Новини

Кількість перевірок зменшиться

Державна податкова служба України продовжує спрощувати роботу з бізнесом і розробила зміни до Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — Податковий кодекс), які регулюватимуть дії посадових осіб контролюючих органів та черговий механізм скорочення кількості перевірок. Інспекторам можуть заборонити проведення документальних позапланових перевірок за періоди, які вже перевірялися в режимі документальної планової перевірки.

Поправки лише дві, але в результаті їх прийняття буде посилено контроль за податківцями. Пропонується розширити ст. 21 Податкового кодексу, яка регламентує зобов’язання і відповідальність працівників податкових органів, зокрема передбачено відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків та притягнення до відповідальності керівників територіальних органів за систематичне прийняття неправомірних рішень, якими визначаються податкові (грошові) зобов’язання платника.

Ще одна зміна стосується порядку проведення податкових перевірок. У ДПС України зазначають, що Податковий кодекс регулює і передбачає низку заборон на проведення документальної планової перевірки щодо окремих зобов’язань перед бюджетами, крім правильності нарахування, своєчасності та повноти сплати податку на доходи фізичних осіб і зобов’язань за бюджетними позиками та кредитами, що гарантовані державою. Також цим Кодексом встановлено порядок проведення документальних позапланових перевірок та перелік обставин, за яких вони проводяться. У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що Податковим кодексом не передбачено обмежень на проведення документальних позапланових перевірок органами податкової служби за періоди, які вже було перевірено в ході документальних планових перевірок.

Введення таких обмежень сприятиме скороченню кількості перевірок платників, зменшенню втручання податкових органів в їх діяльність і унеможливить ініціювання органами ДПС безпідставних перевірок. Отже, така ініціатива є продовженням політики керівництва ДПС України. Так, зі слів Голови податкового відомства Олександра Клименка, Україна є лідером серед країн СНД за темпами скорочення кількості податкових перевірок юридичних та фізичних осіб. Протягом 2011 р. їх кількість зменшилася на 61,3%, тоді  як у Росії цей показник зменшився лише на 11,8%, а в Білорусії, Молдові, Киргизії, Вірменії і Таджикистані, навпаки, збільшився.

Однак законопроектом передбачено винятки, в рамках яких платники перевірятимуться вдруге. Це пояснюється тим, що під час проведення документальної планової перевірки контролюючі органи не завжди можуть охопити аудитом всі документи. Тому винятки щодо заборони діятимуть у разі отримання інформації, яка свідчить про порушення податкового законодавства; подання платником уточнюючого розрахунку податку за період, що перевіряється, чи заперечень щодо акта перевірки та скарги на прийняте податкове повідомлення-рішення. Повторна перевірка проводитиметься при поданні декларації, в якій заявка на відшкодування ПДВ становитиме понад 100 тис. грн., а також якщо проти посадової особи, яка здійснювала планову перевірку, проводиться службове розслідування або порушено кримінальну справу, є факт притягнення її до адміністративної, дисциплінарної або кримінальної відповідальності, якщо платник наполягатиме на повторній перевірці.

Таким чином, обмеження на повторну перевірку діятимуть, якщо платник не подав у встановлений законодавством термін податкову декларацію або розрахунки, а також при виявленні недостовірних даних у декларації. Крім того, повторно перевірки не провадитимуться в разі початку процедури реорганізації чи припинення діяльності юридичної особи або припинення здійснення підприємницької діяльності фізичною особою, відкриття провадження у справі про визнання банкрутом. Також не буде приводом для проведення аудиту скарга про ненадання податкової накладної покупцю і порушення правил її заповнення.

У Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України виникли зауваження щодо норми про посилення відповідальності посадових осіб. Експерти вважають її декларативною, оскільки запропонована норма має регулювати правовідносини конкретного правопорушення, тому вона повинна мати конкретні та чіткі визначення відповідальності. Її дієвість буде забезпечено, якщо будуть визначені види рішень посадових осіб, у результаті яких наступатиме відповідальність, і кількість неправомірних рішень, яка вважатиметься систематичною.