Новини
Тема: Перевірки та відповідальність

Податковий контроль

У які терміни платник податків може подати заперечення на акт перевірки та через скільки днів податковий орган має надати відповідь?


Якщо платник податків не згоден із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, то він має право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів із дня отримання акта.

Слід звернути увагу, що з прийняттям Податкового кодексу термін подання заперечень подовжено з трьох до п'яти робочих днів, при цьому відлік починається саме з дня отримання акта перевірки, а не з наступного дня.

Податковим кодексом також передбачено можливість участі платника податків у розгляді заперечень, про що він повинен зазначити в тексті заперечень. При цьому податковий орган зобов'язаний повідомити такого платника про місце і час проведення їх розгляду.

Заперечення розглядаються податковим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання, і платнику податків надсилається відповідь.

 

Яким чином платник податків може врегулювати спірні питання при проведенні перевірки?


Як показує практика, при проведенні перевірок іноді виникають спірні ситуації щодо правильності оподаткування платником податку певних видів господарських операцій. При цьому причиною можуть бути як дії, так і бездіяльність посадових осіб платника або ревізора податкового органу.

Слід наголосити, що саме під час проведення перевірки мають бути врегульовані всі спірні питання шляхом надання платником відповідних пояснень та їх документального підтвердження ревізору, який проводить перевірку. Це в подальшому дасть змогу уникнути процедури надання заперечень до акта перевірки або проходження адміністративного чи судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Тому платник податків у разі непогодження з певними висновками ревізора ще до закінчення перевірки повинен повідомити його про спірну ситуацію та вимагати від податкового органу проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на його користь.

При цьому процедуру вирішення спірних питань в органах ДПС під час проведення перевірки передбачено відповідними Методичними рекомендаціями, розробленими ДПС України.

Відповідно до Методичних рекомендацій спірні питання до завершення перевірки виносяться ревізором на розгляд постійних комісій при відповідних органах ДПС. До складу цих органів входять фахівці структурних підрозділів, функціями яких є здійснення податкового контролю, адміністрування податків та зборів, розгляд скарг платників податків на податкові повідомлення-рішення органів ДПС та супроводження справ у судах. Висновки комісії в обов'язковому порядку враховуються при складанні акта перевірки.

При цьому трапляються випадки, коли під час проведення перевірки працівники контролюючих органів, на думку платника податків, не враховують документи, надані ним для перевірки. У даному випадку Податковим кодексом передбачено право платника надіслати листом з повідомленням про вручення або надати безпосередньо до контролюючого органу копії таких документів для їх вивчення та врахування.

 

Чи можуть податківці при проведенні перевірки вилучати оригінали документів платника та як бути у разі їх втрати?


Податковим кодексом передбачено, що при проведенні перевірок посадові особи органу ДПС мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

Забороняється вилучення оригіналів первинних бухгалтерських документів, за винятком випадків, передбачених кримінально-процесуальним законодавством.

Згідно з п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу в разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк із дня такої події письмово повідомити орган ДПС за місцем обліку і відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів із дня, що настає за днем надходження такого повідомлення. У разі неможливості проведення перевірки платника податків через втрату (пошкодження) документів терміни її проведення переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах вищезазначеного строку.

Крім того, слід нагадати, що Податковим кодексом чітко врегульовано порядок отримання первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від правоохоронних органів, вилучених ними до початку або під час проведення перевірки.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У цьому разі терміни проведення перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання зазначених копій документів або забезпечення доступу до них.

 

Який порядок організації та проведення планових перевірок платників податків?


Порядок проведення документальних планових перевірок визначено ст. 77 Податкового кодексу. Такі перевірки проводяться відповідно до плану-графіка перевірок. Їх періодичність залежить від ступеня ризику діяльності платників, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарні роки, із середнім — не частіше, ніж раз на два календарні роки, з високим — не частіше, ніж один раз на календарний рік.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом ДПС.

Як і раніше, забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, гарантованими бюджетними коштами.

Орган ДПС має право проводити документальну планову перевірку платника податків за умови, що не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення цієї перевірки такому платнику податків вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом із повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

У разі планування різними контролюючими органами у звітному періоді проведення перевірки одного й того самого платника податків така перевірка проводиться зазначеними органами одночасно. Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням та сплатою податків та зборів, визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, на сьогодні такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1234 «Про затвердження Порядку координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів».

 

Чи потрібно складати акт перевірки, якщо за її результатами порушень з боку підприємства не виявлено?


У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а за відсутності порушень вимог законодавства — довідка (п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу), вимоги щодо змісту яких визначено Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

Факти виявлених порушень викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, із посиланням на первинні або інші документи, зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Акт (довідка) документальної перевірки повинен бути складений на паперовому носії державною мовою і мати наскрізну нумерацію сторінок. Цей документ складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта додаються інформативні додатки.

 

Чи встановлено перелік і терміни зберігання документів, необхідних для пред'явлення податковим органам під час проведення перевірок?


Податковим кодексом чітко визначено перелік документів, необхідних для ведення з метою оподаткування. Так, згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому платникам забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, визначеними абзацом першим п. 44.1 ст. 44 цього Кодексу.

Термін зберігання первинних та опрацьованих документів, регістрів і звітності встановлено п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу. Згідно із цим пунктом платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у п. 44.1 ст. 44 цього Кодексу, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподанняз передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені у п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу, за період його діяльності не менш як 1095 днів, що передували даті його ліквідації, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Терміни зберігання первинних документів, документів податкової звітності та іншої документації також визначено у Переліку типових документів, що уворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням сроків зберігання документів, затвердженому наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.98 р. № 41 (далі — Перелік № 41).

Більшість документів, які суб'єкт господарювання використовує у господарській діяльності, мають термін зберігання три роки. Але є й винятки. Терміни зберігання деяких документів становлять і п'ять років, і 75 років (наприклад, це відомості для нарахування зарплати).

Слід зазначити, що згідно з частиною 1 Переліку № 41 первинні документи і додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і є підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку та податкових записах, облікових регістрах (головна книга, журнали, розроблювальні таблиці та ін.), зберігаються три роки за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства, а для бюджетних установ та організацій і для госпрозрахункових підприємств і організацій, які перебувають у сфері управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, — ревізії, а у разі виникнення суперечок, спорів, слідчих і судових справ — зберігаються до ухвалення остаточного рішення.

 

Які контролюючі органи можуть здійснювати податковий контроль?


Згідно з нормами Податкового кодексу податковий контроль — це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється:

  • органами державної податкової служби  щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім тих, які покладено на митні органи, а також щодо законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи ДПС;
  • митними органами щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються в разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони, або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України, або території спеціальної митної зони.

Органи СБУ, внутрішніх справ, податкової міліції, прокуратури та їх службові (посадові) особи не можуть брати безпосередньої участі у проведенні перевірок, що здійснюються контролюючими органами, та проводити перевірки суб'єктів господарювання з питань оподаткування.

Податковий контроль здійснюється шляхом:

  • ведення обліку платників податків;
  • інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів ДПС;
  • перевірок та звірок відповідно до вимог Податкового кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

«Гаряча лінія» за участю заступника директора Департаменту податкового
контролю
начальника Управління планування та інформаційно-аналітичного
забезпечення податкового контролю ДПС України Людмили СЛАУТІНОЇ
та заступника начальника відділу якості податкового контролю, розробки
та аналізу податкового контролю Володимира БИЧКОВА

«Гарячі лінії»

Дата: 29 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42