Юридична практика
Тема: Інше

Зменшення бюджетного відшкодування ПДВ за безтоварними операціями

Суть справи. Під час проведення перевірки податковим органом встановлено, що суб'єкт господарювання безпідставно включив до податкового кредиту суми ПДВ за безтоварними операціями, які мають ознаки фіктивності, з контрагентами-постачальниками.

Платник податківЗАТ «П» не погоджується з позицією органу ДПС, оскільки вважає, що факт здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг підтверджується первинними бухгалтерськими та розрахунковими документами, а тому у податкового органу не було підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень.

Рішення суду. ВАСУ, підтримуючи позицію податкового органу, зазначив таке. Керуючись нормами закону, податковим органом проведено виїзну перевірку ЗАТ «П» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. При її проведенні встановлено порушення вимог статей 3 та 7 Закону про ПДВ, складено акт, винесено податкові повідомлення-рішення, якими донараховано ПДВ та зменшено суми його бюджетного відшкодування.

Не погоджуючись з донарахованими сумами та сумами зменшенням бюджетного відшкодування ПДВ, суб'єкт господарювання звернувся до суду з позовом про визнання податкових повідомлень-рішень нечинними.

Рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позов задоволено повністю.

За результатами перегляду касаційної скарги податкового органу ВАСУ дійшов висновку, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ЗАТ «П» включило до податкового кредиту відповідних звітних періодів суми ПДВ на підставі податкових накладних, виданих ВАТ «Р» за фактом придбання будівельного матеріалу — щебінки. Тому в ході проведення перевірки для підтвердження правомірності включення сум до податкового кредиту з ПДВ податковим органом було направлено лист до ВАТ «Р». Однак з отриманої відповіді від голови правління випливало, що ВАТ «Р» не мав взаємовідношень та взаєморозрахунків із ЗАТ «П».

Крім того, ЗАТ «П» включено до податкового кредиту та відповідно заявлено до відшкодування суми ПДВ за податковими накладними, виданими ТОВ «С» — за придбані товарно-матеріальні цінності, ТОВ «К» — за придбані товарно-матеріальні цінності та послуги, ТОВ «Ц» — за надані послуги.

Згідно з оперативно-розшуковими даними податкової міліції (акти обстеження) ТОВ «С», ТОВ «К» та ТОВ «Ц» як за юридичною, так і за фактичною адресою не знаходяться та не укладали договори оренди з фактичним власником приміщень.

Крім того, товарно-матеріальні цінності згідно з актами приймання-передачі, реалізовуючись від покупця продавцю, знаходились за однією адресою. Однак при обстеженні приміщення за визначеною адресою не встановлено знаходження товарно-матеріальних цінностей.

Під визначенням поняття податкового кредиту, наведеним у п. 1.7 ст. 1 Закону про ПДВ, слід розуміти суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких належить до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ передбачено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, які не підтверджено податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг)актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів на оплату вартості таких робіт (послуг).

При цьому, приймаючи оскаржувані рішення, суди дійшли висновку,  що для отримання відшкодування ПДВ достатньо таких підстав, як наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником ПДВ.

Водночас Закон про ПДВ передбачає, крім визначених судом обов'язкових підстав виникнення у платника податку права на відшкодування, ще наявність такої підстави, як факт поставки товару.

Так, згідно з пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Тобто поставка товару є необхідною передумовою правомірності отримання відшкодування ПДВ.

У періоді, який було перевірено контролюючим органом, підприємство здійснювало діяльність, пов'язану з купівлею-продажем товарів. При цьому в матеріалах справи відсутні документи (угоди оренди чи відповідального зберігання товару, платіжні документи, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні тощо) щодо підтвердження реалізації та зберігання товару за період проведення зазначених господарських операції з ВАТ «Р», ТОВ «К», ТОВ «С» та ТОВ «Ц».

Таким чином, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що прийняті податковим органом податкові повідомлення-рішення, що оскаржуються, є обґрунтованими та законними.

Враховуючи зазначене, ВАСУ за результатом перегляду у касаційному порядку справи задовольнив скаргу податкового органу, рішення судів попередніх інстанцій скасував, у задоволенні позову суб'єкту господарювання відмовив повністю.


Владислав КОЧКАРОВ,
директор Департаменту
правової роботи ДПС України

«Гарячі лінії»

Дата: 31 травня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42