Про європейський досвід розвитку системи оподаткування

Нещодавно у м. Севастополі урочисто відкрилося Генеральне консульство Польщі. Напередодні цієї події Генеральний консул Польщі у м. Севастополі Веслав Мазур поділився із представниками податкової служби міста європейським досвідом розвитку системи оподаткування.

— Пане Генеральний консуле, незважаючи на порівнянність розмірів податкових ставок у Польщі й Україні польські фіскальні органи збирають щодо ВВП значно більше податкових коштів, ніж їхні українські колеги. Як на Вашу думку, така різниця зумовлена лише національним менталітетом?

— Було б неправильно стверджувати, що громадяни Польщі отримують задоволення, сплачуючи податки. Водночас сумлінне ставлення до цього обов’язку у нашій державі є нормою. У Севастополі ми стикнулися із ситуацією абсолютно нетиповою для Польщі. Консульство найняло прибирати приміщення жінку, яка, попрацювавши місяць і отримавши заробітну плату, вирішила звільнитися через те, що з її доходу було утримано податки. Різниця у ставленні до оподаткування не зумовлюється історичними або географічними чинниками. Головна причина, на мій погляд, полягає у злагодженості функціонування органів влади й законодавчій базі, що мають стимулювати сплату податків. Це складна система, яка поєднує і рівень довіри до інститутів влади, і якість державних послуг, насамперед тих, що стосуються життєзабезпечення громадян і надаються медичними установами, освітніми закладами й комунальними службами. Саме відчуття соціальної солідарності спонукає людей до сплати податків, навіть якщо раціональною поведінкою було б ухилення від їхньої сплати.

— Деякі аналітики характеризують польську фіскальну систему як самомобілізуючий механізм. Що це означає і в чому виявляється баланс між «батогом і пряником» цієї системи?

— Самомобілізація польської податкової системи полягає в тісному зв’язку сплати окремих податків з отриманням із бюджету держави деяких благ. Наприклад, у Польщі від стану сплати внесків по страхуванню здоров’я в рамках податку на доходи і внесків по соціальному страхуванню залежить отримання безоплатних послуг від закладів охорони здоров’я. Громадянин, який ухиляється від сплати цих податків, не має права на безоплатне лікування. У Польщі діє суворе правило закріплення особи, яка сплачує внески зі страхування здоров’я, до регіональної (або галузевої) лікарняної каси. Це дуже дисциплінує платників податків. Інший механізм самоконтролю полягає у зв’язку між розмірами пенсії і сплаченими в пенсійний фонд внесками. Розмір пенсії пропорційний розміру зроблених пенсіонером внесків у пенсійний фонд. Таким чином, працюючі настільки зацікавлені в перевірці стану свого пенсійного рахунку, що почали повсюдно контролювати за допомогою Інтернету й по телефону регулярність і своєчасність переказу внесків роботодавцем на свій іменний рахунок. Водночас громадяни Польщі мають право контролювати роботу органів влади. Наприклад, існує законодавча норма, згідно з якою виборці, зібравши підписи громадян, можуть відкликати депутата або навіть голову місцевої ради, якщо стосовно них виявлено факт корупції. Тож стимулювання громадян до сплати податків відбувається за збереження балансу між рівнем благ, які громадяни отримують від держави, і неминучістю покарання у разі ухилення від сплати податків.

— З 1 січня 2004 року в Україні діє єдина ставка податку на доходи громадян, що мало сприяти легалізації заробітної плати. Однак остаточно проблему так і не було вирішено. За якими ставками сплачується податок на доходи в Польщі?

— Податок на доходи у Польщі сплачують усі громадяни з усіх видів доходів, які вони
одержали протягом року, за ставкою 18% і 32%. Податок нараховується починаючи з установленої державою мінімальної заробітної плати. Якщо сума доходу перевищує 85,5 тисяч злотих, застосовується максимальна ставка податку. Подружжя може сплачувати податок роздільно або разом, поділивши спільні доходи навпіл. Існують деякі пільгові відрахування з податку, найважливішими з яких є придбання ділянки під забудову і саме будівництво будинку. Усього Закон про податок на доходи фізичних осіб містить понад сто пунктів звільнення від цього податку, а також різні відрахування як з бази оподаткування, так і власне з податку. Наявність великої кількості пільг дає змогу знизити податкове навантаження на соціально незахищені верстви населення, забезпечуючи таким чином принцип соціальної справедливості оподаткування.

— Нещодавно в Україні завершилася кампанія декларування доходів громадян. Протягом чотирьох перших місяців року громадяни України, які одержали неоподатковуваний дохід, повинні прийти до податкової інспекції і задекларувати цей дохід. Чи існує така практика в Польщі?

— Так, існує, до того ж відіграє у польській податковій системі вагому роль. Наприкінці квітня кожного року завершується термін подання до казначейських органів декларації про отримані доходи і сплачений податок на доходи. Для полегшення адміністрування по деклараціях кожному платникові податків присвоєно ідентифікаційний податковий номер. Протягом останніх кількох років поширення набуло подання декларації в електронному вигляді. Наприклад, я вже третій рік поспіль подаю свою декларацію через Інтернет. Це дуже зручно.

— Пане Генеральний консуле, яким чином у Польщі стимулюється подання декларації про доходи?

— Щорічні розрахунки з фіскальними органами популяризувалися насамперед шляхом надання різних податкових пільг, пов’язаних з будівництвом, ремонтними роботами, освітніми послугами та послугами з охорони здоров’я. Кошти, витрачені на ремонт або купівлю квартири, витрати на освіту й охорону здоров’я свого і дітей, дозволено вилучити з податкової бази. Таким чином, істотно зменшується сума зобов’язань з податку на доходи. Така політика дає змогу державі спрямовувати чималі кошти на фінансування конкретних галузей і сфер економіки.

Крім того, особливу роль декларування відіграє в запобіганні корупції в лавах чиновників вищого ешелону влади. Кожен депутат, міністр згідно з польським законодавством зобов’язані подавати доступну для суспільства декларацію про доходи, з якою за бажанням може ознайомитися кожен громадянин нашої країни. Крім доходів декларується також майно. Тож виборці можуть зіставити офіційні доходи чиновників і політиків з накопиченим ними майном. У такий спосіб громадськість контролює сумлінність і порядність представників влади.

— Які зміни в податковому законодавстві Польщі відбуваються під впливом Європейського союзу?

— Однією з вимог Європейського союзу є встановлення в країні простого і справедливого податкового режиму, вирівнювання податкових ставок. У Польщі організовано сотні безкоштовних бізнес-шкіл і підприємницьких курсів. Громадяни, які вирішили започаткувати власне підприємство, одержують кредит. І якщо бізнесмен успішно веде свою справу, кредит частково погашається самою державою. Таким чином, ми заохочуємо ініціативних людей створювати нові фірми, нові робочі місця.

— Яка роль у польській економіці належить малим і середнім підприємствам?

— Польща почала проводити економічні реформи понад 20 років тому. На сьогодні в нашій країні працює близько чотирьох мільйонів підприємств різних форм власності, переважно малих і середніх. Зауважу, що ці підприємства відіграють величезну роль у розвитку польської економіки. Внесок лише малих і середніх підприємств у ВВП країни в 2010 році становив 46,9%, зокрема мікропідприємств — 28%. Середні підприємства забезпечили 8% ВВП. У докризові роки ситуація була такою: великі підприємства забезпечили 36% ВВП, середні — 14%, малі — 10%, решта — мікропідприємства. В деяких секторах економіки малі й мікропідприємства виробляють до 70% від загальних обсягів продукції. До речі, не в усіх розвинених країнах світу малі підприємства відіграють настільки значущу роль, як у нас, у Польщі. Насамперед це стосується мікропідприємств, в яких згідно з польськими законами має працювати не більше дев’яти осіб.

— У 2009 році Польща стала єдиною країною в єврозоні, де спостерігалося економічне зростання. Які чинники цьому сприяли?

— Можна назвати низку чинників, зокрема й успіх тих державних реформ, які ми свого часу провели. Але головним, безперечно, є той факт, що вагомим підгрунтям нашої економіки, як я вже зауважив, є діяльність малих і середніх підприємств.

Малі підприємства набагато легше адаптуються до мінливих умов ринку. А от великі у період кризи зазнають втрат. У разі потреби малі підприємства оперативно переходять з виробництва одного виду продукту на інший, бо характеризуються мобільністю і здатні дуже швидко змінюватися. Це дає економіці додатковий імпульс. Крім того, розвиток малого й середнього бізнесу вирішує не тільки економічні, а й багато соціально-політичних проблем, передусім проблеми безробіття й бідності.

Звісно, таких результатів малим і середнім підприємствам Польщі вдалося досягти завдяки вагомій підтримці держави цієї категорії підприємництва — податковим пільгам для початківців, яким допомагають звестися на ноги, застосуванню спрощеної системи оподаткування для підприємств, де оборот не перевищує встановлений рівень — один мільйон злотих, різноманітним видам кредитів, зокрема довгостроковим.

— Для Севастополя одним із найважливіших напрямів розвитку є курортна галузь. Щороку в літній період податкова служба міста розраховує на зростання податкових надходжень. Як Ви оцінюєте потенціал Севастополя в туристичній галузі?

— Мені дуже подобається ваше місто. Неповторна природа, історична спадщина роблять Севастополь привабливим для туристів, зокрема польських. Розвитку культурних і туристичних зв’язків сприяє робота восьми польських товариств Криму й Севастополя. Однак сьогодні ми стикаємося з тим, що польські туристи, приїжджаючи до вас на відпочинок, зупиняються у приватному секторі. При цьому та частина доходу, яка повинна надходити до бюджету міста, залишається в кишенях власників готелів, що функціонують нелегально. Для розвитку масового туризму замало лише красивої природи. Я маю досвід роботи в Єгипті. Тому для мене є очевидними нереалізовані можливості  Севастополя. Для Єгипту туризм — одна з бюджетоутворюючих галузей. Спектр туристичних послуг представлено дуже широко. Створено різні програми відпочинку на будь-який смак і бюджетні можливості. Реалії відпочинку в Севастополі на сьогодні, на жаль, такі, що, приміром, наявність кондиціонера в номері є не нормою, а особливою умовою, за якою ціна за номер неймовірно зростає. Тому вам є над чим працювати. Але переконаний, що ви — на правильному шляху.

Розмову вела Тетяна КОРОТКІХ-МАРКЕВИЧ,
начальник прес-служби ДПА у м. Севастополі