Новини

Ми повинні обслуговувати платника, а не його гроші

(Продовження. Початок див. у «Віснику» № 15/2011)

Заступник Голови ДПС України Олександр Клименко— Олександре Вікторовичу, які нові підходи до обслуговування великих платників податків маєте намір застосовувати, аби спонукати їх працювати прозоро й не ухилятися від сплати податків, що сьогодні, на жаль, має місце?

— Великі платники податків — це бюджетоутворюючі суб’єкти господарювання, і ставлення до них має бути відповідним. Мовою ринку, це наші ВІП-клієнти, які потребують сервісу класу «люкс». До них завжди була підвищена увага, і ми працюватимемо над тим, аби розвивати партнерські відносини з найбільшими фінансово-промисловими групами (ФПГ). Як свідчить досвід, вони насправді не ставлять за мету ухилятися від сплати податків і спроможні йти на компроміс. Якщо переконати топ-менеджерів, що сплачувати податки вигідно, то з ними не виникатиме жодних проблем.

Для таких платників ми запроваджуємо новий сервіс — горизонтальний моніторинг. Платник подаватиме на розгляд  до органу ДПС податкові ризики в режимі реального часу та своє бачення можливих наслідків очікуваних господарсько-фінансових операцій. Ми у свою чергу надамо власне бачення щодо правомірності відображення зазначених операцій у податковій звітності платника податків.

Наша перевага в даному випадку — інтелектуальний капітал, тобто оперативна інформація з баз даних. І ми зможемо попередити велике підприємство, яке дбає про свою репутацію, хто з його потенційних контрагентів належить до груп ризику або раніше був помічений у порушеннях податкового законодавства. Ми маємо змогу, і зобов’язані, захистити бюджетоутворюючих платників від шахраїв. Або принаймні попередити про ризики. Поки що як експеримент горизонтальний моніторинг буде застосовано до обмеженої кількості платників.

Також запроваджується електронний аудит. Звісно, тут переваги очевидні — обов’язкові перевірки, через які має проходити кожен платник, для бюджетоутворюючих ФПГ будуть безконтактними, без відволікання від роботи працівників підприємств. До речі, це загальноприйнята в Європі практика: податкові органи майже 83% країн — членів Внутрішньоєвропейської організації податкових адміністрацій (ІОТА) так чи інакше використовують електронний аудит.

Планується також запровадження податкового посередництва. Мається на увазі залучення аудиторських компаній до проведення аналізу й опрацювання господарських операцій великих платників податків, визначення їх впливу на результати діяльності платника та відповідності відображення цих операцій у податкових деклараціях чинному законодавству. Податкові органи контролюватимуть якість роботи аудиторів… і потім не проводитимуть власних перевірок, користуючись тими матеріалами, що збиралися під наглядом ДПС. Таким чином, знову ж таки ми скорочуємо кількість перевірок.

І нарешті, планується створити єдиний веб-портал для великих платників податків. Через нього авторизовані користувачі матимуть доступ до низки електронних сервісів, включаючи оперативний контроль власних податкових надходжень та звітних даних. Там же великі платники зможуть перевірити стан своїх контрагентів.

— Проголошено, що основною роботою ДПС має стати робота аналітична. Наскільки вагомою вона є з точки зору планування надходжень у майбутніх податкових періодах?

— Надзвичайно вагомою. На підставі аналізу даних про стан національної економіки ми прогнозуємо бюджетні надходження: оперативно вивчаємо, аналізуємо ситуацію на товарних ринках, ділову активність національних компаній, великих платників податків, підприємств у складі ФПГ. Темпи виробництва в різних галузях, кластерах та секторах суттєво відрізняються, цінові індекси також. На це накладаються регіональні відмінності… Тому робота аналітичних підрозділів є складною й потребує високої кваліфікації.

Саме аналітики сьогодні є головними у боротьбі з тіньовим сектором економіки. Ми навчилися заздалегідь виявляти схеми ухилення від сплати податків, визначати обсяги коштів, що досі перебувають у «тіні».

Стосовно прогнозів. Поки що, зізнаюсь, спрогнозувати динаміку бюджетних надходжень зі стовідсотковою точністю нікому не вдавалося. Але ми працюємо над тим, щоб точність наших прогнозів підвищувалася. Спільно з Національним університетом ДПС України та науковими закладами протягом останніх років вивчаються можливості застосування при цьому сучасних інформаційних технологій, зокрема економіко-математичних методів макроекономічного моделювання.

— Нині стала очевидною необхідність внесення змін до Податкового кодексу. До яких пропозицій громадськості й представників бізнес-спільноти вважаєте за доцільне прислухатися?

— Податковий кодекс, скажімо чесно, був компромісом між усіма зацікавленими сторонами — державою, бізнесом, найманими працівниками, соціально незахищеними верствами населення тощо. А компроміс, як відомо, — таке вирішення проблеми, яке не влаштовує нікого (посміхається. — О. Г.).

Необхідність враховувати подекуди взаємовиключні думки призвела до того, що на практиці ми стикнулися з наявністю чималої кількості норм з неоднозначним тлумаченням.

Ініціативи щодо вдосконалення законодавства ми постійно висуваємо перед Мінфіном України. Так, ДПС України цілком підтримала пропозиції громадських організацій та представників бізнесу щодо скасування норми про обов’язкове подання щомісячної декларації з податку на доходи фізичних осіб. Відповідний закон уже набрав чинності.

Є ще декілька слушних пропозицій, зокрема щодо створення умов для реалізації права платників податків на надання документів після завершення перевірки, можливості їх підтвердження та врахування в результатах перевірки. Необхідно також внести зміни для забезпечення однозначного тлумачення та єдиного методологічного підходу до реєстрації платників акцизного податку.

Ми також підтримуємо пропозицію не включати до суми оподатковуваного доходу фізичних осіб допомогу по вагітності та пологах.

І ще багато чого… На сьогодні у Верховній Раді України вже зареєстровано законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України», положеннями якого передбачено врегулювання цих та інших проблемних питань.

— Ви згадували про взаємодію з Мінфіном України, іншими органами влади. Чи можна вважати її плідною та скоординованою?

— З Мінфіном України — безперечно. Під час запровадження Податкового кодексу саме Мінфін координував нашу роботу з підготовки проектів підзаконних актів. І те, що 97 проектів було прийнято й затверджено, є ознакою порозуміння між нашими структурами.

Ми також тісно співпрацюємо з Мінекономіки, Держкомпідприємництвом та Мін’юстом України. Тут можемо похвалитися конкретними результатами: ДПС було підготовлено 20 урядових постанов, і колеги з інших органів влади допомагали в доопрацюванні цих документів.

Щодо нашої безпосередньої роботи з адміністрування податків, то прикладом плідної співпраці у цьому напрямі є обмін інформацією з органами Держмитслужби України, Мін’юстом України, органами внутрішніх справ тощо. Зіставляючи, наприклад, відомості про дохід платника з тими даними про його фінансовий та майновий стан, що мають інші установи, ми часто досягали успіху в легалізації заробітних плат та інших заробітків.

— До призначення на нинішню посаду Ви очолювали ДПА у Донецькій області. Який досвід, набутий там, став Вам у пригоді?

— Звичайно, досвід роботи з ФПГ. Я розпочав свою кар’єру в податковій службі саме як функціонер спеціалізованої інспекції по роботі з великими платниками податків. Ті нововведення, окремі сервіси, про які вже йшлося, є в тому числі  результатом тривалої співпраці з топ-менеджерами бюджетоутворюючих підприємств.

Ще тоді я сам зрозумів (та й інших у цьому переконував), що з такими платниками не можна спілкуватися з позиції митарів, бо так ми лише провокуватимемо непорозуміння, конфлікти й корупцію.

На жаль, Донеччина також має тіньовий сектор економіки. І люди, задіяні у створенні схем ухилення від оподаткування, — справжні віртуози. Я, звісно, не можу схвалювати їхню діяльність, але  вони постійно спонукали мене працювати над собою, підвищувати свій рівень, щоб гідно протистояти організаторам конвертаційних центрів та «податкових ям».

Ще до того, як легалізацію зарплат було оголошено одним із пріоритетів державної політики, ми розпочали цю роботу на регіональному рівні. І я радий, що сьогодні керівництво країни поділяє думку, що тіньова зайнятість є загрозою для людей і національної економіки. Це справді біда, яка набула загрожуючих обсягів, — дві третини працівників, за анонімними опитуваннями, стикалися з практикою виплати зарплат «у конвертах»!

Головним моїм надбанням у роботі на Донеччині стала віра в те, що Україна може бути європейською державою. Бачу, що бізнес до цього готовий, що люди цього прагнуть, і я докладатиму всіх зусиль, щоб і податкова служба якомога швидше змінювалася в бік європейських стандартів.


Розмову вела Ольга ГЕРМАНОВА,
germanova@visnuk.com.ua

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42