Юридична практика
Тема: Інше

Первинні документи, які оформлено неналежним чином, а саме підписано невстановленою особою

Суть справи. При проведенні перевірки податковим органом встановлено, що ТОВ «А» завищило валові витрати шляхом відображення у податковому обліку первинних документів, виданих за результатами здійснення господарської операції від імені постачальника та підписаних невстановленою особою, а відтак які не можуть створити правові наслідки для податкового обліку, оскільки не є належним чином складеними та не відповідають вимогам законодавства. З огляду на зазначене контролюючий орган виніс податкове повідомлення-рішення, яким визначив зобов'язання з податку на прибуток підприємств.

На думку суб'єкта господарювання дії органу ДПС суперечать податковому законодавству, оскільки у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України керівником постачальника ТОВ «А» є особа, яка підписала первинні документи, а тому ці документи не втратили правового значення.

Рішення суду. ВАСУ, підтримавши позицію контролюючого органу, зазначив таке.

За результатами проведення позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «А» з питань взаємовідносин з ТОВ «Д» органом ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення про визначення зобов'язання з податку на прибуток підприємств та застосування штрафної (фінансової) санкції.

Не погоджуючись із такими діями органу ДПС, суб'єкт господарювання звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову ТОВ «А» відмовлено повністю.

Натомість суд апеляційної інстанції рішенням позов ТОВ «А» задовольнив, скасувавши рішення суду першої інстанції. В обгрунтування свого рішення суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що факт скасування державної реєстрації ТОВ «Д» (постачальник позивача) та визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ за рішенням суду не є підставою для висновку про відсутність у цього товариства податкової правосуб'єктності до моменту його виключення з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Орган ДПС, вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушеннями норм матеріального та процесуального права, звернувся до ВАСУ з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити у силі рішення суду першої інстанції.

За результатами розгляду скарги ВАСУ дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено матеріалами судової справи, суб'єкт господарювання до складу валових витрат включив вартість аудиторських та консультаційних послуг, наданих ТОВ «Д» на підставі договору та додаткової угоди. Оплата ТОВ «А» здійснювалася шляхом зустрічної поставки векселя. При цьому первинні документи, якими підтверджується виконання таких послуг, від імені постачальника — ТОВ «Д» підписувалися його директором, тоді як районний суд міста встановив, що ця особа вийшла із складу засновників товариства. Водночас ТОВ «Д» не перебуває за місцем реєстрації, до податкових органів звіти не подає, рішенням суду визнано недійсними установчі документи та свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.

Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо правомірності формування ТОВ «А» валових витрат за наслідками здійснення спірних операцій з поставки зазначених послуг ТОВ «Д».

Відповідні наслідки у податковому обліку платника податку створюють здійснені суб'єктом господарювання операції, дії або події, які викликають зміну в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (ст. 1 Закону про бухоблік).

Зазначене правило формування податкового обліку наведено, зокрема, у п. 5.1 ст. 5 Закону про прибуток, зі змісту якого випливає, що визначальною умовою для віднесення витрат платника до валових витрат виробництва та обліку є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому положеннями пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону про прибуток передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними платіжними, розрахунковими та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами податкового обліку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Слід зазначити, що Закон про прибуток не містить конкретного переліку документів, які є підставою для формування валових витрат платника, та не висуває певних вимог до цих документів. Втім, із змісту статей 1, 9 Закону про бухоблік випливає, що документ має силу первинного документа у разі наявності у нього необхідних реквізитів для з'ясування змісту господарської операції та його здатності підтвердити факт здійснення такої операції. Положенням частини другої ст. 9 Закону про бухоблік серед обов'язкових реквізитів зазначено: посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність їх оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. У цьому випадку договір про надання консультаційних та інформаційних послуг та додаткова угода до нього, акти приймання-передачі послуг, акти приймання-передачі векселів підписано від імені постачальника невстановленою особою. Будь-яких інших доказів, які б свідчили про факт виконання спірних операцій з поставки послуг позивачеві та були оформлені відповідно до вимог законодавства, матеріали справи не містять.

З наведеного очевидно, що суд першої інстанції обгрунтовано визнав витрати позивача такими, що не підтверджені належним чином оформленими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами податкового обліку, та правомірно відмовив у позові ТОВ «А».

Враховуючи зазначене, ВАСУ за результатами розгляду касаційної скарги органу ДПС прийняв рішення, яким її задовольнив, скасував рішення суду апеляційної інстанції та залишив у силі рішення суду першої інстанції.


Владислав КОЧКАРОВ,
директор Департаменту правової роботи ДПС України

Віталій КЕМІНЬ,
головний державний податковий інспектор відділу
представництва інтересів органів ДПС у 
судах касаційної
інстанції та 
узагальнення судової практики Юридичного управління

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42