Інші податки
Тема: Податок на прибуток

Застосування міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування

Підтвердження суми податку, сплаченого в  Росії

Українське підприємство сплатило в Росії податок з доходів, отриманих із джерел цієї держави. Який документ має надати українське підприємство для підтвердження суми сплаченого податку?


Згідно з вимогами п. 13.5 ст. 13 Податкового кодексу України для отримання права на зарахування податку, сплаченого в Росії, українське підприємство зобов'язане отримати від податкового органу Росії підтвердження про суму сплаченого податку, а також про базу та/або об'єкт оподаткування.

Відповідно до встановленого в Росії порядку якщо іноземна організація, яка не здійснює своєї діяльності на її території через постійне представництво, одержує доходи із джерелом походження в Росії, то податок на прибуток утримується та перераховується до російського бюджету податковим агентом, що виплачує такий дохід. Податковий агент зобов'язаний надати до податкового органу за місцем свого знаходження Податковий розрахунок про суми виплачених іноземним організаціям доходів та утриманих податків (далі — Податковий розрахунок) за формою, затвердженою наказом № САЭ-3-23/286@. Якщо іноземна організація здійснює діяльність в Росії через постійне представництво, то сума податку на прибуток, сплаченого в цій державі, відображається у Податковій декларації з податку на прибуток іноземної організації (далі — Декларація). Декларація подається до податкового органу за місцем взяття на облік іноземної організації за формою, затвердженою наказом № БГ-3-23/1.

Фактична сплата іноземною організацією податку на прибуток (доходи) підтверджується платіжним дорученням.

Законодавство Росії не містить спеціальної норми, яка передбачає додаткове підтвердження податковими органами Росії інформації, зазначеної у Декларації або Податковому розрахунку.

Однак іноземна організація може звернутися до податкового органу Росії за місцем взяття на облік цієї організації або податкового агента з метою одержання підтвердження відомостей про одержаний прибуток (дохід) та фактично сплачений (утриманий) податок для надання такого підтвердження до податкового органу іноземної держави, резидентом якої є ця іноземна організація.

У такому випадку зазначене підтвердження здійснюється податковим органом Росії на підставі письмового запиту іноземної організації з доданням до нього копій Декларації або Податкового розрахунку та платіжного доручення, що підтверджує суму фактично сплаченого податку.

Податковий орган звіряє надані відомості з інформацією, що є у його розпорядженні, і при їх ідентичності та за умови фактичного надходження до бюджету сплаченої (утриманої) суми податку здійснює підтвердження сплати податку шляхом засвідчення підписом керівника (заступника керівника) цього податкового органу і гербовою печаткою на кожній сторінці розділу 1 Декларації або розділів 1 та 2 Податкового розрахунку.

Отже, підтвердження суми сплаченого податку здійснюється податковим органом Росії на підставі письмового запиту іноземної організації з доданням до нього копій Декларації або Податкового розрахунку та платіжного доручення, що підтверджує суму фактично сплаченого податку.

 

Усунення подвійного оподаткування можливе лише за наявності відповідного чинного міжнародного договору

Чи встановлено законодавством України методи щодо усунення подвійного оподаткування, якщо з відповідною країною немає чинного договору про уникнення подвійного оподаткування?


Відповідно до положень ст. 13 Податкового кодексу України суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків і зборів в Україні за правилами, встановленими цим Кодексом (п. 13.4 ст. 13).

Для юридичних осіб усунення подвійного оподаткування (зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку) здійснюється за умови подання письмового підтвердження податкового органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів (п. 13.5 ст. 13 та п. 161.6 ст. 161 Податкового кодексу України).

Для усунення подвійного оподаткування фізичних осіб існує аналогічна умова щодо необхідності подання відповідних підтвердних документів та наявності чинного міжнародного договору (п. 13.5 ст. 13 та п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України).

  

Для усунення подвійного оподаткування застосовується метод заліку

У чому полягає метод заліку для усунення подвійного оподаткування в Україні?


Доходи, отримані резидентом України (крім фізичних осіб) із джерел за межами України, враховуються під час визначення його об'єкта та/або бази оподаткування у повному обсязі (п. 13.1 ст. 13 Податкового кодексу України).

Відповідно до положень п. 161.4 ст. 161 цього Кодексу суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб'єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні.

Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду (п. 161.5 ст. 161 цього Кодексу).

Для фізичних осіб відповідно до пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу. Згідно з нормами міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном. Сума такого зменшення зазначається у річній податковій декларації.

Сума податку з іноземного доходу платника податкурезидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України (пп. 170.11.4 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України).

Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань як платників податку на прибуток підприємств, так і платників податку на доходи фізичних осіб такі податки, сплачені в інших країнах: податок на капітал/майно та приріст капіталу; поштові податки; податки на реалізацію (продаж); інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав (п. 161.6 ст. 161 та пп. 170.11.3 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України).

 

На Гонконг, Макао та Тайвань не поширюються положення Угоди з Китайською Народною Республікою про уникнення подвійного оподаткування

Українське підприємство уклало контракт з підприємством, зареєстрованим на Тайвані. Чи поширюються на Тайвань положення Угоди між Урядом України та Урядом Китайської Народної Республіки про уникнення подвійного оподаткування?


Угода між Урядом України та Урядом Китайської Народної Республіки (далі — КНР) про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (далі — Угода) поширюється на податки на доходи і майно, зазначені у ст. 2 Угоди, що стягуються згідно з податковим законодавством України та КНР.

Для цілей Угоди термін «Китай» означає КНР, та при застосуванні в географічному значенні означає всю територію КНР, включаючи її територіальне море, де застосовується китайське законодавство щодо оподаткування, і будь-яку територію за межами територіального моря, де КНР має суверенні права на розвідку і розробку ресурсів морського дна і його надр, і ресурсів прилеглих вод відповідно до міжнародного законодавства.

Враховуючи зазначене, Угода не поширюється на території з окремим законодавчим полем, які мають самостійну податкову систему і на які не поширюються закони КНР щодо оподаткування. До таких територій, зокрема, належать Гонконг, Макао та Тайвань.

 

Застосування положень українсько-французької конвенції про уникнення подвійного оподаткування

У п. 3 ст. 10 українсько-французької конвенції про уникнення подвійного оподаткування встановлено умову щодо внесення мінімальної суми інвестиції у 5 млн. французьких франків. Як виконати цю умову, зважаючи на те, що на сьогодні французькою валютою є євро?


Відповідно до п. 3 ст. 10 Конвенції між Урядом України і Урядом Французької Республіки про уникнення подвійного оподаткування (далі — Конвенція) дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом України, підлягають оподаткуванню тільки у Франції, якщо такими дивідендами фактично володіє одна або декілька компаній, які є резидентами Франції, і якщо:

  • ця або ці компанії разом володіють прямо або посередньо принаймні 50% капіталу компанії, що сплачує дивіденди, і загальна сума їх інвестицій в цю компанію становить не менш як 5 млн. французьких франків або їх еквівалента в українській валюті;

або

  • їхня інвестиція в компанію, що сплачує дивіденди, гарантується або страхується державою Франція, її центральним банком або будь-якою особою, що діє від імені Франції.

Курси перерахунку європейських національних валют у євро було зафіксовано на момент уведення євро. Один євро дорівнює 6,55957 французьких франків. Відповідно 5 млн. французьких франків приблизно дорівнюють 762 245,086 євро (5000 000 : 6,55957).

Отже, пільги, передбачені пп. «а» п. 3 ст. 10 Конвенції, застосовуються за наявності належних підстав у разі виконання умови щодо внесення до статутного капіталу української компанії інвестиції, загальна сума якої становить не менш як 762 245,086 євро або їх еквівалента в українській валюті.

  

Повернення зайво утриманого в  Росії податку на  доходи

Українське підприємство сплатило в Росії податок на дохід, одержаний із джерел у Росії, який відповідно до положень українсько-російської угоди про уникнення подвійного оподаткування не підлягає оподаткуванню в Росії. Як повернути зайво утриманий податок?


Відповідно до п. 2 ст. 312 Податкового кодексу РФ повернення податку, раніше утриманого з доходів, сплачених іноземним організаціям, щодо яких міжнародними договорами Росії з питань оподаткування передбачено особливий режим оподаткування, здійснюється за умови подання таких документів:

  • заяви на повернення утриманого податку за формою, встановленою федеральним органом виконавчої влади, уповноваженим з контролю та нагляду у галузі податків і зборів;
  • підтвердження того, що ця іноземна організація на момент виплати доходу мала постійне місцезнаходження (була резидентом) у тій державі, з якою Росія має міжнародний договір, що регулює питання оподаткування. Це підтвердження має бути засвідчене компетентним органом відповідної іноземної держави;
  • копії договору (або іншого документа), відповідно до якого виплачувався дохід іноземній особі, та копії платіжних документів, що підтверджують перерахування суми податку, що належить до повернення, до бюджетної системи Росії.

Форми заяв іноземних організацій на повернення сум податків, утриманих з доходів, отриманих від джерел у Росії, затверджено наказом № БГ-3-23/13, Інструкція із заповнення цих форм — наказом № БГ-3-23/259.

Повернення утриманого податку здійснюється податковим органом за місцем взяття на облік податкового агента у валюті Росії після подання заяви та інших вищезазначених документів у порядку, встановленому ст. 78 Податкового кодексу РФ.

Таким чином, для одержання права на повернення утриманого в Росії податку на дохід українське підприємство повинно подати до податкового органу Росії за місцем реєстрації податкового агента, що виплатив цей дохід, заяву за затвердженою в Росії формою, довідку про підтвердження статусу податкового резидента України, затверджену наказом № 173, та інші вищезазначені документи.

Повернення утриманого податку буде здійснено у валюті Росії на розрахунковий рахунок українського підприємства протягом місяця з дати одержання податковим органом Росії зазначеної заяви.

 

Оподаткування доходів фізичної особи — резидента Росії у вигляді роялті

Чи підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб доходи фізичної особи — резидента Росії у вигляді роялті з урахуванням норм ст. 12 Угоди між Урядом України і Урядом РФ про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків?


Згідно з пп. 162.1.2 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України платником податку є фізична особа — нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до положень пп. «а» пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу дохід у вигляді роялті, сплачений резидентом України та отриманий нерезидентом, — це дохід із джерелом його походження з України.

Згідно з положеннями пп. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 Податкового кодексу України доходи із джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу ІV Податкового кодексу України для нерезидентів).

Відповідно до пп. 170.3.1 п. 170.3 ст. 170 цього Кодексу роялті оподатковуються за правилами, встановленими для оподаткування дивідендів, за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 Кодексу (15 та/або 17%).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Податкового кодексу України.

Положеннями п. 3.2 ст. 3 цього Кодексу визначено: якщо міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Пунктом 1 ст. 12 Угоди між Урядом України і Урядом РФ про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків (далі — Угода) встановлено, що доходи від авторських прав і ліцензій (роялті), які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

При цьому згідно з п. 2 ст. 12 Угоди ці доходи можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але податок, що сплачується, не може перевищувати 10% загальної суми доходів.

Положення п. 1 та 2 ст. 12 Угоди не можуть трактуватися як такі, що надають платнику податку право вибору, в якій саме з двох Договірних Держав здійснюватиметься оподаткування доходу, одержаного у вигляді роялті. Цими двома пунктами встановлюється компромісне рішення двох держав, яке обумовлює оподаткування роялті у країні-резиденції, але залишає країні — джерелу доходу у вигляді роялті право оподаткування таких доходів, якщо це передбачено її податковим законодавством, але це право обмежується встановленою граничною ставкою (у даному випадку — 10%).

Право на використання положень міжнародного договору надається нерезиденту за умови надання ним довідки про підтвердження його резидентства відповідно до вимог ст. 103 Податкового кодексу України.

У разі неподання нерезидентом довідки про підтвердження статусу податкового резидента зазначені доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження в Україні, підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування без урахування положень міжнародного договору (п. 103.10 ст. 103 цього Кодексу).

Розрахунок податкових зобов'язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, провадиться агентом (п. 168.3 ст. 168 цього Кодексу).

Враховуючи зазначене, резидент України під час виплати роялті на користь резидента Росії зобов'язаний утримати податок у розмірі 10% від загальної суми роялті, що сплачується за наявності письмового підтвердження, виданого компетентним органом Росії про те, що зазначена особа є резидентом Росії і на неї поширюється дія Угоди. За відсутності такого підтвердження зазначені доходи у вигляді роялті підлягають оподаткуванню за ставкою 15 та/або 17%.

 

Довідково

  • термін «усунення подвійного оподаткування» використовується в нормах Податкового кодексу України;
  • термін «уникнення подвійного оподаткування» — у міжнародних договорах.

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42