Новини

На Луганщині малий та середній бізнес не пішов з ринку праці

Голова ДПА в Луганській області Олександр АнтіповДетінізація економіки, боротьба з корупцією в органах ДПС, покращення сервісу для платників податків, позитивні загально-економічні тенденції — це ті наявні резерви, які дають змогу луганським податківцям стабільно виконувати завдання з надходжень до бюджету. Про сьогодення податкової служби Луганщини, її здобутки й проблеми розповідає голова ДПА в Луганській області Олександр АНТІПОВ.


— Олександре Миколайовичу, Ви маєте багатий досвід керівної роботи: 16 років у податковій службі, 4 роки на посаді губернатора області. Тож кому як не Вам оцінити те, що сьогодні відбувається в країні і, зокрема, в податковій службі.

— Впевнений, Україна має великі перспективи. Президент і уряд реалізовують чітку стратегію розвитку держави, спрямовану на її модернізацію. Таку ініціативу треба підтримувати. Ми розуміємо, що по-старому жити не можна, необхідні радикальні зрушення в економіці, фінансовій, бюджетній та податковій політиці, житлово-комунальному господарстві, соціальній сфері.

Щодо реформування податкової системи, то воно розпочалося з прийняття Податкового кодексу України. В умовах нового податкового законодавства та з урахуванням вимог сьогодення податкова служба взяла курс на перебудову. Ми взяли на озброєння нову філософію — працювати відкрито, зміцнювати партнерські відносини з бізнесом, відходити від чисто фіскальних функцій, підвищувати якість обслуговування платників податків і створювати їм найсприятливіші умови для ведення господарської діяльності.

Переконаний, ми йдемо правильним шляхом.

— Податкова служба декларує курс на відкритість і партнерство. Як це відбувається на практиці?

— У нас склалися ділові відносини з багатьма громадськими організаціями. Найконструктивніше співпрацюємо з територіальним відділенням АППУ. Спільно проводимо семінари, обговорюємо питання, які найбільше турбують бізнес-середовище. Власне, ми намагаємося допомогти діловому середовищу у веденні бізнесу. Для цього діють 33 консультаційні центри, проводяться загальні та тематичні семінари, телефонні «гарячі» лінії, особисті прийоми. Зустрічаємося з колективами на підприємствах, запрошуємо на засідання «круглих столів», випускаємо газету «Налоговый калейдоскоп», пропонуємо користуватися нашим веб-сайтом, тобто робимо все, аби платникові працювалося легше, комфортніше.

— Як відпрацювали податківці у січні — квітні поточного року?

— Радше працювали разом — і податківці, і бізнес. Спільними зусиллями нам вдалося стабілізувати ситуацію з забезпеченням надходжень до бюджетів усіх рівнів. Переважна більшість підприємств області (90%) сплачують податки добровільно.

За січень — квітень 2011 року до зведеного бюджету від Луганщини надійшло 2,628 млрд. грн. Це дало змогу на 689 млн. грн., або на 35,5%, перевищити рівень фактичних надходжень січня — квітня минулого року.

До держбюджету надійшло 1,608 млрд. грн. Контрольні завдання Мінфіну України виконано на 111%. Торічні надходження перевищено більш ніж у 1,5 раза.

Надходження до місцевих бюджетів становили 1,020 млрд. грн., що на 17% більше минулорічного рівня.

— Таких вагомих показників досягнуто за рахунок великих платників податків?

— Питома вага надходжень від великих платників становить 57%. Це, як правило, містоутворюючі підприємства. Вони забезпечують роботою та зарплатнею десятки тисяч людей, беруть участь у реалізації соціально-економічних програм регіону. 60% великих платників збільшили надходження до держбюджету щодо рівня минулого року на 165 млн. грн. У цілому можна з упевненістю говорити про соціальну відповідальність великого бізнесу Луганщини.

— На стадії обговорення Податкового кодексу України та й після його прийняття точилися розмови, що від нововведень постраждає насамперед малий та середній бізнес.

— Ми проаналізували ситуацію з цього питання й побачили, що малий і середній бізнес не пішов з ринку праці. Якщо детальніше, то з підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, а їх торік було 45 тисяч, свою діяльність припинили лише 2 тисячі осіб, хто був задіяний у схемах мінімізації податків, або не здійснював підприємницьку діяльність. Окрім того, близько 1,5 тисячі підприємців, які мали договірні відносини з юридичними особами реального сектора економіки, перейшли зі спрощеної системи оподаткування на загальну.

Кількість підприємців за 4 місяці поточного року майже на 9 тисяч перевищує відповідний рівень минулого і становить понад 100 тисяч. З початку року вони перерахували до бюджету понад 75 млн. грн., що майже на 14% більше, ніж у відповідному періоді 2010 року.

— Відшкодування ПДВ — це камінь спотикання у відносинах податківців і платників. Сьогодні ситуація змінилася на краще?

— Питання непросте. Тривалий час воно вирішувалося, так би мовити, в ручному режимі. Тож були «підводні рифи» і «течії» й, прямо скажемо, корупційна складова.

На щастя, часи змінюються. Сьогодні ми можемо говорити про якісно новий підхід до повернення ПДВ. З березня розпочався довгоочікуваний етап автоматичного відшкодування цього податку. Одне з наших підприємств у такий спосіб уже отримало ПДВ, у травні одержать ще п’ять — на загальну суму 55 млн. грн. Вважаю, в подальшому їх кількість значно збільшиться. Ми докладаємо для цього максимум зусиль — роз’яснюємо кожному заявнику вимоги Податкового кодексу України, необхідні для автоматичного відшкодування.

— Керівництво податкової служби України запевняє, що у II кварталі перевірки зменшаться вдвічі. Звісно, це позитивний сигнал для бізнесу, а що виграє від цього податкова?

— Це не спортивні змагання, де хтось виграє, а хтось програє. Це — цивілізована система взаємовідносин, де обидві сторони — ділові партнери, відкриті, чесні й добропорядні. Якщо виходити з цієї точки зору, то сумлінних платників перевірки не торкнуться. Вже сьогодні ми скоротили перевірки на 50%.

Інша справа — сумнівні та ризикові суб’єкти господарювання. Вони, навпаки, стануть об’єктом ще пильнішої уваги з боку наших фахівців. Ми й надалі руйнуватимемо схеми ухилення від податків, утілюючи у життя головну ідею Податкового кодексу України — рівні умови для всіх платників.

Усього з початку року перевірено 639 суб’єктів господарювання. За результатами перевірок додатково нараховано 58 млн. грн. податків і штрафних санкцій. Попереджено безпідставно заявленого до відшкодування ПДВ на суму 955 млн. грн. З нарахованих санкцій вже надійшло до бюджету 56 млн. грн.

— Скільки б не перевіряли, але дехто з бізнесменів все одно буде приховувати свої прибутки, застосовуючи при цьому різні схеми. Як витягти їх з «тіні»?

— Ми оперативно виявляємо схеми податкових зловживань, а також коло їх замовників, та в режимі реального часу реагуємо на порушення. Йдемо по ланцюгу: податкова «яма» — транзитер — вигодонабувач.

Лише по підприємствах реального сектора економіки вже донараховано понад 40 млн. грн., зменшено безпідставне відшкодування з бюджету ПДВ на суму 34 млн. грн.

Крім того, роз’яснюємо суб’єктам господарювання можливі негативні наслідки співпраці з підприємствами ризикової категорії. Внаслідок системної індивідуальної роботи добровільно додатково задекларовано та сплачено до бюджету понад 45 млн. грн.

— Багато хто з керівників малих і середніх підприємств установлюють своїм працівникам розмір зарплатні на рівні мінімальної та активно виплачують приховану зарплату «у конвертах». Отже, роботодавці, які працюють чесно, є неконкурентоспроможними порівняно з «тіньовими» підприємцями?

— Ми це чітко розуміємо, тому доки бізнес перебуватиме в «тіні», доки виплати «у конвертах» пануватимуть, доти боротимемося з цим негативним явищем.

З початку року легалізовано майже 63 млн. грн. доходів, додатково нараховано до сплати в бюджет понад 15 млн. грн. податків.

Ми спрямовуємо доперевірочний аналіз фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання на виявлення неоформлених найманих працівників.

Наведу лише один приклад. Протягом минулого року у Красному Лучі на приватному підприємстві офіційно працювали 2 — 3 особи. Середня заробітна плата становила 222 грн., податок на доходи фізичних осіб до бюджету взагалі не сплачувався.

Наші фахівці перевірили цю фірму та встановили, що вона фактично мала дві будівельні бригади: 27 працівників однієї бригади працювали на території Донецької області, де будували зерносховище та корівники, 20 працівників другої — будували котеджі в Київській області. Жодної офіційної трудової угоди не було укладено. Бригадири вели відповідний табель, а заробітну плату сплачували згідно з видом та обсягом виконаних робіт.

Неофіційно було виплачено майже 2 млн. грн. 47 робітникам без сплати податків до бюджету. Крім того, понад 8 млн. грн. було начебто витрачено на закупівлю будівельних матеріалів, хоча жодного підтвердного документа не було.

За результатами перевірки наші спеціалісти донарахували до сплати в бюджет 1,5 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб і легалізували працю 47 найманих робітників. Відносно директора підприємства порушено кримінальну справу.

Взагалі, за допомогою податківців офіційний статус отримали три тисячі громадян, з доходів яких до бюджету додатково надійшло понад 1 млн. грн. податку.

— Продовжимо тему зарплатні. На Луганщині, як і в багатьох інших областях, існує заборгованість з її виплати. Що робить податкова, аби скоротити борги?

— Це питання для нас — одне з першочергових. З початку року в результаті спільної роботи податкової служби і органів місцевого самоврядування погашено заборгованість із заробітної плати на суму понад 100 млн. грн. До бюджету додатково надійшло майже 14 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб.

— Завжди було багато запитань до податкової міліції. Чи відбулися зміни у її роботі з платниками?

— Безумовно. Головне завдання податкових міліціонерів не посадити порушника у в’язницю, а забезпечити надходження до бюджету несплачених ним податків.

При цьому хочу зазначити — і це дуже важливо, — що порушник податкового законодавства звільняється від кримінальної відповідальності у разі добровільної сплати податків і відшкодування завданих державі збитків. Таким правом вже скористалися три керівники підприємств області, відшкодувавши понад 5 млн. грн. збитків.

Але не всі бажають добровільно сплачувати податки. За січень — квітень 2011 року виявлено 198 злочинів. До суду направлено кримінальні справи за 40 злочинами про ухилення від сплати податків. Вже розглянуто 14 справ, за усіма винесено обвинувачувальні вироки.

— Не секрет, що однією з прибуткових схем залишається незаконна конвертація коштів через так звані конвертаційні центри.

— Так, діяльність цих центрів завдає чималих збитків державі. Тільки з початку року працівники податкової міліції викрили п’ять таких структур.

Одну з них організував літній луганчанин з двома помічниками. «Конвертатори», сума незаконних оборудок яких щомісяця становила близько 10 млн. грн., використовували 11 «транзитних» підприємств.

Аби забезпечити відшкодування завданих державі збитків, податківці арештували банківські рахунки суб’єктів господарювання, задіяних у незаконних схемах. В їх офісах проведено обшуки, вилучено бухгалтерські та податкові документи, чорнові записи, комп’ютерну техніку і печатки. Одного з «конвертаторів» заарештовано. Відносно організатора порушено кримінальну справу за фіктивне підприємництво, у межах слідства триває відпрацювання користувачів конвертаційного центру.

— Завершилася деклараційна кампанія. Чи задовольняють Вас її підсумки?

— Як-то кажуть, вдосконаленню немає меж… Якщо ж серйозно, то ми протягом січня — квітня провели інформаційно-роз’яснювальну роботу і маємо непоганий результат. Доходи за 2010 рік задекларували майже 20 тис. громадян. Це на 11% більше, ніж торік. Місцеві бюджети додатково одержали 10 млн. грн. Правом на отримання податкового кредиту скористалися майже 7,5 тисяч луганчан.

— Чи є мільйонери?

— Для преси це, мабуть, найцікавіше? Так, звісно, є. Але найголовніше, що великі статки не пішли в «тінь», з них офіційно в повному обсязі сплачено податки. Дохід понад 1 млн. грн., отриманий торік, задекларували 18 луганчан.


Олена БАТЮК,
начальник управління масово-роз’яснювальної
роботи та звернень громадян ДПА в Луганській області

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42