Інші податки
Тема: Плата за землю

Запитання — відповіді

Безоплатне отримання земельних ділянок у приватну власність

Який порядок отримання земельних ділянок за рахунок земель державної та комунальної власності учасником бойових дій безоплатно у приватну власність?


Відповідно до частини першої п. 14 ст. 12 Закону № 3551 учасникам бойових дій надаються пільги в частині першочергового забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергового відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочергового ремонту жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

Згідно зі ст. 116 Земельного кодексу громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, а саме п. 12 його Перехідних положень.

Статтею 121 цього Кодексу передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності:

  • для будівництва й обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;
  • для ведення особистого селянського господарства — не більше 2 га;
  • для ведення садівництва — не більше 0,12 га.

Відповідно до п. 6 ст. 118 Земельного кодексу громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, садівництва, будівництва й обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з п. 7 ст. 118 Земельного кодексу районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська ради розглядають клопотання у місячний строк і дають дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надають мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Також слід зазначити, що у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (п. 11 ст. 118 Земельного кодексу).

 

Надання в оренду власної будівлі фізичною особою — підприємцем — платником єдиного податку

Чи повинна фізична особа — підприємець — платник єдиного податку сплачувати земельний податок у разі надання в оренду власної будівлі?


Підпунктом 297.1.4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу визначено, що платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень чи за результатами аукціону (ст. 116 Земельного кодексу).

Відповідно до ст. 126 цього Кодексу документами, що посвідчують право на земельну ділянку, є:

  • державний акт, що посвідчує право власності на земельну ділянку;
  • державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою;
  • договір оренди землі, що посвідчує право оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст. 796 Цивільного кодексу одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, що прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, що передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначено, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.

Тому при наданні в оренду будівель, споруд або їх частин земельні ділянки під ними використовуються наймачем і не використовуються в підприємницькій діяльності наймодавцем (підприємницька діяльність наймодавця провадиться за рахунок здавання в оренду майна, а не земельної ділянки).

Крім того, відповідно до ст. 797 Цивільного кодексу плата, яка справляється з наймача будівлі, складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Таким чином, при наданні в оренду будівлі земельна ділянка під нею використовується безпосередньо наймачем і не використовується в підприємницькій діяльності наймодавцем, тому останній незалежно від обраного виду підприємницької діяльності, у тому числі надання в оренду приміщення, повинен сплачувати земельний податок за земельну ділянку під будівлею, переданою в оренду, на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

  

Зміна цільового призначення земельної ділянки

Фізична особа має намір розмістити магазин і кафе на земельній ділянці, наданій їй для будівництва й обслуговування жилого будинку та господарських споруд. Чи потрібно змінювати цільове призначення такої земельної ділянки і якщо так, то яким чином?


Поняття цільового призначення земельної ділянки на законодавчому рівні визначено ст. 1 Закону про землеустрій та означає використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Всі землі України поділяються на категорії за основним цільовим призначенням.

У межах категорії земель має місце поділ за конкретним цільовим призначенням.

Згідно зі ст. 38 Земельного кодексу до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування. Таким чином, у межах категорії житлової та громадської забудови земельні ділянки можуть використовуватися для будівництва й обслуговування жилого будинку, господарських будівель, гаражного будівництва, громадських будівель і споруд.

Пунктом 3 ст. 20 Земельного кодексу передбачено, що зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок відповідно до Порядку № 502.

Так, п. 2 цього Порядку встановлено, що зміна цільового призначення земельної ділянки проводиться за поданням заяви (клопотання) її власника до сільської, селищної, міської ради, якщо земельна ділянка розташована в межах населеного пункту, або районної держадміністрації, якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту.

До заяви (клопотання) додаються:

  • копія державного акта на право власності на земельну ділянку;
  • для громадянина — власника земельної ділянки — копія паспорта (серія, номер паспорта, коли і ким видано та місце проживання), для юридичної особи — власника земельної ділянки — копія статуту (положення) та копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи;
  • документи щодо встановлених обмежень (обтяжень) та земельних сервітутів на використання земельної ділянки;
  • обгрунтування необхідності зміни цільового призначення земельної ділянки із зазначенням її розміру.

Рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки приймає відповідний орган місцевого самоврядування.

 

Договір оренди земельної ділянки державної або комунальної власності оформлено на фізичну особу

Чи потрібно фізичній особі подавати податкову декларацію з плати за землю у разі, якщо договір оренди земельної ділянки державної або комунальної власності оформлено на неї, і коли така фізична особа повинна сплатити орендну плату?


Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Пунктом 288.5 ст. 288 Податкового кодексу визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

  • для земель сільськогосподарського призначення — розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ цього Кодексу;
  • для інших категорій земель — трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно з п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 цього Кодексу.

Отже, у разі якщо договір оренди земельної ділянки державної або комунальної власності, наданий у порядку, встановленому чинним законодавством, оформлено на фізичну особу, то вона податкову декларацію з плати за землю не подає. Нарахування сум податку провадиться органами державної податкової служби, які видають податкові повідомлення-рішення платнику до 1 липня поточного року, і така фізична особа сплачує земельний податок протягом 60 днів з дня вручення зазначеного повідомлення-рішення.

«Гарячі лінії»

Дата: 5 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42