Інші податки
Тема: Єдиний податок, Приватні підприємці

Деякі питання щодо порядку обрання спрощеної системи оподаткування

Порядок обрання спрощеної системи оподаткування регламентується ст. 298 Податкового кодексу, відповідно до пп. 298.1.1 п. 298.1 якої для обрання спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу ДПС заяву.

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи — підприємці, які подали до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої груп, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

Новостворені суб'єкти господарювання, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Крім того, може бути зареєстрований платником єдиного податку суб'єкт господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку та має непогашені податкові зобов'язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, шляхом подання заяви не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання вважатиметься платником єдиного податку з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснено погашення таких податкових зобов'язань чи податкового боргу.

Суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до органу ДПС не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. При цьому такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року за умови, що протягом календарного року, який передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, цим суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу.

До поданої суб'єктом господарювання заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, установлених главою 1 розділу ХІV Податкового кодексу.

При цьому якщо суб'єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи — підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

Форма розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджено наказом № 1675.

Подання платником єдиного податку звітності за формою 1ДФ про дохід, нарахований фізичним особам — підприємцям

Самозайнята особа — це платник податку, який є фізичною особою — підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької діяльності чи незалежної професійної діяльності (пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб — юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам і нести відповідальність за порушення його норм у порядку, передбаченому ст. 18 і розділом IV цього Кодексу.

Водночас згідно з пп. «б» п. 176.2 ст. 176 та пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу ДПС за місцем свого розташування.

Платник єдиного податку виконує передбачені Податковим кодексом функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п. 297.3 ст. 297 Податкового кодексу).

Відповідно до п. 177.8 ст. 177 цього Кодексу під час нарахування (виплати) фізичній особі — підприємцю доходу від операцій, здійснюваних у межах обраних ним видів діяльності, суб'єкт господарювання, який нараховує (виплачує) такий дохід, не утримує податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою — підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності.

У разі нарахування (виплати) доходів податковий агент повинен відобразити в податковому розрахунку такі виплачені доходи на користь усіх платників податків, у тому числі виплачені на користь самозайнятих осіб (фізичних осібпідприємців та осіб, що провадять незалежну професійну діяльність), які перебувають з ними у трудових або цивільно-правових відносинах.

Для фізичних осіб — підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, особливості нарахування, сплати та подання звітності з окремих податків і зборів визначено ст. 297 Податкового кодексу, якою передбачено, що платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

  • податку на прибуток підприємств;
  • податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані згідно із главою 1 розділу XIV цього Кодексу;
  • ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт і послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім ПДВ, що сплачується фізичними та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену пп. 1 п. 293.3 ст. 293 цього Кодексу;
  • земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності;
  • збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності;
  • збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Відповідно до п. 297.2 ст. 297 Податкового кодексу нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 цієї статті, здійснюється платниками єдиного податку в порядку та розмірах, установлених цим Кодексом.

Отже, платник єдиного податку щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах, виконує функції податкового агента, і такий платник подає податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку за формою 1ДФ.

  

Актуальні запитання, що надійшли до «Вісника», та відповіді на них

Новостворена фізична особа — підприємець до закінчення місяця, в якому відбулась її державна реєстрація, подала заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та обрала другу групу. З якого часу така фізична особа вважатиметься платником єдиного податку?


Згідно з пп. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу зареєстровані в установленому порядку фізичні особи — підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої груп, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

Крім того, доходи, отримані такою фізичною особою — підприємцем в період починаючи з дати подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, включаються до податкової декларації платника єдиного податку за перший податковий звітний період.

 

В якій термін новостворений підприємець має право подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, якщо державну реєстрацію проведено в останній день місяця, наприклад 30 числа?


Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи — підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої груп, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб'єкти господарювання (новостворені), які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Таким чином, новостворені підприємці для обрання спрощеної системи оподаткування повинні подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація. Чинним законодавством не передбачено перенесення строків подання заяви для фізичних осібпідприємців, які були зареєстровані в останні дні місяця.

 

Які відомості повинен зазначати підприємець у заяві про перехід на спрощену систему оподаткування?


Відповідно до п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу у заяві зазначаються такі обов'язкові відомості:

  • найменування суб'єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи — підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);
  • дані документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи — підприємця відповідно до закону;
  • податкова адреса суб'єкта господарювання;
  • місце провадження господарської діяльності;
  • обрані фізичною особою — підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010;
  • обрані суб'єктами господарювання ставки єдиного податку або зміна ставки;
  • кількість осіб, які одночасно перебувають з фізичною особою — підприємцем у трудових відносинах, і середньооблікова чисельність працівників у юридичної особи;
  • дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

До заяви включаються (за наявності) відомості про:

  • зміну найменування суб'єкта господарювання (для юридичної особи) або прізвища, імені, по батькові фізичної особи — підприємця, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);
  • зміну податкової адреси суб'єкта господарювання;
  • зміну місця провадження господарської діяльності;
  • зміну видів господарської діяльності;
  • зміну організаційно-правової форми юридичної особи;
  • дату (період) відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, установлених цим Кодексом;
  • дату (період) припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності;
  • зміну групи та ставки платника єдиного податку.

 

Чи передбачено законодавством подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування в електронному вигляді?


Порядок подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджено наказом № 1675, відповідно до якого заява подається суб'єктом господарювання до органу ДПС особисто або поштою.

Отже, подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування фізичними особамипідприємцями в електронному вигляді нормами чинного законодавства не передбачено.

  

Чи може підприємець відкликати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, якщо таку заяву зареєстровано в органі ДПС?


Відповідно до підпунктів 298.2.1,  298.2.2 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до органу ДПС заяву.

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом (за умови відсутності непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу з єдиного податку та/або інших податків і зборів, які платники єдиного податку сплачують відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу), з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

Таким чином, нормами Податкового кодексу не передбачено відкликання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.

 

Чи має право підприємець самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп?


Підпунктом 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу визначено, що за умови дотримання платником єдиного податку вимог, установлених цим Кодексом для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до органу ДПС не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, анулюється свідоцтво платника ПДВ у порядку, встановленому цим Кодексом.

 

Яким чином підприємець — платник єдиного податку, віднесений до третьої групи, може внести зміни до видів господарської діяльності, які зазначені у раніше виданому свідоцтві платника єдиного податку?


Законом № 4834, який набрав чинності з 01.07.2012 р., внесено зміни до ст. 299 Податкового кодексу, п. 299.11 якої передбачено, що у свідоцтві фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку третьої групи зазначаються такі відомості:

  • найменування суб'єкта господарювання, прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи — підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);
  • дані документа, що підтверджує державну реєстрацію фізичної особи — підприємця відповідно до закону;
  • податкова адреса суб'єкта господарювання;
  • місце провадження господарської діяльності;
  • дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
  • ставка єдиного податку (3 або 5%);
  • дата виписки свідоцтва.

Згідно з положеннями Податкового кодексу з 01.07.2012 р. види господарської діяльності не зазначаються у свідоцтві платника єдиного податку для фізичних осіб — підприємців — платників єдиного податку третьої групи.

Таким чином, платникам єдиного податку третьої групи до раніше виданого свідоцтва платника єдиного податку не потрібно вносити зміни щодо видів господарської діяльності.

 

Чи має право підприємець — платник єдиного податку виготовляти та реалізовувати вироби з корисних копалин, придбані у суб'єктів господарювання, які здійснюють їх видобуток?


Відповідно до пп. 5 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 295 Податкового кодексу не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (фізичні особи — підприємці), які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.

До Переліку корисних копалин місцевого значення, затвердженого постановою № 827, включено:

  • сировину для хімічних меліорантів ґрунтів (вапняк, гіпс, гажа, сапропель);
  • сировину для будівельного вапна та гіпсу (гіпс, вапняк, крейда);
  • сировину піщано-гравійну (пісок);
  • сировину цегельно-черепичну (суглинок, супісок);
  • інші корисні копалини, не включені до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення.

Отже, підприємецьплатник єдиного податку має право здійснювати реалізацію корисних копалин місцевого значення у вигляді сировини, а також виготовляти та реалізовувати вироби з корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, придбані у суб'єктів господарювання, які здійснюють їх видобуток.

«Гарячі лінії»

Дата: 21 лютого, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42