Новини

«Податківці чи не найбільше зацікавлені в тому, щоб і малий, і великий бізнес набирав сили»

Голова ДПС у Рівненській області Віктор БашукРівненщину вважають переважно аграрним краєм. Втім вагомі інвестиційні проекти, такі, скажімо, як будівництво меблевої фабрики у смт Квасилові Рівненського району, свідчать про появу в регіоні потужних промислових виробництв з новими робочими місцями і стабільною зарплатою для місцевих жителів. Ліси, озера, корисні копалини — увесь цей природний ресурс також дає підстави розраховувати на невпинне економічне зростання регіону. Не випадково пріоритетну роль на Поліссі відіграють проекти раціонального освоєння нових родовищ (приміром, такого особливого природного багатства краю, як бурштин) та розширення тих, що вже функціонують. Добувна промисловість посідає одне з чільних місць в економіці області. Близько третини продукції цієї галузі експортується. Загалом успішний розвиток усіх без винятку економічних галузей регіону безпосередньо залежить від комфортного податкового клімату, переконаний голова ДПС у Рівненській області Віктор БАШУК.


— Вікторе Петровичу, Полісся — надзвичайно благодатний край для розвитку підприємництва з огляду і на природні, і на людські ресурси. Традиційно в регіоні рівень добровільної сплати податків був одним із найвищих в Україні. Яким чином податківці Рівненщини стимулюють бізнес-середовище до відповідальності й законослухняності? Що вже зроблено для того, аби підприємці мали змогу ефективно працювати?

— Ви слушно зауважили про славні традиції рівненчан. Податківці усіляко їх підтримують. І виявляється це насамперед у тому, які пріоритети обрано у нашій діяльності. Передусім — це поліпшення сервісу для платників податків та відмова від фіскальних методів роботи. Змінюючи податкову службу, ми змінюємо шляхи взаємодії з платниками податків, адже саме вони є нашими клієнтами. Як і раніше, головний акцент робимо на вихованні податкової культури, роз’ясненні необхідності та переваг добровільної сплати податків. Цей напрям діяльності органів податкової служби постійно вдосконалюється, збагачуючись новими формами й методами.

Без перебільшення, в області створено всі умови, що дають можливість бізнесу ефективно працювати, почуватися  комфортно та чесно виконувати свій конституційний обов’язок. Рівень добровільної сплати податків і зборів у наc становить понад 96%. Поступово змінюється і формат відносин. Відбувається перехід на електронну систему спілкування з платниками. Цей сервіс мінімізує контакт податківців з платником податків, знижує можливі корупційні прояви, а також створює комфортні умови та береже час платників. На Рівненщині, як і в інших регіонах України, вже функціонує представництво Центру сертифікації ключів. Тепер платники податків мають можливість безоплатно отримати ключі електронного цифрового підпису та покращити процес подання звітності.

У регіоні запрацювали 15 центрів обслуговування платників податків. Важливо й те, що ініціативу з їх відкриття підтримали органи влади та місцевого самоврядування усіх районів області. Розроблено цільові програми покращення умов обслуговування платників податків, схвалені міськими та районними радами, з місцевих бюджетів виділяються кошти для їх реалізації.

Так співпраця з місцевими органами влади сприяє підвищенню рівня якості послуг, дає можливість сформувати високу податкову культуру платників податків і зберегти наявні людські ресурси податківців-професіоналів.

Нещодавно спільно з головою облдержадміністрації Василем Берташем ми урочисто відкрили новозбудоване приміщення Рокитнівського відділення Сарненської МДПІ. Ця подія для нас є дуже вагомою. Адже для того щоб створити комфортні умови платникам податків, необхідно, щоб і у податківців вони також були на відповідному рівні. Ми про це не забуваємо.

— Як позначається спрямування діяльності податкової служби у сервісне русло на вирішенні больових проблем, які існують у відносинах між бізнесом та державою? Чи не бракує фіскальної домінанти у буденній діяльності?

— На сьогодні податкова служба спирається на діяльність аналітичних підрозділів, чому сприяє інформатизація процесів адміністрування податків. І хоч несумлінні платники податків навчилися добре приховувати не сплачені до бюджету кошти, інформаційні бази податкової служби дають можливість відстежувати такі факти.

Наразі найболючішим, напевно, як і раніше, є питання заробітної плати. Йдеться про погашення заборгованості перед працівниками, виплату її у розмірі, меншому за мінімальний, або «в конвертах». Усі ці прояви ми, безперечно, бачимо, але не йдемо одразу на підприємство з перевіркою, а запрошуємо керівників на засідання міжвідомчих комісій у складі працівників податкового органу, інспектора територіальної державної інспекції праці, працівника правоохоронного органу, органу прокуратури та інших державних відомств. Проводимо співбесіди, шукаємо шляхи виправлення ситуації.

У результаті таких заходів цього року 256 суб’єктів господарювання погасили заборгованість по заробітній платі на суму понад 1,3 млн. грн. Підвищили рівень заробітної плати 1235 керівників. Щодо 100 підприємств, які заборгували працівникам більш як 4 млн. грн., та 598 підприємств, які порушують вимоги чинного законодавства щодо нарахування заробітної плати, поінформовано органи прокуратури.

До бюджету надійшло 2,2 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб.

За шість місяців поточного року проведено лише 68 перевірок підприємств, установ, організацій та фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності. У кожному випадку встановлено порушення податкового законодавства. За їх результатами додатково нараховано 3,226 млн. грн. Виявлено 2020 незареєстрованих найманих працівників, які отримували зарплату «в конвертах». Якщо дивитися на цю проблему лише в ракурсі того, що з цієї зарплати не сплачуються податки, це, звісно, справа податкової — виявити й оподаткувати. Але з іншого боку, це — недораховані пенсії, втрата соціальних гарантій громадян, а захист соціальних прав і свобод кожної територіальної громади — справа її представницьких органів, а отже, співпраця і взаємодія всіх гілок влади. Наші спільні дії насамперед спрямовано на виявлення можливих резервів і мобілізацію надходжень до бюджету.

Як ви вважаєте, чи може податковий інспектор дійти кожного дня до найвіддаленішого села, щоб перевірити, чи торгує підприємець у своєму кафе або магазині особисто впродовж дня, чи працює цілодобово, має незареєстрованих найманих працівників, яким виплачує зарплату «в конвертах»? Або, скажімо, під час жнив. Люди, які мають приватні комбайни, заробляють чималі гроші на зборі та обмолоті врожаю на присадибних і розпайованих ділянках. Аналогічно і з іншими видами техніки: тракторами, автомобілями, сівалками… Така сама ситуація із заготівлею березового соку, ягід, грибів. Замість того щоб сплатити збір за використання лісових ресурсів і законно займатися заготівлею, громадяни самовільно здійснюють таку діяльність, ухиляючись від сплати податків.

Інший приклад — підпільні пилорами. За даними місцевих рад Рокитнівського району їх налічується 140, а зареєстровано — 56. При цьому і тут не всі офіційно мають найманих осіб. Хоча, враховуючи специфіку цього виду діяльності, розуміємо, що за цими фактами — приховані працівники, зарплата «в конвертах» та не сплачені податки. В результаті виявлення таких фактів легалізовано і працівників, і діяльність підприємців. Хто як не податківці чи не найбільше зацікавлені в тому, щоб і малий, і великий бізнес набирав сил, міцнів і збагачував державну скарбницю.

— На перший погляд, Рівненська область у масштабах держави не є стратегічно впливовою, але роботу податкової служби постійно спрямовано на удосконалення системи адміністрування податків і зборів, пошук резервів з розширення бази оподаткування. Що є найпріоритетнішим у діяльності податківців краю?

— Це лише на перший погляд. Я глибоко переконаний: немає регіонів сильних або слабких, більш або менш впливових. Кожен має власну родзинку, свою особливість, які слід використовувати з максимальною користю для держави. Приміром, ми бачимо потребу в розвитку промислових підприємств, створенні нових робочих місць. Причому за рахунок не лише залучення іноземних інвесторів, а й вкладення вітчизняного капіталу.

Ми й надалі впроваджуватимемо у роботі принципи відкритості та порозуміння. А якісний сервіс для платників податків має стати запорукою добробуту усієї української спільноти.

Звісно, наша головна мета була й лишається незмінною — стабільна фінансова база, що дасть змогу забезпечити належні соціальні стандарти для громадян.

— Ви постійно наголошуєте на важливості збереження професійних кадрів ДПС. Скажіть, будь-ласка, яким чином дбаєте про своїх працівників, що робите для того, аби вони відчували, що їхня праця в пошані?

— Вважаю, що кадровий потенціал, люди — наше головне багатство. На сьогодні у нас працюють професіонали, які з ентузіазмом та любов’ю виконують свою справу. Більшість із них — молодь, причому жінки. Тому особливу увагу приділяємо їхнім потребам та інтересам. Плідно співпрацюємо з обласною радою профспілки працівників ДПС, яка має активну позицію з вирішення соціально-економічних питань, охорони та оплати праці, організації робочого часу та відпочинку працівників, їх продуктивної зайнятості. Можливо, тому й показник плинності кадрів у області становить лише 1,4%.Традиційні зустрічі з нагоди Дня працівника державної податкової служби України

Наші працівники ведуть активний спосіб життя і захоплюються спортом. Щороку спортивна команда ДПС бере участь в обласній спартакіаді й посідає призові місця з різноманітних видів спорту. Найпопулярнішим серед працівників став міні-футбол, де маємо високі результати.

Якщо одним словом охарактеризувати наш колектив, я б обрав «небайдужість». Це виявляється і у спілкуванні з платниками податків, і в міжособистісних стосунках. Про це свідчить і сердечне батьківське піклування, яким оточили податківці Рівненщини вихованців 23 сирітських будинків області. Саме тому у 2002 році було створено фонд соціальної допомоги, до якого вже 10 років поспіль кожен податківець щомісяця відраховує частку своєї заробітної плати.

Особливу увагу та шану віддають податківці ветеранам служби. Вже стали традиційними зустрічі з нагоди Дня працівника державної податкової служби України, новорічних та різдвяних свят, Великодня. Живе спілкування, тепла та затишна атмосфера зустрічей дають змогу ветеранам відчути, що молодші колеги не лише про них пам’ятають, а й потребують їхньої поради та досвіду.


Розмову вела
Леся ТИРКУС,
начальник відділу взаємодії зі ЗМІ та громадськістю  ДПС у Рівненській області

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42