Лист
Тема: Податок на прибуток

Оподаткування прибутку підприємств

З метою вирішення питання щодо віднесення до складу доходів платника податку коштів, отриманих у період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування та з яких не було сплачено єдиний податок, встановлено, що суми коштів (інших видів компенсації), отримані платником податку як оплата товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених у період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, з яких не було сплачено єдиний податок, включаються до складу інших доходів (без урахування сум податку на додану вартість, що надійшли у вартості таких товарів (виконаних робіт, наданих послуг)) у звітному податковому періоді отримання таких коштів (інших видів компенсації) відповідно до пп. 135.5.14 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (даліПодатковий кодекс).

Врегульовано питання щодо оподаткування коштів, не повернутих власнику, які раніше було внесено до статутного капіталу юридичної особи, що ліквідується. А саме: встановлено, що з дати введення в дію Закону України від 24.05.2012 р. № 4834-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» (даліЗакон № 4834) у разі відсутності або недостатності активів для повернення власнику при ліквідації юридичної особи коштів або майна, внесених до статутного капіталу, ці кошти або вартість майна не підлягають включенню до складу доходу такої юридичної особи (пп. 136.1.13 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу). Це питання останнім часом набуло актуальності для платників податків, у яких виникала проблема щодо необхідності включення до складу доходу суми, еквівалентної вартості внеску, який раніше ним було отримано до статутного капіталу, у разі якщо такий платник податку — юридична особа ліквідується.

Нагадаємо, що діючими положеннями пп. 136.1.16 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу передбачено, що для визначення об'єкта оподаткування не враховуються, зокрема, доходи у вигляді вартості основних засобів, безоплатно отриманих платником податку з метою здійснення їх експлуатації у разі, якщо такі основні засоби отримано лише за рішенням центральних органів виконавчої влади, що призводило до обмежень повноважень місцевих органів виконавчої влади по відношенню до центральних органів.

Відтепер таку ситуацію виправлено та платникам податків надано право не враховувати у складі доходів вартість безоплатно отриманих основних засобів, якщо такі засоби отримано за рішеннями місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, прийнятими у межах їх повноважень.

Змінами, внесеними Законом № 4834, вирішено питання щодо обліку доходів від безоплатно отриманих об'єктів енергопостачання, газо- і теплопостачання, водопостачання, каналізаційних мереж та основних засобів транспортної інфраструктури, зокрема, встановлено, що до складу доходів платника податку згідно з п. 137.17 ст. 137 Податкового кодексу включається дохід у розмірі амортизації зазначених активів.

Врегульовано також питання щодо обліку доходів платника податку — ліцензіата з постачання природного газу за регульованим тарифом (гарантований постачальник), який визначається відповідно до Закону України від 08.07.2010 р. № 2467-VI «Про засади функціонування ринку природного газу», врахованих для визначення об'єкта оподаткування згідно зі ст. 137 Податкового кодексу, які зменшуються на суму нарахованих, але не отриманих у звітному періоді коштів з бюджету за умови здійснення за програмою фінансування пільг та житлових субсидій певним категоріям населення на оплату окремих видів енергії, товарів, робіт і послуг.

При цьому сума заборгованості бюджету з оплати пільг і житлових субсидій, погашеної з бюджету, у наступному звітному (податковому) періоді включається до суми доходу, визначеної як об'єкт оподаткування (п. 137.20 ст. 137 Податкового кодексу).

Вирішено також питання щодо обліку заборгованості у разі несплати позичальником (дебітором) процентів (комісійних) кредитору. Отже, таку заборгованість кредитор враховує відповідно до порядку врегулювання безнадійної та сумнівної заборгованості за правилами, визначеними п. 159.1 ст. 159 Податкового кодексу.

При цьому метод нарахування процентів (комісійних) за таким кредитом не застосовується до повного погашення позичальником (дебітором) заборгованості або списання заборгованості, визнаної безнадійною згідно зі ст. 159 Податкового кодексу. Зазначимо, що такі правила діятимуть до 01.01.2014 р. (пункти 137.9 та 137.21 ст. 137 Кодексу).

Змінами, внесеними Законом № 4834, визначено порядок віднесення до складу витрат нерозподілених постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції. Зазначені витрати відтепер визнаватимуться, тобто включатимуться до складу витрат у тому звітному (податковому) періоді, у якому вони виникли (п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу).

Крім того, п. 138.8 ст. 138 цього Кодексу доповнено новим пп. 138.8.6, відповідно до якого витрати на придбання природного газу, що формують собівартість послуг гарантованого постачальника з постачання природного газу споживачам за регульованим тарифом у звітному податковому періоді, визначаються в розмірі суми коштів, перерахованих власнику природного газу з відкритого у банку відповідно до закону гарантованим постачальником поточного рахунку із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від усіх категорій споживачів.

Водночас слід зазначити, що після оформлення акта приймання-передачі природного газу між власником природного газу та гарантованим постачальником витрати, включені до собівартості постачання природного газу, підлягають коригуванню (у сторону збільшення чи зменшення) відповідно до суми вартості придбаного природного газу гарантованим постачальником, визначеної в акті приймання-передачі природного газу за звітний податковий період (пп. 138.8.6 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу).

Відповідно до змін, внесених Законом № 4834 до пп. 140.1.1 п. 140.1 ст. 140 Кодексу, платникам податку на прибуток надано можливість враховувати у складі витрат подвійного призначення вартість спеціального одягу, взуття, спеціального (форменого) одягу, миючих та знешкоджувальних засобів, засобів індивідуального захисту, необхідних для виконання професійних обов'язків, а також продуктів спеціального харчування не лише за переліком, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, а й згідно з галузевими нормами безоплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.

Врегульовано питання щодо визначення розміру розрахунку окремих витрат для банківських установ. Зокрема, враховуючи те, що у фінансовій звітності банківських установ, діяльність яких регулюється Нацбанком України та які мають з урахуванням специфіки свої особливості ведення бухгалтерського обліку, показник доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відсутній для розрахунку розміру витрат, понесених у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами та нарахуванням роялті, встановлено, що базою для розрахунку витрат є дохід, отриманий від операційної діяльності банківської установи (пп. 139.1.13 п. 139.1 ст. 139 та пп. 140.1.2 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу).

Узгоджено положення Податкового кодексу, зокрема п. 140.2 ст. 140 зі статтями 215, 228 та 234 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі — Цивільний кодекс).

Зокрема, ст. 228 Цивільного кодексу визначено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. А відповідно до частини другої ст. 215 Цивільного кодексу недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлено законом (нікчемний правочин). У цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Водночас згідно зі ст. 234 Цивільного кодексу фіктивний правочин також визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

До об'єктів, які підлягають амортизації, справедливо віднесено витрати на самостійне виготовлення (створення) нематеріальних активів у разі використання їх у господарській діяльності платника податку, включаючи витрати на оплату заробітної плати працівникам, зайнятим на виготовленні таких нематеріальних активів.

Крім того, розширено перелік об'єктів основних засобів, вартість яких підлягає амортизації. До них, зокрема, належать основні засоби, безоплатно отримані або виготовлені чи споруджені за рахунок коштів бюджету або кредитів, залучених Кабінетом Міністрів України чи під гарантії Кабінету Міністрів України, у разі виконання зобов'язань за гарантією Кабінетом Міністрів України (п. 144.1 ст. 144 Податкового кодексу).

Приведено у відповідність із положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку норми п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу. Нагадаємо, що згідно з цим пунктом сума витрат, пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих або отриманих у концесію чи створених (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, належить до витрат того звітного податкового періоду, в якому такий ремонт та поліпшення було здійснено. Відтепер формування витрат, пов'язаних з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, з урахуванням встановленого обмеження відноситься на собівартість реалізованих товарів (виконаних робіт, наданих послуг) або до інших витрат, як у бухгалтерському обліку.

Враховуючи те, що бюджет, до якого сплачується податок на прибуток, визначається бюджетним законодавством, врегульовано питання консолідованої сплати податку на прибуток.

Зокрема, для платників податку, які мають у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої територіальної громади, ніж такий платник податку, новим є те, що при консолідованій сплаті податку на прибуток суми податку, належні до сплати, можуть бути сплачені за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, враховуючи, що такий податок має сплачуватися безпосередньо до бюджетів територіальних громад.

Змінами, внесеними до пп. 153.1.4 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу, удосконалено порядок визначення курсових різниць, зокрема відтепер курсові різниці визначатимуться згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (пп. 153.1.4 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу).

Крім того, доповнено перелік коштів, отриманих в іноземній валюті, які для цілей оподаткування не враховуються під час перерахування у національну валюту, зокрема, крім коштів, отриманих платником податку на окремий спеціальний рахунок у банку у вигляді гуманітарної або міжнародної технічної допомоги. Такі самі правила застосовуються і до коштів, отриманих в іноземній валюті у вигляді грантів (субгрантів) відповідно до програм Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, затверджених законом.

Законом № 4834 внесено зміни до ст. 157 Податкового кодексу щодо оподаткування неприбуткових установ та організацій.

Так, з метою встановлення єдиного підходу в оподаткуванні неприбуткових установ та організацій в окрему групу (пп. «ж» п. 157.1 ст. 157 Податкового кодексу) виділено організації роботодавців та їх об'єднання, утворені в порядку, встановленому законом, та визначено види доходів, які звільняються від оподаткування податком на прибуток. До таких доходів, зокрема, належать доходи, отримані у вигляді вступних, членських та цільових внесків, безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань і пасивних доходів.

Крім того, в окрему групу виділено садівничі та гаражні кооперативи (товариства), які раніше були зареєстровані за різними організаційно-правовими формами, зокрема як громадські організації, інші юридичні особи, діяльність яких не передбачає отримання прибутку, що призводило до непорозумінь між кооперативами та органами ДПС під час вирішення питання включення таких суб'єктів до Реєстру неприбуткових установ та організацій з метою можливого звільнення від оподаткування податком на прибуток окремих видів доходів.

Відтепер такі товариства для цілей оподаткування визначено в пп. «з» п. 157.1 ст. 157 Податкового кодексу та відповідно до змін у таких організацій від оподаткування звільняються доходи, отримані у вигляді разових та періодичних внесків, безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань і пасивних доходів.

Внесено зміни до п. 160.2 ст. 160 Податкового кодексу, і відтепер норма цього пункту щодо утримання податку в розмірі 15% не поширюється і на резидентів, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами, оскільки під час такої виплати сплачується податок за ставкою в розмірі 20% суми таких виплат за власний рахунок незалежно від того, про кого йдеться в рекламі (п. 160.7 ст. 160 Податкового кодексу).

Врегульовано найактуальніше питання для платників податку щодо врахування збитків минулих років при визначенні ними оподатковуваного прибутку.

Так, змінами, внесеними до підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу, встановлено, що платники податку з доходом за 2011 р. у розмірі 1 млн. грн. та більше, які за наслідками 2011 р. податкового року мають збитки (у тому числі з урахуванням збитків за 2010 податковий рік), протягом 20122015 рр. мають можливість врахувати ці збитки в складі витрат у розмірі 25% від їх загальної суми.

Щодо платників податків з доходом за 2011 р. менше ніж 1 млн. грн., які за наслідками 2011 податкового року мають збитки, сума таких збитків може бути включеною до складу витрат у першому півріччі 2012 р. та наступних звітних (податкових) періодах до повного їх погашення (п. 3 підрозділу 4 «Перехідні положення» Податкового кодексу).

При цьому платники податку на прибуток ведуть окремий облік показника від'ємного значення об'єкта оподаткування, що склався станом на 1  січня 2012 р. та включається до витрат наступних податкових періодів, і сум, не погашених протягом 20122015  рр. Таке від'ємне значення погашається насамперед. Потім погашається від'ємне значення об'єкта оподаткування, що виникло після 31  грудня 2011 р.

З метою єдиного розуміння та тлумачення положень Податкового кодексу уточнено п. 15 підрозділу 4 «Перехідні положення» цього Кодексу, зокрема встановлено, що звільнення від оподаткування податком на прибуток до 1  січня 2012 р. поширюється лише на ті підприємства, які здійснюють діяльність з одночасного виробництва електричної та теплової енергії з використанням біологічних видів палива.

Врегульовано питання щодо донарахування податкових зобов'язань платника податку податковими органами за непрямими методами при визначенні звичайних цін. Зокрема, за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, положення пп. 1.20.10 п. 1.20 ст. 1 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» не застосовується. Тобто з ухваленням Закону № 4834 чинні раніше норми щодо донарахування органами ДПС податкових зобов'язань платника податку при визначенні звичайних цін за непрямими методами не застосовуватимуться. У зв'язку з цим платникам податку у разі донарахування податкових зобов'язань із застосуванням непрямих методів надається право оскаржувати це в адміністративному та судовому порядках (п. 8 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу).

«Гарячі лінії»

Дата: 3 жовтня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42