Аналітика

Без людського розуму й тепла рук не оживе сік з виноградного грона

Господарством, яке «не падало» жодного разу, називають відому на Півдні України агрофірму радгосп «Білозерський». Понад п'ятдесят років вона «пише» виноробну історію краю. Завдяки винам, які майстерно виробляють тут, с. Дніпровське Білозерського району на Херсонщині, яке розкинулося на крутому правому березі річки Кошової — притоки Дніпра, добре знають і поважають в Україні.


Фото: «Директор агрофірми радгосп «Білозерський» Герой України Віктор СІЛЕЦЬКИЙ»На європейській «паралелі вина»

На Херсонщині кажуть, що жодний хміль не страшний, якщо споживати вина виробництва агрофірми радгоспу «Білозерський». Бо вони не лише натуральні, а й зроблені з любов'ю. Серед тих, хто оживляє сік з виноградного грона, — нинішній директор господарства Герой України кандидат сільськогосподарських наук почесний професор Херсонського державного аграрного університету заслужений працівник сільського господарства України Віктор Сілецький, автор понад 20 наукових публікацій з питань вирощування сільськогосподарських культур в умовах зрошення Півдня України. З 1979 р. він керує радгоспом і вивів його у лідери серед вітчизняних виробників вина. Агрофірма і досі залишається єдиним унікальним підприємством в Україні з повним циклом виробництва: вирощування виноградних саджанців, виноградарство, виноробство. До речі, вирощування клонованих щеплених виноградних саджанців, які відповідають вимогам європейських стандартів, на Херсонщині перебуває на високому рівні лише в с. Дніпровському.

«Одинадцять європейських сортів та їх клонів, — розповідає Віктор Сілецький, — дають урожай лози, якого достатньо для виробництва 2 — 3 млн.  щеплених сертифікованих виноградних саджанців, що мають високу врожайність, раннє і дуже високе цукронакопичення, відносну стійкість до хвороб та морозів. Останній показник у нас на 20 — 30% перевищує показники морозостійкості основних європейських сортів, продовжуючи до 25 років термін продуктивного життя виноградників. При цьому «білозерська» технологія виробництва виноградних саджанців практично не відрізняється від технологій кращих європейських розсадницьких господарств Німеччини, Італії, Франції».

До речі, на пагорбах півдня Таврії (де розташована агрофірма), щедро залитих теплим сонячним промінням, сам Бог, як кажуть, велів вирощувати виноград. У «Білозерському» площа винограднику становить нині 1300 га. Торік працівники господарства зібрали понад 13 тис. т винограду. Більшу частину його переробили на власному винзаводі на чудові, з притаманними лише їм ароматами, пікантністю, кислотністю, солодкістю вина, як елегантне з яскраво вираженими квітковими та фруктовими тонами «Піно Грі», складне, з тонами молочних грецьких горіхів та прянощів «Шардоне», з букетом аромату польових квітів та легкого грушевого тону «Золоте гроно», свіжий, чистий з легкими мускатними тонами «Мускат», чисте, властиве сорту винограду «Ізабелла», пряне, з тонами свіжих молочних вершків «Сапераві», чисте, сортове «Бастардо», з тонами пасльону, шипшини, фіалки «Каберне», гармонійний, з легким ароматом чайної троянди, з тонами витримки десертного характеру «Трамінер», з тонами увареного винограду, чорносливу, шоколаду, сухофруктів «Кагор» тощо. Тож цілком зрозумілим є твердження директора агрофірми про європейську «винну паралель», яка проходить через с. Дніпровське і єднає радгосп «Білозерський» з виноробами Франції, Італії, Греції.

Острівець благополуччя

А ще керівник агрофірми пояснює успішні кроки господарства у виноградарстві впровадженням у виробництво інтенсивних технологій, завезених із Франції, США, Росії, Німеччини, Словенії, Австрії, Італії та Ізраїлю. Це дає змогу «Білозерському» щорічно реалізовувати виноградарям України 2,5 — 2,7 млн. шт. прищеплених виноградних саджанців, які з 2007 р. перед відправкою проходять обов'язкові термотерапію та парафінування спеціальним пластифікатором. Деякі сорти вирощують спеціально для кримських, а також виноробних господарств Миколаївської, Одеської областей, навіть Молдови. Крім того, «Білозерський» одним із перших в області впровадив крапельне зрошення виноградників. Нині такий метод підвищення врожайності застосовується на майже третині площ виноградників та садів.

Всі ці досягнення сприяли розширенню сфери діяльності та виробничих потужностей господарства, що, в свою чергу, дало змогу створити нові робочі місця та забезпечити роботою мешканців не лише с. Дніпровського, а й ще шести сіл Білозерського району. На виноградники і в сади працівників агрофірми (а це близько 1 тис. осіб) доставляють 14 комфортабельних автобусів господарства. У гарячу пору збору врожаю в полі організовано безкоштовне харчування.

До речі, під садівництво в господарстві відведено понад 500 га, на яких вирощуються черешні, сливи, абрикоси, персики та яблука. Кожного року сад дає близько 10 тис. т плодів, що становить майже половину плодового врожаю Херсонщини. Частину його переробляють на соки та пюре, решту — реалізують прямо із саду. Має радгосп також спеціальні сховища з холодильниками, які дають змогу зберігати продукцію у свіжому вигляді майже до квітня наступного року.

«Свого часу ми мріяли, — приєднується до розмови головний бухгалтер радгоспу Олена Лихацька, — щоб кожен працівник агрофірми отримував зарплатню не менш як 100 американських доларів на місяць. Минулого року її середній рівень перевищив 2 тис. грн. У нас створено всі умови для цілорічної стабільної та продуктивної праці, які забезпечуються конкурентною платнею, гідними програмами навчання та соціальним пакетом. Наші фахівці стажувалися у Польщі та Німеччині. Підприємство підтримує постійний зв'язок із вишами, запрошує молодих спеціалістів на роботу».

Опікується агрофірма й соціальною сферою. Село Дніпровське гарно впорядковане: центр та околиця заасфальтовані, оселі газифіковано. Багатоквартирні будинки працівників радгоспу добре вписуються в загальну архітектуру населеного пункту з розвинутою інфраструктурою — парком, будинком культури, сільрадою з музеєм, адмінбудинком, їдальнею, відділенням зв'язку з побутовим комплексом, магазинами.

«Підакцизні» проблеми

Здавалося б, за такої організації роботи можна було б, як кажуть, спокійно почивати на лаврах і пити (за твердженням фахівців) багате на вітаміни, мікроелементи, кислоти, складні ефіри та альдегіди вино, що за своїми властивостями близьке до мінеральних вод, тонізує організм, знижує тиск та рівень холестерину в крові. Головне ж, що ставлять у заслугу вину, — це здатність знижувати ризик серцево-судинних захворювань, зберігати гнучкість стінок судин та запобігати утворенню тромбів.

Проте керівництву радгоспу сьогодні, на жаль, не до спокою.

«Ми є сільгосппідприємством. Але новий Податковий кодекс позбавив нас права сплачувати фіксований податок, — бідкається Віктор Сілецький, — бо радгосп, бачите, є виробником з повним циклом виробництва: крім виноматеріалів виробляємо на заводі ще й сухе, напівсухе, напівсолодке та десертне вина, виноградну горілку «Грапа», бренді «Золотий кулон» — тобто готову підакцизну продукцію. Аби її реалізувати, ми змушені купувати щороку ліцензію на оптову торгівлю. А це ні багато ні мало, — 500 тис. грн.! Це — нонсенс! Я не знаю, в якій іншій країні таке можливо? Ліцензією нас прирівняли до оптовиків, які купують алкогольну продукцію з метою її перепродажу.

Крім того, нині значно знизився попит на високоякісну винну продукцію. Нашим «Мускату» чи «Сапераві», наприклад, не під силу конкуренція із... самогоном. Бо пляшка останнього коштує 10 грн. Де виробляють «шмурдяк», знають у селі навіть діти. Але самогонні «точки», якість продукції яких ніхто не перевіряє і виробництво яких не обкладається ніякими податками, не чіпають. Чи не тому алкогольні нелегали нічого не бояться. У гіршому випадку за виробництво «шмурдяка» їх можуть лише оштрафувати на... 51 — 170 грн.».

Дивує і те, що на захист самогону стала... Верховна Рада: наприкінці травня 2012 р. на розгляд депутатів вкотре вже було представлено проект закону, згідно з яким українцям офіційно дозволяється гнати самогон... для власного використання. Мовляв, це — наші національні традиції. На користь самогоноваріння грає також постійне підвищення цін на спиртне (я переконаний, що на це немає об'єктивних причин), за рахунок чого уряд прагне поповнити державну скарбницю. Але найдешевша горілка все одно майже вдвічі дорожча, ніж найкращий самогон.

«Окрім того, ми постачаємо виноматеріали, фрукти (останні практично за безцінь, хоча могли б і самі переробляти, якби були кошти) до відомих в Україні виробників алкогольної продукції та безалкогольних напоїв, — додає Олена Лихацька. — Але з нами вони розраховуються несвоєчасно. Тож доводиться економити практично на всьому, аби своєчасно та в повному обсязі сплатити податки. До речі, ми є єдиним у районі платником акцизу, як і найголовнішим бюджетоформуючим підприємством з податку на додану вартість та податку на прибуток. Торік до держбюджету сплатили близько 4 млн. грн., з яких акцизний збір становив 387 тис. грн., ПДВ — 1,9 млн. грн. Плюс платимо за воду (913 тис. грн.), збір на розвиток виноградарства (100 тис. грн.). А єдиний соціальний внесок до Пенсійного фонду України у 2011 р. становив 10,4 млн. грн. Це — майже п'ята частина від надходжень по району».

Хвилює керівництво агрофірми й питання фальсифікату.

«Я занепокоєний тим, що п'ють сьогодні українці, — Віктор Петрович бере до рук відомий спеціалізований журнал виробників алкогольної продукції. — 2011 року, наприклад, в Україні за офіційними статистичними даними вироблено 540 тис. дал коньячних спиртів. Коньяку ж було випущено понад 4 млн. дал. Відчуваєте різницю? Директор одного з коньячних заводів на це відповів мені: «Навіщо вирощувати виноград (це ж каторжна праця і величезні затрати), коли можна привезти пару танкерів коньячних спиртів з Бразилії чи Аргентини і «бути в шоколаді». Імпортний коньячний спирт обійдеться дешевше, ніж український».

Якщо слідувати такій логіці, то в Україні можуть зовсім зникнути власні виноградники, і сировина для коньяків завозитиметься з-за кордону. В кінцевому підсумку ми пустимо по світу виноробів, яких так нелегко виховати».


Олександр КРЮЧКОВ,
krolmi@ukr.net

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42