Новини
Тема: ПДФО

Оподаткування доходів приватного нотаріуса

Незалежна професійна діяльність — участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою — підприємцем і використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб (пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Законом про нотаріат установлено, що нотаріальна діяльність здійснюється за умови реєстрації приватної нотаріальної діяльності органами Мін'юсту України.

Відповідно до п. 178.1 ст. 178 Податкового кодексу особи, які мають намір здійснювати приватну нотаріальну діяльність, зобов'язані стати на облік в органах ДПС за місцем постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно зі ст. 65 цього Кодексу.

Взяття на облік фізичних осіб — підприємців в органах ДПС здійснюється за місцем їх державної реєстрації на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом № 755. Приватні нотаріуси та інші фізичні особи, умовою здійснення незалежної професійної діяльності яких згідно із законом є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на здійснення незалежної професійної діяльності, протягом десяти календарних днів після такої реєстрації зобов'язані стати на облік в органі ДПС за місцем постійного проживання (п. 65.1 ст. 65 Податкового кодексу).

Відповідно до Порядку № 1588 взяття на облік фізичних осіб, які не є підприємцями та здійснюють незалежну професійну діяльність, умовою ведення якої згідно із законом є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності, здійснюється за місцем постійного проживання.

У разі якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов'язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов'язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному органі ДПС.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність, регулюється ст. 178 Податкового кодексу, п. 178.2 якої визначено, що зазначені доходи, отримані протягом календарного року, оподатковуються за ставками, встановленими п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу ставка податку становить 15% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 — 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. Якщо база оподаткування, яку визначено з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 цього Кодексу щодо зазначених доходів, у календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17%.

Відповідно до п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для здійснення певного виду незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Згідно з вимогами Закону про нотаріат організація роботи приватних нотаріусів пов'язана з певними обов'язковими умовами її забезпечення, що регламентовано нормативно-правовими актами. Зокрема, нотаріус повинен мати робоче місце, використовувати у своїй роботі реєстри для реєстрації нотаріальних дій та бланки нотаріально засвідчуваних документів за встановленими формами.

Саме з метою встановлення єдиного підходу до визначення витрат, пов'язаних з організацією роботи приватних нотаріусів, видано лист № 31-35/20, в якому наведено перелік витрат для визначення чистого річного оподатковуваного доходу приватного нотаріуса, а саме:

  • користування приміщенням (орендна плата, платежі за надання комунальних послуг та інші обов'язкові платежі), яке є робочим місцем приватного нотаріуса (ст. 25 Закону про нотаріат);
  • користування телефонним зв'язком;
  • одержання спеціальних бланків нотаріальних документів, книг обліку та реєстрів, необхідних у роботі нотаріуса;
  • виготовлення печаток і штампів, а також їх заміна (ст. 26 Закону про нотаріат);
  • укладання договору службового страхування або внесення страхової застави (ст. 28 Закону про нотаріат);
  • придбання канцелярського приладдя;
  • оплата інформаційно-технічних послуг щодо користування державними реєстрами, що діють у системі нотаріату;
  • модернізація та обслуговування комп'ютерної і копіювальної техніки, придбання комплектів картриджів;
  • оплата праці найманих працівників за трудовими угодами;
  • сплата нотаріусами внесків до Пенсійного фонду України, в тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;
  • придбання офіційних видань, рекомендованих Мін'юстом України, проходження навчання з підвищення професійного рівня;
  • використання електронної бази законодавства.

Згідно з п. 178.6 ст. 178 Податкового кодексу приватний нотаріус веде облік доходів і витрат від такої діяльності. Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат встановлено наказом № 1025, відповідно до положень якого в Книзі щоденно відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, записуються реквізити документа, що підтверджує понесені витрати, пов'язані із здійсненням незалежної професійної діяльності.

Документами, що підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, товарно-транспортна та/або податкова накладна, платіжне доручення, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші розрахункові документи.

Також зазначаються витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату, понесені у звітному місяці.

За результатами звітного року приватний нотаріус подає податкову декларацію до 1 травня року, що настає за звітним. Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік приватний нотаріус здійснює самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, та враховує документально підтверджені витрати. Сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій податковій декларації, приватний нотаріус зобов'язаний самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним (п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу).

Під час виплати суб'єктами господарюванняподатковими агентами фізичним особам, які здійснюють незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов'язаних з такою діяльністю, податок на доходи у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, що здійснює незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця.

«Гарячі лінії»

Дата: 26 січня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00