Новини

Шанс на життя

Клініка Наукового центру радіаційної медицини Академії медичних наук України, і зокрема, відділення радіаційної гематології дитячого віку, де лікуються діти з онкологічними захворюваннями, перебуває під особливою опікою працівників Головного управління податкової міліції ДПА України.

Нещодавно податківці презентували медичному закладу автоматичний гематологічний аналізатор, завдяки якому захворювання крові можна діагностувати на ранніх стадіях. Це був уже не перший благодійний візит працівників податкової служби до клініки. Одній з провідних лікувальних установ України і надалі надаватиметься посильна допомога, — запевняють податківці.


Панацея для постраждалих

Недостатнє забезпечення сучасним обладнанням — лише одна з проблем, які постають сьогодні перед фахівцями Наукового центру радіаційної медицини, створеного одразу після Чорнобильської катастрофи. Чвертьстолітня історія існування закладу, яким накопичено унікальний досвід медичного протистояння хворобам, спричиненим впливом радіації, — це своєрідний етап, що дає змогу аналізувати, як змінилося життя мільйонів людей після аварії на ЧАЕС.

— Наслідки цієї катастрофи, — розповідає перший заступник генерального директора НЦРМ доктор медичних наук професор Димитрій Базика, — позначилися не лише на здоров’ї людей, які безпосередньо перебували на ураженій території, — проживали там на момент трагедії, ліквідовували наслідки аварії, — а й на стані здоров’я їхніх нащадків. Адже на світ з’явилося вже третє покоління пацієнтів, які потребують допомоги фахівців нашого наукового центру. Не захищена від згубного впливу Чорнобиля і сучасна малеча. Сотні тисяч дітей народилися і проживають на забруднених територіях. І досі точаться наукові дискусії про взаємозв’язок перебування батьків у зонах підвищеного радіаційного забруднення і здоров’я їхніх дітей. Дані епідеміологічних підрозділів НЦРМ, які вивчають частоту захворювань, на жаль, дають підстави констатувати, що впродовж 25 років після аварії захворюваність дитячого населення України зросла в 2,5 раза.

За цей період у цілому збільшилася кількість хворих на рак щитовидної залози, лейкемію, інші форми онкології. Побільшало й число непухлинних захворювань, передусім серцево-судинної системи, що було зафіксовано вченими центру вже через десять років після аварії. Власне медичні проблеми полягають у тому, що 95% дози опромінення, отримані ліквідаторами і населенням у зоні лиха, — незаперечний факт. Тому про профілактику вже не йдеться. Усі наші зусилля спрямовано на лікування людей, збереження їхнього здоров’я. Тож, безперечно, такі сучасні машини, як гематологічний аналізатор, отриманий працівниками клініки від податківців, дають можливість робити набагато точніший аналіз крові за параметрами, які  навіть під мікроскопом залишаються невидимими. А для багатьох постраждалих — це вже своєрідна панацея, бо такі захворювання крові, як лейкемія, анемія тощо, можна діагностувати на ранніх стадіях. Це означає, що шанси допомогти хворому збільшуються. В один ряд з онкологічними захворюваннями крові не випадково поставлено анемію, адже на неї страждає не один мільйон співгромадян. А це не лише втрата людьми здоров’я, а й величезні матеріальні витрати у процесі лікування. Виявлення патології на ранньому етапі дасть змогу уникнути цих проблем або принаймні мінімізувати їх.

Фактори ризику

За час, що минув після трагедії на ЧАЕС, радіаційна біологія і медицина накопичили величезний пласт знань про вплив радіації на здоров’я та методи захисту від неї. І вагомий внесок у цю справу зробили саме фахівці Наукового центру радіаційної медицини, який є провідною установою з медичних питань аварії на ЧАЕС та супутніх проблем радіаційної медицини і радіобіології. У НЦРМ функціонує єдина в Україні унікальна поліклініка радіаційного реєстру для спостереження за постраждалими від Чорнобильської катастрофи протягом їхнього життя. Тут впроваджено унікальні практичні дослідження у пацієнтів: вимірювання випромінювання тіла людини на найчутливішій у Європі установці, молекулярно-генетичну та імунологічну діагностику онкологічних і онкогематологічних захворювань, у тому числі для трансплантації кісткового мозку та стовбурових клітин. Унікальним у світі є досвід НЦРМ у галузі лікування хворих на гостру променеву хворобу.

Ще понад десятиліття тому фахівці Наукового центру радіаційної медицини досліджували питання визначення потенційних груп ризику розвитку злоякісних захворювань. Останніми роками у закладі з’явилася можливість формувати такі групи, а потім спостерігати їх. Втім питання це доволі вартісне, оскільки потребує комплексного дослідження стану імунної системи людини, з’ясування, наскільки потужно організм може протистояти хворобі.

Відомо, що в організмі кожної людини на певний момент може існувати до мільйона трансформованих клітин. І якщо завдяки його внутрішнім резервам ці клітини буде знищено, то загроза недуги відступає. Та тільки-но цей хиткий баланс змінюється, виникають проблеми, які подеколи посилюються ще й іншими чинниками. Приміром, прихованими вірусними інфекціями або дефіцитом певних вітамінів, скажімо, вітаміну Д3.

Індивідуальні особливості людського організму вчені визначають сьогодні за допомогою новітніх методів генної експресії. Упродовж шести років фахівці НЦРМ працюють над вивченням телемерів — ділянок на кінці хромосом, які відповідають за збереження та розмноження клітин і зменшуються від народження до смерті. Причому при онкологічних захворюваннях довжина телемерів збільшується. Таким чином, у медиків з’являється можливість комплексно діагностувати ті групи людей, які повинні перебувати під особливим наглядом.

Нині науковці знають і вміють дуже багато, але не всі напрацювання можуть втілити у життя через брак коштів, незабезпеченість обладнанням, відсутність реагентів для досліджень. Грошей, які НЦРМ отримує з бюджету, хронічно не вистачає. Адже хворі, яким надають допомогу у клініці, потребують дорогого обстеження й лікування. Бракує кваліфікованих спеціалістів у лікувальних закладах: через невеликі зарплати перспективні науковці залишають центр, а найталановитіші вчені, автори неординарних відкриттів, охоче приймають запрошення працювати у закордонних наукових установах.

Усі ці фактори спричинюють погіршення якості медичної допомоги постраждалим. А ігнорування складних проблем може лише загострити ризики і мати непередбачувані наслідки. Тим паче що науковці застерігають: приборкання Чорнобиля ще не завершилося. Не випадково 2011 рік проголошено Президентом України роком вирішення чорнобильських проблем. Уряд, у свою чергу, доручив центральним органам виконавчої влади розробити концепцію Загальнодержавної цільової соціальної програми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2012 — 2016 роки, яка б окреслила концептуальні підходи і заходи щодо подолання результатів трагедії.

Хвороби однакові, наслідки — різні

Однак у людини, яка опинилася на лікарняному ліжку з найстрашнішим діагнозом, немає часу на очікування. Тому пацієнти клініки Наукового центру радіаційної медицини та її працівники з величезною вдячністю приймають допомогу благодійників і всіх людей, не байдужих до чужої біди. Дехто із податківців, які побували у медичному закладі, стверджують, що на благодійність їх надихає невимовний оптимізм багатьох хворих і величезний ентузіазм та високий професіоналізм лікарів.

— Як лікар з великим стажем я й сам іноді буваю вражений. Наші пацієнти приходять до нас приблизно з однаковими хворобами. Проте наслідки цих хвороб бувають зовсім різні, — розмірковує доктор медичних наук професор Димитрій Базика. — Переконаний, головне для людини — не втрачати бажання жити і виживати. Я знаю багатьох пацієнтів, які перенесли онкологічні захворювання і на законних підставах мають право на групу інвалідності, однак працюють нарівні з колегами, живуть повнокровним життям, не дозволяючи собі найменших поблажок. Це вкрай важливо для хворого. Велика місія лікаря і полягає в тому, щоб підтримати прагнення людини жити.


Інна ГОЛОВКО,
inna@visnuk.com.ua