Податок на прибуток
Тема: Податок на прибуток

Запитання — відповіді

Порядок нарахування амортизації на безоплатно отримані основні засоби


Запитання 1. На підставі рішення міської ради у 2007 р. у комунальну власність територіальної громади міста безоплатно прийнято основні засоби та передано на баланс міського житлово-комунального підприємства. У 2012 р. міська рада внесла зміни до рішення 2007 р. та передала ці об'єкти основних засобів у господарське віддання цьому підприємству із зарахуванням їх на баланс. Чи підлягають амортизації такі об'єкти згідно з нормами Податкового кодексу?

Відповідно до пп. 4.2.15 п. 4.2 ст. 4 Закону про прибуток було визначено, що вартість основних фондів, безоплатно отриманих платником податку з метою здійснення їх експлуатації у випадках, передбачених законодавством, не включаються до складу валового доходу: якщо такі основні фонди отримано за рішенням органів центральної виконавчої влади; у разі отримання спеціалізованими експлуатуючими підприємствами об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж відповідно до рішень місцевих органів виконавчої влади та виконавчих органів рад, прийнятих у межах їх повноважень; у разі отримання підприємствами комунальної власності об'єктів соціальної інфраструктури, зазначених у пп. 5.4.9 п. 5.4 ст. 5 цього Закону, що перебували на балансі інших підприємств та утримувалися за їх рахунок. Основні фонди, що отримуються у випадках, передбачених цим підпунктом, приймаються на баланс за ринковою (оціночною) вартістю і з метою оподаткування не підлягають амортизації.

Таким чином, вартість основних фондів, отриманих безоплатно в період дії Закону про прибуток, у податковому обліку не амортизувалася, оскільки відповідно до пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону про прибуток амортизації підлягали витрати на придбання основних фондів для власного виробничого використання. При безоплатному отриманні основних фондів витрати на їх придбання відсутні, отже, відсутня і база для нарахування амортизації.

Щодо нарахування амортизації згідно з нормами Податкового кодексу, то відповідно до п. 1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримано і проведено з 01.04.2011 р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

  

Запитання 2. На підставі рішення міської ради на баланс комунального підприємства передано майно в повне господарське віддання на безоплатній основі. Який порядок нарахування амортизації згідно з Податковим кодексом?

Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених Господарським кодексом та іншими законами.

Згідно з пп. 136.1.16 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу для визначення об'єкта оподаткування не враховується вартість основних засобів, безоплатно отриманих платником податку з метою здійснення їх експлуатації, зокрема у випадку, якщо такі основні засоби отримано за рішенням центральних органів виконавчої влади.

Порядок безоплатної передачі таких основних засобів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Водночас згідно з пп. 146.17.2 п. 146.17 ст. 146 Податкового кодексу до придбання прирівнюються операції з отримання основних засобів та нематеріальних активів, зокрема у разі отримання в господарське відання основних засобів, що не підлягають приватизації, за рішеннями центральних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятими у межах їх повноважень, у разі зарахування на баланс.

Придбані (самостійно виготовлені) основні засоби зараховуються на баланс платника податку за первісною вартістю (п. 146.4 ст. 146 Податкового кодексу).

Облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об'єктом, що входить до складу окремої групи основних засобів, у тому числі вартість ремонту та поліпшення об'єктів основних засобів, отриманих безоплатно або наданих в оперативний лізинг (оренду) чи отриманих в концесію або створених (збудованих) концесіонером відповідно до Закону № 2624, як окремий об'єкт амортизації (п. 146.1 ст. 146 Податкового кодексу).

Амортизація об'єкта основних засобів нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, установленого платником податку, але не менше мінімально допустимого строку, встановленого п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу, помісячно починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об'єкта основних засобів в експлуатацію, і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших видів поліпшення та консервації (п. 146.2 ст. 146 Податкового кодексу).

Передача об'єктів права державної та комунальної власності здійснюється відповідно до Положення № 1482.

Згідно з п. 10 цього Положення передача об'єктів оформляється актом приймання-передачі. При цьому до акта приймання-передачі об'єктів разом з іншими документами також додається виписка з бухгалтерського балансу, складеного на останню звітну дату, про вартість об'єкта передачі.

Основні засоби зараховуються на баланс платника податку як окремі об'єкти амортизації, при цьому вартість, яка амортизується, визначається на підставі даних акта приймання-передачі, виписки з бухгалтерського балансу особи, яка передає основні засоби, складеного на останню звітну дату про вартість об'єкта передачі.

Отже, основні засоби, отримані у господарське відання та зараховані на баланс платника податку, підлягають амортизації за загальними правилами відповідно до статей 145 та 146 Податкового кодексу за умови: що такі основні засоби не підлягають приватизації; отримані за рішеннями центральних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятими у межах їх повноважень, та використовуються у господарській діяльності такого платника податку.

 

Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)


Запитання 1. Чи повинно комунальне унітарне підприємство нараховувати та сплачувати частину чистого прибутку (доходу)? Якщо так, то хто має затвердити порядок його відрахування?

Відповідно до п. 1 ст. 78 Господарського кодексу комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом (п. 9 ст. 78 Господарського кодексу).

Пунктом 9 ст. 69 Бюджетного кодексу встановлено, що до доходів загального фонду місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належить частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до бюджету у порядку, визначеному Верховною Радою АР Крим, відповідними місцевими радами.

Враховуючи вищезазначене, відрахування до місцевих бюджетів частини чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань здійснюється підприємствами за наявності порядку відрахування, затвердженого Верховною Радою АР Крим, відповідними місцевими радами.

У разі відсутності порядку відрахування частини чистого прибутку (доходу), затвердженого відповідними органами місцевого самоврядування, комунальні унітарні підприємства та їх об'єднання частину чистого прибутку (доходу) повинні сплачувати, керуючись п. 1 Порядку № 138.

 

Запитання 2. Державне унітарне підприємство має у складі філії та є платником частини чистого прибутку (доходу). Чи повинні філії державного унітарного підприємства бути платниками частини чистого прибутку (доходу)?

Згідно з п. 4 ст. 62 Господарського кодексу підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Пунктом 4 ст. 64 цього Кодексу встановлено, що підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.

Отже, частину чистого прибутку (доходу) сплачують державні унітарні підприємства та їх об'єднання, які мають статус юридичної особи, філії цих підприємств не можуть бути платниками частини чистого прибутку (доходу).

 

Утримання податку з виплаченого доходу нерезиденту


Товариство з обмеженою відповідальністю має у складі відокремлені підрозділи та є платником консолідованого податку на прибуток. Відокремлені підрозділи здійснюють виплати нерезидентам. Хто повинен утримувати податок з доходу нерезидента — відокремлений підрозділ чи товариство?

Порядок нарахування податку на прибуток у разі наявності відокремлених підрозділів у складі платника податку — юридичної особи визначено п. 152.4 ст. 152 Податкового кодексу.

Згідно з абзацом другим зазначеної норми Податкового кодексу платник податку, який має у складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами розділу ІІІ Податкового кодексу та зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Сума податку на прибуток відокремлених підрозділів за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми витрат відокремлених підрозділів такого платника податку в загальній сумі витрат цього платника податку (абзац третій п. 152.4 ст. 152 Податкового кодексу).

Абзацом восьмим п. 152.4 цієї статті визначено, що відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету територіальної громади за місцезнаходженням відокремлених підрозділів несе платник податку, у складі якого перебувають такі відокремлені підрозділи.

Відповідно до п. 160.2 ст. 160 Податкового кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 — 160.6 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів за ставкою в розмірі 15% їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Таким чином, при виплаті доходу нерезиденту відокремленим підрозділом платника консолідованого податку на прибуток зобов'язання з утримання податку з доходів нерезидента та перерахування його до бюджету покладено на платника податкуюридичну особу.

 

Самостійне виправлення помилок у розрахунку частини чистого прибутку (доходу) минулих податкових періодів


Державне підприємство самостійно виявило факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів у розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями. Яким чином підприємство має виправити помилку? Яку відповідальність передбачено за факт заниження податкового зобов'язання?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів в Україні, регулюються нормами Податкового кодексу. Статтями 9 та 10 цього Кодексу визначено вичерпний перелік загальнодержавних і місцевих податків і зборів. У переліку загальнодержавних податків (зборів), установлених у зазначених статтях, відсутній такий податок (збір), як частина чистого прибутку (доходу).

Правила відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями визначено Порядком № 138 на підставі ст. 29 Бюджетного кодексу та статтями 5 і 111 Закону № 185.

Пунктом 3 Порядку № 138 встановлено, що частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої органами ДПС, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), форму якого затверджено наказом № 285, разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів ДПС у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Таким чином, оскільки в умовах дії Податкового кодексу частина чистого прибутку (доходу) не є податковим платежем, то, відповідно, порядок виправлення помилок, визначений ст. 50 цього Кодексу для уточнення показників Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), не застосовується. Частина чистого прибутку визначається за результатами фінансово-господарської діяльності та розраховується за правилами бухгалтерського обліку.

Згідно з п. 4 ПБО 3 прибуток — це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку (п. 37 ПБО 3). Зазначена сума відображається у рядку 220 «Чистий прибуток» або рядку 225 «Чистий збиток» Звіту про фінансові результати.

Порядок виправлення помилок у фінансовій звітності підприємства визначено ПБО 6.

Відповідно до п. 4 ПБО 6 виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).

Виправлення помилок, які відносяться до попередніх періодів, вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності (п. 5 ПБО 6).

Підпунктом 20.1 п. 20 цього ПБО визначено, що у примітках до фінансових звітів слід розкривати інформацію щодо виправлення помилок, які мали місце в попередніх періодах, зокрема статті фінансової звітності минулих періодів, які були переобраховані з метою повторного подання порівняльної інформації.

Враховуючи викладене, державні унітарні підприємства та їх об'єднання у разі, якщо вони припустилися помилки при складанні фінансової звітності, мають право виправити помилки за допомогою відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності.

У зв'язку з тим, що частина чистого прибутку визначається відповідно до правил ведення бухгалтерського обліку, то у разі зазначення помилки у розрахунку частини чистого прибутку (доходу) за відповідний період, платник податку має право виправити відповідну помилку у такому розрахунку за наступний звітний період, який складається наростаючим підсумком.

У разі зазначення помилки у розрахунку частини чистого прибутку (доходу) у попередніх роках, платник має право виправити відповідну помилку у такому розрахунку за наступний звітний рік.

Водночас слід зазначити, що п. 13 ст. 29 Бюджетного кодексу, ст. 111 Закону № 185, а також Порядок № 138 не передбачають, що частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, яка вилучається до державного бюджету відповідно до закону, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, сплачуються (стягуються) відповідно до Податкового кодексу.

Згідно із загальними положеннями КпАП положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачено законами, що не включені до цього Кодексу.

Отже, враховуючи зазначене, у разі самостійного виявлення факту заниження зобов'язання у Розрахунку частини чистого прибутку (доходу) платники цього платежу не притягуються до відповідальності, передбаченої Податковим кодексом, але враховуючи норми КпАП, притягуються до адміністративної відповідальності.

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42