Новини
Тема: Податок на прибуток

Податок на прибуток підприємств

Чи потрібно платнику податку в разі внесення змін до податкової декларації з податку на прибуток за наслідками діяльності у ІІ — IV кварталах 2011 р. нараховувати штраф та пеню на суму недоплати податкового зобов'язання?


За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види відповідальності: фінансова, адміністративна, кримінальна (підпункти 111.1.1 — 111.1.3 п. 111.1 ст. 111 Податкового кодексу).

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з нормами Податкового кодексу та іншими законами. Така відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 Податкового кодексу).

Внесення змін до податкової звітності у разі самостійного виправлення платником податку помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій звітності, здійснюється відповідно до норм ст. 50 Податкового кодексу. Так, платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

  • або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
  • або відобразити суму недоплати у декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

При самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків також нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 Податкового кодексу.

Водночас п. 6 підрозділу10 розділу XX Податкового кодексу встановлено, що не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток — підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у ІІ — IV календарних кварталах 2011 р.

Таким чином, у разі самостійного виявлення платником податку помилки та внесення змін до податкової декларації з податку на прибуток за наслідками діяльності у ІІIV кварталах 2011 р. штраф на суму недоплати податкового зобов'язання, що виникло, до платника податку на прибуток не застосовується.

Водночас якщо при самостійному виправленні помилок платник податку донараховує суми грошового зобов'язання, яке виникає у разі внесення змін до податкової звітності за наслідками діяльності у ІІ — IV календарних кварталах 2011 р., такий платник зобов'язаний на суму податкового боргу нарахувати пеню за правилами, встановленими ст. 129 Податкового кодексу.

 

Як до декларації з податку на прибуток підприємства переносяться показники рядків 23 — 26 додатків ВП до неї, якщо виправляються помилки, допущені в декількох податкових періодах, і за результатами виправлень податкові зобов'язання підлягають як збільшенню, так і зменшенню?


У разі виявлення помилок податкова декларація з податку на прибуток підприємства (далі — декларація), форму якої затверджено наказом № 1213, може подаватися платником податку як звітна (нова звітна), так і уточнююча.

Якщо виправлення помилок здійснюється у звітній (звітній новій) декларації за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено помилки, то в додатку ВП «Розрахунок податкових зобов'язань за період, у якому виявлено помилку(ки)» (далі — додаток ВП) до декларації платник відображає правильні показники за податковий період, який уточнюється, та, порівнюючи їх з відповідними рядками декларації, що уточнюється, визначає суму збільшення (зменшення) податкового зобов'язання з податку на прибуток, суму пені та штрафу. Сума збільшення (зменшення) податкового зобов'язання, пені та штрафу з додатка ВП переноситься до частини «Самостійне виправлення помилок» (рядки 23 — 27) декларації.

При виправленні помилок, допущених у декількох податкових періодах, додаток ВП заповнюється для кожного податкового періоду окремо. У цьому випадку сума збільшення (зменшення) податкового зобов'язання, пені та штрафу з кожного окремого додатка ВП переноситься до відповідного рядка частини «Самостійне виправлення помилок» декларації. Наприклад, якщо до декларації заповнено два додатки ВП, один з яких містить суму збільшення податкового зобов'язання (рядок 23 додатка ВП), штрафу (рядок 24 додатка ВП) та пені (рядок 25 додатка ВП), а інший — суму (зменшення) податкового зобов'язання (рядок 26 додатка ВП), то показники рядків 23, 24, 25 першого додатка ВП переносяться до рядків 23, 24, 25 декларації, а показник рядка 26 іншого додатка ВП — до рядка 26 декларації.

Якщо обидва додатки ВП містять суму збільшення податкового зобов'язання (рядок 23 додатка ВП), штрафу (рядок 24 додатка ВП) та пені (рядок 25 додатка ВП), то значення рядків 23, 24, 25 декларації визначається як сума показників із відповідних рядків таких додатків.

 

Чи повинен платник податку, що виявив заниження перерахованої до бюджету частини чистого прибутку (доходу), нараховувати 5% штрафу на авансовий внесок з податку на прибуток у разі виправлення помилки і сплачувати до бюджету суми недоплати частини чистого прибутку (доходу) та відповідно авансового внеску?


Згідно з пп. 153.3.2 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої п. 151.1 ст. 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

До дивідендів прирівнюється також платіж, що здійснюється державним унітарним, комерційним, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства, платіж, який виплачується власнику сертифіката фонду операцій з нерухомістю в результаті розподілу доходу фонду операцій з нерухомістю. При цьому позитивне або від'ємне значення об'єкта оподаткування, розраховане згідно з розділом III Податкового кодексу, не впливає на порядок нарахування дивідендів (пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Оскільки авансовий внесок з податку на прибуток вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою частини чистого прибутку (доходу), платник податку, який неправильно визначив розмір частини чистого прибутку (доходу), також одночасно неправильно визначив розмір авансового внеску з податку на прибуток, що нараховується на частину чистого прибутку (доходу).

Тому відповідно до п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25% відсотків від суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Виходячи з викладеного, якщо платник податку до/або одночасно зі сплатою суми недоплати частини чистого прибутку (доходу) та 5% штрафу від суми такої недоплати перераховує до бюджету відповідну суму авансового внеску, то нараховувати та сплачувати штраф у розмірі 5% від суми авансового внеску не потрібно.

Якщо платник податку не перерахував вчасно авансовий внесок на суму недоплати частини чистого прибутку (доходу), то до такого платника податку буде застосовано штраф у розмірі 25% від суми несплаченого авансового внеску.

 

Чи враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування у складі витрат суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування?


Відповідно до п. 143.1 ст. 143 Податкового кодексу до складу витрат платника податку відносяться суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок) у розмірах і порядку, встановлених законом.

Згідно з п. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Базою нарахування єдиного внеску є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітні плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 ст. 7 Закону № 2464).

Таким чином, суми єдиного внеску, сплачені у розмірах і порядку, встановлених Законом № 2464, враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування у складі витрат на оплату праці.

 

Чи враховується при купівлі основних засобів за договором доручення, комісії у складі первісної вартості об'єкта основного засобу сума винагороди, сплачена посереднику?


Відповідно до п. 146.4 ст. 146 Податкового кодексу придбані (самостійно виготовлені) основні засоби зараховуються на баланс платника податку за первісною вартістю.

Пунктом 146.5 ст. 146 цього Кодексу визначено перелік витрат, з яких складається первісна вартість об'єкта основних засобів. Витрати платника податку на виплату винагороди посереднику (брокеру, комісіонеру, агенту тощо) за посередницькі послуги у разі купівлі основних засобів до зазначеного переліку не включено.

Водночас відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу витрати — це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, установлених розділом II Податкового кодексу (п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу).

Відповідно до пп. 138.12.2 п. 138.12 ст. 138 цього Кодексу до складу інших витрат включаються витрати господарської діяльності, до яких розділом ІІІ Кодексу прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат.

З урахуванням викладеного при купівлі основних засобів (нематеріальних активів) за договорами доручення (комісії тощо) витрати платника податку на виплату винагороди посереднику (брокеру, комісіонеру, агенту тощо) за посередницькі послуги включаються до складу інших витрат на підставі пп. 138.12.2 п. 138.12 ст. 138 Податкового кодексу.

Зазначені витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу), та відображаються у рядку 06.4.39 додатка ІВ «Інші витрати» до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом № 1213, з відповідним перенесенням до рядка 06.4 цієї декларації.

 

Чи зміниться податковий облік позичальника за отриманою поворотною фінансовою допомогою, якщо позикодавець (платник податку на прибуток) перейде на спеціальний режим оподаткування (єдиний податок або фіксований сільськогосподарський податок)?


Відповідно до пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу при отриманні платником податку поворотної фінансової допомоги від особи, що є платником податку на прибуток на загальних підставах, сума такої допомоги не включається до доходів платника податків, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування. При цьому в разі якщо на кінець звітного періоду платник податку не повертає суму такої поворотної фінансової допомоги (її частину), то до доходів платника податку такого звітного періоду включається сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповернутою, у розмірі облікової ставки Нацбанку України, розрахованої за кожен день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

У разі отримання поворотної фінансової допомоги від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно з Податковим кодексом мають пільги з цього податку, платник податку враховує у складі доходу суму отриманої поворотної фінансової допомоги (її частину), що залишається неповернутою на кінець такого звітного періоду (пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу).

Для суб'єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку зі сплати інших податків і зборів, установлених вищезазначеним Кодексом, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому таким особам виписано свідоцтво платника єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду (п. 294.3 ст. 294 Податкового кодексу).

Для платників фіксованого сільськогосподарського податку базовий податковий (звітний) рік починається з 1 січня і закінчується 31 грудня того самого року (п. 305.2 ст. 305 Податкового кодексу).

Таким чином, якщо платник податку отримав поворотну фінансову допомогу від платника податку на прибуток, який перейшов на спеціальний режим оподаткування, то за підсумками податкового періоду, в якому позикодавець перебував на загальній системі оподаткування, до складу доходу платника податку (отримувача фінансової допомоги) включається сума процентів, умовно нарахованих на суму неповернутої поворотної фінансової допомоги (її частини) у розмірі облікової ставки Нацбанку України, розрахованої за кожен день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Починаючи зі звітного періоду, в якому позикодавець перейшов на спрощену систему оподаткування, платник податку має врахувати у складі доходу суму фінансової допомоги (її частину), що залишилася неповернутою на кінець такого звітного періоду.

У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.


 

Єдина база податкових знань, www.sts.gov.ua

«Гарячі лінії»

Дата: 5 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42