Юридична практика
Тема: Єдиний податок

Порушення суб’єктами малого підприємництва умов перебування на спрощеній системі оподаткування

Суть справи. При проведенні перевірки органом ДПС виявлено, що платник податків — СПД «С», надаючи послуги та отримуючи за це векселі, був зобов’язаний зареєструватися як платник ПДВ, перейти на загальну систему обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва, а також сплачувати податки на загальних підставах починаючи з наступного звітного податкового періоду (пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2, п. 9.4 ст. 9 Закону про ПДВ; статті 1, 2, 5 Указу про спрощену систему).

Отже, дії податкового органу щодо донарахування податкових зобов’язань платнику податків є обгрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України.

Платник податків — СПД «С» не погодився з рішенням податкового органу щодо донарахування йому податкових зобов’язань і оскаржив його у суді. Позовні вимоги обгрунтовано тим, що, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, платник мав право використовувати вексельну форму розрахунків за надані роботи та послуги, дотримувався вимог Указу про спрощену систему, однак підстав для переходу на загальну систему оподаткування у нього не було, а отже, оскаржені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Рішення суду. Верховний Суд України, підтримуючи позицію органів ДПС, зазначив таке. Керуючись нормами чинного законодавства України, державним податковим органом проведено перевірку СПД «С» щодо дотримання останнім вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої виявлено порушення суб’єктом господарювання норм чинного законодавства, складено акт і винесено податкове повідомлення-рішення, яким донараховано податкові зобов’язання з ПДВ, застосовано штрафні санкції і визначено зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб.

Не погоджуючись із донарахованими сумами податкових зобов’язань, СПД «С» звернувся до суду з позовом щодо визнання дій державного податкового органу неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій позов задоволено повністю.

Вважаючи, що при винесенні рішень судом першої, апеляційної та касаційної інстанцій допущено порушення норм матеріального та процесуального права і, як наслідок, ухвалено рішення, що не у повній мірі грунтується на законі, державний податковий орган звернувся з касаційною скаргою до ВАСУ, щоб скасувати рішення судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

За результатами перегляду скарги Верховний Суд України дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що СПД «С», перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, надавав послуги зі стимулювання заготівлі молока за договорами з державними підприємствами. Розрахунки за ці послуги здійснювалися шляхом видачі СПД «С» простих векселів, емітованих замовниками послуг. Далі зазначені векселі СПД «С» реалізовувалися ВАТ «У».

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб’єктів малого підприємництва — фізичних осіб, запроваджена Указом про спрощену систему, надає право перебувати таким особам на спрощеній системі оподаткування за умови, якщо вони здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб і розмір виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на рік не перевищує 500 тис. грн. Окрім цього Указу, положення про умови та порядок набуття права здійснення підприємницької діяльності за такою системою оподаткування містяться у Законі про ПДВ.

Підпунктом 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 вищезазначеного Закону визначено, що особа підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов’язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 тис. грн. (без урахування ПДВ). Водночас п. 9.4 ст. 9 Закону про ПДВ передбачено, що якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов’язана подати до податкового органу заяву про реєстрацію протягом 20 календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом.

Якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), відповідно до яких здійснення оподатковуваних операцій з обсягом, що перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму, визначену пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього Закону, то ця особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ до кінця передбаченого Законом періоду. Особа, яка не подає таку заяву у зазначених випадках і у строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника податку без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Враховуючи вищезазначене, вважається, що СПД «С», уклавши угоди, за якими розмір прогнозованого прибутку був значно більшим, ніж сума, передбачена зазначеними положеннями Закону, зобов’язаний зареєструватися як платник податків.

Водночас підставою для перереєстрації платника єдиного податку як платника податків є також обсяг його виручки від реалізації продукції (виконання робіт, послуг).

Під терміном «виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» відповідно до положень частини четвертої п. 1 Указу про спрощену систему розуміють суму, фактично отриману суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або/та в касу, за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Таким чином, змінюючи систему податкового обліку та звітності, слід враховувати розмір коштів, які фактично отримані платником податків або надійшли на його рахунок.

Указом про спрощену систему також встановлено обмеження щодо форми розрахунку, який має здійснюватися виключно коштами — готівкою чи безготівково. Суд дійшов висновку, виходячи з визначення терміна «виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)», під яким розуміють саме кошти, що іншої форми розрахунку (крім грошової) бути не може.

Відповідно до частини першої ст. 4 Закону № 2374 прості векселі, які передано в порядку розрахунку за надані позивачем послуги, видаються лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Водночас Указом про спрощену систему не визначено використання платником єдиного податку у своїй діяльності вексельного обігу, перелік встановлених у ньому форм розрахунку є вичерпним. Тому, здійснюючи розрахунки в інший, ніж встановлено зазначеним Указом, спосіб, СПД «С» зобов’язаний був подати заяву про реєстрацію як платника податків на загальних засадах.

Наявність хоча б однієї з таких підстав, як: загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що перевищує допустимий розмір для платників єдиного податку; здійснення операцій або укладання угод на суму, що перевищує допустимий розмір для підприємців — платників єдиного податку; перевищення обсягу виручки, максимально встановленого для платників єдиного податку; недотримання форми розрахунку — передбачають реєстрацію платника єдиного податку як платника ПДВ у загальному порядку. Недотримання строків такої реєстрації тягне за собою встановлену законом відповідальність.

Враховуючи вищезазначене, Верховний Суд України за результатами розгляду скарги державного податкового органу повністю її задовольнив і скасував рішення судів попередніх інстанцій.


Владислав РОЗМОШ,
заступник директора Юридичного департаменту ДПА України —
начальник відділу представництва інтересів органів ДПС
у судах касаційної інстанції та узагальнення судової практики

«Гарячі лінії»

Дата: 21 лютого, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42