Новини

Підводні течії коньячних рік

«Забезпечення системного контролю за виготовленням і переміщенням на внутрішньому ринку спирту, алкогольних напоїв і виявлення фактів незаконного ввезення товарів на митну територію України — пріоритетні напрями діяльності податкової міліції», — підкреслив на оперативній нараді з керівниками обласних підрозділів податкової міліції Голова ДПС України Віталій ЗАХАРЧЕНКО. І на те є вагомі підстави.

Фахівці відзначають дивну тенденцію: з кожним роком масова частка виробленої в Україні винно-коньячної продукції значно перевищує кількість вирощуваних технічних сортів винограду. При цьому йдеться винятково про легальних виробників алкоголю. Що стосується спиртного, яке розливається підпільно, то тільки з початку року силами податкової міліції з тіньового обігу вилучено 117 тис. дал фальсифікованих напоїв. Виникає закономірне запитання: з чого ж насправді купажують вина й коньяки деякі наші доблесні виробники, які прикриваються, немов щитами, хвацько розкрученими брендами?


Кордон на замку

Існує думка, що в нашій країні споживач зовсім не захищений від сваволі торговців і виробників товару, але це не так. Захист вітчизняного споживача, нехай і опосередковано, починається ще з державного кордону, коли на митну територію України несумлінні виробники вітчизняного коньяку намагаються завезти сурогатну сировину у вигляді коньячного спирту, щоб на прилавках наших магазинів незабаром з’явилася якась псевдоалкогольна суміш, прикрашена заводською коньячною етикеткою.

З оперативного зведення УПМ ДПА в АР Крим: «Працівниками податкової міліції Феодосійської МДПІ разом з працівниками Кримської митниці проведено огляд двох цистерн з коньячним спиртом, які направлялися від однієї з комерційних фірм Грузії за адресою потужного кримського виробника алкоголю. Встановлено, що поставка коньячного спирту здійснюється в рамках контракту, укладеного між кримським виробником алкогольної продукції й грузинською фірмою, і при митному оформленні кримське підприємство було звільнено від сплати акцизного податку згідно з Податковим кодексом України. Однак при проведенні експертизи з’ясувалося, що вміст цистерн не відповідає вимогам державних стандартів щодо спирту коньячного, а тому для використання у виробництві вітчизняних коньяків непридатний. За результатами проведених заходів вилучено 126,5 тис. л спиртовмісної суміші на суму понад 3 млн. грн.».

Спиртовмісні метаморфози

Отут починається найцікавіше. Представники замовника — кримського «Дому вина»* не погоджуються з висновками контрольної лабораторії Мінагрополітики України. Вони вважають, що експертизу було проведено упереджено і що грузинський коньячний спирт за своїм хіміко-біологічним складом, за винятком процентного вмісту сірки, цілком відповідає вимогам ДСТУ і придатний для подальшої переробки й купажування коньяку. Більше того, вони вимагають проведення повторної експертизи.

Працівники податкової міліції наполягають на своєму, оскільки вважають, що якщо вміст цистерн відповідно до експертизи не можна кваліфікувати як коньячний спирт,  тоді він підпадає під формулювання «спиртовмісна суміш». У цьому випадку замовник може одержати свою продукцію, сплативши при розмитненні акциз і ПДВ. Але «Дім вина» такий варіант теж не влаштовує.

За тіньовим сценарієм

Отже, сплачувати на кордоні акцизний податок і ПДВ за 126,5 тис. л спиртовмісної суміші «Дім вина» не бажає. Проте й податківці пропускати на митну територію імпортну сировину сумнівної якості під виглядом коньячного спирту не мають законного права. У чому ж інтерес замовника, який так завзято захищає «бездоганну» репутацію грузинських постачальників? Якби не спливла вищезазначена історія,  то події могли б розгортатися за такими сценаріями.

Варіант перший — легітимний. При перетині митної території України партія імпортного коньячного спирту, призначеного відповідно до договору контрактації для кримського підприємства «Дім вина», згідно з новим податковим законодавством звільнялася б від сплати акцизного податку.  З цього сурогату на підприємстві шляхом купажування розлили б ординарний коньяк відповідної якості й відправили б у торговельну мережу. Держава одержала б з цієї партії необхідний акцизний податок, але в програші залишився б кінцевий користувач цього низькосортного товару — споживач.

Варіант другий — тіньовий. Одержавши без сплати  акцизу партію коньячного спирту грузинського виробництва, «Дім вина» створює на підприємстві авторитетну комісію, яка визнає, що завезений спирт дійсно не придатний для виробництва коньяку й підлягає поверненню. Складаються документи, на підставі яких забракована партія повертається (звичайно ж, віртуально) постачальникові. Та насправді з неї купажується коньяк низької якості й розливається за латентною схемою в невраховану так звану третю зміну, потім реалізується тіньовим дилерам, які обклеюють продукцію фальшивими акцизними марками. У результаті ділки отримують стовідсотковий прибуток від такої оборудки, а держава — ні копійки податку.

Криве дзеркало економіки

Запитання, чому виробники кримського коньяку, оточені з усіх боків тисячами гектарів виноградників, не купують коньячний спирт у своїх співвітчизників? — адресуємо Мінагрополітики України, а точніше — начальникові відділу розвитку садівництва, виноградарства й виноробства Михайлу Агафонову.

— Ця історія має досить серйозну економічну  приховану причину, — розповідає Михайло Федорович. — Виноградарство наразі дуже низькорентабельна галузь. Постійне здорожчання енергоносіїв, добрив і низка інших факторів призвели до збільшення цін на вітчизняні виноматеріали, у тому числі й на коньячний спирт. Тому виробникам коньяку набагато вигідніше закуповувати, нехай і не таку якісну, але дешевшу імпортну сировину. Таке парадоксальне спотворення економіки заганяє вітчизняних виновиробників у глухий кут.

Щоправда, у Верховній Раді України нещодавно було прийнято законодавчий акт (він набере чинності через три роки), який зобов’язує виробників ординарних коньяків, позначених трьома, чотирма й п’ятьма зірочками, під час їх купажування використовувати не менше 25% коньячного спирту українського походження.
А поки що лише марочні коньяки виготовляються винятково з вітчизняної сировини.

Піклуючись про бюджет, захищаємо споживача

А чи можна із сурогатного грузинського спирту, в якому експерти зафіксували високий вміст сильнодіючого консерванту — сірчистого ангідриду, все-таки виготовити коньяк?

— Гіпотетично можна, — каже Михайло Агафонов, — але тільки коньяк ординарний, та й то шляхом дуже ретельного купажування з іншими якіснішими спиртами. До того ж у процесі купажу консервант може частково випаровуватися. Але все залежить від процентного вмісту сірки в сировині й низки інших факторів.

— А поки експертні дослідження підтверджують непридатність зазначеної партії експортного спирту для виробництва коньяків у нашій країні, ми не можемо пропустити цистерни з підозрілою сумішшю на митну територію України, — стверджує начальник відділу організації протидії незаконному обігу підакцизних товарів УПМ ДПА в АР Крим Сергій Бурлака. — Адже якби це дійсно був спирт коньячний, то згідно з Податковим кодексом він звільняється від сплати акцизного податку, який справлятиметься з уже готової продукції, тобто з коньяку. Але якщо це не коньячний спирт, а, як стверджують експерти, спиртовмісна суміш, то  одержувачі товару повинні сплатити збір під час розмитнення цистерн. Це їм, звичайно, не вигідно. Керівники «Дому вина» уже роздумують: проводити повторну експертизу чи краще повернути неякісний спирт постачальникові.

От і виходить, що працівники податкової служби стурбовані якістю вітчизняної продукції більше, ніж деякі товаровиробники, які готові заради негайної вигоди закрити очі на низькосортну сировину, придбану за демпінговими цінами. І Податковий кодекс, нехай навіть опосередковано, унеможливлює надходження сурогату на вітчизняний ринок.


Юрій НОВИКОВ,
novikov@visnuk.com.ua

____________
* В інтересах слідства назву підприємства змінено.

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42