Юридична практика
Тема: ПДВ

Порушення законодавства при формуванні податкового кредиту з ПДВ

Суть справи. Під час проведення перевірки органом ДПС виявлено порушення ТОВ «С» норм податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з ПДВ, донараховано суми податкових зобов'язань та застосовано штрафні санкції.

ТОВ «С» вважає, що при здійсненні господарської діяльності ним не було порушено норм чинного законодавства України, правомірно сформовано податковий кредит з ПДВ та заявлено суму з бюджету до відшкодування, а відтак донарахування суми податкових зобов'язань з ПДВ та застосування штрафних санкцій є неправомірними.

Рішення суду. ВАСУ, підтримуючи позицію державного податкового органу, зазначив таке. Керуючись нормами законодавства України, що діяло на час виникнення спірних правовідносин, державним податковим органом проведено перевірку ТОВ «С», за результатами якої складено акт та винесено податкове повідомлення-рішення, згідно з яким ТОВ «С» донараховано податкові зобов'язання з ПДВ та застосовано штрафні санкції.

Не погоджуючись із донарахованими сумами податкових зобов'язань, ТОВ «С» звернулося до суду з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій у позові відмовлено у зв'язку з необгрунтованістю позовних вимог.

Вважаючи, що при винесенні рішень судом першої та апеляційної інстанцій допущено порушення норм матеріального та процесуального права і, як наслідок, винесено рішення, що не грунтуються на законі, ТОВ «С» звернулося з касаційною скаргою до ВАСУ, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, позов задовольнити.

За результатами перегляду скарги в порядку касаційного провадження ВАСУ дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення — скасуванню з огляду на таке.

При проведенні перевірки державним податковим органом установлено, що ТОВ «С» придбано системи автоматизованого контролю технологічних об'єктів гірничодобувної промисловості АКТО-ГП-256, ТУ У 33.3-32651387-001-2003 (без пристроїв, які реалізують функції криптографічного перетворення інформації), зазначене обладнання в подальшому через комісіонера ТОВ «К» було експортовано.

Під час з'ясування питань щодо походження обладнання та декларування ПДВ усіма учасниками здійснених операцій за всім ланцюгом його постачання було встановлено, що ні основний постачальник обладнання — ПП «І», ні контрагенти не декларували ПДВ з операцій з продажу обладнання, що в подальшому було експортовано ТОВ «С» компанії «У».

ТОВ «С» за деклараціями з ПДВ заявлено до відшкодування від'ємне значення чистої суми податкових зобов'язань, що виникло внаслідок проведення експорту обладнання  отримувачу товару — компанії «У».

Відповідно до листа Управління МВС України НЦБ Інтерполу в Україні з НЦБ Інтерполу Федерації Сент-Кітс і Невіс отримано офіційну відповідь, що проведеним у цій країні розслідуванням установлено, що компанію «У» справді було зареєстровано в Сент-Кітс і Невіс, проте у зв'язку з порушенням законів цієї країни таку компанію було ліквідовано і вилучено з відповідного реєстру. Також установлено, що зазначена компанія не має своїх представників у Сент-Кітс і Невіс.

Згідно з договорами комісії експорт товарів проведено в 2004 р., тоді як отримувача товарів — компанію «У» було ліквідовано ще в 2002 р.

Особливості оподаткування операцій із вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України на день здійснення цих операцій було передбачено ст. 8 Закону про ПДВ.

Відповідно до п. 8.1 цієї статті платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання зазначеного розрахунку.

Розрахунок подається одночасно з такими документами:

  • митною декларацією, що підтверджує факт вивезення (експортування) товарів за межі митної території України відповідно до митного законодавства, або актом (іншим документом), що засвідчує передання права власності на роботи (послуги), призначені для їх споживання за межами митної території України;
  • копіями платіжних доручень, завірених банком, про перерахування платником податку коштів на користь іншого платника податків в оплату придбаних товарів (робіт, послуг) з урахуванням податків, нарахованих на ціну такого придбання, а при вивезенні (експортуванні) товарів, попередньо ввезених (імпортованих) таким платником податку, — ввізною митною декларацією, що підтверджує факт митного оформлення товарів для їх вільного використання на митній території України.

Порядок оформлення вантажної митної декларації регламентується Положенням № 574.

Згідно з п. 2 зазначеного Положення вантажна митна декларація — це письмова заява встановленої форми, що подається до митного органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів, інших платежів.

Вантажна митна декларація вважається оформленою належним чином у разі, якщо всі її графи заповнено відповідно до Інструкції № 307 і наведена в них інформація відповідає дійсності. Відповідно до зазначеної Інструкції у графі 8 вантажної митної декларації наводяться відомості про одержувача товарів (якщо це іноземна юридична особа — її найменування та місцезнаходження).

Оскільки в господарській операції з експорту товару, здійсненій у 2004 р., отримувачем товару є компанія «У», яку було ліквідовано ще в 2002 р., вивезення товару за межі митної території України не можна вважати підтвердженим митною декларацією, що містить недостовірну або неповну інформацію.

Таким чином, дослідження господарської операції з продажу обладнання ТОВ «С» іноземній компанії «У» (Сент-Кітс і Невіс), за якою ТОВ «С» включено до податкових декларацій суми ПДВ, що підлягають відшкодуванню з бюджету, свідчить про удаваність таких операцій, спрямованих на отримання бюджетної вигоди у вигляді відшкодування ПДВ.

За таких обставин колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про правомірність дій державного податкового органу із донарахування податкових зобов'язань ТОВ «С» та застосування штрафних санкцій, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін, а касаційну скаргу ТОВ «С» — без задоволення.


Владислав РОЗМОШ,
заступник директора Юридичного департаменту ДПА України

начальник відділу представництва інтересів органів ДПС
у судах касаційної інстанції та узагальнення судової практики

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42