Юридична практика
Тема: ПДФО

Звільнення від оподаткування доходів адвоката, який має статус інваліда війни, законом не передбачено

Суть справи. Податковим органом визначено фізичній особі (адвокату) податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб (відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин), оскільки встановлено факт несплати фізичною особою (адвокатом) відповідної суми податку з отриманого ним протягом 2008 р. доходу від зайняття адвокатською діяльністю, яку було самостійно визначено ним у декларації про доходи, поданій до контролюючого органу.

Платник податків не погоджується з прийнятим органом ДПС податковим повідомленням-рішенням, оскільки вважає, що він звільняється від оподаткування на підставі п. 23 ст. 13 Закону № 3551 як інвалід війни.

Рішення суду. Вищий адміністративний суд України (далі — ВАСУ), підтримуючи позицію податкового органу, зазначив таке.

Судовими інстанціями під час розгляду цієї справи встановлено, що підставою для прийняття органом ДПС податкового повідомлення-рішення, яке оскаржується, згідно з яким фізичній особі (адвокату) визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, слугував факт несплати ним відповідної суми податку з отриманого протягом 2008 р. доходу від зайняття адвокатською діяльністю, яку було самостійно визначено платником податку у декларації про доходи, поданій до контролюючого органу.

Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, у позові відмовлено з тих підстав, що спеціальним законом з питань оподаткування не передбачено будь-яких податкових пільг для інвалідів війни, а тому оподаткування доходів позивача як самозайнятої особи від адвокатської діяльності має здійснюватись у загальному порядку.

У касаційній скарзі до ВАСУ фізична особа (адвокат) просить скасувати прийняті у справі рішення та задовольнити позов. Обґрунтовуючи касаційні вимоги, скаржник зазначає, що він не є самозайнятою особою в розумінні п. 1.19 ст. 1 Закону про ПДФО та як інвалід війни є звільненим від сплати податків і зборів на підставі п. 23 ст. 13 Закону № 3551.

Пунктом 1.9 ст. 1 Закону про ПДФО адвокатську діяльність віднесено до незалежної професійної діяльності за умови, що особи, які здійснюють таку діяльність, не є найманими працівниками чи суб'єктами підприємницької діяльності.

Оскільки цим Законом не передбачено особливостей оподаткування доходів осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зокрема індивідуальну адвокатську діяльність, то порядок оподаткування доходів таких осіб здійснюється за загальними нормами цього Закону (за винятком випадків, якщо такі особи на законних підставах зареєстровані суб'єктами підприємницької діяльності).

Згідно з пп. «з» п. 1.3 ст. 1 Закону про ПДФО дохід з джерелом його походження з України — це будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді доходів від здійснення підприємницької діяльності, а також незалежної професійної діяльності на території України.

Відповідно до норм п. 17.1 ст. 17 вищезазначеного Закону особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи).

Враховуючи те, що адвокат як особа, що займається незалежною професійною діяльністю, належить до категорії самозайнятих осіб у розумінні п. 1.19 ст. 1 Закону про ПДФО, всі доходи, одержані адвокатом (не від податкових агентів) протягом звітного податкового року, мають включатися до загального річного оподатковуваного доходу адвоката як платника податку, з якого сплачується податок з доходів фізичних осіб за ставкою у розмірі 15% від об'єкта оподаткування.

А відтак суди цілком обґрунтовано визнали законним донарахування фізичній особі (адвокату) відповідної суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за податковим повідомленням-рішенням, яке оскаржується.

Посилання фізичної особи (адвоката) на звільнення його як інваліда війни від оподаткування на підставі п. 23 ст. 13 Закону № 3551 обґрунтовано не було взято до уваги попередніми інстанціями, оскільки цей Закон не є спеціальним законом з питань оподаткування, а лише визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Спеціальним законом з питань оподаткування податком з доходів фізичних осіб є Закон про ПДФО. Пунктом 22.2 ст. 22 Прикінцевих положень цього Закону встановлено, що у разі якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, які містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону.

Оскільки Законом про ПДФО не передбачено пільг щодо сплати податку для інвалідів війни, то Закон № 3551 не підлягає застосуванню в частині, яка суперечить нормі спеціального закону, а саме щодо звільнення відповідної категорії осіб від сплати податку з доходів фізичних осіб.

Виходячи з вищевикладеного, всі доходи, одержані від зайняття адвокатською діяльністю (не від податкових агентів) протягом звітного податкового року, мали включатися фізичною особою (адвокатом) до загального річного оподатковуваного доходу, з якого відповідно до законодавства сплачується податок з доходів фізичних осіб.

Таким чином, ВАСУ за результатом перегляду в касаційному порядку справи скаргу фізичної особи (адвоката) залишив без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій, якими в задоволенні позову відмовлено повністю, — без змін.


Мар'яна КУЦ,
начальник відділу експертизи проектів нормативно-

правових актів,
візування роз'яснень Юридичного
управління Департаменту правової роботи ДПС України

Віра СЕМИКОПЕНКО, головний державний податковий інспектор

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42