ПДФО
Тема: ПДФО

Запитання — відповіді

Оподаткування матеріальної допомоги

Підприємство надало матері померлого працівника матеріальну допомогу на придбання пам'ятника в розмірі 3000 грн. За якою ставкою оподатковується така допомога?


Пунктом 165.1 ст. 165 Податкового кодексу визначено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема пп. 165.1.22 якої встановлено, що не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податку:

  • будь-якою фізичною особою, благодійною організацією, Пенсійним фондом України, відповідними територіальними управліннями з питань праці та соціального захисту населення, фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування України або професійною спілкою;
  • роботодавцем такого померлого платника податку за його останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію) у розмірі, що не перевищує подвійний розмір суми, визначеної в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 цього Кодексу. Сума перевищення за її наявності остаточно оподатковується під час її нарахування (виплати, надання).

Водночас відповідно до пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 цього Кодексу, встановленого на 1 січня такого року (у 2012 р. — 1500 грн.). Сума перевищення допомоги над зазначеним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно з пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу і підлягає оподаткуванню у джерела виплати за ставками, встановленими п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу ставка податку становить 15% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 — 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно, у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17%.

Отже, якщо підприємство здійснило виплату нецільової благодійної допомоги (матеріальної допомоги) матері померлого платника податку на придбання пам'ятника у розмірі 3000 грн., то не оподатковується податком на доходи фізичних осіб у джерела виплати сума такої матеріальної допомоги у розмірі 1500 грн. Перевищення зазначеної допомоги підлягає оподаткуванню за ставкою 15%.

 

Надання в оренду нерухомості, яка є сумісною власністю подружжя

Чи має право дружина, яка зареєстрована приватним підприємцем, використовувати у своїй господарській діяльності нежитлові приміщення, які є сумісною власністю подружжя, в тому числі для надання нерухомості в оренду, без згоди на це чоловіка?


Відповідно до ст. 355 Цивільного кодексу майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Статтею 368 Цивільного кодексу встановлено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Аналогічна норма міститься також у ст. 60 Сімейного кодексу.

Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, згідно зі ст. 369 Цивільного кодексу володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що його вчинено за згодою всіх співвласників.

Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном.

Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.

Відповідно до ст. 61 Сімейного кодексу об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які було одержано за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Право передання майна у найм має власник речі або особа, уповноважена на укладення договору найму.

При цьому передання речі у найм не припиняє та не змінює прав на неї третіх осіб. При укладенні договору найму наймодавець зобов'язаний повідомити наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм. Якщо наймодавець не повідомив наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм, наймач має право вимагати зменшення розміру плати за користування річчю або розірвання договору та відшкодування збитків (ст. 769 Цивільного кодексу).

 

Оподаткування операцій з іноземними інвестиціями

Запитання 1. Яким чином фізична особа — резидент України може здійснити операцію щодо інвестиції за кордон, а саме придбати частку компанії-нерезидента? Чи потрібна на зазначену операцію ліцензія Нацбанку України? Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб ця операція?


Відповідно до пп. «е» п. 4 ст. 5 Декрету про валютне регулювання здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших корпоративних прав, отриманих фізичними особами — резидентами як дарунок або у спадщину, потребує отримання резидентом України індивідуальної ліцензії.

При цьому інвестицією за кордон є валютна операція, яка передбачає придбання суб'єктами інвестицій основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав, цінних паперів та їх похідних в обмін на валютні цінності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту (п. 1.1 глави 1 Інструкції № 122).

Також слід зазначити, що порядок здійснення внеску регулюватиметься законодавством держави компанії-нерезидента і має бути відображено в установчих документах цієї компанії, оскільки відповідно до ст. 46 Закону № 2709 до засновницького договору, що є установчим документом юридичної особи з іноземною участю, застосовується право держави, у якій буде створено юридичну особу.

Щодо оподаткування і декларування прибутків (доходів), то відповідно до п. 1.9 глави 1 Інструкції № 122 усі доходи (прибутки), одержані від здійснення інвестицій за кордоном, підлягають перерахуванню в Україну, а також декларуванню згідно зі встановленим порядком.

Крім того, пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу визначено (з урахуванням вимог пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 цього Кодексу) що, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, то сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов'язаний подати до 1 травня року, що настає за звітним, річну податкову декларацію, та оподатковується за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу, тобто 15 та 17%.

Дохід, отриманий з джерел за межами України, — це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи, зокрема, дивіденди, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо (пп. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

При цьому відповідно до п. 164.4 ст. 164 Податкового кодексу під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражено в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Нацбанку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Абзацом першим пп. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу встановлено, що у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном. Сума такого зменшення визначається за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Таким чином, оскільки резидент здійснює заходи щодо придбання активів компанії-нерезидента, така операція не розглядається як об'єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Водночас у разі отримання резидентом іноземних доходів від будь-яких видів діяльності за межами митної території України, включаючи, зокрема, дивіденди, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо, сума такого доходу має бути включена до загального річного оподатковуваного доходу, при цьому такий резидент зобов'язаний подати до 1 травня року, що настає за звітним, річну податкову декларацію.

 

Запитання 2. Фізична особа — резидент здійснює внесок до статутного капіталу юридичної особи — нерезидента акціями підприємства-резидента. Чи можна цей внесок здійснити за ціною придбання, яка нижче номінальної вартості таких акцій (при цьому частину акцій було отримано у дарунок)? Чи потрібна на зазначену операцію ліцензія Нацбанку України? Якими мають бути дії резидента?


Відповідно до положень Указу № 839 резиденти можуть інвестувати майнові цінності за межами України, зокрема з метою внесення до статутних фондів підприємств, створених за кордоном.

У ст. 2 цього Указу зазначено, що інвестиції за кордон можуть здійснюватися у вигляді майнових прав та майна, крім сировини, комплектуючих виробів і запасних частин, товарів народного споживання, а також таких, які відповідно до чинного законодавства віднесено до високоліквідних та стосовно експорту яких передбачено ліцензування, квотування або спеціальний режим.

При цьому будь-які майнові цінності згідно з цією статтею оцінюються в іноземній конвертованій валюті на основі цін міжнародних ринків.

Інвестування майнових цінностей за межами України підлягає ліцензуванню. Видачу індивідуальних ліцензій на проведення такого інвестування здійснює Мінекономрозвитку України.

Порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення резидентами майнових інвестицій за межами України затверджено Положенням № 229.

Також слід зазначити, що порядок здійснення внеску регулюватиметься законодавством держави компанії-нерезидента і має бути відображено в установчих документах цієї компанії, оскільки відповідно до ст. 46 Закону № 2709 до засновницького договору, що є установчим документом юридичної особи з іноземною участю, застосовується право держави, у якій буде створено юридичну особу.

Отже, у разі інвестування резидентом України майнових цінностей до статутного фонду компанії-нерезидента їх оцінка здійснюватиметься на основі міжнародних ринкових цін в іноземній конвертованій валюті, при цьому у разі виникнення колізійних норм щодо договірних зобов'язань (колізійна нормаце норма, що визначає, право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом)застосовуватиметься право держави, у якій буде створено юридичну особу.

Крім того, пунктами 3 і 4 Положення № 229 передбачено, що резиденти, які отримали ліцензію на інвестування майнових цінностей за межами України, зобов'язані здійснити декларування майнових цінностей шляхом подання до Нацбанку України повідомлення про фактично інвестовані майнові цінності згідно з умовами наданої резиденту індивідуальної ліцензії за встановленою ним формою. Другий примірник повідомлення з відповідною відміткою Нацбанку України подається резидентом Мінекономрозвитку України.

Також резиденти, що інвестують майнові цінності за межами України, подають до ДПС декларацію про всі одержані в результаті інвестування надходження на їх користь в іноземній валюті. Другий примірник декларації з відповідною відміткою ДПС подається резидентом Мінекономрозвитку України.

Таким чином, у разі отримання громадянином України іноземних доходів від будь-яких видів діяльності за межами митної території України, включаючи, зокрема, дивіденди, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо, сума такого доходу має бути включена до загального річного оподатковуваного доходу, при цьому він зобов'язаний подати до 1 травня року, що настає за звітним, річну податкову декларацію та сплатити податок за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу, тобто 15 та 17%.

 

Компенсація вартості харчування, наданого студентам як дітям-сиротам, не оподатковується

У державному вищому навчальному закладі І рівня акредитації навчаються студенти із числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, яким щомісяця компенсується вартість харчування. Чи оподатковується податком на доходи фізичних осіб така компенсація?


Відповідно до пп. 165.1.23 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість одягу, взуття, а також сума грошової допомоги, що надаються дітям-сиротам чи дітям, позбавленим батьківського піклування (у тому числі випускникам професійно-технічних навчальних закладів і вищих навчальних закладів I — IV рівнів акредитації), у порядку і розмірах, визначених постановою № 226.

Згідно з пп. 1 п. 13 цієї постанови студенти з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, перебувають на повному державному утриманні в навчальних закладах, до яких вони вступили, і в період навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів забезпечуються безоплатно, зокрема, продуктами харчування.

Таким чином, компенсація вартості харчування, що надається зазначеним студентам у порядку і розмірах, визначених постановою № 226, не оподатковується.

«Гарячі лінії»

Дата: 16 серпня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00