Юридична практика

Невідповідність податкового обліку даним декларації за відповідний період та заниження сум ПДВ

Суть справи. Органом ДПС проведено виїзну планову документальну перевірку ВАТ «С» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). За результатами перевірки складено акт та винесено податкові повідомлення-рішення, якими донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

ВАТ «С» не погоджується з донарахованими сумами податкових зобов'язань та звернулося до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Рішення суду.  Вищий адміністративний суд України (далі — ВАСУ), підтримуючи позицію державного податкового органу, зазначає, що керуючись нормами чинного законодавства України, яке діяло на час виникнення спірних правовіднолсин, державним податковим органом проведено виїзну планову документальну перевірку ВАТ «С» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). За результатами перевірки складено акт та винесено податкове повідомлення-рішення, яким суб'єкту господарювання донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

Не погоджуючись із донарахованими сумами податкових зобов'язань, ВАТ «С» звернулося до суду з позовом про визнання дій державного податкового органу неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням суду першої та апеляційної інстанції позов задоволено частково. Підставою для часткового задоволення позову стало те, що на думку суду висновки акта перевірки в частині, що стосується скасованих податкових повідомлень-рішень, зроблено без дослідження всіх суттєвих обставин справи фінансово-господарської діяльності підприємства, без з'ясування напряму використання придбаних товарів, а тому є неправомірними та необгрунтованими.

Вважаючи, що при винесенні рішення судами попередніх інстанцій допущено порушення норм матеріального та процесуального права, орган ДПС звенрнувся з касаційною скаргою до ВАСУ, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій у частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити суб'єкту господарювання у задоволенні позову повністю.

За результатами перегляду скарги ВАСУ дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

У ході проведення перевірки державним податковим органом зроблено висновки щодо невідповідності податкового обліку ВАТ «С» даним декларації за відповідний період, внаслідок чого було занижено суму податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ платники податку повинні вести окремий облік з поставки та придбання щодо операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та звільнених від оподаткування; операцій, вартість яких не включається до складу валових витрат виробництва (обігу) або не підлягає амортизації, ввізних (імпортних) та вивізних (експортних) операцій. Зазначений облік ведеться в спеціальних книгах, форма і порядок заповнення яких встановлюються центральним органом Державної податкової служби України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що від'ємне значення ПДВ у декларації за відповідний період пов'язано з тим, що підприємством було проведено коригування ПДВ, яке було помилково нараховано в іншому періоді на суму уцінки готової продукції.

Водночас, виправивши раніше допущену помилку, ВАТ «С» не здійснило відповідний запис у книзі продажу товарів (робіт, послуг). Крім того, сума коригування відноситься до іншої господарської операції і пов'язана з поверненням товару у місяці його реалізації.

Відповідно до п. 5.1 ст. 1 Закону № 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки було самостійно виявлено. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Також було встановлено, що у періоді, який перевіряється, підприємство здійснювало операції з передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу для невиробничого використання, при цьому ПДВ підприємство не нараховувало. Відповідно до пояснень, наданих уповноваженими особами ВАТ «С», у звітному періоді бухгалтерський облік діяльності структурних підрозділів ВАТ «С» був об'єднаний, витрати віднесено до збитків, що призвело до порушення п. 4.2 ст. 4 Закону про ПДВ.

Відповідно до пп. 4.2 ст. 4 цього Закону у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований платником податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Як видно з матеріалів справи, державним податковим органом на адресу ВАТ «С» було направлено листа з пропозицією надати пояснення та  документальне підтвердження неусуненню виявлених порушень податкового законодавства за результатами попередньої документальної перевірки з питань відображення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду. У відповіді ВАТ «С» на лист було зазначено, що документацію було надано. Однак у поясненнях, наданих ВАТ «С» до суду першої інстанції, зазначено про відсутність будь-яких первинних документів щодо передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу для невиробничого використання. Щодо витрат на утримання приміщень, які надавались в оренду, то їх сума майже повністю складається з амортизації цих приміщень.

Слід також звернути увагу на те, що відповідно до ухвали суду апеляційної інстанції ВАТ «С» зобов'язано надати документи на підтвердження стягнення з контрагента сум амортизаційних відрахувань та використання цих коштів у господарській діяльності. На виконання вищезазначеної ухвали суду апеляційної інстанції ВАТ «С» повідомлено, що у нього відсутні будь-які первинні документи на передачу товарів (робіт, послуг) у межах балансу для невиробничого використання, оскільки така передача  не здійснювалась.

Враховуючи вищезазначене, ВАСУ за результатами перегляду у касаційному порядку скарги державного податкового органу прийняв рішення, яким скасував рішення судів попередніх інстанцій, у позові ВАТ «С» відмовив повністю.


Владислав РОЗМОШ,
заступник директора Юридичного департаменту
ДПА України
начальник відділу представництва
інтересів органів ДПС у судах касаційної інстанції
та узагальнення судової практики

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42