядів країн СНД, ухваленим з метою забезпечення умов для координації дій податкових служб. Це орган галузевої співпраці, і таких рад у межах СНД налічується кілька десятків за різними напрямами роботи, у тому числі щодо фінансів, закордонних справ тощо.

Основною формою діяльності ради є засідання, що проводяться на постійній основі. Їх відбулося вже 18. Участь у засіданнях, як правило, беруть керівники податкових служб, і тільки у виняткових випадках — заступники. Приємно, що цього разу як гості до нас приєдналися голови податкових відомств країн Балтії.

Рішення з принципових питань, що розглядаються КРКПС СНД, зазвичай приймаються шляхом досягнення консенсусу, тобто сторони мають домовлятися між собою.

— Які з таких принципових питань стояли на порядку денному цього разу?

— Потрібно було визначити базову установу, що займатиметься підготовкою та перепідготовкою кадрів податкових служб СНД. З боку виконкому організації запропоновано обрати задля цього Всеросійську державну податкову академію Мінфіну РФ, тоді як кандидатом від нас був Національний університет ДПС України. Під час роботи експертів розгорілася настільки жвава дискусія, що заради уникнення конфронтації Голова ДПС України Віталій Захарченко порадив учасникам засідання відкласти зазначене питання до наступного зібрання, ще раз зваживши всі «за» і «проти», розглянувши привабливість кожного з вишів — претендентів на перенавчання працівників податкових органів. Пропозицію підтримали головні податківці кількох держав, зокрема Молдови, Казахстану, Вірменії, Азербайджану.

— А які шанси на перемогу у Національного університету ДПС України?

— Поки що п'ятдесят на п'ятдесят. Результат буде зрозумілий на засіданні, яке швидше за все відбудеться в 2012 р. в Азербайджані. Тоді приймуть рішення, що повинно влаштувати всіх. Питання не з легких, адже програма перепідготовки податківців з різних країн передбачає і певне фінансування за рахунок держав — учасниць СНД. Щодо нашого Університету, то це дало б йому можливість вийти на новий щабель розвитку.

— Що в планах України як очільника КРКПС СНД, під головуванням якого відбудеться наступне XIX засідання організації?

— Планів насправді багато, оскільки співпраця податкових служб, обмін досвідом є актуальними для всіх. Кожна країна має свої особливості адміністрування платежів, застосування тих чи інших підходів до регулювання податкових відносин. Зрозуміло, що й законодавча база в усіх різна, але, спілкуючись, завжди може виникнути певна ідея, яка, ймовірно, ляже в основу появи нових методів обслуговування платників податків. Можливо, це супроводжуватиметься внесенням змін до чинного законодавства, зокрема до Податкового кодексу, якщо йдеться про Україну. В інших країнах наслідком втілення в життя подібних ідей також може стати внесення змін до нормативно-правових актів.

Наприклад, розглядалося питання про застосування Угоди про принципи справляння непрямих податків при експорті-імпорті товарів, робіт, послуг між державами — учасницями СНД від 25 листопада 1998 р. Верховною Радою України її також було ратифіковано. Але фактично Угода не виконувалася, адже свого часу була підготовлена для вирішення конкретного завдання. Законодавство зазнало кардинальних змін, змінилися позиції щодо справляння непрямих податків, зокрема застосування нульової ставки ПДВ при експорті. Тому зараз сторони знову порушили це питання: воно було заслухано під час засідання КРКПС СНД і, як наслідок, відповідним органам доручено ще раз ретельно його дослідити і внести пропозицію від імені Координаційної ради про необхідність чи скасування Угоди, чи її суттєвої модифікації. Вбачається за можливе прийняття документа, подібного до Директиви Ради 2006/112/ЄС про спільну систему податку на додану вартість. Зрозуміло, ПДВ в Євросоюзі адмініструється інакше; до того ж на відміну від СНД там цей податок є централізованим, але загальні принципи його застосування при експорті й імпорті товарів подібні.

— Як голови податкових відомств СНД оцінили запровадження в Україні автоматичного відшкодування ПДВ?

— Як дуже позитивний крок в адмініструванні податку. В деяких країнах така система вже працює, решта поки що розглядають цю можливість. Більшість керівників висловилися з приводу нашого нововведення. Основна думка: чим швидше ми відшкодовуватимемо тільки ті суми ПДВ, що правомірно заявлені до відшкодування, тим менше підприємства відчуватимуть нестачу обігових коштів і що інтенсивніше зможуть розвиватися. А розвиток бізнесу тягне за собою в подальшому більшу податкову віддачу, адже що краще компанія працює, то більше коштів вона перераховує до бюджету у вигляді податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб тощо.

— Відомо, що на засіданні Координаційної ради розглядалися зміни в податковому законодавстві держав за рік, що минув. Який висновок зробили колеги, проаналізувавши новації вітчизняного податкового законодавства?

— Цілком позитивний, зокрема в частині зниження ставок податків, запровадження автоматичного відшкодування ПДВ, зменшення кількості загальнодержавних та місцевих податків і зборів. Робоча група з аналізу податкового законодавства, яку очолює представник Міністерства по податках і зборах Республіки Білорусь, доповідаючи про ці питання, детально зупинилася на прийнятті Податкового кодексу України. Інформацію з цікавістю сприйняли всі учасники засідання.

Зміни в законодавстві кожної держави — учасниці СНД, спрямовані на покращення адміністрування податків, заохочення інвестицій, за рік, що минув, уже за традицією є предметом обговорення Координаційною радою. Мета —  подивитися, що нового відбулося в сусідніх країнах, який досвід, набутий там, є придатним для адаптації й застосування на національному грунті. Адже на практиці одні новації можуть виявитися дієвими, тоді як інші зайвий раз переконують у своєму суто лобістському походженні і значного впливу на функціонування податкової служби не мають.

— Чи заслуховувалося КРКПС СНД питання реформування спрощеної системи оподаткування? Можливо, пропонувалися певні ідеї, які доцільно взяти на озброєння Україні…

— Так. Але в принципі спрощена система оподаткування в різних країнах, хоч і має деякі спільні риси, суттєво відрізняється одна від одної. Приміром, щодо видів економічної діяльності, яку можна здійснювати «спрощенцям», суми річного обороту, правил адміністрування тощо. Наразі єдиної позиції Координаційної ради щодо регулювання спрощеної системи оподаткування не вироблено. А загалом у країнах СНД робота «спрощенців» не супроводжується великими сумами надходжень до державних скарбниць. Так, у Таджикистані питома вага суб’єктів малого бізнесу у загальній сумі надходжень становить 14,2%, у Білорусі — 3,7%, у Казахстані — 1,7%, у Росії — 2,3%.

— Наскільки активною зараз є співпраця з Податковою та Митною Адміністрацією Нідерландів (ПМА Нідерландів) щодо вдосконалення податкового аудиту?

— Між нашими відомствами триває дуже плідна співпраця. Нідерландські експерти справді допомогли ДПС України в поліпшенні методів планування контрольно-перевірочних заходів. Нині при відборі суб’єктів господарювання для проведення перевірок органи ДПС керуються критеріями ризиків неналежної сплати такими підприємствами податків до держбюджету.

Впровадження ризикоорієнтованої системи дало змогу скоротити загальну кількість перевірок суб’єктів господарювання і водночас підвищити їх результативність з точки зору наповнення державної скарбниці. Адже гонитва за дрібними підприємцями, задіяними в торгівлі на продовольчому ринку, є безперспективною, — на влаштування подібних перевірок можна витратити більше коштів, аніж у кращому випадку надійде до бюджету.

Минулого року спільно з ПМА Нідерландів ми започаткували нову форму роботи — регіональні семінари. Вони вже відбулись у Львові та Луганську, а наступний семінар, місце проведення якого визначається, заплановано на осінь поточного року. Виїзд на місця дає змогу залучити до роботи велику кількість регіональних аудиторів. З одного боку, не потрібно клопотатися про оформлення документів на відрядження, а з іншого, два-три дні семінару є дуже корисними й пізнавальними. Для слухачів — тих, хто безпосередньо виходить на перевірки, — вони слугують чимось на кшталт перепідготовки, адже вивчається кращий європейський досвід контрольно-перевірочної роботи.

Подібні семінари насправді цікаві і для наших гостей з-за кордону: як виявилося, про випадки ухилення від сплати податків, вигадані на пострадянському просторі, колеги з Нідерландів навіть не чули, хоча й там відоме таке явище, як, приміром, псевдоекспорт.

— А чи відомі податківцям з інших держав випадки виплати зарплати «в конвертах»? Як вони радять із цим боротися?

— Ця проблема поширена в багатьох країнах світу. Так, Естонія дуже потерпає від неї, і проводиться як агітаційна кампанія із закликами до громадян вимагати виплати офіційної зарплати, так і посилення боротьби з виплатою зарплати «в конвертах» на законодавчому рівні.

Одне з нововведень в Україні щодо вищезазначеного, запроваджене Податковим кодексом, — фактичні перевірки, які дають змогу одразу й без попередження перевіряти все, що пов’язано з трудовим законодавством.

— Керівництво України обіцяє вивести нашу державу в пул 20 найбільш економічно розвинутих країн світу і на кільканадцять щаблів зміцнити її позиції в міжнародних рейтингах ведення бізнесу. Виходячи з постійного контакту із зарубіжними колегами, скажіть, які кроки в цьому напрямі є, на Ваш погляд, першочерговими?

— Зазначене питання є складним, адже потребує комплексного вирішення. Не можна стверджувати, що реформування тільки податкової системи сприятиме покращенню податкового іміджу держави у світі. Коли в 2004 р. було знижено ставку податку на доходи фізичних осіб до 13%, очікувалося, що виплата зарплати «в конвертах» як явище зникне саме по собі. Але оскільки одночасно не було проведено реформування системи соціального й пенсійного страхування, цього не сталося. Нарахування на фонд оплати праці в Україні залишаються досить високі, і підприємству буває простіше не легалізовувати всю суму доходів працівників, аніж вважатися чесним платником і бути збитковим. Щодо громадян, то їм, на жаль, досить часто однаково, що буде в майбутньому, особливо молоді.

Чому в міжнародному рейтингу «Doing Business» Україна пасе задніх?.. Серед критеріїв, за якими оцінюються держави, — кількість подання декларацій на рік, кількість платежів, ставки податків. Ставки оподаткування у нас не такі високі, як у більшості інших держав. Водночас потрібні подальша гармонізація бухгалтерського й податкового обліку, удосконалення системи віднесення витрат на валові тощо.

Тобто реформування інших сфер життєдіяльності держави є «золотим ключиком» до запровадження в Україні нової якості стандартів ведення бізнесу. Інакше на бажаний ефект сподіватися не варто.

— Україну та провідні європейські держави важко порівнювати навіть за рівнем технічного оснащення, необхідним для безперебійного забезпечення процесів оподаткування. Чи складно загалом адаптувати нові ініціативи з удосконалення податкової системи до вітчизняних реалій?

— Те, що провідні держави Європи мають на сьогодні результат, до якого ми тільки прагнемо, — очевидно. Таку прогресивну форму обслуговування громадян, як надання консультацій у режимі онлайн, ДПА України запровадила наприкінці березня 2008 р. А у Франції контакт-центр навіть не один: крім головного офісу, працюють віртуальні телефонні осередки в регіонах. Це з одного боку.

З іншого — наші фахівці констатували, що в деяких моментах організація роботи контакт-центру Інформаційно-довідкового департаменту ДПС є чіткішою, зокрема щодо використання єдиної джерельної бази відповідей. Україна, у свою чергу, стала прикладом для Республіки Молдова, фахівці податкової служби якої в липні вкотре приїдуть запозичувати наш досвід, причому не тільки організації роботи контакт-центру, а взагалі адміністрування податків. Із 1 червня 2011 р. із візитом у ДПС України перебувають колеги зі Словаччини: розглядаємо шляхи України у боротьбі з шахрайством, процедуру відбору платників для проведення перевірок.

Зрештою, на відміну від світу матеріального обмін досвідом — це завжди взаємозбагачення. Якщо дві особи поділилися одна з одною думками, то як результат кожна з них має вже по дві думки. А коли податкові відомства інших держав звертаються по допомогу до українських колег, виявляють бажання повчитися у нас, складно не пишатися нинішніми здобутками ДПС.


Розмову вела Ольга ГЕРМАНОВА,
germanova@visnuk.com.ua