ПДФО
Тема: ПДФО

Запитання — відповіді

Податкова знижка

Запитання 1. Чи може батько скористатися правом на податкову знижку за навчання усиновленої дитини, яка не отримує заробітної плати? Якщо так, то які документи необхідно подати для отримання знижки?


Згідно з пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 цього Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн., у розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року (у 2012 р. — 1500 грн.).

Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення (пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (до 18 років).

Згідно зі ст. 199 цього Кодексу якщо повнолітні діти продовжують навчатись і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Водночас ст. 207 Сімейного кодексу визначено поняття усиновлення. Так, усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснено на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого ст. 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних і гармонійних умов її життя.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Податкового кодексу).

Оригінали зазначених документів не надсилаються органу ДПС, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Податковим кодексом (пп. 166.2.2 вищезазначеної статті цього Кодексу).

Згідно з пп. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, що подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Водночас відповідно до п. 176.1 ст. 176 цього Кодексу платники податку зобов'язані на вимогу органу ДПС та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Таким чином, батько (усиновлювач) може скористатися правом на податкову знижку за навчання дитини, яка не отримує заробітної плати, за умови додержання ним усіх вимог, установлених статтями 166 та 176 Податкового кодексу.

  

Запитання 2. Чи має право мати на отримання податкової знижки за навчання дочки, якій 19 років, якщо договір з університетом укладено на дочку і в квитанціях зазначено її дані?

Відповідно до Цивільного кодексу права володіння, користування та розпорядження своїм майном, у тому числі коштами, належать його власникові (ст. 317 цього Кодексу), а неповнолітні діти за згодою батьків можуть вчиняти деякі правочини (ст. 32 Кодексу), зокрема проводити розрахункові операції щодо укладеного на їх ім'я договору на навчання. Це положення застосовується й до дітей, вік яких обумовлено ст. 199 Сімейного кодексу.

Таким чином, один із батьків має право доручити своїй дитині здійснити правочин у вигляді проведення розрахунку (сплати коштів) за навчання за рахунок належних йому коштів. При цьому фактичні витрати на оплату вартості навчання несуть батьки дитини, яка навчається.

Враховуючи вищезазначене, мати може скористатися правом на податкову знижку за навчання дитини, яка не отримує заробітної плати, за умови додержання нею усіх вимог статей 166 та 176 Податкового кодексу (в тому числі надання податковому органу договору про навчання дитини, укладеного між навчальним закладом та дитиною, квитанції про оплату навчання, довідки про доходи тощо). При цьому у договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім'я та по батькові особи, яка безпосередньо навчається (дитини).

 

Оподаткування доходу, отриманого від продажу подарованої квартири

Як оподатковується дохід платника податку від продажу квартири, отриманої в подарунок?


Оподаткування операцій з продажу об'єктів нерухомого майна регламентується ст. 172 Податкового кодексу, п. 172.10 якої передбачено, що продаж резидентами та нерезидентами успадкованого (отриманого в подарунок) об'єкта нерухомості підлягає оподаткуванню згідно з положеннями цієї статті.

Так, відповідно до п. 172.1 вищезазначеної статті Податкового кодексу дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовано такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не поширюється на майно, отримане таким платником у спадщину.

Тобто умова щодо перебування зазначеного п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу майна у власності платника податку понад три роки не поширюється тільки на майно, отримане таким платником у спадщину.

Згідно з п. 172.2 вищезазначеної статті цього Кодексу дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного із об'єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 цієї статті, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 цього Кодексу.

Водночас відповідно до п. 172.9 ст. 172 Податкового кодексу дохід від операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами — нерезидентами, оподатковується згідно з цією статтею в порядку, встановленому для резидентів, за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу.

Отже, дохід від операцій з продажу не частіше одного разу на рік об'єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу (у тому числі квартири), що перебувають у власності платника податку (фізичної особирезидента або фізичної особинерезидента) менше ніж три роки та отримані таким платником у спадщину, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб.

У разі продажу не частіше одного разу на рік об'єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 цього Кодексу (в тому числі квартири), що перебувають у власності платника податку (фізичної особирезидента або фізичної особинерезидента) менше ніж три роки та отримані таким платником у подарунок, одержаний дохід оподатковується податком на доходи фізичних осіб для резидентів за ставкою 5%, визначеною п. 167.2 ст. 167 цього Кодексу, та для нерезидентівза ставкою 15 (17)%, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

 

Оподаткування вартості подарунка, отриманого від юридичної особи

Чи включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку вартість подарунка, отриманого такою фізичною особою від юридичної особи?


Згідно з пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу дохід із джерелом його походження з України — будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до пп. «е» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 цього Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 цього Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Підпунктом 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу встановлено, що додаткові блага — це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу (пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Водночас пп. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 цього Кодексу встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, тобто в 2012 р. — 536,50 грн., за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Отже, вартість подарунка, отриманого платником податкуфізичною особою від юридичної особи, включається до загального місячного оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується за ставкою 15 (17)% у джерела виплати з урахуванням вимог пп. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу.

 

Право на податкову соціальну пільгу матері, яка виховує дитину-інваліда

У якому розмірі має право на податкову соціальну пільгу мати, яка виховує дитину-інваліда?


Відповідно до п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу з урахуванням норм абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, якщо її розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (у 2012 р. — 1500 грн.), на суму податкової соціальної пільги у розмірах, установлених підпунктами 169.1.1 — 169.1.4 цього пункту, залежно від категорії платника податку.

Зокрема, у розмірі, що дорівнює 100% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, — для будь-якого платника податку (пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу).

При цьому згідно з п. 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 цього Кодексу набирає чинності з 01.01.2015 р. До 31.12.2014 р. для цілей застосування цього підпункту податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року, — для будь-якого платника податку (у 2012 р. — 536,50 грн.).

Водночас на податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 150% суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу (у 2012 р. — 804,75 грн.), мають право платники податку, які утримують дитину-інваліда, — у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років.

Відповідно до пп. 169.3.1 п. 169.3 цієї статті у разі, якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, зазначених у п. 169.1, застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір.

Отже, при отриманні доходу у вигляді заробітної плати, розмір якої у 2012 р. не перевищує 1500 грн., та при додержанні всіх інших вимог ст. 169 Податкового кодексу платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150% (804,75 грн.) на дитину-інваліда.

 

Оподаткування вихідної допомоги, наданої чорнобильцю

Чи оподатковується податком на доходи фізичних осіб виплата допомоги постраждалому від ЧАЕС категорії 1 (допомога виплачується відповідно до ст. 20 Закону № 796), наданої при звільненні у зв'язку зі скороченням штату? Як розраховується така допомога?


Порядок здійснення платником податку трудової діяльності та порядок нарахування, виплати йому винагороди внаслідок здійснення такої діяльності регулюються КЗпП, Законом про оплату праці та іншими законодавчими й нормативними актами, у тому числі Інструкцією № 5.

При звільненні працівників ст. 44 КЗпП передбачено виплату вихідної допомоги. При цьому вихідна допомога виплачується працівникам у разі їх звільнення на підставах, передбачених цим Кодексом, а також колективними договорами (угодами).

Статтею 20 Закону № 796 установлено, що особам, віднесеним до категорії 1, надаються гарантовані державою пільги, зокрема, переважне право залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі при ліквідації, реорганізації або перепрофілюванні підприємства, установи, організації, скороченні чисельності або штату працівників, а також на працевлаштування.

Крім того, у разі вивільнення працівників у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників їм виплачується, зокрема, допомога в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати.

Водночас обчислення середньої заробітної плати для нарахування сум вихідної допомоги при звільненні здійснюється відповідно до Порядку № 100, п. 2 якого передбачено, що обчислення середньої заробітної плати для розрахунку вихідної допомоги при звільненні провадиться виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбулося звільнення.

При цьому працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Відповідно до п. 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів за цей період.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на два сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим із дотриманням вимог законодавства.

Згідно з пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму відповідно до закону.

Перелік доходів, які не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, визначено ст. 165 Податкового кодексу, в якій, зокрема, відсутня окрема норма щодо звільнення від оподаткування вихідної допомоги, що виплачується працівникам у разі їх звільнення.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу доходи, нараховані (виплачені, надані) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 — 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно, у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, оподатковуються за ставкою 15%.

Таким чином, вихідна допомога у зв'язку із звільненням працівника, у тому числі що виплачується відповідно до Закону № 796, для цілей Податкового кодексу вважається доходом, одержуваним громадянами у вигляді заробітної плати, оподаткування якого здійснюється на загальних підставах із застосуванням ставки 15 та/або 17% залежно від отриманих доходів у звітному місяці.

 

Оподаткування дивідендів

На підприємстві один засновник — фізична особа. Як оподатковується виплата йому дивідендів за підсумками 2011 р.: за ставкою 5% податку на доходи фізичних осіб як виплата дивідендів фізичній особі чи за ставкою 15%  як дивіденди, що мають статус привілейованих?


Оподаткування дивідендів регулюється п. 170.5 ст. 170 Податкового кодексу, пп. 170.5.1 якої передбачено, що податковим агентом під час нарахування (виплати) дивідендів на користь платника податків (фізичної особи — акціонера, засновника тощо), крім випадків, зазначених у пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 цього Кодексу, є емітент корпоративних прав або за його дорученням — інша особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).

Відповідно до пп. 170.5.3 п. 170.5 ст. 170 Податкового кодексу дивіденди, нараховані платнику податку емітентом корпоративних прав — резидентом, що є юридичною особою, оподатковуються за ставкою, визначеною у п. 167.2 ст. 167 цього Кодексу, крім дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, які згідно з пп. 153.3.7 п. 153.3 ст. 153 цього Кодексу прирівнюються з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

Згідно з п. 167.2 ст. 167 Податкового кодексу ставка податку становить 5% бази оподаткування щодо доходу, нарахованого як доходи у вигляді дивідендів.

Отже, з урахуванням норм пп. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 Податкового кодексу доходи у вигляді дивідендів остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок фізичній особізасновнику за ставкою 5%.

«Гарячі лінії»

Дата: 5 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42