Форми та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ (за текстом — податкова звітність) затверджено наказом № 1492, який набрав чинності з 10.01.2012 р.
Згідно з п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності з податкового періоду, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Отже, з 01.02.2012 р. податкова звітність з ПДВ має подаватись до органів ДПС за формами, затвердженими наказом № 1492.
До податкової звітності з ПДВ належать:
Платники податку, які ведуть облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи, подають податкову звітність з ПДВ за результатами такої діяльності з відміткою «Договір про спільну діяльність від _________ № ___» та зазначають назву договору.
Платники податку, які ведуть окремий податковий облік господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, отриманого в управління за договорами управління майном, подають податкову звітність з ПДВ за результатами такої діяльності з відміткою «Договір про управління майном від __________ № ___» та зазначають назву договору.
Декларація подається до органу ДПС, в якому перебуває на обліку платник податку, одним із таких способів на вибір платника податків:
Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу ДПС засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
У разі надсилання декларації поштою платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу ДПС не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової звітності в електронній формі, — не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
Податкова звітність у паперовій формі подається на аркушах формату А4, в електронній формі — у порядку підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, встановленому центральним органом ДПС.
При цьому податкова звітність з ПДВ у паперовій формі заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності. У рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлено прочерк. Виправлень і помарок не допускається.
Усі показники у податковій звітності проставляються у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами. У колонці А декларації в усіх необхідних випадках проставляються обсяги постачання (придбання) без урахування ПДВ, сума податку зазначається в колонці Б декларації. У декларації зазначаються дані за окремий звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.
Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Податкову звітність з ПДВ має бути підписано:
Декларація подається платником за звітний період незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Декларація з ПДВ складається із вступної частини, службових полів, чотирьох розділів та обов’язкових додатків. Платником заповнюються вступна частина, службові поля, перші три розділи та додатки. Четвертий розділ декларації заповнюється працівниками органів ДПС лише на оригіналі декларації, який залишається в органах ДПС.
Декларація (скорочена)/(спеціальна)/(переробного підприємства) подається платником, який застосовує спеціальні режими оподаткування (ст. 209 Податкового кодексу/п. 209.18 цієї статті/п. 1 підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу), за звітний (податковий) період незалежно від того, чи провадив платник податку таку діяльність у звітному періоді.
Уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (до декларації з ПДВ/(скороченої)/(переробного підприємства)/(спеціальної)) подаються платником у визначених Податковим кодексом випадках.
Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, подається отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, за наявності таких операцій.
Повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права виписки податкових накладних та ведення частини реєстру отриманих та виданих податкових накладних (додаток 2 до Порядку № 1492) подається платниками за наявності у них філій (структурних підрозділів) разом з декларацією за перший звітний (податковий) період року і надалі разом з декларацією за той звітний (податковий) період, в якому відбулися зміни у переліку філій (структурних підрозділів).
У складі декларації подаються відповідні додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних.
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.
Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному ст. 50 Податкового кодексу.
У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких мають додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включено уточнені показники, мають подаватись відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.
Не може бути зменшено суму податкових зобов’язань, яку не було сплачено до бюджету в минулих звітних (податкових) періодах, у зв’язку з повним або частковим списанням податкового боргу.
Звітний (податковий) період визначається у порядку, встановленому ст. 202 Податкового кодексу, і може дорівнювати одному календарному місяцю, а у випадках, визначених Кодексом, — календарному кварталу, з урахуванням таких особливостей:
Платники податку, які відповідно до пп. «б» п. 154.6 ст. 154 Податкового кодексу мають право на застосування нульової ставки податку на прибуток, з 01.04.2011 р. до 01.01.2016 р. можуть згідно з п. 202.2 ст. 202 цього Кодексу обрати квартальний податковий період.
При обранні квартального звітного (податкового) періоду платник податку разом з декларацією за останній звітний (податковий) період календарного року подає до органу ДПС заяву про вибір квартального звітного (податкового) періоду. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року до кінця такого року або до моменту втрати права на застосування нульової ставки податку на прибуток.
Якщо платник податку разом з декларацією за наслідками останнього звітного (податкового) періоду календарного року не подав до органу ДПС, у якому перебуває на обліку, вищезазначену заяву, такий платник податку зобов’язаний з першого звітного (податкового) періоду наступного календарного року застосовувати місячний звітний (податковий) період і має звітувати щомісяця.
У разі якщо протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального податкового періоду платник податку втрачає право на застосування нульової ставки податку на прибуток, передбачене пп. «б» п. 154.6 ст. 154 Податкового кодексу, такий платник зобов’язаний самостійно перейти на місячний звітний (податковий) період.
У такому разі місячний звітний (податковий) період застосовується починаючи з місяця, в якому втрачається право на застосування нульової ставки податку на прибуток.
Про перехід з квартального на місячний звітний (податковий) період платник податку зобов’язаний зазначити у відповідній податковій декларації за наслідками місяця, у якому здійснено такий перехід.
Для платників єдиного податку третьої та четвертої груп, які обрали ставку в розмірі 3% від доходу у разі сплати ПДВ згідно з Податковим кодексом, податковим періодом відповідно до п. 294.1 ст. 291 цього Кодексу є календарний квартал.
Декларація з ПДВ відповідно до підпунктів 49.18.1, 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу подається платником до органу ДПС, в якому він перебуває на обліку, у такі строки:
При цьому відповідно до п. 49.20 ст. 49 Податкового кодексу якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (Приклад. 20.05.2012 р. припадає на неділю, а тому останнім днем строку подання декларації за квітень є 21.05.2012 р.).
Звертаємо увагу, що Законом № 4268 внесено зміни до п. 1 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу, якими передбачено повернення механізму виплати компенсації переробними підприємствами, що діяв до 01.01.2011 р.
Зазначеними змінами встановлено, що позитивна різниця між сумою податкових зобов’язань та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначена у податковій декларації з ПДВ переробного підприємства щодо діяльності з постачання продукції, має сплачуватися до спеціального фонду Державного бюджету України та на спеціальний рахунок, відкритий ним в органі державного казначейства, у відповідних розмірах.
Установлено, що у разі здійснення операцій з вивезення за межі митної території України продукції у митному режимі експорту переробне підприємство відображає у податковій декларації з ПДВ вартість експортованої продукції і має право на відшкодування з бюджету ПДВ, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включено до вартості експортованої продукції. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку.
З урахуванням викладеного слід зазначити, що до форм податкової звітності з ПДВ та порядку їх заповнення готуються відповідні зміни.